Індивідуальне консультування, психокорекція, профорієнтація

четвер, 12 лютого 2026 р.

8 клас 12.02.26 Урок № 34

Тема: Води суходолу України, їхній склад. Річки, їхня геологічна робота. Будова річкової долини. Кількісні показники річки: падіння, похил річища, витрати води, річний стік, твердий стік. Живлення та режим річок України.                                          Домашнє завдання: Опрацювати §27 (ст.122-127), оцінити свої досягнення за 12 балами.

Річко моя, життя моє, люблю я воду твою, лагідну та життєдайну…

Дивлячись на тебе, стаю я добрим, людяним і щасливим

Олександр Довженко

Здавна люди поселялися біля річок, тому що річка була годувальницею, а також широким шляхом у навколишній світ. Сьогодні ми дізнаємося, як природа наділила нас цим безцінним скарбом — водними багатствами. Де густа річкова система, а де води катастрофічно бракує. Вона відіграє велику роль у житті людей і в господарській діяльності. З її наявністю або відсутністю пов’язані не тільки певні види госпо­дарської діяльності людини, але й саме існування людства. Недарма всі води, які є в тій чи іншій державі, обліковують, охороняють і називають водними ресурсами. Сьогодні ми будемо подорожувати водними просторами України. В усі часи, в усьому світі річки відігравали важливу роль у житті й діяльності людини. Подекуди, вони так сильно ввійшли в побут, господарську діяльність і культуру народів, що стали їхніми символами. Так, неможливо уявити Україну без Дніпра – Славутича, Дніпра – Борисфена. Він для нас не лише потужна водна артерія, мальовнича окраса, а й відображення душі нашого народу, його історії. На берегах Дніпра сформувалося ядро Української держави – золотоверхий Київ, народилася перша Українська демократія – запорозьке козацтво, з його кручі споглядає рідні простори національний геній Тарас Шевченко. Значення річок переоцінити неможливо. Вони є головним джерелом прісної води, що використовується людством, служать природними шляхами сполучення. Недарма річки прийнято називати водними артеріями.  Річки України відносяться до басейну Атлантичного океану (Балтійського, Чорного, Азовського морів). Крім природних об’єктів – річок, озер, боліт – до гідрографічної мережі входять об’єкти, створені в результаті діяльності людини – водосховища, канали, ставки.

Всі водні об’єкти України займають площу близько 24 тис. км. Наявні всі види поверхневих вод, окрім льодовиків. Головною складовою є річки. Загальна кількість річок – близько 70 тис., з них 8 – довжиною понад 500 км. Середня густота річкової мережі – 250 м/км. Серед них найбільше струмків (довжиною до 10км) та малих річок (довжиною до 100км), середніх (від 100 до 500км) – трохи більше 100, а великих (довжиною понад 500км)  – лише 14. Крім природних об’єктів — річок, озер, боліт — до гідрографічної мережі входять об’єкти, створені в результаті діяльності людини — водосховища, канали, ставки.                                                                                              За повноводністю та швидкістю течії річки України поділяють на рівнинні: Дніпро, Південний Буг; гірські: річки Карпат і Південного берега Криму; гірсько-рівнинні: Дністер, Тиса, Прут. Річки — одна з могутніх зовнішніх сил Землі, це природний водний потік, який витікає з джерел чи з озера, болота  і тече під дією сили тяжіння. Річка – постійний водний потік, який протікає в сформованому ним поглибленні (руслі). Кожна річка має річкову долину. Притоки збирають воду в головну річку іноді з великої місцевості, така територія називається басейном річки. 

Схема річкової долини

Поглиблення в річковій долині, але якому постійно течуть води річки, носить назву русла річки.

Заплава – це частина дна долини, яка затоплюється водою в періоди високої водності.

Схили долини – ділянки земної поверхні, які обмежують долину з боків. У великих річок схили рідко бувають рівними. На них часто розташовані більш-менш рівні ділянки земної поверхні, так звані річкові тераси. Вони утворюються в результаті поступового врізання русла річки в дно долини. Відлік терас ведуть знизу догори. Річкове русло зазвичай має звивисту форму. Плавні вигини річкового русла називаються меандрами. На певній стадії розвитку річка може спрямлять своє русло. Залишки колишніх річкових русел утворюють стариці - довгасті, звивисті або підковоподібні озера.

