Психолог Кравченко Алла Миколаївна: квітня 2022

четвер, 28 квітня 2022 р.

Психологічна самопідтримка дорослих (відеопрезентація О.Казакової)

Казка про Лелеку

Нездоланна сила Лелеки

Жила-була десь в квітучій країні Лелека. Кожної весни вона звивала своє гніздо на солом’яному даху одного невеличкого будинку, що розмістився на краю селища, оточеного з усіх боків горами. Через селище протікала гірська річка, з одного з уступів якої гучно спадав водоспад. Лелека дуже любила свою домівку, з любов’ю ростила діточок, восени відлітала з ними у теплі краї, щоб показати світ, а весною поверталася до рідного гнізда.

А поряд з селищем на одній з гір мешкав двохголовий орел. Так-так, він мав дві голови. Чому так сталося, ніхто не знав. Орел народився таким незвичайним і через це був завжди одиноким. Його не визнавали в родині, насміхалися, та і в жодній іншій стаї птахів ніхто не хотів приймати. Він рідко вилітав з дому. Лише для того, щоб поживитися. Орел спостерігав за життям з гори, а показуватися на очі іншим птахам боявся. І дуже злився на всіх через те, що народився таким незвичайним. Він ніколи не мав сім’ї, бо хто схоче жити з таким, як він?

Саме це найбільше і дратувало Орла. Він з гори бачив, як Лелека піклується про малюків, яка вона спокійна та світла і як вільно літає туди, куди хоче, хлюпочеться в річці, будує гніздо та навчає пташенят літати. Бачив, що восени вона разом з пташенятами літає в інші країни відпочити та показати малятам світ. А найбільше дратувало Орла те, що люди раділи Лелеці, посміхалися, коли бачили її і навіть низько вклонялися, а від нього жахалися та проганяли палками.

І ось однієї ночі, коли Лелека мирно відпочивала у своєму гнізді, крилами прикриваючи малят, на неї накинувся Орел. Він вчепився в Лелеку кігтями, намагаючись скинути з гнізда. Орел вирішив з’їсти дітей Лелеки, вбити саму птаху, щоб заволодіти її гніздом. Орел відчував злість на Лелеку та весь білий світ. Лелека спочатку злякалась, адже не очікувала такого підступу. Але бажання захистити своїх дітей та свій дім відразу дало про себе знати, і Лелека, не зважаючи на гострі кігті орла, стала сильно розмахувати крилами та відбиватися лапами, а дзьобом голосно скрекотати, щоб почули інші птахи. Лелека гукала на допомогу.

Але інші птахи не відразу прилетіли на допомогу, адже вони теж побоювались гострих кігтів орла. Лелека захищалася з усіх сил, адже вона боронила свою домівку та пташенят. Орел не відступав, він підіймався вгору, і звідти знову з великою швидкістю кидався на Лелеку, намагаючись влучити їй у голову. Та марно. У Лелеки ніби-то з’явилася подвійна сила. Вона розмахувала крилами та відбивалася дзьобом так рішуче, що інші птахи, побачивши це, стали підлітати ближче та намагалися допомогти. Ворона голосно каркала, лякаючи Орла. Грак підлітав позаду та намагався дзьобнути його за хвіст, а інші лелеки налітали з різних боків, оточуючи Орла. Орел на мить розгубився, а Лелека, відчувши підтримку, не розгубилася, і саме у цей момент щосили дзьобнула його прямо в очі. А крилами звалила на землю та стала розтоптувати лапами. За кілька митей Орел вже лежав мертвий в оточенні інших птахів.

З тих пір в квітучій країні між гір знову запанувала тиша, мир та спокій. Лелека зажила своїм життям, ростила та виховувала пташенят, літала в інші країни насолодитися відпочинком взимку, а весною поверталася до рідного гнізда. Тепер люди ще більше раділи, якщо діти лелеки звивали свої гнізда на стріхах їх хат, бо Лелека стала символом перемоги та сили.

Мораль: Перемога завжди буде за тим, хто захищає рідне гніздо.

Світлана Омельницька

Нехай казки допомагають екологічно проживати почуття від страшних події і зцілюватися