Тема:Комплексна
підсумкова робота №4 (гр. 1, 2, 3)з ІV та Vрозділів
«Населення України та світу» та «Природа та населення свого краю». Домашнє завдання:Намалювати
фрагменти вивчених тем потягом навчального року.
Тема: Кількість та структура населення Одеської
області. Етнічний та релігійний склад. Розселення. Особливості зайнятості
населення (Гр.3). Домашнє завдання: Підготуватися до КПР з ІV та Vрозділів «Населення України та
світу» та «Природа та населення свого краю».
Одеська
область — один із
найбільш густонаселених та багатонаціональних регіонів України. До
повномасштабного вторгнення чисельність населення складала близько 2,35 млн
осіб. Через міграційні процеси ця цифра зменшилася, проте регіон залишається
потужним демографічним центром із переважанням міського населення.
Кількість та адміністративна
структура
·Загальна
чисельність: Станом на
початок 2022 року в області офіційно проживало 2 351 392 особи. Разом з тим, в
останні роки Одеська область стала одним з головних хабів для внутрішньо
переміщених осіб.
·Адміністративний
поділ: Регіон поділяється на 7 районів
(Одеський, Ізмаїльський, Білгород-Дністровський, Болградський, Подільський,
Роздільнянський та Березівський). Область займає перше місце в Україні за
кількістю територіальних громад — їх налічується 91.
·Структура
населення: За статевим
розподілом історично переважають жінки (приблизно 53%)). Більш ніж 66%
мешканців проживають у містах, при цьому майже половина населення області
зосереджена в Одеському районі, який формує Одеську міську агломерацію.
Етнічний (національний) склад
Одещина
завжди славилася мультикультурністю — на її території проживають представники
понад 130 національностей та народностей. За даними останнього Всеукраїнського перепису населення(2001 р.):
·Українці — понад 62%
·Росіяни — близько 20%
·Болгари — близько 6% (компактно проживають на півдні, зокрема
в Болградському районі)
·Молдовани — 5%
·Гагаузи — понад 1%
·Також значну
частку складають євреї, білоруси, вірмени та інші.
Національно-культурні
особливості збереглися як в обласному центрі, так і в специфічних етнографічних
районах (наприклад, Буджак).
Релігійний склад
Релігійна
карта Одеської області є однією з найстрокатіших в Україні, що обумовлено
історичним минулим та багатонаціональним складом.
·Православ'я: Найбільша за кількістю вірян та парафій конфесія. В
регіоні діють громади Православної церкви України (ПЦУ), а також представлені
парафії інших православних напрямків, включаючи старообрядницькі традиції
(переважно на Дунаї).
·Протестантизм: Має дуже високий рівень поширення (близько 30% від
загальної кількості релігійних організацій). Найбільшими громадами є баптисти,
п’ятидесятники та адвентисти сьомого дня.
·Католицизм: Представлений як римо-католиками (діє низка костелів
та монастирів, у тому числі старі історичні храми), так і греко-католиками
(УГКЦ).
·Юдеї та мусульмани: Одеса є історичним центром єврейської культури та
юдаїзму в Україні, також в області стабільно діють мусульманські релігійні
громади.
Одеська
область є найбільшим за площею регіоном
України (33,3 тис. кв. км) з високим рівнем урбанізації та яскраво
вираженою багатонаціональною структурою. Розселення та зайнятість населення тут
тісно пов'язані з географічним положенням, розвиненою транспортною
інфраструктурою та потужним агропромисловим комплексом.
Особливості розселення
·Висока
концентрація: Основна
частина населення (понад 50%) зосереджена в Одеській агломерації, найбільшим
ядром якої є місто Одеса.
·Рівень
урбанізації: В області
переважає міське населення, яке становить близько 67%. У регіоні налічується 19
міст.
·Багатонаціональність: Історично регіон відрізняється строкатим етнічним
складом (понад 130 національностей). Райони Бессарабії (Болградський,
Ізмаїльський, Білгород-Дністровський) характеризуються компактним проживанням
болгар, молдован та гагаузів.
·Щільність: Найбільша густота населення спостерігається вздовж
узбережжя Чорного моря та в центральних промислово-транспортних вузлах.
Особливості зайнятості населення
·Транспортна
та логістична сфера: Завдяки
виходу до Чорного моря і наявності потужних морських торговельних портів
(Одеса, Чорноморськ, Південний, Ізмаїл, Рені), значна частка економічно
активного населення зайнята у судноплавстві, портовій інфраструктурі,
експедируванні, автотранспортних та залізничних перевезеннях.
