Тема: Чинники ґрунтоутворення. Ґрунтові горизонти. Закономірності поширення ґрунтів. Домашнє завдання: Опрацювати §31 (ст.146-150), оцінити свої досягнення за 12 балами (ст.150).
Людина по
суті зовсім не думає про те, що в неї під ногами. Завжди мчить … І найбільше –
погляне, які прекрасні хмарки у неї над головою … І жодного разу не подивиться
собі під ноги, не похвалить: який прекрасний ґрунт! Чеський
письменник Карел Чапек
Казка «Про ґрунт, пісок і глину»
Жила мати Земля і мала вона двох синів, яких звали
Ґрунт та Пісок, і доньку Глину.
Одного разу мати наказала своїм дітям: «Ідіть по
білому світу та навчіться вирощувати дерева, кущі і трави. Хто принесе мені
більше зелені, тому я віддам усе, що є у мені, на мені і наді мною».
Вирушили брати з сестрою у мандри. Незабаром бачать
вони — летить птах, у дзьобі горіхи, в лапках насіння дерев і кущів. Злякали
брати птаха і випустив він усе своє добро. Поділили вони пташиний скарб між
собою і пішли садити його.
Пішов дощ. Увійшла в Ґрунт волога, поволі напуваючи
усі рослини.
Просочилась і швидко висохла вода на Піску. Не встигли
рослини й напитися.
А Глина зовсім не вбирала в себе вологу. Висохла вона,
взялася цупкою корою і бідним рослинам нічим було дихати.
Пригріло сонечко і заплакали Пісок із Глиною, коли
побачили, яку чудову галявину виростив Ґрунт. Пішли всі додому. Матінка Земля
щедро нагородила Ґрунт.
І по цей час Ґрунт добре служить довкіллю. І не
соромиться він свого чорного кольору.
З тих пір так і повелося.
ЗЕМЛЯ
– планета
Наша земля – наша годівниця. Найласкавіші слова в українській мові про неї – годівниця, пухка, родюча, матінка, рідненька, багатостраждальна, просто казали – не земля, а землиця. Грунт є синонімом до слова «земля», від якого наша планета отримала свою назву. Грунт - це природне утворення, яке виникло в результаті взаємодії живих організмів і гірських порід під впливом клімату, рельєфу за певний проміжок часу. Ґрунт — це поверхневий тонкий шар земної кори, зазвичай вкритий рослинністю і має природну родючість. Родючисть - основна властивість грунту. Родючисть грунту залежить від його механічного складу. Родючість ґрунту — це можливість забезпечувати рослини водою, поживними речовинами і повітрям). Родючість залежіть від наявності гумусу. Гумус (перегній) - це (лат. humus — «земля», «ґрунт») — органічна частина ґрунту, яка утворюється в результаті розкладу рослинних і тваринних решток і продуктів життєдіяльності організмів. Гумус - це специфічна група високомолекулярних темнозабарвлених речовин, які утворюються в процесі розкладу органічних решток у ґрунті. Ці сполуки синтезуються із продуктів розкладу і гниття відмерлих рослинних і тваринних тканин. Гумус, або органічна речовина, в значній мірі визначає напрямки процесів ґрунтоутворення, біологічні, хімічні та фізичні властивості ґрунтового середовища і в кінцевому результаті – родючість ґрунтів. Гірські породи на яких сформувались грунти називають ґрунтоутворювальними або материнськими. Це є продукти вивітрювання гірських порід, утворені в антропогеновий період: леси, лесовидні суглинки, водно-льодовикові, піщані та супіщані відклади, продукти руйнування карбонатних порід, магматичних тощо; визначають механічний - здатність пропускати вологу, повітря, розвіюватись та хімічний склад майбутніх ґрунтів. (робота з геологічною картою атласу - розгляд материнських порід різних частин України). На утворення грунтів впливає клімат. Від кліматичних умов залежать його температура впродовж року, ступінь зволоження. Кліматичні умови визначають закономірнсті поширення грунтів. На грунтоутворення впливає також вітер, який здебільшого є шкідливим, бо здійснює дифляцію - видуває дрібні частки з грунту, знижуючи його родючисть. Рельєф здатний перерозподіляти тепло та опади, впливаючи на водний, тепловий, сольовий режим грунту. Організми здійснюють найважливіші процеси грунтоутворення: накопичення і рокладання органічної речовини, яка за участі мікроорганізмів перетворюється на гумус. Обробляючи грунт, людина здійснює меліорацію - систему заходів, спрямованих на поліпшення земель, підвищення їх родючості (внесення добрив, осушення, зрошення, снігозатримання, лісонасадження). Грунтоутворюючі процеси відбуваються у верхніх шарах материнської (підстилаючої) гірської породи. Леси – це осадові гірські породи, де переважають пилуваті частинки, між якими багато найдрібніших порожнин. Лес не тільки є основним матеріалом для утворення грунту, а й сприятливо впливає на його фізичні властивості, водний і повітряний режим. Грунтоутворення, як будь-який природний процес, має свій початок, етапи розвитку, певну швидкість і час завершення. Основні умови грунтоутворення - гірські породи, живі організми, клімат, рельєф, час, діяльність людини. Тому час також є важливим чинником формування грунту. Від усіх факторів залежить утворення типів ґрунтів та їх бонітет (оцінка родючості за 100-бальною системою).
