Тема: Трудові ресурси та економічно активне населення. Кількість і якість трудових ресурсів. Зайнятість населення у світі та Україні. Сфери економічної діяльності та зайнятість населення. Проблеми зайнятості. Домашнє завдання: Опрацювати §55 (ст.265-269), підготувати проєкт для краєзнавця (ст.269).
Людина – найбільше багатство кожної країни, вона є
творцем матеріальних і духовних благ суспільства. Від кількості людей,
якіпрацюють залежить процвітання держави. Характерною рисою населення України є
працьовитість, відповідальність, дисциплінованість. Це є їх якісною стороною.
Робоча сила - громадяни
в працездатному віці, які мають роботу (зайняті), та громадяни, які не можуть
знайти роботу (безробітні). У категорію "не
включаються в чисельність робочої сили":
·
діти до 16 років;
·
пенсіонери та
інваліди; що знаходяться в психіатричних лікарнях;
домогосподарки;
бродяги;
· люди, які шукали роботу, але зневірені її знайти і припинили пошук роботи.
Зайняті - це люди, які мають місце
праці у суспільному виробництві.
Трудові ресурси – це найважливіший фактор
розвитку економіки, частина продуктивних сил суспільства. До трудових ресурсі
належить населення, що має фізичний розвиток, розумові здібності і знання, які
необхідні для роботи в народному господарстві. Паралельно використовують термін
„економічно активне населення” (включає як зайнятих так і безробітних
працездатного віку). До трудових ресурсів належить населення працездатного віку (за винятком непрацюючих інвалідів, чи
людей які отримали пільгову пенсію), а також населення віку меншого, чи
більшого за працездатний, зайняте в народному господарстві. Розрахунки чисельності трудових ресурсів
ведуться на основі переписів населення та на основі даних про фактичну
зайнятість. Крім абсолютних показників про чисельність працездатного населення,
безробітних, вираховують ряд відносних показників: показник працездатності
всього населення, частку безробітних, коефіцієнт зайнятості.
Ринок
праці – це система економічних зв’язків
між процесами відтворення і використання робочої сили. Вона включає в себе
також систему зв’язків між підрозділами які відтворюють робочу силу (готують
спеціалістів певного напрямку), та які її використовують.
Ринки
праці класифікують:
- за ознакою структури господарства
(зайнятість по галузях);
- за ознакою рівня економічного
розвитку регіонів (за рівнем оплати праці, доходами населення);
- за територіальною ознакою;
- за професійно-кваліфікаційною
ознакою.
Відповідно до
закону України „Про зайнятість населення”
безробітними „визначають
працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають
заробітку або інших передбачуваних законодавством доходів і зареєстровані в
державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові приступити до підходящої
роботи”. Основним
показником, що вимірює безробіття, є рівень безробіття. Міжнародні стандартні критерії
визначення безробіття суттєво відрізняються і стосуються дій особи впродовж
певного періоду часу, незалежно від наявних в неї законних нетрудових доходів
(дивідентів, процентів, ренти, пенсії чи стипендії) або права на одержання
допомоги по безробіттю. Відповідно до міжнародних стандартів (МОП) до
безробітних належать особи, які впродовж певного періоду часу:
- не мали роботи (прибуткового зайняття);
- активно шукали роботу або
намагались організувати власну справу” протягом останніх чотирьох тижнів;
- були „готові приступити до
роботи”, за наймом або на власному підприємстві впродовж наступних двох тижнів.
- особи які уже найшли роботу, але
за домовленістю приступлять до неї через певний проміжок часу.
Рівень безробіття являє собою відношення чисельності безробітних до
загальної чисельності робочої сили (сумі кількості зайнятих і безробітних),
виражене у відсотках:
u = U / L * 100% = U / (E + U) * 100%,де
u - рівень безробіття;
U-загальна чисельність безробітних;
L - загальна чисельність робочої сили;
E - загальна чисельність зайнятих.
Порівняйте показники рівня безробіття в Україні з середнім значенням для країн Європейського Союзу та окремих його країн. У квітні 2024 р. цей показник для держав ЄС становив 5,9%, найнижчий він був у Польщі — 2.9 %, найвищий — у Греції (9,3 % ) та Іспанії (11,2 %). Так, за даними ООН, сьогодні у світі кожний третій працездатний не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток (приблизно 750 млн чол.). Тому безробіття є центральною соціальною проблемою сучасного суспільства. Найбільше проблема безробіття стосується молодих людей (віком від 15 до 24 років) і жінок. Найнижчим у світі вважається рівень безробіття в країнах Східної Азії, а найвищим — у країнах Близького Сходу та Північної Африки. Країнам СНД характерний відносно високий рівень безробіття, притаманний перехідному періоду. У різних регіонах України частка економічно зайнятого населення є неоднаковою. Найвищою вона є в Києві — 64 %, а найнижчою в Тернопільській області — 53 % від економічно активного населення. Це непогані показники, зважаючи на той факт, що в Україні значна кількість пенсіонерів, які не працюють. Частка економічно активного населення в сільській місцевості наближається до 50 %, а в містах перевищує 60 %.
