7 клас 22.04.25 Урок №42

Тема: Відпрацювання вправ для розвитку навичок ефективного спілкування, конструктивного розв’язання конфліктів.                                                                  Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в §16 (ст.169-175); розв’язати проблемні ситуації на ст.174 за алгоритмом прийняття зважених рішень.

Мудре й добре слово радує, дурне й зле, необдумане й безтактне приносить лихо.  

                                                                                       В.А.Сухомлинський

Словом можна вбити й пожвавити, ранити й вилікувати, посіяти сумління й безнадійність і одухотворити, розсіяти сумніви і повалити в зневіру, створити посмішки й викликати сльози, породити віру в людину й зародити невір'я, надихнути на працю й привести в заціпеніння сили душі. Тому важливо вміти спілкуватися, грамотно доносити свої думки, щоб тебе могли зрозуміти.  Спілкування пронизує все наше життя, це така ж людська потреба, як вода і їжа. Спілкування – це обмін інформацією за допомогою мови або жестів. Спілкування - це комунікаційна взаємодія людей або соціальних груп .

У структурі міжособистісного спілкування виділяють основний зміст спілкування, а саме:

·          передачу інформації,  

·          взаємодію,

·          пізнання людьми один одного.

 Конструктивне спілкування передбачає правильне сприймання і розуміння партнерами одне одного (без приписування хибних мотивів і умислів), позитивні взаємини між ними, обмін зрозумілими, цікавими для обох повідомленнями та корисну ефективну взаємодію (при цьому корисна не лише фактично результативна взаємодія, спрямована на виконання якихось задач, отримання емоційного задоволення від спілкування, позитивні переживання – це теж користь). Спілкування відбувається не лише через мовлення, це лише одна його сторона – словесне або вербальне спілкування. Іншим видом є невербальне спілкування, що не застосовує слів, проте також передає певне повідомлення – перш за все, емоційне забарвлення словесного тексту, актуальні переживання людини, її ставлення до партнера та ситуації в цілому. Також невербальний аспект найбільш суттєво впливає на сприймання співрозмовниками одне одного та на формування взаємин, саме від нього залежать в першу чергу подобається нам людина чи ні. До невербальним засобів передачі інформації належить міміка, рухи і жести, поза, положення в просторі та навіть кольори і запахи, все це необхідно враховувати при взаємодії.

Загалом конструктивне спілкування означає:

·         вміння слухати партнера, поважати його бажання і право висловитись;

·         вміння враховувати інтереси і комфорт співрозмовника під час спілкування;

·         здатність розуміти сенс почутого, а також переживання та мотиви вчинків іншого (правильно приймати повідомлення);

·         здатність зрозуміло і конкретно виражати свої думки, добирати оптимальне з точки зору предмету спілкування та особистості співрозмовника формулювання (правильно передавати повідомлення);

·         доброзичливе і безумовно позитивне ставлення до співрозмовника;

·         вміння не нав’язувати свою точку зору, толерантність до відмінностей точки зору, переконань, уподобань, рис особистості партнера;

·         вміння відстоювати свою точку зору спокійно, із повагою до оточуючих, захищати свої права, не порушуючи прав іншого, шукати компроміси.

Умовно можна виокремити п’ять кроків ефективного спілкування — STEPS:

·         S (space) — простір, тобто розташування партнерів в просторі відносно один одного та відстань між ними під час спілкування (для різних співрозмовників оптимальна відстань є різною);

·         T (take turns) — говорити по черзі (спілкування – це завжди або діалог, або полілог, кожен співрозмовник має право висловитись і бути почутим);

·         E (eye contact) — зоровий контакт як один із елементів активного слухання, що демонструє увагу до співрозмовника і зацікавленість в його словах;

·         P (polite) — ввічливість;

·         S (stay on topic) — залишатися в темі (підтримувати важливу для партнера розмову, не переводячи акцент на себе).

  Також до складових конструктивного спілкування можна додати вміння задавати уточнюючі питання, змістовно підтримувати розмову; вміння наводити обґрунтовані аргументи та пропонувати альтернативні компромісні рішення; вміння самому погоджуватись на компроміс та йти не деякі поступки; вміння тактовно просити та відмовляти; вміння говорити про свої емоції; вміння підібрати коректне формулювання, що не образить партнера (зокрема, вміння коректно висловлювати незгоду і критику та застосовувати Я-висловлювання).

