Тема:
Сільське господарство, його значення та тенденції розвитку в сучасному світі.
Аграрні відносини. Складники сільського господарства. Роль природних чинників у
їхньому розвитку й розміщенні виробництва. Сільське господарство України. Рослинництво.
Структура сільськогосподарських угідь. Розміщення виробництва зернових і
технічних культур, картоплярства, овочівництва, баштанництва, виноградарства. Домашнє
завдання:Опрацювати
§10-12 (ст.54-72), підготуватися до диспуту (е-додаток до §10).
Сільське
господарство є однією з
найдавніших і найважливіших сфер діяльності людства, яка забезпечує населення
продуктами харчування, а промисловість — сировиною.
Значення сільського господарства та тенденції розвитку
·Значення: Забезпечення продовольчої безпеки світу, постачання
сировини для легкої та харчової промисловості, створення робочих місць.
·Сучасні
тенденції розвитку:
o«Зелена
революція»:
Впровадження високопродуктивних сортів рослин, меліорації, хімізації та
механізації.
oАгробізнес
та ТНК: Посилення
ролі транснаціональних корпорацій у виробництві та збуті продукції.
oІнтенсифікація: Перехід від розширення площ (екстенсивний шлях) до
підвищення врожайності (інтенсивний шлях).
oОрганічне
землеробство: Зростання
попиту на екологічно чисту продукцію без ГМО та хімікатів.
Аграрні
відносини — це форми
власності на землю та характер її використання.
·Дрібнотоварне
селянське господарство: Переважає в
країнах, що розвиваються (забезпечує переважно власні потреби).
·Високотоварне
фермерство: Характерне
для розвинених країн (орієнтоване на ринок, висока механізація).
·Латифундії
та плантації: Великі
приватні землеволодіння (часто в Латинській Америці та Азії), що
спеціалізуються на експортних культурах.
·Оренда
землі: Поширена форма користування землею
без її викупу.
Складники
сільського господарства та роль природних чинників
Сільське
господарство поділяється на два основні складники:
1.Рослинництво (землеробство): вирощування зернових, технічних, кормових, овочевих,
плодових культур і винограду.
2.Тваринництво: розведення
сільськогосподарських тварин і птиці для отримання м'яса, молока, яєць, вовни
тощо.
Також
виділяють допоміжні та обслуговуючі галузі: агрохімія, сільгоспмашинобудування,
меліорація, зберігання та переробка продукції.
Роль
природних чинників:
·Агрокліматичні
ресурси:
Температурний режим (сума активних температур) та рівень зволоження визначають
межі вирощування певних культур.
·Ґрунтові
ресурси: Родючість
ґрунту безпосередньо впливає на врожайність та спеціалізацію регіону.
·Рельєф: Рівнинні території є сприятливими для механізації,
тоді як гірські райони частіше використовуються під пасовища (тваринництво).
Сільське господарство України
Україна має
потужний агропромисловий потенціал завдяки унікальному поєднанню рівнинного
рельєфу, помірно континентального клімату та багатих чорноземів (близько
60% площі країни).
Структура
сільськогосподарських угідь України
Більшу
частину території країни залучено в сільськогосподарське виробництво:
·Рілля
(оранка): ~78%
(надзвичайно високий рівень розораності земель).
·Пасовища та
сіножаті: ~20%
(переважно в долинах річок, на Поліссі та в Карпатах).
Тема:Інструктаж з БЖД. Способи розмічання. Деталь.
Загальні відомості про способи отримання деталей заданої форми із різних
матеріалів: різання, пиляння, штампування, лиття. Способи обробки та з’єднання
деталей (випилювання, шліфування, на цвяхах, зшивання, зв’язування, склеювання
тощо). Види оздоблень. Вимоги до готового виробу. Використання фурнітури
(ґудзики, блискавки, кнопки, застібки, карабіни, заклепки тощо).Практичне застосування: упорядкування, безпечне використання, зберігання.
(Гр.4)Проєкт № 1. Серветка.
