7 клас 28.05.25 Урок № 53

 Тема: Узагальнення знань за навчальний рік.                                                                                            Домашнє завдання: гарно відпочити влітку та оздоровитися.

7 клас 27.05.25 Урок № 52

Тема: Узагальнення знань за ІІ семестр.                                                                                                    Домашнє завдання: Повторити матеріал за навчальний рік.

7 клас 21.05.25 Урок № 51

Тема: Комплексна підсумкова робота №2. «Гр.1 Безпека», «Гр.2 Здоров’я», «Гр.3 Добробут».                                                                                                                      Домашнє завдання: Повторити матеріал, вивчений протягом ІІ семестру, для узагальнюючого уроку.

7 клас 20.05.25 Урок № 50

Тема: Презентація проєкта «Робимо добрі справи разом».                                        Домашнє завдання: Підготуватися до КПР з теми «Добробут».

Якщо дитину вчать добру, в результаті буде добро, вчать злу - в результаті буде зло - бо дитина не народжується готовою людиною, людиною її потрібно зробити! В.О.Сухомлинський   Ми живемо у складному світі. Наше суспільство долає політичну, соціальну, економічну і екологічну кризу. Але залишається в суспільстві найстрашніша криза - моральна. Нині в Україні культ бездуховності і аморальності поширюється різними способами: телепередачами, діями політичних і громадських діячів, поведінкою дорослих і так далі. Незважаючи на різноманітність методів, суттю їх є нав'язування людині стереотипів агресивної і безжальної поведінки по відношенню до інших, зневага моральними нормами заради матеріальної вигоди. Сьогоднішні діти - творці майбутнього добробуту країни, який повністю залежить від доброякісного виховання. Проблема набуття дитиною емоційно-морального досвіду є сьогодні особливо актуальною. Сьогодні сучасний навколишній світ мало сприяє природному засвоєнню моральних цінностей. Актуальність полягає у відповідності ідеї проекту вимогам сучасного суспільства і державного замовлення на виховання соціально активної особи. Згідно концепції Нової української школи діти мають бути терплячими та толерантними до навколишніх. Також хочеться звернути увагу на дітей різних соціальних груп, на людей з особливими потребами , що вони також мають право на гідне життя, на свої мрії та виконання бажань. Проект «Робимо добрі справи разом» сприяє формуванню добра і відповідальності людини. Люди, що здійснюють добрі справи, є чарівниками. Наш проект спрямований на формування дружніх взаємовідносин між дітьми, поваги до ближнього свого, надання допомоги.

Милосердя і доброта –  два крила, на яких тримається людство. В Україні мешкає близько двох мільйонів самотніх людей. Майже двісті тисяч із них не здатні подбати про себе. П’ятнадцять тисяч самотніх живуть в будинках-інтернатах. Усіх цих людей об єднає одне – немічність. Озернімося навколо. Поряд із нами мешкають люди, які потребують допомоги. Тож не відкладаймо доброчинність на потім. Нині, сьогодні, саме зараз! Бо завтра, можливо, буде пізно!  Добро, гуманізм, милосердя, сенс життя - це цінності, про які можна говорити нескінченно. Є люди, які говорять, а є люди, які роблять! Результати скажуть самі за себе. Все в наших руках!

7 клас 14.05.25 Урок № 49

Тема: Розробка проєкта «Робимо добрі справи разом».                                                Домашнє завдання: Протягом тижня працювати над реалізацією проекту з обраної теми та презентувати його (відеоролик, фото, малюнки, колаж, презентація).

Добре роби — добре й тобі буде.                                                                                                             Прислів’я

Обговоріть запропоновані доброчинні справи, до яких можете долучитися ви, ваша родина, школа та громада. Складіть план дій та шляхи їхньої реалізації.

• «Збери насіння та вирости квітку»,
• «Чиста школа»,
• «Допоможи безпритульним тваринам»,
• «Гостини до людей похилого віку»,
• «Подаруй бібліотеці книжку»,
• «Благодійний творчий вечір, вистава».
• «Лист захиснику-прикордоннику».

