7 клас 30.04.25 Урок №45

Тема: Фінансові цілі. Інструменти планування та контролю доходів і витрат. Підсумкова робота «Гр.3 Добробут».                                                                          Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в §18 (ст.186-191); продовжити речення на ст.192.

Вихід із жебрацтва має починатися в голові.                                                                           Гілларі Клінтон (американська політична діячка,дипломатка,держсекретар США в 2009-13 р.)

Більшість людей стикаються з фінансовими проблемами, оскільки не дотримуються правил розумного використання фінансових ресурсів та планування своїх витрат. Нерозумне використання грошей — це придбання тих речей, без яких ти можеш обійтись і відсутність яких ніяк тобі не зашкодить та не позначиться на твоєму добробуті.

Фінансові ресурси — це гроші, що є в розпорядженні людини та спрямовані на задоволення її потреб.

Розумне поводження з фінансами передбачає дотримання деяких правил. Вони важливі для людини будь-якого віку.

Правила витрачання коштів

• Не витрачай більше, ніж маєш власних коштів.
• Плануй свої витрати.
• Заощаджуй частину коштів на непередбачені обставини.
• Не роби імпульсивних покупок.
• Порівнюй ціни, перш ніж щось купити.

Без сумніву, економія (скорочення витрат) та заощадження (збереження грошей) не належать до дій, які приносять задоволення. Але це — життєва необхідність. Гроші зазвичай ти отримуєш від близьких тобі дорослих людей і часто не замислюєшся, які витрати вони беруть на себе і як наполегливо працюють, щоб у тебе було все необхідне. Проте уяви собі: якщо кожного дня ти будеш відкладати навіть невелику суму, скільки зможеш накопичити за рік? А за 3 роки? Заощадження — це один із способів накопичити собі на мрію або реалізувати свої бажання.    Що таке фінансові цілі та навіщо їх ставити? Мабуть, ти вже розмірковуєш про своє майбутнє: про те, ким би хотілося стати, чим займатись, чого досягти або якими країнами подорожувати. Саме мрії мотивують нас на певні звершення. Те саме стосується й фінансових цілей. Якщо ти ставиш собі запитання: “Чи потрібна мені фінансова ціль?”, спершу дай відповідь на інше запитання: “Чи маю я все, що хочу мати?”                                                                Фінансова ціль — це конкретна сума грошей, яку людина хоче отримати через проміжок часу, діючи свідомо і докладаючи для цього зусиль.                                                                                        Із дорослішанням твої фінансові цілі змінюватимуться. Вони можуть бути довгостроковими, тобто потребуватимуть зусиль протягом тривалого часу (наприклад, придбання спортивного авто), або поточними. Можливо, ти вже маєш цілі, що потребують невідкладних дій (наприклад, купити подарунок на день народження подрузі). Одночасно ти можеш мати декілька фінансових цілей, кожна з яких вимагатиме зусиль, часу та грошей. Тому важливо навчитися розподіляти цілі за їх пріоритетністю та можливістю реалізації. Це дозволить не перевантажувати себе та сконцентрувати увагу на найважливіших речах.                                                             Лайфхак: використання мобільних застосунків для планування бюджету та контролю витрат допоможе розумно використовувати гроші.                                                                         Підсумок                                                               Фінансові ресурси — це гроші, які є в розпорядженні людини та спрямовані на задоволення її потреб. Розумне використання цих ресурсів — вагомий чинник досягнення фінансових цілей.   Твої фінансові цілі можуть бути довготривалими або поточними. Головне, щоб їх можна було досягнути за наявних у тебе ресурсів та розумного їх заощадження.                                               Із дорослішанням твої фінансові цілі будуть змінюватись. Важливо навчитись розподіляти їх за  пріоритетністю та можливістю реалізації. Це дозволить сконцентрувати увагу на найважливіших цілях.

https://naurok.com.ua/test/modul-pidpriemlivist-ta-finansova-gramotnist-gr-3-zdorov-ya-7-kl-3186340.html

 

 

7 клас 29.04.25 Урок № 44

Тема: Як розпоряджатися грошима. Прийняття фінансових рішень для добробуту.  Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в §18 (ст.183-185), виконати інтерактивну вправу «Потреби й бажання» до ст.193.

