9 клас 10.03.26 Урок № 25

Тема: Узагальнення знань з розділу ІІІ «Вторинний сектор господарства».                    Домашнє завдання: Підготувати презентацію з однієї теми (на власний вибір) ІІІ розділу.                                                                                                https://naurok.com.ua/test/vtorinniy-sektor-gospodarstva-9-klas-2189609.html

 

8 клас 10.03.26 Урок № 41

Тема: Природний комплекс (ландшафт) як просторово-цілісна система. Районування природних комплексів України. Антропогенні ландшафти.                                                Домашнє завдання: Опрацювати §35-36 (ст.167-176). Знайти в художніх творах (вірші, проза) опис ландшафтів України.                                 https://new.osvitanet.com.ua/heohrafiia/heohrafiia-8-klas/

Ми живемо на нашій планеті серед безлічі знаків питань, які щедро ставить перед нами природа…

            Ейвельманс (Бельгійський вчений)

 Ландшафт (з німецької — краєвид) — цілісна природна система, яка сформувалась у процесі тривалого взаємозв’язаного та взаємозумовленого розвитку природних компонентів. Слово «ландшафт» з’явилося у літературі на початку XIX ст., а наукового значення набуло наприкінці XIX ст. Вчення про природні комплекси дає відповідь на три питання. Що? Де? Чому?    Природні компоненти зв’язуються в єдине ціле, що складається з окремих компонентів, між якими існують постійні взаємозв’язки і це - система. Компоненти природи — рельєф, гірські породи, клімат, води, рослинність і тваринний світ, ґрунти — утворюють єдину цілісну систему, усі елементи якої існують не ізольовано один від одного, а взаємопов'язані. Так, характер рельєфу конкретної території зумо­влюється її геологічною будовою та кліматичними особливостями; клімат переважно залежить від кількості надходження тепла і вологи тощо. Унаслідок тривалого взаємопов'язаного та взаємозумовленого розвитку природних компонентів на певних територіях виникають різні за розмірами ділянки з певною однорідністю фізико-географіч­них умов — природно-територіальні комплекси (ПТК) або ландшафти. Наукові до­слідження ландшафтів відбиваються у ландшафтних картах, описах територій і складаються в нову галузь географічної науки — ланд­шафтознавство. Ландшафти поділяються на природні й антропогенні. Природний ландшафт складається з природних компонентів (гірські породи, повітря, вода, ґрунт, живі організми). Взаємодія між ними обумо­влюється фізико-географічними ландшафтоутворюючими явища­ми. Антропогенні ландшафти — це природні комплекси, зміни яких пов'язані з господарською діяльністю людини. Антропогенними   ком­понентами ландшафту є сільськогосподарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісонасадження, водосховища, транспор­тні шляхи тощо.                                                                                                    Відмінність ландшафтів зумовлюється впливом різних чинни­ків ландшафтотворення, які за значенням і носіями поділяють на такі:

 

Головні		Радіаційний		Сонячна енергія
		Тектонічний		Енергія земних надр
Похідні		Циркуляційний		Енергія Сонця і земних надр перетворюєть­ся і переноситься повітрям, водою тощо
		Антропогенний		Перетворена та спрямована людиною енер­гія Сонця, Землі, повітря, води тощо

 Під впливом зовнішніх чинників (радіаційного та циркуляційного) насамперед формуються особливості приземного шару повітря — по­года і клімат, а під впливом внутрішнього (тектонічного азонального) чинника — гірські породи та рельєф. Інші природні компоненти є на­слідком спільного впливу всіх чинників.

Запитання та відповіді про ландшафти

• Що таке ПТК (ландшафт)? Ландшафт (ПТК) — це сукупність пов'язаних між собою при­родних компонентів на певній території; різноманітність ландшафтів обумовлюється впливом різних чинників ландшафтотворення.
• Які основні чинники формування ландшафтів? Сонячна енергія (радіаційний); енергія земних надр (тектонічний), циркуляційний, антропогенний.
• Які існують одиниці класифікації ландшафтів? Виділяють такі одиниці класифікації природних ландшафтів:  клас — тип (підтип) — вид.
• За якою ознакою виділяють класи ландшафтів? За переважаючим впливом тектонічного чинника, приналежністю до платформи чи областей складчастості, відповідно гір чи рівнин, а також за особливостями циркуляції атмосфери.
• Які класи ландшафтів виділяють? Виділяють два класи – рівнинні й гірські.