Розробка проєкта «Робимо добрі справи разом».

Виконайте проект «Робімо добрі справи разом».

Мета проекту: розвиток соціальних навичок, акцентування на важливості доброчинності та волонтерства, мотивація до активної участі в роботі задля позитивних змін у своїй школі та місцевій спільноті.

Крок 1: визначення потреб                                                                                                                Обговоріть потреби своєї школи та навколишньої спільноти. Поміркуйте, які справи та акції будуть актуальними й корисними, виберіть одну або кілька з них.

Крок 2: планування та організація                                                                                           Визначте, які саме доброчинні завдання ви будете виконувати (прибирання шкільного подвір’я, створення місця для відпочинку, організація благодійних акцій для збору речей чи коштів на допомогу нужденним тощо), що вам для цього потрібно зробити, які ресурси (час, матеріали, чиясь допомога) знадобляться. Розробіть план дій.

Крок 3: виконання проєкту                                                                                                              Співпрацюйте одне з одним та з дорослими. Втілюйте свої плани в життя, творіть добрі справи.

Крок 4: презентація та рефлексія                                                                                                   Презентуйте результати своєї роботи в класі та проаналізуйте їх. Обговоріть свої досягнення, труднощі та досвід, який ви здобули під час виконання проєкту.

Крок 5: впровадження досвіду                                                                                              Обговоріть, як ваша доброчинна діяльність вплинула на шкільну спільноту й ваше сприйняття світу. Розгляньте можливості подальшого залучення до доброчинної діяльності.

Доброчинна діяльність школярів може бути різної тематичної спрямованості, зокрема на:

•  екологічну діяльність;

•  культурологічну діяльність – залучення школярів до вивчення історії і географії рідного краю, традицій, відродження народних ремесел; організація творчих експедицій з метою збирання (запису) пісень та обрядів регіональної народної творчості тощо;

•  благодійну діяльність – проведення благодійних концертів і показ самодіяльних вистав для тих, хто перебуває в лікарнях, притулках для неповнолітніх, інтернатних закладах тощо;

•  вшанування ветеранів війни і праці, жертв голодомору, догляд за могилами воїнів;

•  допомогу дітям-сиротам і вихованцям притулків, людям похилого віку;

•  підтримку людей похилого віку, з особливими потребами (інвалідів) та тих інтернатних закладів, в яких вони перебувають;

•  психологічну підтримку тих неповнолітніх, що опинилися за ґратами;

•  сприяння у соціальній адаптації осіб з особливими потребами;

•  поповнення фондів дитячих, шкільних бібліотек сучасними українськими книжками;

•  збір іграшок та книжок для дошкільних навчальних закладів, дитячих будинків і центрів соціально-психологічної реабілітації дітей;

•  збір коштів на підтримку покинутих дітей, що перебувають у дитячих відділеннях лікарень, придбання діагностичної медичної апаратури;

•  популяризацію ідей волонтерства тощо.

Цільові групи: вихованці з центрів соціально-психологічної реабілітації дітей; хворі у лікарнях; ровесники, що опинилися у складних життєвих ситуаціях; люди літнього віку; самотні; ветерани війни і праці; учасники військових подій та інші.

 Вже набули поширення серед школярів такі форми і зміст учнівської доброчинності:

•  підготовка і проведення ярмарків з метою збирання коштів для придбання іграшок та книжок дітям з інтернатних закладів, закупівлі діагностичного медичного обладнання для місцевих лікарень, комп’ютерної техніки для осіб з обмеженими фізичними можливостями;

•  пошиття одягу для немовлят і передавання його у Дім маляти;

•  видання збірки віршів хворого ровесника;

•  виступи з самодіяльними виставами і концертними програмами у лікарнях, притулках, територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг),

перед учасниками бойових дій;

•  написання листів підтримки, виготовлення оберегів, дитячих малюнків;

•  допомога по господарству самотнім;

•  догляд за похованнями учасників Великої Вітчизняної війни і жертв голодомору, загиблих під час антитерористичної операції на сході України;

•  вшанування учасників бойових дій і героїв Небесної сотні;

•  психологічна підтримка осіб з особливими потребами (інвалідів);

•  поповнення фондів бібліотек;

•  збір теплих речей, іграшок і канцтоварів;

•  сприяння у соціальній адаптації дітей-сиріт.