Чи знаєте ви, що...
До останнього часу трудовими ресурсами в Україні вважалося працездатне населення віком 16-60 років (для чоловіків) і 16-55 років (для жінок). Нині, у зв'язку з європейським вибором України, відбувається перехід на міжнародні стандарти. Тож тепер трудовими ресурсами в нашій країні є працездатне населення віком від 15 до 70 років.
Структура трудових ресурсів є дуже чутливою до змін в економіці, завдяки їй можна спостерігати основні етапи її розвитку. Наприклад, у 1991-1995 рр. сукупна кількість зайнятих у промисловості та на будівництві перевищувала 32 %. У 1999 р. робітники становили 58,7 % трудових ресурсів, службовці — 26,1 %, а кількість зайнятих у сільському господарстві була 15 %. Але протягом останніх років ця структура докорінним чином змінилася. По-перше, збільшилася частка нових структурних компонентів господарства, якими є селянські фермерські господарства, особисті підсобні господарства, приватні фірми та кооперативи з виробництва товарів і послуг. Нинішній розподіл трудових ресурсів України за галузями подано на малюнку. На розподіл трудових ресурсів значною мірою впливає «старіння нації», що призводить до браку робочої сили. У кризові періоди цього не відчувається, але в періоди економічного зростання країни виникає потреба в окремих фахівцях. Наприклад, брак спеціалістів окремих галузей відчувався у 2003 р., коли зростання економіки нашої країни становило 9 %.Зміна структури трудових ресурсів, у свою чергу, викликає проблему реорганізації виробництва. Сьогодні, порівняно з минулими роками, стабільною є частка працівників охорони здоров'я, науково-освітньої та культурної сфер. Зросла частка зайнятих у торгівлі та сфері обслуговування, а також в апараті управління. Постійно збільшується кількість зайнятих в ІТ-сфері. Умови війни призвели до переселення жителів прифронтових областей та регіонів, де відбуваються воєнні дії. Деякі з них перемістилися в інші регіони України або навіть за її межі, шукаючи нові робочі місця та можливості. На тлі сучасних технологій дистанційна робота стала новою реальністю для багатьох шукачів роботи. Проте наразі в Україні спостерігається нестача кваліфікованих працівників, особливо в галузях, де необхідна спеціалізована освіта та досвід (наприклад медицина та освіта). Така ситуація стає серйозною проблемою, яка впливає на різні галузі та економічну стабільність України. Також це може призвести до збільшення безробіття серед молоді та молодих спеціалістів. Наслідки війни (руйнування, закриття та релокація підприємств), виїзд біженців за кордон та збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) створюють ситуацію невідповідності географічного розташування робочих місць та робочої сили. Станом на травень 2023 року рівень безробіття становив близько 20%. Для стабілізації чисельності та продуктивності робочої сили необхідно визначити пріоритетність підготовки спеціалістів насамперед в економічних секторах, які потребують відновлення. Необхідно також змінити систему підготовки спеціалістів у напрямку переходу від кваліфікаційних вимог до професійних стандартів, заснованих на компетентності. Сучасний світ вступив в інформаційну епоху свого розвитку. Основою переходу до інформаційної економіки в будь-якій країні світу є рівень кваліфікації та освіченості її населення. Знання потрібні не тільки для просування вперед науки та технологій, а й для того, щоб вміти користуватися їх продуктами, не бути ізольованими від сучасного світу. Нещодавно Україна перейшла на Міжнародні стандарти оцінки забезпеченості робочою силою, якою користується Міжнародна організація праці (МОП). Базовим поняттям за цим підходом є економічно активне населення (ЕАН). До економічно активних належать особи, зайняті економічною діяльністю, яка приносить дохід (зайняті), та безробітні. Сюди належать передусім ті, хто працює за наймом на умовах повного (неповного) робочого дня (тижня), а також самозайняті (роботодавці; особи, які самостійно забезпечують себе роботою або безкоштовно працюють у сімейному бізнесі). Про ступінь залучення трудових ресурсів до суспільно корисної діяльності свідчить показник економічно-активного населення (ЕАН). ЕАН — це частина населення, що зайнята суспільно корисною діяльністю та має від цього прибуток. До цієї категорії належать не лише люди, що фактично працюють, але й безробітні, які шукають роботу. Від загальної кількості трудових ресурсів світу економічно активне населення складає близько 75 %. Частка ЕАН визначається у відсотках від загального числа жителів країни. У високорозвинених країнах показник ЕАН становить 50-60 % від загальної кількості жителів, у країнах, що розвиваються — 30-40 %. Найгірша ситуація із забезпеченням трудовими ресурсами на територіях, де невелика частка працездатного населення, від’ємні або дуже низькі показники природного приросту, швидкі темпи «старіння» населення та значний відтік людей. Ідеться про сім областей України: Хмельницьку, Житомирську, Вінницьку,Кіровоградську, Черкаську, Полтавську, Сумську.