Притча «Багатство і бідність»

Прийшли Бідність і Багатство до одного чоловіка і питають:
– Хто з нас красивіший?
Злякався чоловік, думає: «Якщо скажу, Бідність гарніша, то Багатство розсердиться і піде, а скажу, Багатство прекрасне, то Бідність образиться і мене замучить». Подумав трохи, а потім каже:
– Поки ви так на місці стоїте, я не можу вирішити. Ви пройдіться.                                        Стали Бідність і Багатство ходити туди-сюди. Подивився на них чоловік і каже:
– Ти, Бідність, дуже хороша зі спини, коли йдеш, а ти, Багатство, просто чудово в момент приходу.        

   Як ви думаєте, чи може багатство зробити людину щасливою? Опитування великої кількості людей з різних країн світу допомогло дійти висновку, що для щастя людям потрібно стільки грошей, щоб їх вистачало на задоволення важливих потреб та бажань. Тобто на їжу, здоров’я, безпеку, освіту, відпочинок, допомогу рідним та близьким. Багатство саме собою щастя автоматично не створює. Навпаки, серед заможних людей, які мають величезні статки, тих, хто почувається щасливо, набагато менше, ніж серед звичайних людей, що живуть скромно.        Розпоряджання грошима — важлива складова фінансового управління, яка визначає, як витрачати, заощаджувати та інвестувати особисті фінанси.                                           Ефективне управління грошима допомагає, насамперед, досягати фінансових цілей, зменшує стрес та створює стабільну фінансову базу.                                                                              Прийняття фінансових рішень для добробуту — це важливий процес, який визначає, як ефективно ти управляєш своїми особистими фінансами для досягнення фінансового благополуччя та задоволення особистих та сімейних потреб.                                                     Уміння правильно формувати фінансові цілі є основою особистого добробуту та добробуту держави.  Швидкоплинність людського життя вражає, іноді ми не помічаємо, як проходять дні, минають місяці і навіть роки. Щодня ми приймаємо безліч важливих рішень, в тому числі і фінансових, після яких очікуємо чогось незвичайного. Однак за нашими рішеннями може підкрадатися велике розчарування, неприємні несподіванки. Сьогодні ти уявляєш себе найбагатшою людиною світу, а завтра – збіднілий жебракуєш на вулиці. Що таке багатство і бідність, мабуть, найгостріше ми відчуваємо сьогодні, бо у такий складний час нам трапляються нескінченні проблеми, фінансові рішення. Очевидно, людина якнайкраще може зрозуміти важливість фінансової грамотності, будуючи своє успішне майбутнєМи живемо у світі технологій та вдосконалень, що невпинно рухається, розвивається. Потрібно йти в ногу з часом, удосконалюватись, а фінансова грамотність тут посідає чи не найперше місце. Щоб досягти бажаного, слід жити реальністю, впевнено будуючи плани на майбутнє, уміло розпоряджаючись власними коштами.  Насправді, гроші забезпечують основні потреби суспільства. Немає сумніву, що заробіток людини – це показник досягнень, успіху в сучасному світі. З кожним днем все більше цінується фінансовий стан та заможність. Будучи в соціумі, будь-хто має невичерпне бажання стати багатим, і це бажання постійно зростає. З однієї сторони, таке бажання призводить до скупості, жадібності, злості – всі ці риси пов’язані з жагою до наживи. З іншої сторони, людина, яка хоче заробити більше всебічно розвивається, шукає різні способи бути першим. Для отримання більшої кількості коштів потрібно вміти правильно приймати фінансові рішення. Фінанси — це багатогранне поняття, яке включає в себе готівку і безготівкові грошові ресурси, і ін. форми та інструменти грошових коштів, а також — фінансові відносини, пов'язані з