·Торгівля та
послуги: Одеський
регіон є провідним торговельним хабом України. Сфера оптової та роздрібної
торгівлі забезпечує роботою велику кількість мешканців.
·Сільське
господарство: У північних
лісостепових та центральних степових районах переважає аграрний сектор.
Розвинені рослинництво (зернові, соняшник) та тваринництво. Тут панівною формою
господарювання є фермерські підприємства.
·Промисловість: Найбільші промислові центри (Одеса, Южний)
спеціалізуються на машинобудуванні, хімічній промисловості, нафтопереробці та
харчовій галузі.
·Рекреація та
туризм: Узбережжя
традиційно було зоною розвитку курортно-готельного бізнесу та рекреації, які
забезпечували сезонну зайнятість.
Актуальну
статистику та детальні дані щодо ринку праці можна переглянути на Одеській
обласній державній адміністрації або на офіційному порталі Головного управління
статистики в Одеській області.
Тема:
Органічний світ та екологічні проблеми океанів (Гр.3). Домашнє завдання:
Опрацювати §53 (ст.265-269), оцінити
свої досягнення за 12 балами (ст. 269).
Ми навчилися літати в небі як
птахи, ми навчилися плавати в океані як риби,тепер залишилося навчитися жити як
люди.
Б.Шоу
Блакитна
безодня водних просторів нашої планети приховує величезні багатства. За
розрахунками вчених на дні знаходиться понад один мільйон затонулих кораблів,
які в епоху Великих географічних відкриттів перевозили золото і срібло в
Європу. Але це не головні багатства
Світового океану. Адже Океан це - транспортні
шляхи та корисні копалини, їжа й дешева енергія. Та сьогодні людства використовує лише незначну частку цих
багатств. Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, чим багатий світ океанів. Дослідження
показують, що сумарна кількість живої речовини в океані в 750 разів менша, ніж
на суходолі. Сьогодні роль океану як годувальника надзвичайно скромна.
Кількість морепродуктів, що виловлюється в середньому за рік, становить лише 1
% від загального об’єму продуктів харчування, що виробляються на планеті. Океан
має значні мінеральні ресурси, але видобуток їх є дуже важким. В океані є
компонент, який академік О.Ферсман назвав «найбільш
важливим мінералом на Землі, без якого немає життя». Це сама вода.
Швейцарський океанолог Жак Пікар писав: «…океан
— це безодня проблем, таємниць, незрозумілих речей, безглуздих питань і
захоплюючих загадок». Уже перші виходи людей в моря й океани
супроводжувалися вимірами глибин. Щоб дізнатись, чим багатий океан, учені
досліджують його за допомогою:
·підводних апаратів: акваланг, батискаф,
підводні човни з відеооснащенням;
·сейсмічних методів (склад гірських порід);
·штучних супутників Землі;
·космічних кораблів (хвилі, кригу, косяки риб).
Органічний світ Світового океану
Життя в океані розподілене
нерівномірно, хоча загалом налічує близько 160 тисяч видів. Основні групи організмів:
·Планктон(від
грецького «блукаючий») — дрібні рослини (фітопланктон) і тварини, що пасивно
переносяться течіями (водорості, дрібні рачки, медузи).
·Нектон (від грецького «плаваючий») —
активні плавці, здатні переміщуватися на великі відстані (риби, кити, дельфіни,
кальмари, черепахи).
·Бентос(від
грецького «глибина») — організми, що живуть на дні океану та в придонному шарі
(корали, молюски, морські зірки, донні водорості).
Закономірність: Найбільше біорізноманіття
спостерігається у теплих екваторіальних та тропічних водах (особливо на
коралових рифах). У холодних полярних водах видів менше, але їхня чисельність
(біомаса) може бути величезною.
Головні
екологічні проблеми
Діяльність людини завдає океанам непоправної шкоди:
·Забруднення нафтою: Аварії танкерів і видобуток на
шельфі створюють плівки, які блокують доступ кисню та світла, знищуючи планктон
і морських птахів.
·Пластикове забруднення: Щороку мільйони тонн пластику потрапляють у воду,
утворюючи цілі сміттєві плями (наприклад, Велика тихоокеанська сміттєва пляма).
Морські тварини часто ковтають відходи або плутаються в них.
·Надмірний вилов риби: Браконьєрство та промисловий вилов
зменшують популяції багатьох видів риб швидше, ніж вони встигають
відтворюватися.
·Радіоактивне та хімічне забруднення: Викиди стічних вод і затоплення
небезпечних відходів отруюють морські екосистеми.