Домашнє завдання: Переглянути відео в блозі, принести
все необхідне для вишивки серветки.
Розмічання — це процес нанесення на поверхню заготовки ліній
(рисок), які визначають контури майбутньої деталі або місця її обробки. Це
перший і один із найважливіших етапів виготовлення будь-якого виробу.
Нижче наведено розгорнутий конспект уроку з технологій
для 5 класу за темою «Способи розмічання, отримання та обробки деталей».
Способи розмічання деталі
Залежно від матеріалу та форми заготовки, розмічання
виконують кількома основними способами:
За
шаблоном: Найпростіший і найшвидший спосіб. Готовий шаблон (з
картону, фанери або пластику) прикладають до заготовки та обводять олівцем
чи шилом. Використовується, коли треба зробити багато однакових або
складних деталей.
За
кресленням (ескізом) за допомогою інструментів:
Використовується для виготовлення одиничних деталей. Лінійкою, косинцем та
циркулем відкладають точні розміри прямо на заготовці.
За
зразком: Коли розміри переносять безпосередньо з уже готової
деталі.
Інструменти для
розмічання:
Для
деревини та паперу: олівець, лінійка, кутник, столярний циркуль.
Для металу
та пластику: рисак (металеве шило для дряпання ліній), кернер (для
розмічання центрів отворів).
Загальні відомості
про способи отримання деталей
Щоб надати матеріалу (деревині, металу, пластику, глині)
потрібної форми, людство придумало кілька основних технологій:
Спосіб
Що це таке?
Приклади та матеріали
Різання
Відділення
частин матеріалу за допомогою гострого інструмента (ножиць, ножа, різця).
Вирізання
деталей з паперу чи тканини ножицями, робота на токарному верстаті.
Пиляння
Розділення
матеріалу на частини за допомогою багаторізцевого інструмента — пилки
(лобзика, ножівки).
Розпилювання
дошки столярною ножівкою, випилювання лобзиком із фанери.
Штампування
Надання
форми матеріалу під дією тиску за допомогою спеціальних форм — штампів.
Виготовлення
металевих кришок для банок, кузовів автомобілів, пластикового посуду.
Лиття
Заповнення
розплавленим рідким матеріалом спеціальної форми, де він застигає і стає
твердим.
Виливання
чавунних пателень, фігурок із шоколаду, пластмасових іграшок, глиняного
посуду.
Деталь — це найменша частина виробу
(машини, механізму, іграшки, меблів), виготовлена з одного однорідного
матеріалу без застосування складальних операцій (наприклад: гвинт, гайка,
дерев'яна ніжка стільця, металева пластина).
Деталі
поділяють на:
типові (зустрічаються в багатьох
виробах: болти, гайки, вали, підшипники);
спеціальні (виготовлені для
конкретного виробу: лапка швейної машини, певна художня накладка).
Способи обробки та з’єднання деталей
Після того як деталі отримали свою форму, їх необхідно
остаточно обробити (оздобити) та з'єднати в один виріб.
А. Способи обробки (очищення та вирівнювання):
Обпилювання
та зачищення: Використання напилків та рашпілів для зняття
нерівностей і задирок.
Шліфування:
Обробка поверхні наждачним папером (шліфувальною шкуркою) для надання їй
гладкості перед фарбуванням чи лакуванням.
Б. Способи з’єднання деталей:
З'єднання поділяють на два великі типи:
Рознімні (виріб
можна розібрати, не зламавши його):
Гвинтові
та болтові (за допомогою гвинтів, болтів і гайок).
Шурупами
та саморізами (часто у деревині чи пластику).
Невіднімні
(розібрати виріб без пошкодження деталей неможливо):
Клейові (за
допомогою ПВА, столярного клей-пістолета тощо).
Цвяхові
(забивання цвяхів у дерев'яні деталі).
Зварні
та паяні (використовуються для металів і деяких видів
пластмас під дією високої температури).
Правила безпеки при розмічанні та обробці!