розрахунками, грошовими коштами між суб'єктами ринку. У самому спрощеному варіанті визначення фінансів звучить так: фінанси — це гроші. Але це занадто просте, примітивне визначення фінансів. Адже фінанси — це не тільки готівкові гроші, грошові кошти на рахунках у банках, і чеки, акредитиви, та інші фінансові інструменти. Взагалі слово «фінанси» походить від латинського «financia» і перекладається як готівка, дохід. Якщо ж переводити слово «finances» з французької мови, то фінанси — це грошові кошти                                                                    Економіка - це наука про правильне ведення господарства. Економіка - це особлива сфера життя суспільства, що охоплює виробництво товарів та послуг, обмін ними, розподіл і споживання створених у суспільстві благ. Питання про те, як правильно розпоряджатися грошима, є одним з найбільш важливих у сучасному житті. Багато хто з нас хотіли б знати, як примножити свій стан. Накопичувати або витрачати — що допоможе стати багатшим і щасливішим?                                Будучи підлітками, ви отримуєте на свої потреби кишенькові гроші. Це незначні кошти, які батьки або опікуни дають своїм дітям регулярно на власні потреби. У кожній підлітковій компанії знайдуться ті, у кого буде більше кишенькових грошей, ніж у решти. Зважаючи на складну економічну ситуацію в Україні через війну, у деяких твоїх однолітків може й не бути тимчасово власних кишенькових грошей. Хай би скільки не отримували ви, ваше завдання — змусити гроші працювати на вас. Спробуйте щоразу, коли вам дають кишенькові гроші, розраховувати, що саме вам потрібно буде за них купити. Поділіть всю суму на кількість днів та намагайтеся витрачати стільки, скільки запланували. Відмінний спосіб збільшити суму кишенькових грошей — це підзаробити. Вчиться бути підприємливими. Роздавання листівок, допомога у збиранні урожаю, вигулювання собак, мийка авто, допомога сусідам по господарству — варіантів безліч. Врешті-решт, заробити гроші можна, займаючись улюбленою справою, як-от виготовленням та продажем саморобок. Пам’ятайте, коли визначатимете ціну за річ, яку робите власноруч, важливо пересвідчитися, що отримаєте прибуток.                                                                                                  Підприємець — той, хто самостійно й на власний ризик займається корисною для інших людей діяльністю і отримує від цього прибуток.                                                                                                 Прибуток — це різниця між ціною виробу і витратами на його виготовлення.                              Офіційно влаштуватися на тимчасову роботу можна з 14-ти років. Найкраще це робити під час літніх канікул, тоді додаткове навантаження не заважатиме вашому навчанню, оскільки воно — найвищий пріоритет. Спробувавши себе у ролі працівника з визначеним колом обов’язків та чітким розпорядком дня, ви більш відповідально станете поводитися з власними кишеньковими грошима. Було б чудово, якщо частину першого заробітку ви витратите не лише на себе, але й зробите приємне своїм рідним або близьким, приміром, купивши за зароблені гроші смаколики для всіх. Якщо вам подарували на день народження значну суму грошей, не поспішайте витрачати їх прямо тут і зараз. Можливо, ви давно мріяли про електросамокат або треба купити ноутбук для навчання? Добре обміркуйте, як витратити подаровані гроші з найбільшою користю для себе та рідних, щоб залишилась пам’ять про цінний дарунок. Гарна ідея — робити заощадження, які регулярно можна поповнювати залишками кишенькових грошей. У такий спосіб цілком ймовірно, що через деякий час вам вдасться назбирати потрібну суму на омріяну річ.