 Принципи волонтерської діяльності:

• Бажаєш щось змінити у суспільстві – прояви ініціативу

• Хочеш щось змінити – починай з себе

• Прагнеш бути корисним іншим – допомагай

• Головне не те, Що я віддаю, чи Що я отримую, а Ким я стаю, працюючи волонтером

 Загальні положення волонтерського руху, організованого в загальноосвітньому закладі

•  Волонтерський рух є одним із напрямів діяльності шкільного учнівського самоврядування.

•  Членами волонтерського руху можуть бути учні, що досягли 14 років, молодші школярі – тільки у співпраці та взаємодії з педагогами.

 Головна мета волонтерського руху в загальноосвітньому закладі – відродження кращих вітчизняних традицій доброчинності; виховання у школярів таких соціально-значущих якостей особистості, як альтруїзм, милосердя, відповідальність, ініціативність; формування соціально-активної, громадянської, соціально-моральної позиції особистості.

 Основні завдання волонтерського руху у школі:

– гуртування шкільного колективу навколо добрих справ;

– задоволення духовних інтересів та потреб школярів;

– патріотичне виховання;

– організація змістовного дозвілля;

– профілактика девіантної поведінки і шкідливих звичок;

– пропагування здорового способу життя;

– підтримка просоціальних ініціатив дітей та учнівської молоді;

– налагодження партнерства школи з органами державної влади та громадських організацій у реалізації просоціальних ініціатив.

 Принципи діяльності школярів-волонтерів:

– участь школярів у волонтерському русі є добровільною;

– волонтеська діяльність є неприбутковою, корисною для інших та суспільства в цілому;

– волонтерська діяльність школярів повинна бути посильною;

– гарантованість безпеки волонтерської діяльності школярів.

 Кодекс волонтера

Волонтер повинен бути:

– безкорисливим;

– чуйним до проблем інших;

– милосердним;

– толерантним;

– відповідальним;

– ініціативним;

– вихованим.

7 клас 13.05.25 Урок № 48

Тема: Доброчинність та її ознаки. Способи і можливість здійснення доброчинності.  Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в §20 (ст.201-206), провести дослідження про доброчинну організацію за планом (ст.205). 

Легенда про добро і зло

   Жили на вулиці двоє сусідів. Одного разу один зробив іншому велике зло. Ображений чоловік, прагнучи відповісти помстою, вирушив до мудреця за порадою. Що ж мудрець йому запропонував? Відповісти зловмиснику добром! Сусід послухався, а у відповідь знову був «нагороджений» злом. Мудрець і тут порадив не шкодувати добра. Сусід ще раз послухався і віддячив добром. Але, через деякий час, у відповідь одержав зло. Сусід прийшов до мудреця, і той знову порадив йому віддячити добром. «Але я вже стомився віддячувати йому добром!» - заперечив сусід. «Якщо зловмисник не стомив ся від зла, то чому ти стомився від добра?» - відповів мудрець.

