6 клас 18.09.26 Урок №3

Тема: Маркетингові міні-дослідження, як метод визначення потреб та смаків споживачів обраного об’єкта проєктування. Моделі-аналоги, опис об’єкта проєктування. Банк ідей.                                                                                Домашнє завдання: Переглянути відео у блозі.

Маркетингові мінідослідження на уроках технологій — це простий збір та аналіз інформації про потреби покупців, щоб обрати найкращу ідею для майбутнього виробу чи проєкту, допомагають учням зрозуміти, для кого саме вони створюють виріб та яким він має бути.

Що таке мінідослідження і навіщо воно потрібне? Це опитування друзів, родичів чи однокласників, щоб дізнатися їхню думку.

Мета: Зрозуміти, чи потрібен комусь майбутній виріб, якого він має бути кольору, розміру чи форми.

Користь: Допомагає не витрачати час на створення речей, які нікому не цікаві.

Основні етапи мінідослідження в школі

Визначення мети: Зрозуміти, що саме ви хочете дізнатися (наприклад, який дизайн сумки чи органайзера подобається найбільше).

Створення запитань: Підготовка короткої анкети з 3–5 простих запитань з варіантами відповідей.

Опитування: Збір відповідей від однокласників або рідних.

Аналіз результатів: Підрахунок голосів (наприклад, 70% обрали синій колір, а 30% — червоний).

Висновок: Ухвалення рішення щодо майбутнього виробу на основі реальних побажань.

Популярні методи:

Анкетування: Письмові відповіді на готові запитання.

Інтерв'ю: Коротка жива бесіда та запис думок співрозмовника.

Спостереження: Пошук ідей шляхом перегляду готових речей у магазинах чи інтернеті.

Маркетингове дослідження — це збір та аналіз інформації про те, чого хочуть споживачі (користувачі вашого майбутнього виробу).Учні проводять міні-дослідження, щоб визначити смаки, потреби та вимоги до об'єкта проєктування (наприклад, це може бути підставка під телефон, кухонна дощечка, м'яка іграшка, органайзер тощо).

Як провести міні-дослідження на уроці:

• Визначення цільової аудиторії: Для кого створюється виріб? (Для мами, друга, першокласника, для себе).
• Методи збору інформації: Найпростіший спосіб — коротке інтерв'ю або анкетування (3-4 запитання).

Приклад міні-анкети для споживача:

1. Яку форму виробу ви вважаєте найзручнішою? (Кругла, квадратна, фігурна).
2. Який колір або оздоблення вам подобається найбільше?
3. З якого матеріалу має бути виріб? (Деревина, тканина, пластик, фетр).
4. Які додаткові функції повинен мати виріб?

Перед тим як створювати щось своє, необхідно вивчити те, що вже створено іншими людьми. Моделі-аналоги — це схожі вироби, які вже існують на ринку і виконують ту саму функцію.

Алгоритм роботи з моделями-аналогами:

1. Знайти 3–4 зображення схожих виробів у журналах чи мережі Інтернет.
2. Проаналізувати їхні переваги та недоліки (форма, колір, практичність, складність виготовлення).
3. Обрати найкращі елементи з кожної моделі для свого проєкту.

Опис об'єкта проєктування:
На основі аналізу моделей-аналогів складається технічний опис майбутнього виробу:

• Назва виробу: (наприклад, Органайзер для робочого столу).
• Призначення: (для зберігання олівців, ручок та ножиць).
• Форма та розміри: (компактна, прямокутна, висота 12 см).
• Матеріали: (картон, кольоровий фетр, дерев'яні палички).
• Технологія виготовлення: (аплікація, склеювання).

Банк ідей — це колекція ескізів, малюнків, фотографій та схем, які відображають різні варіанти майбутнього виробу. На цьому етапі діє правило: «Чим більше ідей, тим краще».

Етапи формування банку ідей:

• Замальовка ескізів: Учні малюють у зошитах кілька власних варіантів виробу (мінімум 2-3 варіанти), змінюючи форму, колір чи декоративні елементи.
• Обговорення та відбір: Спираючись на результати маркетингового міні-дослідження (смаки споживача), учень обирає один найкращий варіант (остаточну модель) для подальшого виготовлення.