13 порад управління грошима для дитини:

1. Старайтпесь планувати бюджет і слідувати йому.                                                                          2. Будьте акуратними у витраті грошей , намагайтеся не розтратитися.                                       3. Запам'ятайте, що фінансова грамотність відіграє величезну роль у вашому майбутньому і вашої незалежності.                                                                                                                                   4. Вчіться відрізняти «потреби» від «бажань». Перші, зазвичай, менш затратні ніж бажання.                                                                                                                                                     5. Попросіть відкрити банківський рахунок на ваше ім'я і можете регулярно класти на нього гроші замість скарбнички.                                                                                                                                                   6. Якщо у вас є бажання придбати дорогу річ, яка вам не по кишені, знайди більш дешеву альтернативу. це теж відмінне рішення і, до того ж, за менші гроші.                                             7. Заведіть скарбничку і вносите в неї здачу від своїх покупок. так ви зможете накопичити за     8. Купіть гру «Монополія» (або аналог) і регулярно грайте. Це буде весело і навчить вас розуміти всю цінність грошей.                                                                                                                   9. Коли ви йдете за покупками, то старйтесь вибрати ті товари, яких потребуєте. Якщо виберете відразу кілька товарів з однаковими функціями, то навчитеся порівнювати ціни і робити грамотний вибір.                                                                                                                            10. Намагайтеся не «брати в борг», недобре бути в залежності від кого-небудь, взявши чужі гроші. Утримайтеся і від бажання жити в кредит.                                                                              11. Вчіться вести запис і облік всіх своїх покупок в спеціальному блокноті. Заведіть лист доходів і витрат.                                                                                                                                                  12. Намагайтеся витрачати гроші з розумом. Батьки заробляють гроші своєю працею.           13. Дізнайтеся яку кількість грошей витрачається щомісяця на регулярні платежі? (компослуги, телефон, інтернет і т.д.)                                                                                                                                         Як можна заощадити кошти?                                                                                                1. Скарбничка. Це може бути навіть банка з кришкою. Можна відзначати на ній, скільки грошей накопичено і скільки залишилося до заповітної мети.                                                                          2. Візуалізація. Можна намалювати те, на що прагнете накопичити кошти. До малюнка прикріпити конверт для зручності збору потрібної суми.                                                                    3. Банківська карта або електронний гаманець. Спочатку треба попросити батьків відкрити вам дебетову картку в банку, який нараховує відсотки на залишок грошей на рахунку. (Це послуга від банку за те, що він може користуватися грошима на картці, поки ви їх не потребуєте). Роблячи накопичення, можна за допомогою програми на телефоні бачити, скільки грошей вже є і скільки залишилося до мети — а це мотивує збирати далі. Це найпростіший спосіб збирати й отримувати невеликий прибуток.                

Як можна розумно витрачати кишенькові гроші?                                                            Спробуйте згадати усі ваші покупки за минулий тиждень. Які з них були обов’язковими? А без яких можна було й обійтися? Скільки грошей можна було заощадити й витратити на щось справді корисне? Ознайомтеся з корисними підказками, як витрачати кишенькові гроші з розумом:                                                                                                                                                      1. Не купувати одразу. Перш ніж витрачати кишенькові гроші, зупиніться і запитайте себе: чи справді вам це потрібно? Обдумуйте наперед, у чому дійсно є необхідність, і намагайтеся уникати імпульсивних покупок. Це покупки, які людина здійснює під дією емоцій, а не тому, що потребує цих речей. На це спрямована реклама.                                                                                   2. Планувати наперед. Якщо вам щось сподобалося, поверніться до цього через декілька годин або днів. Ви переконаєтеся, що більшість бажаних першої миті речей виявляться анітрохи непотрібними. Коли поспішаєте, значно легше схибити з вибором.                                                       3. Не ризикувати. Завжди слід зберігати квитанцію і чек, щоб мати змогу повернути покупку, якщо виникне така потреба.                                                                                                                        4. Записувати кожну витрату. Тоді ви зможете повернутися до своїх записів і зрозуміти, як можна витрачати кишенькові гроші ефективніше.                                                                                  Складання власного бюджету — це метод планування або розпис своїх доходів та витрат, що дозволяє розумно витрачати, заробляти і заощаджувати кошти. Якщо ви вестимете нотатки про гроші, тоді точно знатимете, яку суму маєте на витрати і скільки вже витрачено. Необхідно навчитися досягати балансу між надходженням та витратами грошей.                                                                                                                                                                              Гроші можна витрачати по-різному:                                                                                   1 — з користю лише для себе;                                                                                                                  2 — з користю лише для інших;                                                                                                                3 — водночас з користю для себе та інших.                                                                                          Коли наші гроші дають користь не лише нам, а й іншим — рідним або близьким людям, тоді це поліпшує настрій та додає сил. У майбутньому все життя вам доведеться мати справу з грішми: отримання заробітної плати, покупки у крамницях, оплата комунальних послуг, подарунки рідним та друзям... Чим раніше ви навчитеся контролювати свої витрати, дбайливо ставитись до подарованих та зароблених грошей, тим успішнішими станете у майбутньому.            Запам’ятайте «золоте правило покупок»: «Покупець переплачує у двох випадках: коли він купує найдорожче і коли він купує найдешевше».                                                                                          Бажаємо, щоб ви завжди з розумінням ставилися до грошей.