У межах України рівнинний східно -  європейський клас ландшафтів займає більше 94% її площі, гірський карпатський близько 5%, а гірський кримський – 1%.

·         За якими ознаками виділяють типи й підтипи? За змінами показників забезпеченості теплом і вологою.

·         Як впливає діяльність людини на формування ландшафтів? Сучасні ландшафти території України зазнали істотних змін під впливом господарської діяльності людини. Унаслідок використання різних видів ресурсів більша частина природних ландшафтів перетво­рилася на антропогенні.

Основні закономірності поширення рівнинних типів ландшафтів України:

1)  мішано-лісові ландшафти переважають на півночі України, у межах піщаної Поліської низовини;

2)   широколистяно-лісові — на заході Подільської височини;

3)   лісостепові — у центральній частині України;

4)   степові — у південній і східній частинах України.

Степові ландшафти за відмінністю в коефіцієнті зволоження і ґрун­тово-рослинним покривом поділяють на три підтипи: північностеповий (1с = 0,6—0,5), середньостеповий (1с = 0,5—0,4), сухостеповий, або південностеповий (1с = 0,4—0,3).

Окремим типом є заплавні ландшафти — лучні та болотні, форму­вання яких залежить не від коефіцієнта зволоження, а від зволожен­ня ґрунтовими водами на заплавах річкових долин.

Види ландшафтів формуються відносно однорідним впливом радіа­ційного, циркуляційного й тектонічного чинників, поєднання яких зумовлює відповідний рельєф, склад гірських порід, рівень залягання ґрунтових вод, місцевий клімат, ґрунтово-рослинний покрив. Назва виду ландшафтів складається за принципом:

рельєф + гірські породи + ґрунт + рослинність.

  Для класифікації знань про природно-територіальні комплекси використовують поняття «фізико-географічне районування». Під ним розуміють виявлення та дослідження системи підпорядкованих один одному природних регіонів (країн, зон, провінцій, областей, районів). За цим самим принципом створюють і карти фізико-географічного районування.

Фізико-географічне районування передбачає виділення та описання великих територій, для яких характерна певна єдність і неповторність компонентів природи.

На основі ієрархії ландшафтів виділяють природні територіальні одиниці фізико-географічного районування з урахуванням зональних та азональних факторів.

Природний (географічний) пояс – це природні комплекси, які смугами простягаються у широтному напрямку і змінюють один одного від екватора до полюсів. Географічні пояси різняться між собою кількістю тепла, переважаючими повітряними масами і пануючими вітрами. Географічні пояси називаються за відповідними кліматичними поясами.

Природна зона, фізико-географічна зона – частина географічного поясу з однорідними кліматичними умовами. На території України виділяють такі  природні зони  - мішаних, широколистяних лісів, лісостепів, степів.

Азональним одиницям районування ландшафтів відповідають типи, що не залежать від географічної широти. Найбільшими азональними ландшафтами є материки й океани. В межах перших виділяють природні країни, в основі виокремлення яких закладена одиниця класів ландшафтів, а саме рівнини та гори. Природна країна – великий азональний комплекс географічної оболонки, що вирізняється подібністю тектонічної будови та однорідності рельєфу. Також до азональних компонентів відносять: природні провінції (краї), області, райони, місцевості, урочища, фації. Взагалі фізико-географічне районування проводиться з метою полегшення описання природних територій на науковій основі. Тому воно має велике значення для поглиблення уявлень про закономірності природних умов територій, зокрема території України. Чим детальніше здійснено фізико-географічне районування, тим кращою виявляється вивченість території. Оскільки господарська освоєність території України є високою, розв'язання проблем природокористування потребує всебічного врахування природних умов і ресурсів.