     Невід’ємним явищем суспільного життя будь-якої країни, яке одночасно відображає рівень моральності її населення, є доброчинність. Слово доброчинність складається з двох слів: добро й чинити. Робити добро може кожен / кожна з вас. Доброчинність є важливим складником розвитку людства. Це — добровільне надання допомоги тим, хто її потребує, окремими особами, товариствами та державою. Долучившись до доброчинності, кожен / кожна з вас може зробити навколишній світ кращим. При цьому в добрих справах головним є не гроші, а допомога, співчуття, співпереживання, емпатія до проблем інших. До основних ознак прояву людиною доброчинності належать: безоплатність надання допомоги іншим, добровільність вибору та змісту надавання допомоги. Далеко не завжди люди обирають доброчинність. Хоч на словах, здебільшого, всі визначають добродійство, та у своїй практичній діяльності керуються не благородними спонуканнями, а користю, честолюбством, низькими пристрастями. Благородні пристрасті наслідують обов’язок. Низькі – ставлять за мету лише вигоду. Існує багато прикладів доброчинності. З давніх часів доброчинність існувала й на землях України. Одним із перших відомих меценатів був київський князь Володимир Великий, який наказав віддавати частину його прибутків церкві на допомогу нужденним; княгиня Ольга заснувала в Києві першу лікарню; Ярослав Мудрий опікувався школами, бібліотеками й організував школу для юнаків. Останнім часом ми багато чуємо про благодійну діяльність людей, філантропію та меценатство. Благодійність — це безкорисливе надання допомоги тим, хто цього потребує, хто не пов’язаний із благодійником. Благодійність — це хороша можливість відчути свою належність до суспільства та творення змін у своєму оточенні, місті, країні та світі.                                                                                   Філантропія — любов до людей і пов’язана з нею благодійність, жертвування власним часом, грошима, репутацією задля людинолюбства, безкорисливої допомоги нужденним і заступництва за них.                       Меценатство — це добровільна безкорислива діяльність людей у фінансовій, матеріальній та іншій підтримці набувачів благодійної допомоги. Усім відомі прізвища (пригадайте вивчене з курсу історії) меценатів, які на теренах України займалися благодійністю: Василь-Костянтин Острозький, Петро Могила, гетьман Іван Мазепа, родина Розумовських, Богдан і Варвара Ханенки, родина Терещенків і багато інших.  Сьогодні, як ніколи, наша держава усвідомлює всю важливість і значущість волонтерської діяльності. Волонтерський рух в Україні — це унікальне явище. Він об’єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій, груп людей, які готові вирішувати найбільш нагальні та болючі проблеми.              Волонтер — це фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну неприбуткову та мотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер. Тобто волонтерство — добровільна безкорислива суспільно важлива діяльність. Особливої турботи та допомоги потребують люди з інвалідністю, тяжкохворі, самотні, діти-сироти тощо. Підтримку їм добровільно готові надавати волонтери. Волонтерська діяльність може бути спрямована на допомогу армії; пошук зниклих людей; допомогу людям, які опинилися у складних життєвих обставинах; на охорону навколишнього середовища тощо. Види волонтерства: допомога українським військовим; допомога онкохворим дітям; допомога дітям-сиротам; екологія; зоозахист. Ознаки волонтерства: добровільність; робота в команді; безоплатність; законність; дотримання завдань організації; соціальна спрямованість. Чи можуть бути волонтерами / волонтерками підлітки? Згідно із Законом України «Про волонтерську діяльність», якщо вам 14-18 років, можете волонтерити за згодою батьків. Але вам заборонено допомагати в медичних закладах, під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру, Збройним силам України й іншим військовим формуванням. Волонтерська діяльність є основою побудови та розвитку громадянського суспільства. Вона втілює найшляхетніші прагнення людства — миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей. Милосердя та доброта допомагають зробити світ кращим. Кажуть, що милосердя й доброта — це два крила, на яких тримається людство. Доброчинність є найвищим проявом духовності людини. Ознакою доброчинності є щирість людини, готовність поділитися останнім із тими, хто потрапив у складну життєву ситуацію. Милосердя позбавляє людину від жорстокості, насильства та ворожості. Люди, які мають ці якості, є найкращими громадянами суспільства.

Для того, щоб добра у вашому житті було більше, дотримуйтесь заповідей:

1. Любіть життя.

2. Знайте в усьому міру.