8 клас 28.04.25 Урок № 30

Тема: Соціальна безпека. Правова відповідальність і закони України. Права, обов’язки і правова відповідальність неповнолітніх. Види правопорушень. Поведінка підлітків у разі затримання поліцією.Захист від кримінальних небезпек. Самооборона та її межі.                                                                                                              Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в §26-27 (ст.119-127); письмово виконати фотозавдання  «Моделюйте – набувайте життєвих навичок» (ст.127)

  Місце, в якому ви живете,—  добре вам знайоме. Якщо ви виросли тут, то, можливо, знаєте кожну вулицю й кожний будинок. Але для того щоб безпечно почуватися в цьому знайомому місці, слід виконувати певні правила. Наприклад, дотримуватись правил здорового способу життя, правил дорожнього руху, правил поведінки в транспорті, правил поведінки в громадських місцях. Від знання й дотримання цих правил залежить ваше життя та здоров’я. У місцях проживання може виникнути соціальна небезпека, пов’язана з хуліганами, злодіями, грабіжниками, шахраями.                                                                                                                                                                 Глосарій. Робота з термінами.                                                                                                                   Соціальна безпека - це стан суспільства, в тому числі всіх основних сфер виробництва, соціальної сфери, охорони внутрішнього конституційного порядку, зовнішньої безпеки, культури, при якому забезпечується номінальний рівень соціальних умов та соціальних благ - матеріальних, санітарно-епідеміологічних, екологічних, психологічних тощо, що визначають якість життя людини і суспільства в цілому - та гарантує мінімальний ризик для життя, фізичного та психічного здоров'я людей. Зазвичай розглядають соціальну безпеку не лише окремої особи, а й суспільства загалом. Вона є складовою національної безпеки, що визначає стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства й держави від внутрішніх і зовнішніх загроз, а також від загрози соціальним інтересам.                                                                                                                                     Соціальний захист — це комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на захист добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах. Організаційно-правові заходи передбачають створення інститутів соціального захисту і законів, які повинні керувати їх діяльністю, економічні — формування механізмів перерозподілу доходів, тобто стягнення податків та інших платежів. Соціальна безпека + соціальний захист = стан захищеності (або безпека) людини, особи. Соціальна небезпека виникає внаслідок появи соціальних патологій. Соціальна патологія — це такі людські дії, вчинки, типи поведінки, які суспільство розцінює як шкідливі, або такі, що підривають правопорядок і суспільну мораль. Здійснення вчинків, які суперечать нормам соціальної поведінки, називають девіантною поведінкою. До основних видів девіантної поведінки належать злочинність, хуліганство, безпритульність, алкоголізм, наркоманія, самогубство, проституція. Усі вище названі явища належать до соціальних патологій. Девіантна поведінка посилюється в умовах соціальної напруги в суспільстві, унаслідок стресових та конфліктних ситуацій у родині, школі або в колективі однолітків. Соціальні патології спричиняють різні соціальні небезпеки. Злочинець порушує закон, завдаючи шкоди людям, котрі його оточують, хуліган — порушує громадський спокій, безпритульність призводить до різних кримінальних ситуацій, алкоголік і наркоман руйнують своє життя та життя рідних людей. Слід знати про ці соціальні небезпеки й зважати на них, роблячи той  чи інший вибір.                                                                                                                       Юридична відповідальність - це вид соціальної відповідальності, сутність якої полягає у застосуванні до правопорушників (фізичних та юридичних осіб) передбачених законодавством санкцій, що забезпечуються у примусовому порядку державою.                                                          Позитивна відповідальність - це усвідомлене розуміння особою (органом) важливості своїх повноважних дій для держави і суспільства, прагнення та бажання виконати їх якнайкраще. Під позитивною конституційно-правовою відповідальністю здебільшого розуміють відповідальне ставлення особи (органу) до своїх обов'язків, належне виконання своїх обов'язків, підзвітність, юридичну компетентність.                                                                                                                        Підставою для законного залучення особи до відповідальності є необхідність вважати її суб’єктом для цього виду правопорушень. Однією з вимог до суб’єкта правопорушення вважається досягнення ним певного віку.                                                                                                                   У кримінальному праві неповнолітніми вважаються особи віком до 18 років. За загальними положеннями кримінальна відповідальність настає із 16 років, а за окремі види злочинів – із 14 років.