6 клас 11.09.26 Урок № 2

Тема: Поняття про проєктування. Методи проєктування: метод біоніки. Етапи проєктування. Зміст роботи на кожному етапі. Послідовність роботи над проєктом. Проєкт № 1. «Листівка».                                                                               Домашнє завдання: Прочитати §1-2 (ст. 7-14),усно відповідати на запитання в кінці §.

Проєктування — це комплексний процес перетворення ідеї на детальний план, модель чи прототип майбутнього об'єкта, системи або діяльності. Цей процес поєднує в собі дослідницьку, творчу та технічну роботу для створення нового й корисного продукту. Слово походить від латинського projectus, що означає «кинутий уперед», тобто задум чи план.

Метод біоніки — це метод створення технічних виробів, архітектурних споруд та елементів дизайну на основі вивчення та використання форм, конструкцій і процесів живої природи. Простіше кажучи, це запозичення найкращих «інженерних ідей» у природи для вирішення людських завдань.

Реалізація біонічного методу передбачає 6 етапів: від виявлення проблеми та пошуку природного аналога до аналізу прототипу, моделювання, адаптації та тестування готового прототипу.

Приклади:

·         Форма літака, що нагадує птаха.

·         Велкро (липучка), що була винайдена після вивчення колючок реп'яха.

·         Основа для підводного човна — форма дельфіна.

Етапи проєктування та зміст роботи

Процес проєктування традиційно складається з чотирьох основних етапів:

1. Організаційно-підготовчий — вибір теми, пошук аналогів (включно з природними) та формування вимог до майбутнього виробу.
2. Конструкторський — створення ескізів, креслеників, добір матеріалів та економічні розрахунки.
3. Технологічний — складання технологічної карти, дотримання безпеки праці та безпосереднє виготовлення виробу з контролем якості.
4. Заключний — оздоблення, оцінювання якості, екологічна експертиза та презентація проєкту.

Послідовність роботи над проєктом (покроковий алгоритм)

Алгоритм роботи охоплює визначення потреби, збір інформації, генерацію ідей та ескізування, планування, практичне виконання й фінальний аналіз із презентацією результату.

Послідовність роботи над проектом.

Пам'ятка учням

Щоб проєкт був успішним, важливо чітко виконувати кроки один за одним:

1. Задумайся: Що саме тобі потрібно? (Наприклад: «Мені потрібна красива підставка під гаряче чашкою»).
2. Пошукай: Знайди в інтернеті чи книгах зразки схожих підставок.
3. Пофантазуй: Зміни форму, колір чи деталі за допомогою методу фантазування.
4. Намалюй: Перенеси свою ідею на папір у вигляді ескізу.
5. Підготуй: Збери необхідні матеріали (фетр, нитки, ґудзики) та інструменти (ножиці, голки).
6. Зроби: Виготов виріб акуратно, не поспішаючи й пам'ятаючи про безпеку.
7. Оціни та покажи: Перевір, чи все працює рівно, та презентуй свою роботу класу!

6 клас 04.09.26 Урок №1

Тема: Вступ. Повторення вивченого у 5 класі.Правила внутрішнього розпорядку в навчальній майстерні, загальні правила безпечної праці та організації технологічної діяльності. Організація робочого місця, санітарно-гігієнічні вимоги під час виконання технологічних операцій                                                                                    Домашнє завдання: Прочитати у підручнику інформацію на стор.4-6.

Правила внутрішнього розпорядку

Навчальна майстерня — це зона підвищеної уваги. Для безпечної роботи кожен учень має дотримуватися таких правил:

• Вхід і вихід: Заходити до майстерні можна лише з дозволу вчителя і тільки у спеціальному одязі (фартух або халат, нарукавники).
• Початок роботи: Займати своє робоче місце одразу після дзвоника. Не розпочинати роботу без інструктажу та вказівки вчителя.
• Поведінка: Під час уроку заборонено ходити без справи по майстерні, шуміти або відволікати інших.
• Завершення роботи: Припиняти роботу за першою командою вчителя. Кожен учень зобов'язаний прибрати своє робоче місце та здати інструменти.