Конфлікт (від лат. conflictus — зіткнення) — зіткнення проти­лежних інтересів, поглядів, прагнень; серйозна розбіжність, гостра суперечка, що призводить до протистояння або боротьби.

Конфліктна ситуація — це ситуація прихованого чи явного проти­борства сторін.

Інцидент — це дія або сукупність дій учасників конфлікту, що провокують різке загострення суперечності й початок боротьби між сторонами конфлікту.

Конфліктоген — слова, дії, що призводять до конфлікту (у пере­кладі — «що народжує конфлікт»).

Розрізняють конфлікти: сімейні, ділові, виробничі, політичні, міждержавні тощо.

 Але потрібно пам'ятати, що конфлікти між людьми можуть бут конструктивними (направленими на розвиток відносин, здійснення спільної діяльності) і деструктивними (направленими на задоволення  особистих амбіцій, самоствердження якоїсь людини за рахунок інших людей, наклеп, заздрість, ухилення від виконання обов'язків тощо). Слід уникати не тільки деструктивних, але й порожніх кон­фліктів, коли роздратування чи нестриманість людини роблять її поведінку неприйнятною для інших людей.

Правила поведінки, виконання яких допомагає не про­вокувати конфлікти

•     Не прагніть домінувати за будь-яку ціну. Будьте принциповими, але не жорстокими. Пам'ятайте, що прямолінійність — це добре, але не завжди.

•     Критикуйте, але не критиканствуйте.

•    У всьому треба знати міру. Сказати правду теж треба вміти! Будьте незалежними, але не самовпевненими. Не перетворюйте наполегливість на настирливість.

•    Будьте справедливими й терпимими до людей. Не переоцінюйте свої здібності та можливості, не зменшуйте здібності й можли­вості інших.

•    Не проявляйте ініціативу там, де її не потребують.

•    Реалізуйте себе у творчості, а не в конфліктах.

•    Показуйте витримку, опануйте умінням саморегуляції. Пошана до людей, знання правил ведення суперечки, дискусії, правил спілкування - допомагають запобігати непотрібним конфліктам. Є певні фрази, які можуть спровокувати конфліктну ситуацію.

Наприклад:

▼ «Ти, як завжди...» (запізнився, розбив щось, не готовий до уро­ку тощо);

▼ «Скільки можна казати, що...» (не можна брати мої речі, ти по­винен винести сміття тощо);

▼ «До яких пір ти будеш...?» (дивитися телевізор, голосно вмика­ти музику тощо).

 Таких висловів чимало й кожен із вас, напевно, може пригада­ти їх. Не варто починати розмову з таких фраз. Бо в такий спосіб ви узагальнюєте поведінку людини, робите співрозмовника в очах оточуючих або його власних невдахою, принижуєте гідність. Краще, роблячи зауваження, дати людині зрозуміти, що ви ставитеся до неї з повагою, але деякі моменти її поведінки не зовсім вас влаштовують. Наприклад: «Я знаю, як тобі подобається цей рок-гурт, та чи не міг би ти вимкнути магнітофон або одягнути на­вушники?», «Постарайся більше не запізнюватися, бо в мене мало вільного часу».

Крім наведених вище, є ще й спеціальні правила попередження конфліктів:

•    не розмовляйте відразу з напруженою, збудженою людиною;

•    перш ніж сказати про неприємне, постарайтеся створити до­брозичливу атмосферу, відзначте заслуги людини, його вдалі вчинки;

•     постарайтеся подивитися на проблему очима опонента, «стати на його місце»;

•     не приховуйте доброго ставлення до людей, не скупіться на по­хвалу товаришам;

•     умійте примусити себе мовчати, коли вас зачіпають у дрібній сварці, будьте вище за дріб'язкові суперечки;

•     те, що справжні чоловіки вирішують суперечки бійкою, — міф. Тільки сильна й впевнена в собі людина здатна вийти із конфлікту без сутички.

Сьогодні психологи пропонують безліч способів подолання кон­фліктних ситуацій: для дітей і дорослих, для жінок і чоловіків, для представників різних професій. Усі ці способи в чомусь схожі й переслідують єдину мету: навчити людину правильно поводитися в конфліктній ситуації, максимально розв'язавши проблему й при цьому зберігши своє здоров'я.