Формула ґрунту Материнська порода + клімат + вода + рослини та тварини + рельєф+ час Структура ґрунту – це грудочки, на які розпадається ґрунт. За типом структури ґрунти поділяються на структурні та безструктурні. У безструктурному ґрунті окремі механічні елементи (піщані, пилуваті частинки) перебувають у вільному стані й не зв’язані одна з одною. У структурному – вони поєднані в агрегати різної величини і форми, які надають ґрунту певної структури.
- Структура ґрунту може бути:
- Зерниста;
- Горіхувата;
- Пилувата;
- Брилиста;
- Грудкувата;
- Призматична;
- Лускувата;
- Плитчаста;
- Стовпчаста.
Найкращими структурами є зерниста та дрібногрудкувата, що характерні для
чорноземів.
ҐРУНТОВІ ГОРИЗОНТИ
У процесі утворення грунтів відбувається їх розшарування та формуються грунтові горизонти.
Структура грунту та
співвідношення його частин у різних грунтових горизонтах неоднакові. Сукупність
грунтових горизонтів утворює грунтовий профіль – вертикальний
розріз грунту від поверхні до материнської породи.
Зазвичай ґрунт
складається з чотирьох шарів, що називаються горизонтами й позначаються
літерами А, А2, В і С.
гумусовий – це горизонт
А і його склад змінюється від органічного на поверхні до неорганічного у нижній
частині.
горизонт А2 — це
перехідна зона, де органічна складова змішана з мінеральними речовинами,
горизонт вимивання
горизонт В — горизонт
вмивання, де вміст гумусу поступово зменшується.
горизонт С -
материнська гірська порода.
Різні
ґрунтові горизонти утворюються завдяки процесам нагромадження, розпаду і
переміщення по ґрунтовому профілю різних речовин із ґрунтовим розчином. Від
інтенсивності цього процесу лежить забарвлення окремих горизонтів. Виділяють
три основних горизонти: гумусовий, вимивний та вмивний, які відповідно
позначаються А, В, С.
Сучасні грунти України сформувалися в післяльодовиковий період. Їхній розподіл підпорядкований закону широтної зональності на рівнинах і вертикальної поясності в горах. Величезний вплив має рельєф місцевості, а також характер рослинного покриву в минулому й сьогодні. В Україні можна почути, що земля – наше золото, оскільки українська земля майже на 60% складається із чорнозему. Великий вміст гумусу та зерниста й грудкувата структура роблять його найродючішими не тільки в Україні, а й у світі. Українські чорноземи складають 9 відсотків світових запасів та 30 відсотків – європейських. Засновник генетичного ґрунтознавства Василь Докучаєв писав: “Чорнозем — цар грунтів, який дорожчий за вугілля, дорожчий за золото”. Грунт є найдорожчим багатством людства. Чорноземні ґрунти, найродючіші в світі, вкривають дві третини території України. Сільськогосподарські угіддя тут становлять 71 %, а орні 56 % усієї площі країни. Земельні ресурси не належать до категорії невичерпних. Через великий розвиток промисловості, зростання міст площа сільськогосподарських угідь зменшується за рахунок відведення земельних ділянок для промислового і житлового будівництва, гірничих розробок тощо. В Україні спостерігається зменшення земель внаслідок ерозійних процесів, повторного засолення, забруднення промисловими відходами. Чорноземи втратили третину гумусу. Від’їджаючи за межі Батьківщини, українці на згадку про неї брали з собою грудочки сирої землі, аби підкладати її в чоботи — щоб ходити по рідній землі. Навіть з місця загибелі прийнято було брати землю. У давнину казали, що в такий спосіб земля надає силу, яка особливо допомагає в далеких маршах або у війнах, оскільки містить душу загиблого родича, який оберігає душі. Отже, ґрунт має не тільки фізичне, а й духовне значення. Це цікаво! Для того щоб визначити, коли навесні можна починати обробляти землю, використай просте правило. З глибини близько 10 сантиметрів візьми грудку землі і сильно стисни її в кулак. Потім витягни вперед руку і розтисни кулак — грудка впаде на землю. Якщо грудка не розпадається, а тільки сплющиться в лепеху, землю обробляти рано, в ній ще багато води. Якщо грудка розсиплеться на дрібні часточки — земля пересохла, а отже, з обробкою вже запізнилися. Якщо грудка розпадається на декілька окремих великих шматків, земля готова до обробітку.
Немає коментарів:
Дописати коментар