Організація робочого місця

Правильно організоване місце зменшує втому і захищає від травм.

• Зони розміщення: Інструменти, які беруть правою рукою, розкладають праворуч; ті, що лівою — ліворуч. Інструменти, якими користуються частіше, кладуть ближче до себе.
• Порядок: На верстаку чи столі не повинно бути нічого зайвого (підручник чи зошит кладуть на спеціальну підставку чи полицю верстака).
• Чистота: Недопустимо захаращувати проходи або робочу поверхню відходами матеріалів (тирсою, стружкою, клаптиками).

Загальні правила безпечної праці

• Справність інструментів: Працювати можна лише справним інструментом. Якщо помічено тріщину, люфт або затуплення — негайно повідомити вчителя.
• Цільове використання: Кожен інструмент використовується тільки за призначенням (наприклад, не можна використовувати викрутку замість зубила).
• Уважність: Не можна відволікатися під час різання, пиляння чи свердління. Передавати гострі інструменти (ножиці, шило) треба ручкою вперед.

Санітарно-гігієнічні вимоги

• Освітлення: Світло на робочу поверхню має падати зліва або спереду.
• Постава: Під час роботи треба стояти або сидіти рівно, не нахилятися занадто низько до виробу (відстань від очей до деталі має бути приблизно 30–35 см).
• Гігієна: Після роботи з матеріалами (деревина, метал, клей, фарби) обов'язково треба вимити руки з милом. Очищати робоче місце від пилу та тирси слід спеціальною щіткою-кміткою, а не здмухувати ротом (щоб пил не потрапив в очі чи дихальні шляхи).

 Бліц-опитування для повторення

Щоб перевірити, як учні засвоїли правила з 5 класу, поставте їм ці короткі запитання:

1. Як правильно передавати ножиці або ніж іншому учню? 
2. Що треба зробити, якщо ви помітили, що молоток хитається на ручці?
3. Чому не можна здмухувати тирсу чи стружку з верстака? 
4. Який одяг є обов'язковим для роботи в майстерні? 
   

5 клас 17-18.09.26 Урок №3

Тема: Поняття про проєктування. Методи проєктування: метод фантазування. Етапи проєктування. Зміст роботи на кожному етапі. Послідовність роботи над проєктом. Проєкт № 1. Серветка.                                                                                   Домашнє завдання: Прочитати §1-3 (ст. 6-14),усно відповідати на запитання в кінці §.

Проєктування — це творча діяльність, спрямована на створення якісно нового продукту від виникнення ідеї до її втілення у готовий виріб. Слово походить від латинського projectus, що означає «кинутий уперед», тобто задум чи план.

На уроках технологій у 5 класі ви виконуєте навчальні проєкти. Їхня мета — навчитися самостійно знаходити ідеї, планувати роботу, створювати корисні речі (наприклад, гольниці, підставки під горнятко, чохли для окулярів) та оцінювати свої результати

Метод фантазування — це спосіб створення нових ідей за допомогою уяви шляхом уявлення незвичних об'єктів або перенесення існуючих в інші умови.

• Прийоми фантазування: збільшення або зменшення предмета, об'єднання чи поділ деталей, прискорення або уповільнення процесів, зміщення в часі («у минуле» чи «у майбутнє») та принцип «навпаки».
• Застосування цього методу допомагає відійти від шаблонів та створити оригінальний виріб.

Етапи проєктування та зміст роботи

Робота над проєктом складається з чотирьох основних етапів.

1. Організаційно-підготовчий етап

• Вибір теми та визначення призначення майбутнього виробу.
• Пошук та збір інформації, аналіз подібних аналогів (банк ідей).
• Визначення вимог до виробу (зручність, краса, безпека).

2. Конструкторський етап

• Створення графічних зображень: ескізів (малюнків від руки) або креслеників.
• Добір необхідних конструкційних матеріалів, інструментів та приладдя.
• Визначення розмірів, форми та кольорової гами виробу.

3. Технологічний етап

• Покрокове виготовлення виробу згідно з розробленим планом.
• Дотримання правил безпечної праці та санітарних норм.
• Здійснення поточного самоконтролю якості та внесення можливих коригувань.