Передавай
інструменти (ножиці, шило, олівець) лише ручкою (тупим кінцем) вперед.
Під час
пиляння та різання надійно закріплюй заготовку (наприклад, у лещатах або
на струбцині).
Прибирай
робоче місце не руками, а спеціальною щіткою-кміткою, щоб не поранитися
трісками чи стружкою.
Види
оздоблення виробу
Оздоблення
— це прикрашання виробу, яке надає йому гарного, завершеного вигляду та
індивідуальності.
Вишивка: Прикрашання тканини нитками
(хрестиком, гладдю), стрічками або бісером.
Аплікація: Наклеювання або нашивання
на виріб шматочків інших матеріалів (тканини, шкіри, фетру), які утворюють
малюнок.
Розпис (декорування
фарбами):
Нанесення малюнка спеціальними фарбами (наприклад, акриловими для тканини
чи дерева).
Випалювання (пірографія): Нанесення малюнка на
дерев'яні поверхні за допомогою гарячої голки спеціального приладу.
Окантовка: Обробка країв виробу тасьмою,
стрічкою або мереживом.
Використання фурнітури
Фурнітура
— це допоміжні деталі, які потрібні для виготовлення, роботи або прикрашання
виробу.
Функціональна фурнітура: Допомагає виробу виконувати
свою роль (ґудзики, блискавки, гачки, кнопки, липучки, магнітні замки).
Декоративна фурнітура: Слугує виключно для краси
(намистини, паєтки, декоративні підвіски, китиці).
Вимоги
до готового виробу
Перед
тим як вважати роботу завершеною, її оцінюють за чотирма головними критеріями:
Естетичні вимоги: Виріб має бути акуратним,
гарним, кольори — вдало підібраними.
Технологічні вимоги: Усі деталі мають бути міцно
з'єднані, шви — рівні, краї — оброблені (без ниток чи зазубрин, що
стирчать).
Ергономічні вимоги: Виріб має бути зручним у
використанні.
Економічні вимоги: Матеріали мають
використовуватися економно, без зайвих витрат.
Практичне
застосування готового виробу
Упорядкування
(очищення та фінішна обробка)
Для виробів із тканини: Обрізати всі зайві кінці
ниток, видалити тимчасові замітки, попрасувати виріб (за потреби).
Для виробів із
деревини/фанери:
Зачистити нерівності наждачним папером, прибрати пил, покрити лаком або
фарбою для захисту.
Безпечне
використання
Виріб не повинен мати
гострих країв, сколів чи деталей, якими можна поранитися.
Усі дрібні деталі (ґудзики,
намистини) мають бути пришиті чи приклеєні настільки міцно, щоб вони
випадково не відірвалися.
Зберігання
Текстильні вироби зберігають
у сухому місці, захищеному від пилу (у шафі, коробці або на вішалці).
Вироби з дерева чи паперу не
можна тримати в приміщеннях із високою вологістю або під прямим сонячним
промінням, щоб вони не деформувалися і не вицвіли.
Урок створений за допомогою ШІ та інформації з Інтернету.
Упродовж жовтня 2026 року триватимеВсеукраїнський
місячник шкільних бібліотек, який цього року проходитиме під гаслом «Сучасна українська дитяча література:
безпечний провідник у стабільний світ».Мета:популяризація
сучасної української дитячої та підліткової літератури, підтримка емоційного
добробуту учнів, розвиток читацької культури та перетворення шкільних бібліотек
на сучасні безпечні освітні простори. Протягом місяця у гімназії заплановано різноманітні
заходи:екскурсії до бібліотеки, вікторини, година
спілкування та поетична година,
виставка та презентація нових книжок сучасних українськихавторів, конкурси малюнків
з ілюстраціями, буктрейлер-фоточелендж, груповий колаж, експрес-опитування,
онлайн-тестування, літературна ігротека, творча майстерня з виготовлення
закладок, конкурс буклетів/ листівок з цікавими фактами про сучасних
українських дитячих письменників та поетів. Запрошуємо прийняти участь у Місячнику усі класи та усіх
творчих, активних учнів, знаючих читачів. Також протягом місяця оголошений
благодійний марафон «Подаруй суперкнигу
шкільній бібліотеці» (сучасних українських авторів), запрошуємо учнів,
батьків та вчителів до благодійної акції з поповнення та оновлення фонду
бібліотеки, всі учасники будуть нагороджені солодкими подарунками.
