Тема: Тектонічні структури, рельєф і корисні копалини Північної Америки. Домашнє завдання: Опрацювати §34 (ст.167-173), оцінити свої досягнення за 12 балами (ст.173).
Північна
Америка – незвичайний материк, далекий і одночасно близький , приховує
в собі багато загадок. Однією з них є цікавий рельєф – важливий чинник оцінки
можливостей господарського розвитку країн материка. Тут є і високі гори, що
ускладнюють роботу будівництва, транспорту та ведення сільського господарства,
але при цьому є великою коморою корисних копалин, і рівнини та низовини, що
сприяють розселенню населення, але при цьому багаті на стихійні процеси. Північна Америка разом з Євразією є залишком
давнього материка північної півкулі Лавразія, який почав розколюватися на
сучасні материки наприкінці мезозойської ери близько 100 млн. років тому.
Найдавнішою й найбільшою за площею тектонічною структурою Північної Америки є
Північноамериканська платформа, яка є уламком давньої Лавразії. На півночі платформи
її кристалічний фундамент виходить на земну поверхню, утворюючи найбільший в світі
за площею Канадський щит. Гірські породи, що його складають, мають вік близько
3 млрд. років. Поверхня щита вирівняна, у багатьох місцях ускладнена розломами
та виливами давньої лави. У деяких місцях щит занурюються під води Океану й
знову виходять на денну поверхню на сусідніх островах. На південь від щита
кристалічний фундамент платформи поступово занурюється під осадовий чохол. Тут
будова земної кори ускладнена западинами, де товщина чохла зростає. На
південному заході материка розміщена молода платформа. За будовою це глибокий
прогин фундаменту, заповнений десятикілометровим шаром осадових гірських порід. Весь захід Північної Америки займає середній за віком пояс
складчастості, який більшою частиною сформувався у мезозойську еру в наслідок
руху назустріч Північноамериканської та Тихоокеанської літосферних плит. Про недавній
вулканізм тут свідчать гейзери, гарячі джерела, грязьові вулкани. Ці явища
спостерігають в Йєллоустонському національному парку, відомому найвищими
гейзерами в світі.
Рельєф Північної Америки тісно пов'язаний з її
тектонічними структурами. В рельєфі переважають рівнини, гори займають 1/3
території. Давній та молодій
платформам у сучасному рельєфі відповідають рівнини. Областям складчастості на
крайніх заході і сході - гори. Рівнини
займають 2/3 поверхні материка. Канадському щиту відповідає в рельєфі
Лаврентійська височина, яка має пересічні висоти 500-700 м. Вона зазнала впливу
давнього зледеніння. Льодовики принаймні 4 рази наступали на материк, сповзаючи
з півострова Лабрадор. Під час найбільшого Канзаського зледеніння, яке
відбувалася близько 300 тис. років тому, кригою було вкрито 65% площі материка.
Південна межа льоду досягала приблизно 40° пн. ш. Товщина шару криги становила
2-3 км. Останній льодовик розтанув 6-10 тис років тому. Насуваючись з півночі, льодовик згладив
виступи твердих скельних порід, розширив річкові долини, а після танення
залишив льодовикові відклади - морену, що складається з нагромадження валунів,
гальки, піску. Зниження на поверхні, виорані льодовиком, були заповнені водою й
утворили численні озера.
В місцях занурення кристалічного фундаменту давньої платформи під шар осадових
порід у рельєфі виникли обширні рівнини. Центральні рівнини, які зазнали впливу
давнього льодовика, підіймаються на висоту 200-500 м. Великі рівнини були
залучені у підняття гір на заході материка, тому здіймаються велетенськими східцями
на висоту 1200-1700 м. Молодій
платформі на узбережжі Мексиканської затоки відповідають у рельєфі ряд
прибережних низовин, найбільша з яких Примексиканська низовина. На заході материка в межах мезозойського
та альпійського поясів складчастості з півночі на південь простяглася одна з найбільших
гірських систем світу - Кордильєри. На Алясці гори досягають своєї найвищої
точки (г. Мак-Кінлі, 6194 м). Тут знаходяться великі льодовики. Гора
названа шукачами золота у 1896 р. на честь 25-го президента США Уїльяма
Мак-Кінлі. На південь Кордильєри розпадаються на кілька паралельних хребтів.
Береговий хребет на заході тягнеться вздовж Тихоокеанського узбережжя, Скелясті
гори заходять далеко на схід. Між Береговим хребтом та Скелястими горами лежать
великі плоскогір'я: Великий Басейн, плато Колорадо. Ще далі на південь велику
площу займає Мексиканське нагір'я з діючими вулканами. Плато Колорадо відоме своїми
грандіозними каньйонами. На сході в межах палеозойського складчастого поясу
лежать Аппалачі - невисокі гори, які підіймаються до 2000 м. Під впливом
зовнішніх сил Землі Аппалачі зруйнувалися і нині мають згладжені куполоподібні
форми, чим нагадують наші Карпати. Найвища точка Аппалачів - гора Мітчелл (2037
м). Найбільшою в світі карстовою печерою є Мамонтова печера біля західних
схилів Аппалач. Загальна довжина її підземних коридорів становить близько 500
км.
А тепер відкрийте свої контурні карти та
нанесіть на них за допомогою атласу і підручника (с. 170): Примексиканську
низовину, Центральні Великі рівнини, гори - Кордильєри (г.Мак-Кінлі), Скелясті,
Аппалачі.