Одиниці природних ландшафтів

 

Одиниця ФГ районування	Характеристика	Приклад
природний пояс	простягається у широтному напрямку і змінюється від екватора до полюсів	помірний пояс, субтропічний пояс (пд берег Криму)
природна зона	однорідність кліматичних умов, грунтово-рослинного покриву, тваринного світу, режиму водойм	зона мішаних, широколистяних лісів, лісостеп, степ
природна країна	великий азональний компонент географічної оболонки з подібною тектонічною будовою та однорідністю рельєфу	південно-західна частина Східно-європейської рівнини, Українські Карпати,  Кримські гори
природна провінція (край)	частина природної зони (або підзони), що виділяється за морфологічними особливостями рельєфу й континентальністю клімату; в горах – характером висотної поясності	Подільсько-Придніпровський край, Лівобережно-придніпровський лісостеповий край,  Східно-європейсий лісостеповий край

 Найбільшою природною екосистемою, найбільшим природним  комплексом - ландшафтом є наша планета Земля. Тож любімо цю унікальну цілісну  систему та зберігаймо її рівновагу!

Дві особистості, два таланти, два поети.

У кінці лютого - на початку березня Україна святкує дві визначні дати в історії національної культури: 25 лютого – 155 річницю від дня народження  Лесі Українки (1871- 1913), а 9 березня  –  212 роки від дня народження Тараса Шевченка (1814-1861). Дві особистості, що своїм талантом і звитяжною працею підносили і звеличували дух українського народу у тяжкі для нього часи, коли територія Україна була розділена між двома імперіями.                                    Леся Українка  - поетеса, драматургиня, перекладачка, культурна діячка, вона належить до постатей, без яких неможливо уявити українську літературу. Її життя – це історія боротьби з хворобою, імперською цензурою та суспільними обмеженнями. Її творчість – це інтелект, глибина і безкомпромісна любов до України                                                                                          Щороку 9 березня в Україні та в усьому світі згадують Тараса Шевченка – поета, художника і символ української свободи. Цей день відкриває Шевченківські дні – період, присвячений пам’яті Кобзаря та його творчості, який щороку відзначають 9 та 10 березня. Перша дата присвячена дню народження поета, а друга — дню його смерті. Саме ці дні стали символічним часом для згадки про творчість Кобзаря, його життєвий шлях і значення для української культури.

Два крила України

Світило Кобзаря з-за хмар зійшло,
Пророчим словом душі запалило.
Він дав нам мову, і снагу, і крила,
І серце волі віддавать навчило.

А слідом Леся — ніжна, мов калина,
Зі сталі духом, в думах неземна.
Її «Сpero!» — то стійкість України,
Що крізь сльози сміятись не спиня.

Він — буревій, що розрива кайдани,
Вона — струна, що про свободу грає.
Два велети, два нездоланні рани,
Яких наш рід ніколи не забуде.

Тарас і Леся — то наш дух і сила,
Що у віках поетів надихає.
Одне пророцтво, що народ звеличило,
Що в кожнім серці вільність засіває.

(Вірш, створений ШІ)

8 клас 05.03.26 Урок № 24

Тема: Стратегії ефективного навчання. Бар’єри ефективного навчання. Оптимізація власної навчальної діяльності. Розвиток вмінь та навичок вчитися. Відпрацювання навичок вчитися. Підсумкова робота «Гр.1 Безпека».                                                                                          Домашнє завдання: Прочитати §13 (ст.126-137), пройти тест в е-додатку (13.4) та записати свої результати.

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.                                                                                                                                                    Філософ Конфуцій

Уміння вчитися — ключова компетентність учнівської молоді сучасного інформаційного суспільства. Так, Рекомендації європейського парламенту та європейської Ради від 18 грудня 2006 р. щодо ключових компетентностей для навчання упродовж життя визначили уміння вчитися — як уміння організовувати власне навчання як індивідуально, так і у групах, ефективно управляючи часом й інформацією.