·Зміна клімату та потепління вод: Призводить до підвищення рівня
моря, окислення води та масового знебарвлення коралових рифів.
Шляхи
збереження океанів
Для порятунку океанів людство впроваджує низку
заходів:
1.Створення морських заповідників
та охоронних зон.
2.Встановлення лімітів на вилов риби
та полювання.
3.Перехід на екологічні види палива та
зменшення використання одноразового пластику.
4.Міжнародне
співробітництво та підписання угод (наприклад, Конвенція ООН з морського
права).
Океан дає
·Корисні копалини
·Місце відпочинку
·Сіль (сировина)
·Транспортні шляхи
·Енергію (тепло)
·Рибу (водні ресурси)
·Морепродукти
Отже, океан дає людині все, що необхідне для життя, а
дістає що?
·Постійні аварії танкерів
·Забруднення берегів відпочивальниками
·Забруднення водами річок, які свої води несуть в океан
Тема:Закономірності формування водних мас океанів (Гр.2). Домашнє завдання:Опрацювати §52 (ст.261-266), оцінити свої досягнення за 12 балами (ст. 264-265).
Ти ніколи
не перепливеш океан, якщо будеш боятися втратити берег з уваги. Христофор Колумб
Землю правильніше було б назвати планетою
Океан, адже саме Світовий океан займає більшу частину поверхні земної кулі.
Світовий океан — основна частина гідросфери. Він величезний і єдиний, оскільки
всі його частини пов’язані між собою. Першим це довів Магеллан під час
кругосвітнього плавання. Ви вже знаєте, що Світовий океан поділений ділянками
суходолу на величезні частини — чотири океани.
Водні маси – це великі рухомі об’єми води з подібними
властивостями:температурою, солоністю, густиною, прозорістю та ін. На відміну
від повітряних мас, у них велике значення має вертикальна зональність. Залежно
від глибини водні маси поділяються на підводні та поверхневі. Перші, особливо
придонні, відрізняються найбільш низькими температурами та стабільною солоністю
близькою до середніх показників, а також характеризуються повільним горизонтальним
переміщенням.
Поверхневі водні маси формуються
в умовах безпосередньої взаємодії з атмосферою: вони віддаютьїйтепло, обмінюються
вологою (віддають у результаті випаровування, одержують завдяки опадам), реагують
на зміну атмосферного тиску та вітри. На властивості поверхневих водних мас
також впливає постійний приплив прісних вод із материка. Все це призводить до
того, що в них часто змінюються температура, солоність, утворюються хвилі. Поверхневі
водні маси поділяються на екваторіальні, тропічні, помірні та
полярні. Так, екваторіальні водні маси характеризуються найвищою у
відкритому океані температурою (27—28 °С), зниженою солоністю і порівняно
високою прозорістю. Тропічні водні маси мають нижчу температуру
(20—25 °С), підвищену солоність і високу прозорість. Особливості помірних
водних мас — зміна температури за сезонами та порівняно низька прозорість. В
Арктиці і біля берегів Антарктиди формуються полярні водні маси. Для них
характерні низькі температури до –1,8 °С і низька солоність, обумовлена
таненням льоду. Між водними масами немає чітких меж, а існують перехідні зони.
Найбільш чітко вони виражені в районах зіткнення океанічних течій із різними
властивостями. За глибиною
розрізняють поверхневі (до 200 м), проміжні (до 2000 м), глибинні
(до 4500 м) і придонні водні маси. Солоність
води – загальна кількість солей, уміщених в 1 л (1000 г.) води. Солоність
води вимірюється у проміле (‰). Вони
відрізняються передусім температурою та рівнем солоності. Солоність залежить від кліматичних умов і закономірно
змінюється з географічною широтою, а також від річкового стоку, танення
льодовиків. Варто зазначити, що середня
солоність вод Світового океану становить 35 ‰. Температура вод Світового океану залежить від
широти й розподіляється у при поверхневих водах зонально (найнижча температура
в помірних широтах, а найвища в екваторіальних). Середня температура
поверхневого шару вод Океану становить +17,5 С. Також температура вод Світового
океану залежить від глибини (чим глибше тим температура нижче). Середня
температура всієї маси води в Океані становить близько +4 С.
Течії– це
горизонтальні переміщення води у вигляді широких потоків. Їх обумовлюють
постійні вітри. Розрізняють теплі та холодні течії. Теплі
течії прямують з більш теплих широт у більш холодні,а холодні у зворотному
напрямку. Оскільки головною причиною утворення течій на поверхні води є
постійні вітри, то їх рух в океані певною мірою збігається з переміщенням
повітряних мас. Водночас на рух води впливає відхиляюча сила обертання Землі
навколо своєї осі й обриси материків. Постійні пасатні вітри, що дмуть в обох
півкулях від 30-х широт до екватора, утворюють потужні Північну Пасатну і
Південну Пасатну течії. Ці течії перетинають океан зі сходу на захід.