Географічна номенклатура: моря – Чорне, Балтійське, Азовське; річки – Дніпро, Дністер, Південний Буг, Західний Буг, Сіверський Донець, Дунай, Вісла.

Основні річкові басейни:

Чорного моря: Дніпра (48% площі країни); Дністра (12%); Південного Бугу (10%); Дунаю (10%); частини Криму; північного Причорномор’я.

Азовського моря: Дону – в межах України басейн Сіверського Дінця (4%); північного Приазов’я.

Балтійського моря: Вісли – в межах України басейн Західного Бугу (1,6%).

   Джерелами живлення річок України є талі снігові води (найбільша частка для рівнинних річок – 60%), дощові (30%) та підземні води (10%). На півдні частка снігового складає до 90%, а дощового майже зникає. Карпатські та річки Кримських гір мають переважно дощове живлення з великою часткою снігового і меншою – підземного. Переважний тип живлення змінюється за сезонами.

Словничок

Гідрологічний режим – зміна рівня води в річці протягом року.                                               Повінь – найвищий рівень води в річці, який буває щороку в певний час.                            Паводок – раптові підйоми рівня води в будь-який час року, спричинені тривалими дощами й посиленим таненням снігу.                                                                                                           Межень -  найнижчий рівень води в річці.                                                                                   Річний стік – кількість води, що протікає в її річищі за певний період часу.                       Падіння річки – різниця висот витоку і гирла в метрах. Визначають за формулою П = Вв — Вг. Похил річки – відношення падіння річки до її довжини на визначеній ділянці в м/км чи см/км. Визначають за показниками Пр = П/Д.                                                                                            Базис ерозії – рівень, до якого наближається поверхня водозбору в процесі розмиву її водними потоками.                                                                                                                                                      Твердий стік – це ті частки зруйнованих річкою гірських порід, які переносяться з її водою. Витрата води це об’єм води, який протікає за певний час через поперечний переріз річки і визначається у м3/с (площа попереч­ного перерізу, помножена на швидкість течії).

Висновок

1. Поверхневі води України – це її річки, озера, болота, штучні водойми. Разом із підземними водами вони складають водні ресурси України.                                                                                       2. Більшість великих річок України є рівнинними та мають переважно снігове живлення.            3. Характеристика річок складається з багатьох показників, знання яких сприяє раціональному використанню їх водних запасів.

Цікаво знати... 

1. Вода — безбарвна рідина — покриває понад 70% земної кулі (з яких тільки 2-3% є питною водою), а її вік близько 4,5 мільярдів років. Фактично кількість води на землі незмінно з дня народження нашої планети. Цікавий факт, що вода у вашій склянці впала з небес ще тиждень тому, але побачила динозаврів і зародження живого на землі....

2. Гідрологічний цикл (кругообіг води) по всій планеті за один день виробляє більше енергії ніж все людство за всю свою історію. ... 

3. Вчені виділяють як мінімум 5 різних станів води у рідкому вигляді і 14 станів – у замерзлому. При -1200 з водою починає відбуватися щось дивне: вона стає тягучою, як патока, а за температури нижче 1350 вона перетворюється на «склоподібну» воду – тверду речовину, в якій відсутня кристалічна структура.

4. Через струмінь води у крані шириною в голку витікає приблизно 840 літрів води за добу.

Характеристи­ка річки:

1.Назва (топоніміка, походження).

2. Довжина загальна, в межах України.

3. Географічне положення, де протікає.

4. Належність до басейну моря.

5. Місцезнаходження витоку, висота.

6. Місцезнаходження гирла, висота.

7. Напрям течії.

8. Найбільші притоки.

9. Швидкість і характер течії.

10. Падіння річки.

11. Похил.

12. Тип живлення, режим.

13. Гідротехнічні споруди: ГЕС, водосховища, канали.

14. Господарське використання.

15. Екологічні проблеми, шляхи їх вирішення.




Немає коментарів:

Дописати коментар