Із 14 років кримінальна відповідальність настає:

·       за всі види вбивства;

·       умисне заподіяння тілесних ушкоджень що спричинили розлад здоров’я;

·       зґвалтування;

·       крадіжку, грабіж, розбій;

·       злісне й особливо злісне хуліганство;

·    умисне знищення або пошкодження державного майна, що спричинилося до тяжких наслідків;

·       умисне вчинення дій, що можуть призвести до аварії транспортного засобу.

Кримінальна відповідальність для неповнолітніх, що досягли 14 або 16 років, настає з 0 години доби, наступної за днем народження. Якщо на момент учинення злочину особа не досягла встановленого законодавством віку для відповідальності за певний злочин, вона або взагалі не підлягає кримінальній відповідальності, або буде звинувачена у скоєнні іншого злочину. Для неповнолітніх, що не досягли 18 років, закон передбачає кілька положень, що пом’якшують їх відповідальність порівняно з відповідальністю дорослих злочинців. Позбавленняе волі неповнолітньому може бути призначене на термін не більше 10 років, якщо конкретні статті це передбачають. Особливою частиною Кримінального кодексу України за скоєння злочину передбачено суворіше покарання. Факт неповноліття винного повинен розглядатися судом як обставина, що відтягує (полегшує) вину. Для неповнолітніх злочинців передбачені м’якші порівняно з дорослими злочинцями умови для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. У разі здійснення неповнолітнім злочину, що не має великої суспільної небезпеки, а також якщо неповнолітній зробив суспільно небезпечне діяння, але не досяг віку кримінальної відповідальності (14 років), до нього можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру, до яких належать:

·       зобов’язання привселюдно чи в іншій формі вибачитися перед потерпілим;

·       попередження;

·       передання неповнолітнього під нагляд батькам чи особам, що їх замінюють, або під нагляд педагогічного чи трудового колективу з його згоди, а також окремим громадянам на їх особисте прохання;

·       покладання на неповнолітнього, який досяг 15 років і має майно чи заробіток, обов’язку відшкодувати заподіяний збиток;

·       направлення неповнолітнього у спеціальну навчально-виховну установу для дітей і підлітків до його виправлення, але щонайбільше на 3 роки.

Останній захід є найбільш суворим. Він здійснюється примусово, незалежно від бажання неповнолітнього. До навчально-виховних установ належать загальноосвітні школи спеціального призначення (для правопорушників віком 11-14 років) і професійні училища соціальної реабілітації (для правопорушників віком від 14 до 18 р.). Доцільно зауважити, що примусові заходи виховного характеру не є покаранням і не спричинюють характерних для покарання негативних наслідків, насамперед судимості. Але якщо ці заходи не мали на порушника належного впливу, суд може вжити до нього суворіші примусові заходи аж до направлення у спеціальні заклади чи засудити до передбаченого законодавством покарання. В адміністративному праві юридична відповідальність настає з 16 років. Справи про адміністративні правопорушення неповнолітніх уповноважені розглядати комісії у справах неповнолітніх при виконавчих комітетах місцевих рад. Справи про адміністративні правопорушення, які розглядаються комісіями, поділяються на три основні групи:

·       справи про суспільно небезпечні дії, вчинені особами до досягнення ними 16 років (за них відповідають батьки);

·       правопорушення, скоєні особами віком 16-18 років;

·       скоєння дрібного розкрадання державного або громадського майна, дрібного порушення правил користування дорожнім рухом. Ця група справ розглядається комісією лише тоді, коли вони передаються їм органами внутрішніх справ  або судами. Якщо такі правопорушення вчиняють неповнолітні віком до 16 років, відповідальність за них несуть родичі.