4. Заключний етап

• Остаточний контроль і випробування готового виробу.
• Захист (презентація) проєкту.
• Оцінювання результатів роботи та рефлексія (що вдалося, а що ні).

Послідовність роботи над проєктом

Послідовність чітко відповідає переходу від задуму до реалізації: спочатку виникає ідея та збираються відомості (підготовчий етап), потім створюється креслення та обираються матеріали (конструкторський етап), далі виконується практична робота (технологічний етап), а завершується все презентацією та оцінкою (заключний етап).

Послідовність роботи над проектом.

Пам'ятка учня

Щоб проєкт був успішним, важливо чітко виконувати кроки один за одним:

1. Задумайся: Що саме тобі потрібно? (Наприклад: «Мені потрібна красива підставка під гаряче чашкою»).
2. Пошукай: Знайди в інтернеті чи книгах зразки схожих підставок.
3. Пофантазуй: Зміни форму, колір чи деталі за допомогою методу фантазування.
4. Намалюй: Перенеси свою ідею на папір у вигляді ескізу.
5. Підготуй: Збери необхідні матеріали (фетр, нитки, ґудзики) та інструменти (ножиці, голки).
6. Зроби: Виготов виріб акуратно, не поспішаючи й пам'ятаючи про безпеку.
7. Оціни та покажи: Перевір, чи все працює рівно, та презентуй свою роботу класу!

5 клас 10-11.09.26 Урок № 2

Тема: Що таке технологія. Основні види технологічної діяльності у побуті. Правила безпечної праці. Організація робочого місця, санітарно-гігієнічні вимоги під час виконання технологічних операцій.                                                                 Домашнє завдання: Переглянути відео у блозі.

Що таке технологія?

Слово «технологія» походить від двох грецьких слів: techne — мистецтво, майстерність та logos — наука, вчення.
Технологія — це наука про майстерність, або сукупність способів і прийомів обробки матеріалів, щоб отримати корисний готовий виріб.

Будь-яка технологія складається з чотирьох головних елементів:

1. Предмет праці — те, із чого роблять (матеріали: тканина, папір, деревина, продукти).
2. Засоби праці — те, чим роблять (інструменти: ножиці, голка, лінійка, кухонний міксер).
3. Носій технологічних функцій — той, хто робить (людина або автоматичний робот).
4. Продукт праці — те, що отримали в результаті (готовий смачний пиріг, пошита серветка, красива листівка).

Основні види технологічної діяльності у побуті

Технологічна діяльність вирує не лише на заводах чи фабриках, а й у нас удома щодня. У 5 класі її ділять на три основні групи:

• Приготування їжі (кулінарія):
• Первинна обробка продуктів (миття, чищення овочів, нарізання).
• Теплова обробка (варіння супу, смаження млинців, запікання).
• Сервірування столу та культура споживання їжі.
• Прибирання та прання (догляд за домом і речами):
• Догляд за кімнатою (витирання пилу, підмітання, користування пилососом).
• Прання та прасування одягу.
• Догляд за кімнатними рослинами (полив, пересаджування).
• Ремонт і виготовлення виробів (рукоділля та побутові роботи):
• Творча діяльність (вишивання, в'язання, виготовлення аплікацій, вироби з фанери чи картону).
• Дрібний ремонт (пришивання ґудзика, латання речей).
• Ремонт техніки чи меблів разом із дорослими за допомогою знарядь праці (викрутки, молотка).

Головне правило безпеки в 5 класі («Кодекс Майстра»)

Оскільки у побуті та майстерні ми користуємося гострими та електричними приладами (ножиці, голки, праска, міксер), завжди потрібно дотримуватися правил безпеки: не вмикати прилади без дозволу дорослих, тримати робоче місце в чистоті, працювати при гарному освітленні та обережно передавати інструменти іншим.

5 клас 03.- 04.09.26 Урок № 1

Тема: Вступ. Повторення вивченого у 4 класі. Ознайомлення з облаштуванням навчальної майстерні. Ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку в навчальній майстерні, загальними правилами безпечної праці та елементами технологічної діяльності.                                                                                  Домашнє завдання: Прочитати у підручнику інформацію на стор.4-5.