Відповідно до цих Рекомендацій уміння вчитися передбачає:

– набуття фундаментальних знань та умінь;

– спроможність оперувати числами й ІКТ;

– здобуття знань, їх обробка і засвоєння;

– здатність організовувати власне навчання, співпрацювати з іншими у рамках навчального процесу;

– здатність використовувати здобуті знання, життєвий досвід у різних життєвих контекстах;

– уміння оцінювати результати власного навчання.

 Дослідження педагогів свідчать про те, що вчитися уміє той учень, який:                                         – сам виявляє мету діяльності, або приймає поставлену учителем;

– виявляє зацікавленість у навчанні, докладає вольових зусиль;

– організовує свою працю для досягнення результату;

– знаходить і відбирає потрібну інформацію для виконання учбової задачі;

– виконує інтелектуальні і практичні дії, прийоми, операції на репродуктивному і творчому рівнях;

– володіє вміннями й навичками самоконтролю та самоосвіти;

– усвідомлює результативність своєї діяльності.

  Різні погляди на складові уміння вчитися об’єднує те, що в основі нього лежить навчальна діяльність, яка складається з певних послідовних дій. Щоб почати себе змінювати, учень має цього захотіти, дати собі відповідну установку — сформулювати мету. Як це може відбутися? Певно, якщо дитина чогось не знає і захоче знати, зрозуміє, що для нього це важливо. Це знання про незнання може виникнути тоді, коли учень починає діяти й у нього виникають певні труднощі. За результатами навчальної діяльності здійснюється самоконтроль і самооцінка.

 Бар’єри ефективного навчання — це внутрішні та зовнішні перешкоди (страх помилок, прокрастинація, низька мотивація, перевтома), що заважають засвоєнню знань. Для успішного навчання 8-класникам необхідно тренувати увагу, робити перерви кожні 30-40 хвилин, уникати надто повільного читання та правильно налаштовуватися. 

Основні бар’єри ефективного навчання

Психологічні: Страх помилок, низька самооцінка, невпевненість у власних силах, відсутність мотивації.

Комунікаційні: Сором’язливість, нездатність чітко висловлювати думки, низький рівень аналітичних навичок.

Організаційні: Прокрастинація (відкладання справ), невміння планувати час, хаос у робочому просторі.

Фізіологічні: Втома, брак сну, неправильне харчування. 

Як подолати бар’єри

1. Розбивайте інформацію: Мозок краще сприймає матеріал порціями, робіть перерви кожні 30-40 хвилин.
2. Активне читання: Уникайте повільного читання, яке розсіює увагу. Підкреслюйте незрозуміле, але не зупиняйтеся, шукайте значення слів пізніше.
3. Використовуйте різні півкулі: Поєднуйте логіку (ліва) та творчість/уяву (права).
4. Мотивація: Налаштовуйтеся на успіх, формуйте позитивне мислення.
5. Прийом "вчу іншого": Найкращий спосіб перевірити знання — пояснити їх комусь. 

  Досягнення успіху – це нелегкий, тривалий процес. Він у кожного свій. Одному доводиться бути першопрохідцем, потопаючи по коліна в снігу, обходячи калюжі або прибираючи каміння. Інший ітиме по натоптаній стежці і прийде першим. Хтось при найменших перепонах залишається на місті або навіть повертається назад. Порядна людина зупиниться, щоб підтримати іншого, допомогти йому. Тоді вони решту шляху зможуть подолати разом, наприклад, займатися спільною діяльністю. Слід усвідомлювати, що знайдуться й ті, які не тільки не подадуть вам руки, а, навпаки, будуть чинити усілякі перешкоди (намовляти проти вас інших, втручатися в справи, руйнувати бізнес, шантажувати тощо). Та хай вас це не лякає і не зупиняє. У потрібний момент згадайте легендарні слова Уінстона Черчіля, людини, яка в своєму житті досягла висот: «Ніколи, ніколи, ніколи не здаватися!»

Налаштування на успіх – це впевненість у тому, що ти дійдеш до кінця, закінчиш розпочату справу. Ознайомимося з деякими прийомами налаштування на успіх.