До окремої групи належать справи про інші антигромадські вчинки неповнолітніх, які не вважаються адміністративними правопорушеннями, однак свідчать про певні відхилення від нормального розвитку підлітка, наприклад, неналежна поведінка у школі, на вулиці, ранні статеві зв’язки, захоплення іграми, що свідчить про звички, які з часом можуть призвести до злочину.

Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає для неповнолітніх поблажливіший режим застосування стягнень порівняно з дорослими правопорушниками. Зокрема, до неповнолітнього не може бути застосований адміністративний арешт.

Види правопорушень

Зазвичай люди добровільно, без примусу до­тримуються вимог права, не виходять за його межі. Такі вчинки (діяння), які не суперечать при­писам правових норм або основним принципам певної держави, називають правомірною поведінкою. Наприклад, право­мірною поведінкою можна вважати отримання громадянами обов’язкової середньої освіти. Для забезпечення цього процесу держава створює мережу шкіл, ліцеїв, гімназій, приймає закони, які регулюють порядок отримання середньої освіти, встановлює відповідальність за порушення права на отри­мання освіти.

Однак поведінка людей не завжди є правомірною, адже люди іноді порушують установлені норми права, тобто діють протиправно. Протиправну поведінку називають правопорушенням.

Основними ознаками правопорушення є:

1.                       Порушення норм права — це поведінка людей, виражена в дії (пере­вищення швидкості водієм автомобіля, викрадення чужої речі, запізнення працівника на роботу тощо) або бездіяльності (наприклад, несплата податків, ненадання рятувальником допомоги постраждалим особам, невиконання умов договору тощо).

2.                       Заподіяння шкоди суспільству, суспільним відносинам або особі (фізич­ної шкоди — нанесення тілесних ушкоджень, майнової шкоди — пошкоджен­ня речей, моральної шкоди — приниження честі, гідності людини тощо).

3.                       Усвідомлення вини — ставлення того, хто вчинив правопорушення, до власного діяння і його наслідків (умисне правопорушення — розуміння осо­бою протиправності своїх дій та їх шкідливих наслідків (наприклад, убивство з помсти, заволодіння чужим майном), правопорушення з необережності — непередбачення особою шкідливих наслідків своїх дій або легковажне споді­вання, що зможе їм запобігти (наприклад, виникнення пожежі в лісі внаслідок непогашеного багаття).                                                                                                  

Отже, правопорушення — це діяння (проступок або злочин), що завдає шкоди суспільству, суспільним відносинам або особі й тягне за собою юридичну відповідальність. Юридичною відповідальністю називається встановлений законодавством і забезпечений державою обов’язок правопоруш­ника зазнати позбавлення певних благ, належних йому цінностей.

За ступенем тяжкості та характером наслідків розрізняють такі види правопорушень:

Цивільні проступки — невиконання (неналежне виконання) зобов’язань, заподіяння шкоди майну (наприклад, пошкодження автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди) або заподіяння моральної шкоди (наприклад, потурання честі та гідності людини, її ділової репутації).

 Адміністративні проступки — посягання на встановлений законом суспіль­ний порядок: громадський спокій, правоохоронні норми, правила дорожнього руху, правила виконавчої та управлінської діяльності (наприклад, безквит­ковий проїзд у громадському транспорті, перевищення швидкості водієм, невиконання посадових обов’язків державним службовцем).

Дисциплінарні проступки — порушення трудових чи службових обов’язків (наприклад, запізнення працівника на роботу).

Кримінальні злочини — передбачені кримінальним законом суспільно не­безпечні діяння — дія або бездіяльність (наприклад, грабіж, шахрайство, умисне вбивство).

Неправомірна поведінка людей завжди тягне за собою юридичну відповідальність і негативно впливає на майбутнє життя людини.

Правомірною поведінкою називають вчинки, які не суперечать приписам правових норм або основним принципам певної держави. Проти­правну поведінку називають правопорушенням, тобто діянням, що завдає шкоди суспільству, суспільним відносинам або особі й тягне за собою юри­дичну відповідальність. Основними видами правопорушень є цивільні про­ступки, адміністративні проступки, дисциплінарні проступки й кримінальні злочини. Неправомірна поведінка людей завжди тягне за собою юридичну відповідальність.