Натрапивши на береги материків, течії роздвоюються і їх рух відхиляється на південь і на північ.
При цьому утворюються нові течії, що прямують назад – із заходу на схід. На їх
напрямок у помірних широтах впливають західні вітри і відхиляюча сила обертання
Землі. І в обох півкулях виникає в океанах виникають два кругообіги (циркуляція
води). У Північній півкулі течії утворюють замкнене коло і рухаються за
годинниковою стрілкою, у Південній – проти неї.
Течії в океанах
Назви океанів
Течії
теплі
холодні
1.Тихий
Північна
Пасатна, Південна Пасатна, Міжпасатна протитечія, Куросіо,
Північнотихоокеанська
Каліфорнійська, Перуанська, Західних Вітрів
2.Атлантичний
Північна
Пасатна, Південна Пасатна, Гольфстрім, Північноатлантична, Бразильська
Лабрадорська, Канарська, Бенгальська, Західних
Вітрів
3.Індійський
Південна
Пасатна, Мусонна, Мозамбіцька
Сомалійська, Західних Вітрів
4.Північний
Льодовитий
Норвезька,
Шпіцбергенська
Східногренландська
Завдяки течіям в
океані відбувається неперервне переміщування всієї товщі води зверху донизу.
Холодні арктичні й антарктичні води опускаються на сотні метрів і поступово
змішуються з теплішими водами океану. Течії перерозподіляють солі, поживні
речовини і, найголовніше, - тепло, як у
водах Світового океану, так і на планеті в цілому. Теплі та холодні течії
істотно впливають не лише на клімат окремих країн або материків, але й на
клімат усієї планети, транспортуючи величезні маси води. Наприклад, теплі течії
називають «трубами водяного опалення» Землі. Найпоширеніші вітрові течії утворюються вітрами двох видів: західних
вітрів, які дмуть із заходу на схід у помірних широтах, і пасатів, що дмуть зі
сходу на захід між тропіками. Найбільш потужною течією на Землі є течія Західних Вітрів. Цей водний гігант утворює рухливе водяне кільце
навколо Антарктиди й переносить у 200 разів більше води, ніж усі річки світу.
Причиною виникнення цього водного потоку є постійні західні вітри.Більш складний шлях долаютьПівнічна ПасатнайПівденна Пасатнатечії. Вони
розганяються пасатами, але зіштовхуються із суходолом і, відхиляючись від свого
колового руху, дають життя новим течіям. Часто вони спрямовуються вздовж
материка, ніби шукаючи можливість продовжити шлях, який задає вітер.У міру свого руху течії можуть
огинати континенти чи йти уздовж узбережжя. Це призводить до утворення
п’яти гігантських кілець океанічної циклічності. Найбільші з них
розташовані між екватором і 40-ми паралелями. Центри океанічних кілець зміщені
до східних берегів материків. Біля них зароджуються найбільш потужні течії, які
суттєво впливають на клімат Землі. Яскравим прикладом є тепла течія
Гольфстрім. Він являє собою водний потік завширшки 75—150 км і
завглибшки до 700 м.
Гольфстрім називають «водним опаленням Європи»: завдяки його відгалуженню
(Північноатлантична течія) прилеглі до Північної Атлантики країни Європи
відрізняються більш м’яким кліматом, ніж інші райони, розташовані на тих самих
географічних широтах. Особливо помітний контраст між Скандинавським півостровом
і островом Гренландія, який укрий потужною товщею льоду. Так, у січні різниця в
температурі може сягати 15—20 °С.Поряд із
горизонтальними у Світовому океані існують і вертикальні переміщення води. Їх
причинами є нерівномірність нагрівання Сонцем поверхні океану, різна густина
води й вітер.
Тема:Особливості
природних умов і ресурсів. Природокористування. Об’єкти природно-заповідного
фонду (Гр.2). Домашнє завдання: Переглянути відео, розповісти про природу та заповідний
фонд Ізмаїльщини.
Одеська
область — найбільший за площею регіон України, що відіграє стратегічну роль як
морський та прикордонний форпост на півдні країни.
Особливості
природних умов і ресурсів
Рельєф: Переважно рівнинний, на півночі — відроги
Подільської височини, на півдні — Причорноморська низовина.