Структура зайнятості населення перебуває в прямій залежності від рівня розвитку країни. Структура зайнятості віддзеркалює структуру господарства країни, рівень розвитку окремих галузей, функціональну структуру поселень. У розвинених країнах зайнятість у промисловості становить 25-40 %, а у сільському господарстві постійно зменшується. Водночас до 35-50 % зростає кількість зайнятих у невиробничій сфері, що представлена не тільки такими традиційними видами діяльності, як освіта, охорона здоров’я та відпочинок, а й торговельно-фінансовою діяльністю. У країнах, що розвиваються, близько половини населення зайнято в аграрному секторі економіки. У постсоціалістичних країнах основна частина населення зайнята в матеріальному виробництві (майже 40 % — у промисловості й 20 % — в сільському господарстві). На невиробничу сферу припадає близько 30 %, причому 2/3 зайняті в освіті, охороні здоров’я, культурі. У розвинутих країнах частка зайнятих у невиробничій сфері (наука, освіта, медицина, культура, торгово-фінансова діяльність тощо) становить до 60–80 %. У промисловості зайнято в середньому близько 25–40 %, а кількість зайнятих у сільському господарстві постійно зменшується – зазвичай 3–6 %. У найбідніших країнах світу, де головна мета економіки – задовольнити первинні потреби людей (їжа й одяг), більшість людей зайняті у малопродуктивному сільському господарстві (75–90 % працездатного населення). Частка зайнятих у промисловості не перевищує 10–20 %, у сфері послуг – до 10 %. Нова ситуація на ринку праці України, коли в більшості регіонів людей, що шукають роботу, набагато більше, ніж вільних робочих місць, стає причиною конкуренції між працівниками. Роботодавець тепер має велику можливість вибору і висуває більш високі вимоги до працівників: до їхніх знань, умінь, дисципліни та організованості. Все більше з’являється робочих місць у малих підприємствах, де вже недостатньо бути простим виконавцем, а необхідно вміти самостійно приймати рішення. Крім того, умови життя і вимоги до працівників так швидко змінюються, що раз здобута освіта вже не може забезпечити конкурентоспроможність на ринку праці на все подальше життя. Тому сучасний працівник повинен здобувати нові знання і вміння, тобто займатися самоосвітою. У світі багато професій. І коли ти виростеш, вибереш одну із них. Обереш саме ту, яку вважатимеш найкращою. В результаті діяльності ти будеш задовольняти особисті та суспільні потреби.
Японська модель базується на так званому «довічному наймі», який гарантує зайнятість працівників до пенсійного віку. Ця система передбачає підвищення розмірів матеріальних благ(зарплати, премій, соціальних виплат) у залежності від віку. Вона прищеплює робітникам творче ставлення до праці і забезпечує високу якість роботи. Працівник довічного найму не підлягає звільненню. Вся проблема вирішується шляхом скорочення робочого часу або відкриттям нових робочих місць, переміщенням персоналу. Система поширюється лише на постійний персонал фірми.
Модель США передбачає децентралізацію ринку робочої сили. У кожному штаті є свої закони про зайнятість, про допомогу безробітнім, свої фонди страхування. Коли відбувається спад в економіці або в зв’язку з нерентабельністю практикують звільнення працівників. Кожного року працівники підписують колективний договір з адміністрацією в яких рівень зарплати та її підвищення пов’язані з рівнем і зростанням продуктивності праці. Але системою договору охоплено тільки 25% працівників, а решта зайнята на основі контрактів, укладених на тривалий час. У контрактах зарплата залежить від складності роботи.
Шведська модель базується на активній політиці держави і фірм у вирішенні проблем зайнятості населення і будується на таких економічних засадах: обмежувальна фіскальна політика (це управління економікою при допомозі податків і урядових вкладень); здійснення політики «солідарності» у заробітній платі, що забезпечує рівновагу зарплати за однакову працю, незалежно від фінансового становища підприємства; здійснення активної політики на ринку робочої сили; реалізація селективного економічного росту, який полягає в державній підтримці секторів з низькими економічними показниками, але необхідними для суспільства.
Немає коментарів:
Дописати коментар