3. Вірте в свої сили і в те, що ви робите.

4. Позбавтесь вад, які ведуть до гріхів.

5. Будьте вдячними, добрими, великодушними, милосердними.

6. Робіть із задоволенням те, за що беретесь.

7. Запитуйте, якщо не знаєте.

8. Навчайтеся слухати і чути.

9. Довіряйте, але перевіряйте.

10. Живіть «тут і зараз».

7 клас 07.05.25 Урок №47

Тема: Розумне споживання товарів та фінансових послуг. Права та обов’язки споживача фінансових послуг. Захист прав споживачів.                                              Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в §19 (ст.194-200); разом з батьками пограти в  інтерактивну  гру "Права рулять» за QR-кодом (ст.200) та розповісти про результати.

   Що таке розумне споживання? Розумне, стійке або відповідальне споживання (responsible consumption) — поняття, яке означає економне використання природних ресурсів для задоволення тільки необхідних потреб. Читаємо буквально: розумне споживання — це споживати з розумом.                                                                                                                                                Навіщо це нам потрібно? Без стійкого виробництва та розумного споживання неможливо боротися зі зміною клімату або виснаженням ресурсів, забрудненням навколишнього середовища чи бідністю. В Україні рівень усвідомленості ще не такий високий, але ми на вірному шляху. Уряд впроваджує програми із захисту екології та збереження ресурсів, великі компанії переходять на стале виробництво, українські дизайнери випускають колекції, ґрунтуючись на принципах slow fashion, і роблять речі з вторсировини, б'юті-бренди закликають до мінімалізму і пропонують косметику з рефілами. Головною силою в просуванні екоініціатив стало молоде, небайдуже та усвідомлене покоління, яке перетворило розумне споживання на тренд. Саме вони показали, що купувати багато і бездумно – не ознака успіху. Що дати якісній речі другий шанс — означає звільнити планету від звалищ, а свій будинок — від непотрібного.                                                       Ви коли-небудь замислювались, чому одні люди здатні заощаджувати, навіть маючи середній рівень доходу, а інші постійно відчувають нестачу грошей, незважаючи на високі доходи? Це питання не має однозначної відповіді, але є одна важлива складова — споживання. Важливо не тільки те, скільки ми заробляємо, але й те, як ми розподіляємо свої витрати. Тут винагоді стане концепція розумного споживання, що може значно вплинути на наші фінанси та допомогти створити фінансову стабільність. Не секрет, що рівень доходу прямо впливає на обсяг споживання. Люди з високими доходами можуть дозволити собі більше покупок, але це не означає, що вони завжди витрачають більше. Дослідження показують, що наявність вищого доходу може підштовхувати до більшого споживання, але важливим фактором є також фінансова грамотність і культура споживання. Це означає, що чим більше людина усвідомлює, як її витрати впливають на її фінансове становище, тим легше їй буде знайти баланс між потребами і можливостями. Проблема не в тому, скільки грошей ви заробляєте, а в тому, як ви ними розпоряджаєтесь. Що ж таке відповідальне споживання? Це спосіб витрачати гроші з усвідомленням наслідків. Кожна покупка — це не просто трансакція, а ще й внесок у власний бюджет. Це означає, що ви не витрачаєте гроші на непотрібні речі, а купуєте тільки те, що реально вам потрібно або те, що принесе довгострокову цінність. Відповідальне споживання не обов’язково означає відмову від покупок, це швидше про те, щоб зробити вибір на користь якості, а не кількості. Замість того, щоб просто слідувати трендам або рекламним кампаніям, зосередьтеся на тому, як ваші покупки відповідають вашим реальним потребам. Це допоможе вам уникати спонтанних витрат і зайвих покупок. Відповідальне споживання також означає економію на енергоресурсах, наприклад, за допомогою ефективного використання електроенергії або вибору на користь товарів, які менш шкідливі для навколишнього середовища. Забезпечення розумного споживання не лише полегшує управління особистим бюджетом, але й покращує фінансову стабільність. Кожна відповідальна покупка та зважене рішення щодо витрат допомагають уникати боргів, зберігати заощадження та досягати довгострокових фінансових цілей. Це дозволяє створити фінансову подушку для непередбачених витрат, інвестувати в майбутнє та забезпечити власну фінансову незалежність. Розумне споживання — це не тільки про економію грошей, а й про інвестування у власне благополуччя. І пам’ятайте, що навіть невеликі зміни в підході до витрат можуть призвести до значних покращень у вашій фінансовій ситуації. Важливо усвідомлювати, що контроль над витратами дозволяє нам не лише заощаджувати, а й отримувати більше від кожної покупки. Усвідомлене та відповідальне споживання допоможе вам не лише забезпечити свою фінансову стабільність, але й покращити якість життя та зменшити рівень стресу від непотрібних витрат.  Найчастіше розумне споживання пов'язують з екологією та гуманним ставленням до навколишнього середовища: не витрачати даремно воду та електрику, не купувати пластикові пакети, сортувати сміття. Але розумне споживання - це дбайливе ставлення до будь-яких ресурсів, в тому числі й до фінансів. Розумне споживання - один з головних сучасних трендів.                                                                                                                                   Давайте разом на прикладах розберемо, які категорії витрат можна та необхідно оптимізувати:         1. Імпульсивні покупки. Головний ворог розумного споживання - це бездумні покупки на емоціях. Більшість покупок Ми здійснюємо спонтанно: щось сподобалося прямо тут і зараз або побачили привабливі ціни зі знижками. Якщо контролювати себе, то можна захиститися від таких витрат.