1)      Отримайте підтримку. Можна попросити про неї друзів, родичів чи колег. Перед складним екзаменом дехто просить тримати за нього кулачки, на гру приходять уболівальники команди, щоб підтримати гравців тощо.

2)      Подбайте про своє здоров’я. Що буде з розпочатою справою, якщо ви ненароком захворієте?

3)      Будьте позитивними. Якщо часто чуєте у себе в голові заперечення типу «Та це просто маячня», «Справжні дурниці», «У мене нічого не вийде», «Досить, далі самі»…, значить, прийшов час ставати більш позитивними.

4)      Нагадування. Якщо починаєте якусь справу, що триватиме певний час, то робіть собі нагадування: стікери на моніторі, позначки на видних місцях, камінці в черевиках, записки в кишенях тощо. Важливо дотримуватися відведеного на виконання справи часу.

5)      Розбийте все на дрібні «кроки». Основну мету розподіліть як систему під цілей. Наприклад, якщо ви вирішили вести здоровий спосіб життя, сьогодні ляжте вчасно спати, завтра зробіть собі корисний сніданок, пройдіться пішки замість громадського транспорту, дотримуйтесь режиму дня…

6)      Не намагайтеся обійняти безмежне. Цілі мають бути реальними, можливими для їх досягнення.

Пам’ятка підлітку

1. Перед вами увесь світ і у вас є шанс вибрати свій шлях! Максимально використовуйте цей шанс!

2. Будьте упевнені в собі й у своїх силах! Низька оцінка себе і своїх знань – це шлях до невдач, конфліктів і життєвих розчарувань.

3. Допомагайте один одному, підтримуйте один одного в біді і радості!

4. Пам’ятайте, що вас оточують люблячі і небайдужі люди: батьки, вчителі, друзі!

5. Відчувайте впевненість у тім, що ви можете відстояти себе і свою безпеку, усвідомити себе людиною, що вибирає дорогу життя і відповідає за своє життя!

6. Усвідомлюйте себе людиною, яка обирає  життєвий шлях сама, і відповідає за свій успіх сама.

7. Ставте перед собою реальні, конкретні цілі, яких ви можете досягнути.

8. Вчиться планувати свою роботу. Не відкладайте «на потім».

9. Повторюйте собі: «У мене є сили, енергія, хороший настрій. Я впевнений в собі. Я активний і готовий до дій. В мене все вийде».

10. Скажіть собі: «Я це зроблю!» Установка на успіх забезпечує удачу.

        Проаналізуйте рівень ефективності навчання, даючи  відповіді на питання:

1.      Скільки годин на добу ви виділяєте для сну? Чи почуваєтеся бадьорим впродовж дня?

2.      Чи важко вам сконцентруватися на навчанні? Що допомагає вам утримувати увагу?

3.      Як часто вас відволікають сторонні звуки? Які саме?

4.      Як часто ви відволікаєтеся на сторонні розмови, повідомлення, об’єкти?

5.      Вам важко дається усвідомлене читання?

6.      Чи виникають та як часто проблеми із запам’ятовуванням інформації?

7.      Наскільки вищезазначені труднощі впливають на вашу ефективність навчання?

8.      Що мотивує вас покращити свою ефективність?

9.      Що ви можете зробити, щоб вже зараз стати успішнішим? Зробіть висновок за цим питанням

Модель уміння вчитися

Складові уміння вчитися	Зміст складової
Самовизначення	Мотивація навчальної діяльності, пошук відповіді на запитання: «Чого я не знаю?»
Пробні дії (тренувальні вправи)	Здійснюються самостійно учнем, який усвідомлює, що отримав завдання, що певною мірою схоже на ті, що він виконував, але є й нові елементи. Тобто формується «знання про незнання».
Подолання труднощів (рефлексія)	Фіксування труднощів, розуміння, чому вони виникли, вибір адекватного способу для їх подолання (віднайти новий спосіб розв’язання завдання, вибір способу дії).
Самоконтроль	Співставлення результату навчальної діяльності та її мети діяльності (перевірка як засвоєний новий спосіб дії).
Самооцінка	Визначення, чи досягнута загальна мета і якою мірою (включення нового знання у систему знань).