  Вітаю у шкільній навчальній майстерні! Це особливе місце, де ви навчитеся створювати корисні та красиві речі своїми руками, працювати з різними матеріалами та інструментами.           У початковій школі ви вже ознайомилися з основами ручної праці. Пригадаймо, які матеріали та технології ви використовували:

·         Матеріали: папір, картон, пластилін, природні матеріали (листя, шишки, каштани), нитки, тканина, дріт.

·         Інструменти: ножиці, лінійка, олівець, клей, голка, стеки для пластиліну.

·         Процеси: розмічання за шаблоном, вирізання, склеювання, ліплення, вишивання, аплікація.

У 5 класі ваші вироби стануть складнішими, а інструменти — серйознішими!                         

Облаштування навчальної майстерні.                                                                               

Навчальна майстерня — це не звичайний клас. Вона розділена на спеціальні зони, щоб кожному було зручно та безпечно працювати:

·         Робоче місце учня: найчастіше це спеціальний стіл — верстат (столярний чи слюсарний) або комбінований стіл для практичних робіт. Він обладнаний лещатами чи затискачами для фіксації матеріалу.

·         Робоче місце вчителя: звідси вчитель демонструє правильні прийоми роботи.

·         Зона зберігання: шафи та стелажі, де зберігаються інструменти, матеріали, а також ваші незавершені вироби.

·         Санітарно-гігієнічна зона: умивальник, мило та рушник, щоб вимити руки після роботи.

·         Куточок безпеки: місце, де розміщено аптечку першої допомоги та інструкції з безпеки життєдіяльності.                                                                                                                                              

 

Правила внутрішнього розпорядку в майстерні                                                                                    Майстерня вимагає високої дисципліни. Головні правила поведінки:

·         Приходьте на урок за кілька хвилин до дзвінка у спецодязі (фартух або халат, за потреби — захисна косинка/кепка для волосся).

·         Заходьте до майстерні лише з дозволу вчителя.

·         Займайте тільки своє постійне робоче місце, не переходьте без дозволу на інше.

·         Підтримуйте чистоту: не тримайте на верстаті нічого зайвого (підручники та сумки мають бути у спеціально відведеному місці).

·         Дбайливо ставтеся до обладнання майстерні та інструментів.

·         Виходьте з майстерні після дзвінка та тільки після того, як приберете своє робоче місце і вчитель перевірить порядок.                                                                                                                                         

 

Загальні правила безпечної праці                                                                                                Безпека — це найважливіше правило в майстерні. Будь-який інструмент може бути небезпечним, якщо ним користуватися неправильно.

·         Перед початком роботи: одягніть спецодяг, застебніть рукава, сховайте волосся. Перевірте справність інструментів, які видав учитель (вони не повинні мати тріщин, ковзати в руках тощо).

·         Під час роботи:

Працюйте лише тими інструментами, які вказав учитель, і лише так, як він показав.

Надійно закріплюйте деталі на верстаті або в лещатах.

Не відволікайтеся самі й не відволікайте однокласників (не розмовляйте, не ходіть по класу під час практичної роботи).

Передавайте інструменти (наприклад, ножиці) лише ручкою вперед.

Тримайте різальні інструменти лезом від себе.

·         У разі травми або несправності: негайно припиніть роботу і голосно повідомте вчителя, якщо ви чи хтось поруч поранився, або якщо зламався інструмент.

·         Після закінчення роботи: очистьте інструменти, складіть їх на свої місця. Зметіть тирсу, стружку чи обрізки спеціальною щіткою (ніколи не здмухуйте сміття ротом і не змітайте голими руками!). Зніміть спецодяг та ретельно вимийте руки з милом.

9 клас НУШ 14.09.26 Урок № 2

 Тема: Національна економіка. Виробництво. Послуга. Економічний розвиток, його показники: валовий внутрішній продукт (ВВП), структура ВВП, індекс людського розвитку (ІЛР).

9 клас НУШ 07.09.26 Урок № 1

 Тема: Економічна географія в системі наук.