Сучасні українські письменники
та поети
Сучасні українські
письменники та поети створюють захопливі книжки для дітей різного віку — від
малюків до підлітків.
Популярні
сучасні українські дитячі письменники
Сашко
Дерманський — автор веселих та добрих казок і
повістей, серед яких найвідоміша серія про «Чудове чудовисько». Його герої
яскраві, а історії вчать дружби й добра.
Галина
Вдовиченко — письменниця, яка здобула неймовірну
популярність завдяки бестселеру «36 і 6 котів» — кумедній серії про велику й
дружну котячу родину.
Оксана
Була — письменниця та ілюстраторка, що створила чарівну
серію книжок-картинок про лісових мешканців та Туконі — створінь, які дбають
про природу.
Андрій
Кокотюха — відомий майстер дитячого та
підліткового детектива. Його повісті «Таємниця козацького скарбу» захоплюють та
знайомлять із пригодницькими сюжетами.
Леся
Вороніна — авторка науково-фантастичних і
пригодницьких повістей, зокрема популярної книги «Таємне Товариство Боягузів,
або засіб від переляку № 9».
Мар'яна
та Тарас Прохаськи — автори зворушливої «кротячої
епопеї» та казок («Хто зробив сніг»), які люблять і діти, і дорослі за особливу
затишну атмосферу.
Дитячі вірші від
сучасних авторів: світ щирих емоцій.
Дитинство — це час, коли кожна дрібниця здається
дивом, а світ навколо сповнений загадок. Сучасна українська дитяча поезія
яскрава, ритмічна, сповнена гумору та ніжності. Вона допомагає малюкам
пізнавати світ, вчить емпатії та легко запам'ятовується.Сучасні українські поети пишуть для дітей яскраво, весело та з
великою любов'ю до рідного слова. Ось добірка творів та авторів, які зараз
популярні:
Анатолій
Качан
«Щедре сонце» – теплий вірш про літо, промінчики та
природу. «Польова дорога» – вірш про мандрівку стежкою через поле, повний
ніжності до рідного краю.
Володимир
Лучук
«Сіла хмара на коня» – жартівливий і динамічний
віршик, який легко запам'ятовується малюкам. «Втік зелений олівець» – весела
історія про малювання та втечу олівця, що надихає дитячу уяву.
Юлія
Смаль
Поетеса, письменниця та вчителька. Пише добрі,
затишні вірші й колискові для малюків та дошкільнят. Приклад твору: колискова
«Люлі» або зворушливий вірш «Спи» («Натомився мамин зайчик...»), а також
жартівливий вірш «Йшов їжак, кошик ніс…». «Друзі» – сучасна коротка поезія про
дитячу дружбу та взаємопідтримку. «Лисів...» – цікаві ритмічні рядки про лісових
мешканців.
Сергій
Жадан
«Панда» та інші дитячі тексти з його збірок –
сучасна, дещо іронічна та дуже ритмічна поезія для дітей і підлітків.
Галина
Манів
Авторка численних дитячих книжок та збірок. У її
доробку є чудові короткі сюжетні та гумористичні вірші для найменших мрійників
(наприклад, про тваринок: хом'яка Панаса, бегемотика у ванні, пса Гава та кота
Мура).
Іван
Андрусяк
Відомий український поет і прозаїк, який майстерно
пише для дітей. Його вірші веселі, динамічні, сповнені мовної гри та нонсенсу.
Катерина
Бабкіна
Пише сучасні, зворушливі та трохи магічні поетичні
історії й книги для дітей, що допомагають говорити на важливі й теплі теми.
Читацькі списки для сучасних
школярів: українська література