• Використовуйте опцію "відкласти". Вибрати в магазині, помацати, приміряти й відправитися додому або на роботу на кілька годин або день. Через якийсь час стане зрозуміло, потрібна така покупка насправді чи ні.
• Складайте списки. Це допомагає купувати стільки, скільки потрібно. Це допоможе, наприклад, не викидати потім зіпсовані продукти.

Також економити можна кожен день по дрібницях — припустимо, не купувати в магазинах пластикові пакети, а носити з собою ганчір'яну сумку. Або наливати воду з собою в одного разу куплену пляшечку і не витрачати на це по 20-30 гривень на день. Існує теорія, що людині не потрібно більше ніж 100 речей.

2. Оптимізуйте повсякденні витрати. За допомогою різних хитрощів маркетологи та мерчандайзери буквально змушують відвідувачів магазинів та сайтів купувати більше продуктів. Важливо пам'ятати про ці хитрощі, щоб протистояти їм.

• Уважно читайте цінники. Червоні етикетки біля цін змушують покупців думати, що це знижки, хоча це не завжди так. Іноді на цінниках великими цифрами пишуть ціну з оптовою знижкою, без урахування ПДВ, а дрібними — реальну роздрібну вартість.
• Заглядайте на нижні й верхні полиці. Товар, продаж якого найбільш вигідний для супермаркету, розташовується в «золотій зоні» — приблизно на рівні грудей дорослої людини, на висоті близько півтора метра. Тут цей товар найкраще видно і його зручно брати. Швидше за все, на інших полицях ви знайдете товар не гіршої якості, але за нижчою ціною.
• Обирайте маленький кошик замість візка в супермаркеті. Відділи з молоком, хлібом і м'ясом у великих магазинах знаходяться в різних кінцях приміщення, щоб покупці переміщалися по залу і попутно брали щось, що навіть не планували купувати.
• Перевірте вагу або об'єм продукту. Часто крупи та цукор розфасовані по 900 г замість 1 кг, шоколад — по 90 г замість 100 г, рослинна олія — по 930 мл замість 1л. Нижча ціна не завжди означає економію. У аналогічного товару ціна може бути трохи вище, але зате і маса більше.
• Порівнюйте ціни. Дисконтні карти конкретних магазинів з накопичувальною знижкою, здається, обіцяють вигоду. Але, можливо, в супермаркеті, де ви отримали карту і збираєте знижкові бали, товари коштують куди дорожче, ніж в інших магазинах, навіть з урахуванням ДИСКОНТУ.
• Тверезо й критично оцінюйте маркетингові акції. Бонуси за покупки, які потім можна з доплатою обміняти на товар, або «кожна восьма покупка в подарунок» — це лише спосіб змусити вас в гонитві за подарунками (часом абсолютно марними) купувати більше, ніж потрібно.