Земна кора Північної Америки вивчена
детально, тому на всій її території відомі значні родовища корисних копалин. На півночі, в межах Канадського щита, де
магматичні породи Північноамериканської платформи виходять на поверхню, багато руд металів - залізних, мідних, нікелевих.
Там, де осадовий чохол покриває кристалічні породи, багато родовищ паливних (нафти, природного газу) і нерудних
корисних копалин.
В Кордильєрах, у зв'язку зі складністю
геологічної будови трапляються різні за своїм походженням корисні копалини: у
передгір'ях - осадові (нафта, природний
газ, кам'яне вугілля), в межах гірських хребтів - магматичні (руди кольорових металів, золото, уранові руди).
Памꞌятні места Північної Америки та цікаві факти про континент
Кордильєри - найбільша за довжиною гірська система нашої планети.
Вона тягнеться вздовж Тихого океану більш ніж на 18 000
кілометрів. Кордильєри розташовані на території двох Америк - Північної й Південної. Найвища точка Кордильєрів у Північній Америці - гора Мак-Кінлі. Її висота 6194 метри.
Скелясті
гори - одні з найбільших гір за довжиною. Скелясті гори
тягнуться на 3200 кілометрів, а їхня ширина досягає 700 км, найвищою точкою є
гора Елберт, висота якої 4400 метрів. Скелясті гори входять до гірської системи
Кордильєр. У цьому районі дуже часті землетруси, майже на всій території можна
зустріти гейзери і термальні джерела.
Мауна-Кеа - найбільша гора на землі, якщо врахувати її підводну основу, що розташована на глибині 6000 у Гавайській западині. Повна висота гори Мауна-Кеа 10 205 метрів Цікаво, що велика частина гори знаходиться під водою. Гора Мауна-Кеа це погаслий вулкан.
Соляні гіганти - 330 підземних гір з кам'яної солі, що протяглись на 1160 км уздовж північного узбережжя Мексиканської затоки. Ці гори відомі з кінця XIX століття. Деякі з них у вигляді соляних брил можна спостерігати і на поверхні.
Флінт-мамонтова печера - найдовша печера у
світі. Вона входить до системи карстових печер і тягнеться приблизно на 560
кілометрів.
Мамонтова печера - одна з найбільших карстових печер світу. Вона
була відкрита 1809 року. Печера тягнеться на 280 кілометрів і являє собою
великий лабіринт підземних сталактитових галерей і гротів. Один із гротів
досягає 45-метрової висоти. Цікаво, що лише обстежена частина Мамонтової печери
включає 225 проходів, 47 високих куполів, 23 глибокі ями. Загальна довжина
порожнин приблизно сягає 74 кілометри. Крім цього, усередині Мамонтової печери
виявлено три підземні річки і три великих озера. Першим дослідником печери
вважається Стівен Бішоп. Тут він знайшов дивних сліпих риб, змій, мовчазних
цвіркунів, остатки величезних печерних ведмедів, що вимерли наприкінці
льодовикового періоду і безліч нових печер. Карта, намальована Бішопом у 1842
році, використовувалась протягом сорока років. Стівена називають "королем
підземелля". Мамонтова печера до тепер зберігає багато не розкритих
таємниць. П’яти ярусна печера схожа на складний лабіринт, у який ніколи не
проникає денне світло. Фахівці з вивчення печер обстежили лиш 240 кілометрів. А
скільки їх ще залишилося? Поки що це залишається загадкою.
Великий
каньйон - найбільша ущелина на суші, що знаходиться на
річці Колорадо. Він тягнеться на 446 кілометрів, ширина каньйону досягає 16 км,
а глибина - близько 1,5 кілометрів.
Нохоч-на-Чіч -
найдовша підводна печера. Її довжина 50 км. Розташована на території Мексики.
Міст-веселка -
найвища природна арка в світі. Її висота сягає 88 м, а довжина перекриття
становить 82 метри. Цікаво, що арка нагадує веселку не тільки формою, але й за
кольором. Міст-веселка знаходиться в штаті Юта, США.
Пейзажна
арка - найдовша природна арка в світі. Довжина її
перекриття досягає 95 метрів. Пейзажна арка знаходиться в штаті Юта, США.
Долина пам'ятників знаходиться в пустелі Арізона. Тут можна побачити безліч нерукотворних кам'яних скульптур. Але найбільш видатною є "Вежа диявола". Це округла скеляста брила з червоного порфіру, діаметр якої близько 250 метрів, а висота майже 240 метрів. Багато вчених вважають, що "Вежа диявола" - залишок стародавнього геологічного утворення, можливо, навіть вулкана.
Наймогутніша лавина зафіксована 18 травня 1980 року в штаті Вашингтон, США. Виверження вулкана Сент-Хеленс утворило потік розпеченої лави до 2,8 млрд м 3, а швидкість, з якою вона неслася по схилу, становила 400 км/год.
Порівняння рельєфів Північної Америки і Південної Америки.
Риси схожості
1. На заході - молоді гори
2. Переважають рівнини
Риси відмінності
1. На сході північної Америки – гори Аппалачі, а
на сході Південної Америки – Бразильське плоскогір’я
2. В північній Америці низовини займають меншу
площу ніж височини, а в Південній Америці низовини переважають
3. Пояс гір на заході в Південній Америці вужчий
ніж в Північній Америці.
Немає коментарів:
Дописати коментар