Тема: Закономірності формування водних мас океанів (Гр.1). Домашнє завдання: Опрацювати §52 (ст.261-266), оцінити свої досягнення за 12 балами (ст. 264-265).
Ти ніколи
не перепливеш океан, якщо будеш боятися втратити берег з уваги. Христофор
Колумб
Водні маси – це великі рухомі об’єми води з подібними
властивостями:температурою, солоністю, густиною, прозорістю та ін. На відміну
від повітряних мас, у них велике значення має вертикальна зональність. Залежно
від глибини водні маси поділяються на підводні та поверхневі. Перші, особливо
придонні, відрізняються найбільш низькими температурами та стабільною солоністю
близькою до середніх показників, а також характеризуються повільним горизонтальним
переміщенням.
Поверхневі водні маси формуються
в умовах безпосередньої взаємодії з атмосферою: вони віддають їй тепло, обмінюються
вологою (віддають у результаті випаровування, одержують завдяки опадам), реагують
на зміну атмосферного тиску та вітри. На властивості поверхневих водних мас
також впливає постійний приплив прісних вод із материка. Все це призводить до
того, що в них часто змінюються температура, солоність, утворюються хвилі. Поверхневі
водні маси поділяються на екваторіальні, тропічні, помірні та
полярні. Так, екваторіальні водні маси характеризуються найвищою у
відкритому океані температурою (27—28 °С), зниженою солоністю і порівняно
високою прозорістю. Тропічні водні маси мають нижчу температуру
(20—25 °С), підвищену солоність і високу прозорість. Особливості помірних
водних мас — зміна температури за сезонами та порівняно низька прозорість. В
Арктиці і біля берегів Антарктиди формуються полярні водні маси. Для них
характерні низькі температури до –1,8 °С і низька солоність, обумовлена
таненням льоду. Між водними масами немає чітких меж, а існують перехідні зони.
Найбільш чітко вони виражені в районах зіткнення океанічних течій із різними
властивостями. За глибиною
розрізняють поверхневі (до 200 м), проміжні (до 2000 м), глибинні
(до 4500 м) і придонні водні маси. Солоність
води – загальна кількість солей, уміщених в 1 л (1000 г.) води. Солоність
води вимірюється у проміле (‰). Вони
відрізняються передусім температурою та рівнем солоності. Солоність залежить від кліматичних умов і закономірно
змінюється з географічною широтою, а також від річкового стоку, танення
льодовиків. Варто зазначити, що середня
солоність вод Світового океану становить 35 ‰. Температура вод Світового океану залежить від
широти й розподіляється у при поверхневих водах зонально (найнижча температура
в помірних широтах, а найвища в екваторіальних). Середня температура
поверхневого шару вод Океану становить +17,5 С. Також температура вод Світового
океану залежить від глибини (чим глибше тим температура нижче). Середня температура
всієї маси води в Океані становить близько +4 С.
Течії – це горизонтальні переміщення води у вигляді широких потоків. Їх обумовлюють постійні вітри. Розрізняють теплі та холодні течії. Теплі течії прямують з більш теплих широт у більш холодні,а холодні у зворотному напрямку. Оскільки головною причиною утворення течій на поверхні води є постійні вітри, то їх рух в океані певною мірою збігається з переміщенням повітряних мас. Водночас на рух води впливає відхиляюча сила обертання Землі навколо своєї осі й обриси материків. Постійні пасатні вітри, що дмуть в обох півкулях від 30-х широт до екватора, утворюють потужні Північну Пасатну і Південну Пасатну течії. Ці течії перетинають океан зі сходу на захід. Натрапивши на береги материків, течії роздвоюються і їх рух відхиляється на південь і на північ. При цьому утворюються нові течії, що прямують назад – із заходу на схід. На їх напрямок у помірних широтах впливають західні вітри і відхиляюча сила обертання Землі. І в обох півкулях виникає в океанах виникають два кругообіги (циркуляція води). У Північній півкулі течії утворюють замкнене коло і рухаються за годинниковою стрілкою, у Південній – проти неї.
Течії в океанах
|
Назви океанів |
Течії |
|
|
теплі |
холодні |
|
|
1.Тихий |
Північна
Пасатна, Південна Пасатна, Міжпасатна протитечія, Куросіо,
Північнотихоокеанська |
Каліфорнійська, Перуанська, Західних Вітрів |
|
2.Атлантичний |
Північна
Пасатна, Південна Пасатна, Гольфстрім, Північноатлантична, Бразильська |
Лабрадорська, Канарська, Бенгальська, Західних
Вітрів |
|
3.Індійський |
Південна
Пасатна, Мусонна, Мозамбіцька |
Сомалійська, Західних Вітрів |
|
4.Північний
Льодовитий |
Норвезька,
Шпіцбергенська |
Східногренландська |
Завдяки течіям в
океані відбувається неперервне переміщування всієї товщі води зверху донизу.
Холодні арктичні й антарктичні води опускаються на сотні метрів і поступово
змішуються з теплішими водами океану. Течії перерозподіляють солі, поживні
речовини і, найголовніше, - тепло, як у
водах Світового океану, так і на планеті в цілому. Теплі та холодні течії
істотно впливають не лише на клімат окремих країн або материків, але й на
клімат усієї планети, транспортуючи величезні маси води. Наприклад, теплі течії
називають «трубами водяного опалення» Землі. Найпоширеніші вітрові течії утворюються вітрами двох видів: західних
вітрів, які дмуть із заходу на схід у помірних широтах, і пасатів, що дмуть зі
сходу на захід між тропіками. Найбільш потужною течією на Землі є течія Західних Вітрів. Цей водний гігант утворює рухливе водяне кільце
навколо Антарктиди й переносить у 200 разів більше води, ніж усі річки світу.
Причиною виникнення цього водного потоку є постійні західні вітри. Більш складний шлях долають Північна Пасатна й Південна Пасатна течії. Вони
розганяються пасатами, але зіштовхуються із суходолом і, відхиляючись від свого
колового руху, дають життя новим течіям. Часто вони спрямовуються вздовж
материка, ніби шукаючи можливість продовжити шлях, який задає вітер. У міру
свого руху течії можуть огинати континенти чи йти уздовж узбережжя. Це призводить
до утворення п’яти гігантських кілець океанічної циклічності. Найбільші з
них розташовані між екватором і 40-ми паралелями. Центри океанічних кілець
зміщені до східних берегів материків. Біля них зароджуються найбільш потужні
течії, які суттєво впливають на клімат Землі. Яскравим прикладом є тепла течія
Гольфстрім. Він являє собою водний потік завширшки 75—150 км і
завглибшки до
Немає коментарів:
Дописати коментар