3. Транспорт. Людина, яка працює не може відмовитися від транспортних витрат — потрібно як мінімум добиратися до роботи та назад. Але в сучасному світі власний автомобіль — не завжди найекономніший варіант.

• Для великих міст з пробками й пристойними відстанями розумна альтернатива власній машині — громадський транспорт. Абонементи або спеціальні карти охоплюють кілька видів транспорту й рідко коштують більше ніж 500 гривень на місяць.
• Якщо автомобіль вам потрібен не кожен день, то цілком ймовірно, що сучасний електро транспорт виявиться більш виграшним варіантом. Бензин, обслуговування, податки, страховка, паркування, мийка машини можуть обійтися вам в чималу суму. А електросамокат Ви зможете заряджати навіть на роботі, тож знизити свої витрати майже до нуля.
• Є ще одна економічна альтернатива особистому автомобілю. Якщо він потрібен лише зрідка, наприклад для виїзду за Місто або поїздки у віддалений магазин, то можна скористатися сервісами каршерінга. Вони дозволяють брати машину на потрібний вам час і залишати її в зручних місцях. Правда, в Україні така можливість є тільки у великих містах.

Якщо ви не можете обійтися без свого автомобіля, є сенс придбати той, який відповідає вашому доходу. На автомобіль розумно витратити не більше річного заробітку, а краще менше. Сума в 6-12 зарплат при грамотному накопиченні дозволить не брати великих кредитів і швидко відновити бюджет після великої витрати.                                                                                                                   4. Житло. Орендувати квартиру, особливо у великих містах, може бути вигідніше, ніж брати іпотеку. Наприклад, сім'я знімає житло в центрі Києва за 20 000 гривень: зручне розташування, поруч школа і дитячий сад, батьки ходять на роботу пішки. Подібна квартира коштує в тому ж районі мінімум 3 млн гривень, і вона, швидше за все, буде гірше їх знімною. Якщо сім'я візьме іпотеку на 25 років, то платіж складе близько 50 000 в місяць. А ще потрібно десь взяти початковий внесок. Скажімо, вони продовжуватимуть орендувати ту саму квартиру за 20 000, а 30 000 (різниця між орендою та іпотекою на місяць) відкладатимуть на депозит із відсотковою капіталізацією або використовуватимуть інші фінансові інструменти. Тоді через 25 років, навіть з урахуванням інфляції й зростання цін на житло, розмір депозиту перевищить вартість їх квартири. Звичайно, цей умоглядний сценарій не передбачає багатьох несподіваних речей - наприклад, якщо ціни на нерухомість злетять, то квартира буде кращою інвестицією. Або навпаки. Втім, для багатьох людей квартира у власності - це не просто стіни, це психологічний комфорт, впевненість, що у тебе є житло та буде що заповісти дітям. Реєстрація за місцем проживання дає додаткові можливості. Плюс якась фіксація витрат на квартиру на 25 років вперед, адже платежі по іпотеці змінитися не можуть. До того ж люди іноді готові переплачувати за гарантію стабільності, навіть на шкоду комфорту. Для інших важливіше мобільність, доступність інфраструктури, і не важливо, що квартира належить не їм, — важливо, щоб в ній було комфортно жити. До того ж у разі фінансових проблем з орендованої квартири можна просто з'їхати, а з іпотечної все набагато складніше, її можна навіть втратити.                                                                                                                                                    5. Кредити. Кредит - зручний й популярний фінансовий інструмент. Але використовувати його потрібно обачно та не брати на себе нездійсненних зобов'язань. Особливо якщо кредит потрібен для покупки останньої моделі дорогого телефону або інших предметів далеко не першої потреби, коли грошей на гречку насилу вистачає. Пам'ятайте, що рівень кредитного навантаження на людину не повинен перевищувати 30% від щомісячного доходу. Інакше є ризик не впоратися з виплатами та потрапити в боргову яму. Зважений підхід до кредитів це ще один важливий маркер розумного споживання.                                                                                                                        Споживач фінансових послуг:

• детально досліджує фінансові продукти;
• перед укладенням угоди з банком чи фінансовою установою детально вивчає умови та вартість фінансових продуктів;
• порівнює відсоткові ставки фінансових продуктів (кредитів, депозитів тощо);
• проявляє уважність до скритих (прихованих) витрат (наприклад комісійних);
• уважно читає умови угод та запитує про можливі приховані витрати;
• розуміючи умови кредитів, уникає позик на великі суми, які можуть стати важкими для виплати;
• вивчає нові фінансові продукти.

Права та обов’язки споживача фінансових послуг визначаються законодавством та регулюють взаємодію між споживачем і фінансовими установами. Ці права й обов’язки призначені для захисту інтересів споживачів та забезпечення справедливих та прозорих відносин на фінансовому ринку.                                                                                                                                           Основним правовим актом, що забезпечує права покупців товарів та послуг, є Закон України «Про захист прав споживачів». Зупинимося на огляді основних прав споживачів, щодо яких часто виникають непорозуміння.

• Зокрема споживач має право на повернення та обмін непродовольчих товарів протягом 14 днів з дня придбання (якщо товар не був у використанні, його не пошкоджено, товарний чек та ярлики чи пломби збережено).
• Неякісний товар підлягає обов’язковому обміну чи поверненню, крім випадків, коли продавець може довести, що пошкодження І несправність чи інша втрата якості товару відбулася з вини покупця.
• Продовольчі товари, лікарські препарати та засоби гігієни, косметика і парфуми, білизна, тканини, шкарпетки, дитячі іграшки, ювелірні прикраси, книжки та журнали та деякі інші товари належать до товарів, що не підлягають обміну та поверненню (окрім повернення у разі поганої якості придбаного продукту).
• Якщо покупець ненавмисно розбив товар у крамниці чи супермаркеті, його не можуть змусити сплатити його вартість, адже до моменту покупки за збереження товару відповідає його власник (пошкодження чи знищення товару, що відбулося з причини відсутності бортів на полиці чи через неправильне розміщення товару, не є провиною споживача).
• Вартість на ціннику не повинна відрізнятися від вартості товару в чеку. Якщо на касі просять сплатити більше за вартість, яку було вказано, споживач може відмовитись і матиме рацію.

У разі порушень законодавства чи відмови в задоволенні споживчих прав слід зробити записи у Книзі відгуків та пропозицій та з електронними скаргами звертатися до Держпродспоживслужби у твоєму регіоні проживання.                                                                                                                   Водночас, споживачі повинні пам’ятати про свої обов’язки під час придбання або використання продукції.

• Перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в документації на товар.
• У разі необхідності до початку використання товару звернутися за роз’ясненнями до продавця, виробника чи виконавця.
• Користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням.
• 3 метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару — застосовувати передбачені виробником у товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил.
• У разі відсутності таких правил у документації — дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду Закону.

Отож, різні аспекти взаємодії між споживачами і продавцями (некоректна, неповна інформація, обманлива реклама, покупка низької якості товару та ін.) можуть призвести до фізичного стресу споживачів. І для уникнення таких несприятливих ситуацій ти як фінансово грамотний споживач повинен/повинна критично оцінювати фінансові послуги та знати свої права й обов’язки споживача відповідно до законодавчих актів.