Казка-притча про мир у всьому
світі
Одного разу
миролюбні мешканці Землі попросили надзвичайно могутнього чарівника припинити
всі війни та кровопролиття на планеті.
– Це просто,
– сказав той. – Я знищу всю зброю на Землі, й більше ніхто не зможе воювати.
– Чудово! –
вигукнули люди.
Помах
чарівної палички – й справу зроблено.
Днів три на
планеті панував мир, поки більшість із тих, хто хотів воювати, шукали й не
могли знайти своєї зброї. А зрозумівши, що втратили її назавжди, вони змайстрували
списи з молодих дерев – і війни знову розпочалися.
Коли ця
сумна звістка дійшла до чарівника, він сказав:
– Не
турбуйтеся. Я знищу всі молоді дерева, й ці невігласи більше не зможуть
воювати.
Однак після
двох-трьох днів безплідних пошуків молодих дерев, придатних для виготовлення
списів, войовничо налаштовані люди почали валити дерева-велетні, робити з них
кийки й знову відновили кровопролиття.
Чарівник
винищив усі великі дерева. Тоді люди почали виготовляти ножі та мечі з металу.
Він знищив увесь метал на планеті. Люди змайстрували пращі й почали метати один
в одного каміння. Довелося знищити й камені. І тоді забили тривогу прихильники
миру, ще б пак: пропали всі дерева, не стало металів і каменів. Як тепер жити,
що їсти? Скоро зовсім не буде рослинності, й люди помруть, навіть не воюючи.
Ні, це не розв’язання проблеми.
Чарівник
розгубився:
– Навіть і
не знаю, що тепер робити. Я б знищив усе людство, але, на жаль, це поки не в
моїй владі!
Миротворці
впали у відчай. І тут до чарівника звернувся один розумний хлопчик.
– Я знаю, що
треба зробити. Нехай люди відчують, як інші сприймають їхні вчинки. Якщо один
заподіє біль другому, нехай і він відчує точно такий біль, а якщо когось
обрадує, то нехай і сам відчує радість. Тоді, напевно, ніхто не стане завдавати
болю іншому, тому що відразу ж сам відчує біль і буде змушений зупинитися.
Усім
сподобалося, що сказав цей маленький хлопчик. А чарівник в точності втілив його
ідею в життя. Він повернув на Землю всі дерева, метал і камені, і навіть зброю,
яку люди незабаром переробили на знаряддя праці.
Із цього дня
ніхто на планеті не заподіював страждань іншому, бо тоді і йому самому довелося
б відчувати біль. Навпаки, люди взялися допомагати один одному, тому що їм
подобалося почуття радості, яке вони відчували при цьому. І зажили вони в
гармонії та щасті.
Самі станьмо
добрими чарівниками, й диво станеться!
Немає коментарів:
Дописати коментар