7 клас 16.04.25 Урок № 41

Тема: Конфлікти і здоров’я. ПР «Гр.2 «Здоров’я».                                                       Домашнє завдання: Опрацювати §16 (ст.169-175), виконати інтерактивні вправи за QR-кодом (ст.175).

«Конфлікт – це норма життя. Якщо вам здається, що у вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у вас пульс…».                                                                                                                                              Чарльз Ліксон (американський психолог)                                                                                       З перших днів життя людина починає пізнавати світ. Цей процес здійснюється за допомогою спілкування з оточуючими, світом, що є життєвою потребою кожної людини в будь-якому віці. Особливо важливим воно стає в підлітковому віці, у якому зараз перебуваєте ви. Відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері назвав людське спілкування найбільшою розкішшю на світі. Спілкування людей – досить складний і тонкий процес. Кожен з нас вчиться цього все життя, здобуваючи досвід, часто за рахунок помилок і розчарувань. І на жаль, досить часто ми потрапляємо в ситуації, які визначаємо як конфліктні. Конфлікт – одне з найпоширеніших явищ в житті і спілкуванні людей. Впродовж всієї своєї історії люди не могли обійтися без того, щоб не конфліктувати, починаючи з незначної сварки між друзями і кінчаючи війною. Невже конфлікти – це необхідний атрибут людського суспільства? Але перш, ніж ми дамо відповідь на останнє питання, давайте з’ясуємо, що таке конфлікт. Конфлікт у перекладі з латини – це «зіткнення» або «боротьба», вороже відношення. Конфліктні ситуації вивчає наука конфліктологія. Конфлікт – це відсутність згоди між двома або більше сторонами (особами). Конфлікт – ситуація, в якій кожна із сторін прагне зайняти позицію, несумісну і протилежну по відношенню до інтересів іншої сторони. Конфлікти – невід’ємна частина людських стосунків. Виникають вони через те, що кожна людина є унікальною і неповторною: має відмінні від інших погляди, уподобання і переконання, власні інтереси і бажання, які можуть вступати у суперечність з інтересами інших. Наприклад, учень відповідав біля дошки, і йому здавалося, що він це робив добре. Однак йому поставили зовсім не ту оцінку, на яку він сподівався. У нього й у вчителя виникли різні погляди, на відповідь. Учитель порівнює учня з іншими учнями й розуміє, що його оцінка не може бути високою. Тимчасом як учень такого порівняння не робить, а орієнтується тільки на свої внутрішні відчуття, які супроводжують його під час відповіді. Йому здається, що все було гарно. Інакше кажучи, він не може сам себе об’єктивно оцінити. Виникає конфлікт поглядів. Нерідко виникають конфлікти, пов’язані не з різними погля­дами, а з різними цілями. Наприклад, підліток зібрався йти в кіно з однокласниками, а його молодший брат просить, щоб той узяв його із собою. Але підлітку не хочеться цього робити, тому він починає дратуватися. Брат продовжує наполягати. У них різна ціль, тому й виник конфлікт цілей.          Виникають і конфлікти інтересів. Наприклад, одна із сестер любить шити й строчить на машинці, інша в цей час хоче послухати музику, а машинка їй заважає. Вони починають сперечатися, чий інтерес треба задовольнити спершу, але ніхто не хоче поступатися. Ще гострішим може бути конфлікт тоді, коли інтереси збігаються й виникає кон­куренція, скажімо, за комп’ютер – кому зараз ним користуватися. Однією з причин виникнення конфлікту є конфліктогени - це слова або дії, які  породжують конфлікт. Наприклад:

ü  Відкрита недовіра;

ü  Перебивання іншої людини;

ü  Стійке небажання визнавати свої помилки і чиюсь правоту;

ü  Невміння вислухати і зрозуміти точку зору іншої сторони.

У розвитку конфліктів виділяють п’ять стадій: виникнення конфліктної ситуації; усвідомлення конфлікту; початок відкритого протистояння; еска­лація конфлікту; завершення конфлікту.

1.       Виникнення конфліктної ситуації відбувається при зіткненні двох або більше людей, інтереси чи переконання яких істотно відмінні.

2.      Усвідомлення конфлікту настає тоді, коли хоча б один із його учасників починає відчувати дискомфорт у спілкуванні з іншими, критично і не­доброзичливо думає про них або уни­кає контактів з ними.

3.      Початок відкритого протистоян­ня – момент, коли один з учас­ників наважується на заяву або погро­зу. Інший у відповідь також починає діяти: захищатися чи нападати.

4.      Ескалація конфлікту. На цьому етапі сторони відкрито заявляють про свої позиції та висувають вимоги. Вони можуть і не усвідомлювати власних інтересів, не розуміти глибинної суті конфлікту.

5.      Завершення конфлікту можливе у разі його розв’язання (досягнення ком­промісу), згасання конфлікту через втрату зацікавленості учасників до предмета протистояння або відсторо­нення одного з опонентів

  В житті, часто буває, що нам приходиться звертатися до інших з тим чи іншим проханням. І чи задовольнять наше прохання чи дійде ця ситуація до конфлікту залежить від того , як попросити людину про якусь послугу, яким тоном, в якій обстановці, з яким настроєм ви викладете своє прохання. Від цього по суті залежить – «бути або не бути». Співрозмовники завжди цінують тактовність, дипломатичність, а також оригінальність і винахідливість. Важко відмовити в проханні, якщо воно виходить від друга, адже можна створити дружню прихильність до себе і у зовсім незнайомої людини. При виникненні конфлікту важливим завданням є його розв’язання. Способів розв’язання конфліктів є чимало. Звичайно ж, свою правоту потрібно доводити й обстоювати, але в розумних межах. Конфліктувати теж потрібно вміти, тому і бувають конфлікти:                                                                                                                            деструктивні, у яких люди відкрито сваряться, обвинувачують і кривдять одне одного, але не розв’язують проблеми;                                                                                                                                            конструктивні, у яких люди по-діловому, аргументовано розв’язують проблему, не обвинувачуючи і не кривдячи одне одного.                                                                                                                                  Правила попередження конфліктів

ü Навчіться відмовлятися від конфлікту.

ü  Якщо ви хочете уникати скандалів і сварок, для початку свідомо відмовтеся брати участь у сварках. Цю відмову треба перевести в підсвідомість, тобто вона повинна стати принципом у вашій поведінці, психологічною установкою.

ü  Не говоріть відразу з напруженою людиною.

ü  Пам'ятайте, що прямолінійність хороша, але не завжди.

ü  Перш, ніж казати про неприємне, постарайтеся створити доброзичливу атмосферу, відзначте заслуги людини і його добрі справи.

ü  Постарайтеся подивитися на проблему очима опонента, стати на його місце.

ü  Нічого не треба доводити. У будь-яких конфліктах ніхто ніколи і нікому нічого не може довести. Навіть силою. Негативні емоційні впливи блокують здатність розуміти і погоджуватися.

ü  Перестаньте конфліктувати  першим. Якщо так вже вийшло, що ви втратили контроль над собою і не помітили, як вас втягнули в конфлікт, спробуйте зробити єдине - замовчати. Одностороннього конфлікту не буває. Ваше мовчання дозволяє вийти з сварки і припинити її.

ü  Всіляко уникайте словесної констатації негативного емоційного стану партнера: «Ну, ось поліз у пляшку! ... А чого ти нервуєш, чого злишся? »... Подібні« заспокійливі »слова тільки зміцнюють і підсилюють розвиток конфлікту.

ü  Не приховуйте доброго ставлення до людей, частіше висловлюйте схвалення своїм товаришам, не скупіться на похвалу.