Психолог Кравченко Алла Миколаївна: 7 клас 23.04.25 Урок № 43

Тема: Культура споживання. Поведінка відповідального споживача. Бережне ставлення до власного майна і недоторканність чужого. Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в §17 (ст.176-182), виконати проєкт «Друге життя» (ст.182).

Свого не забувай, а чужого не займай. Українська народна приказка

За статистикою, населення Землі постійно збільшується, отже, зростає споживчий попит. Природні ресурси вичерпуються, тобто їх обсяг зменшується, або доступ до них значно ускладнюється. Виробники долучають нові технології та механізми, що використовують природний потенціал. Поширюється індустріалізація — це позитив, але погіршуються екологічні показники — це негатив. Людство ніби потрапило в замкнене коло споживання. У такій ситуації допоможе насамперед розуміння та визнання проблеми надмірного споживання і обмеженості ресурсів, а також дотримання правил співіснування на Землі, культури споживання. Покращення якості життя і збереження довкілля — головні цілі відповідального, або етичного, споживання. Є кілька принципів, яких легко дотримуватися. Однак для досягнення успіху потрібні спільні зусилля громадян, державних і місцевих органів управління. Чи задавав/задавала ти собі запитання: «Що таке культура споживання?» Чи знаєш ти, що культура споживання формується у ринковій економіці, в якій ми живемо, на основі взаємодії продавця, який формує попит, та покупця, який виступає в ролі споживача? Загалом термін «культура споживання» вказує на сукупність цінностей, переконань, звичаїв, стереотипів та практик, які визначають спосіб, яким суспільство сприймає та використовує товари та послуги. Культура споживання формується під впливом різноманітних факторів, таких як соціальні, економічні, історичні та культурні. Відповідальний споживач — це особа, яка приділяє увагу не лише своїм власним потребам, але й враховує соціальні, екологічні та етичні аспекти своїх покупок та споживання. Поведінка відповідального споживача спрямована на зменшення негативного впливу споживання на навколишнє середовище та суспільство. Здатність розрізняти потреби від бажань також сприяє більш обґрунтованому та розсудливому споживанню. Ось декілька ключових складових поведінки відповідального споживача:

1. Споживач повинен бути освіченим та свідомим щодо наслідків своїх виборів. Це означає знання та розуміння того, як виробництво та споживання впливають на довкілля та суспільство, потрібно купувати товари в екологічному пакуванні, купувати товари, які піддаються вторинній переробці. Такий вибір повинен стати основою вашого сталого та етичного споживання, що лежить в основі попиту та формує з дотриманням усіх екологічних вимог пропозицію. 2. Відповідальний споживач також обирає товари та послуги, які відповідають критеріям сталого розвитку та виробництва. Тут також враховується етика підприємства та умови праці виробників. 3. Зменшення споживання та використання ресурсів стає також ключовим елементом відповідального споживання. Це може включати енергозберігальні заходи, вибір ефективних рішень для використання ресурсів та рециклінг. Рециклінг — це процес переробки відходів у матеріал, який можна використовувати повторно. 4. Відповідальний споживач прагне підтримувати місцеве виробництво та місцевих виробників купівлею товарів, які виробляються власноруч або в межах регіону, таким чином підтримуючи вітчизняного виробника. Це часто стосується фермерської продукції. 5. Споживання з усвідомленням. Пам’ятаймо, що усвідомлене та обдумане споживання передбачає врахування реальних потреб та уникнення надмірного споживання, наприклад, в одязі, взутті, їжі. Таким чином, відповідальний споживач уникає невиправданого витрачання ресурсів. 6. Підтримка підприємств з етичною політикою. Відповідальний споживач старається вибирати продукти та послуги від компаній, які дотримуються етичних стандартів і відзначаються високими соціальними та екологічними стандартами. Зокрема, на екологічній вітчизняній продукції часто зображають зелений журавлик. 7. Активна участь у захисті навколишнього середовища. Ми як відповідальні споживачі долучаємося також до різноманітних ініціатив та рухів, спрямованих на захист довкілля та підвищення екологічної свідомості. Зокрема, беремо участь у різних заходах (День Землі, День довкілля), очищаємо джерела, досліджуємо ареали рідкісних рослин, прокладаємо маршрути екологічних стежок та не засмічуємо довкілля. Дуже важливо також звернути увагу на бережне ставлення до власного майна, утримання його в чистоті та справності. Адже регулярний догляд та обслуговування власного майна допомагає зберегти його в хорошому стані та продовжити термін служби. Відповідальне використання майна передбачає його використання відповідно до призначення та уникнення непотрібного зносу. Зокрема, перед тим як користуватися новою річчю після покупки, потрібно ретельно ознайомитися з інструкцією щодо використання та експлуатації придбаного товару. Важливими також є заходи для захисту власного майна, такі як встановлення засобів безпеки, які допомагають уникнути втрат та крадіжок, а також слід враховувати недоторканність чужого та мати повагу до приватності. Слід утримуватися від неправомірного вторгнення в особистий простір та приватні справи інших. Неправомірним є викрадання та знищення чужого майна, особливо майна в громадських місцях: написи графіті на стінах будинків, ламання саджанців, викрадення кущів, розбиття вуличних ліхтарів тощо. Всі ці наслідки несуть адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальності. Бережливе та обережне ставлення до громадських речей та інфраструктури, таких як парки, вулиці, громадський транспорт тощо сприяють створенню етичного та взаєморозуміючого суспільства, де люди поважають не лише своє власне майно, але й майно інших. Бережне ставлення до власного майна та недоторканість чужого є основою для побудови взаємовідносин на основі взаємоповаги та взаємопідтримки, що формує базу успіху та економічного та соціального добробуту держави. Потреби в житті людини мають велике значення. Деякі потреби можна задовольнити відразу, інші ж потребують багато часу та зусиль. Потреба — це прояв необхідності певних речей, бажання володіти ними, відчуття нестачі, якщо це бажання залишається не задоволеним. Людина прагне до задоволення тієї чи іншої потреби, що для неї є важливою або необхідною. Благо — це річ, засіб, усе те, що задовольняє людські потреби й відповідає меті та прагненням людей. Упродовж століть потреби людей змінювалися. Усі споживають товари й послуги для задоволення власних потреб. До першочергових потреб належать ті, задоволення яких необхідне для існування людини (наприклад, вода, їжа, одяг, житло тощо). Їхнє споживання пов’язане з виживанням людини. Другорядні потреби — ті, задоволення яких залежить від рівня добробуту (наприклад, коштовні прикраси, дорогі авто, антикваріат тощо). Коли базові потреби забезпечені, у людини з’являються можливості забезпечувати інші потреби. Тоді рівень споживання зростає, і ним люди демонструють свою прихильність до певного способу життя, своє соціальне й економічне становище. Щоб задовольнити потреби людства, необхідні ресурси — матеріальні та людські. Ресурси (від фр. ressourse — допоміжний засіб) — це сукупність природних, соціальних та інтелектуальних сил, які можуть бути використані для створення матеріальних благ і надання послуг. Для виробництва та надання послуг необхідні різноманітні виробничі ресурси. Їхня кількість у природі обмежена, а деякі з них є рідкісними. Виробничі ресурси складаються з усього, що потрібно для виробництва необхідних товарів і послуг. Природні ресурси — це природні блага, які використовує людство для створення товарів і послуг (землі, лісові насадження, корисні копалини, родючість ґрунтів). Явище, коли неможливо задовольнити безмежні потреби людини через обмеженість наявних ресурсів, називають обмеженістю ресурсів. Тому обмеження ресурсів необхідно враховувати під час задоволення потреб. Тобто треба аналізувати наявні потреби й узгоджувати їх зі своїми можливостями. Споживання — це використання споживчих благ, спрямоване на задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Споживачі — це всі люди, які купують, замовляють певний товар для особистих потреб. Культура споживання — це особливість поведінки людини у сфері споживання, уміння розуміти, навіщо потрібна та чи та річ, відмова від безглуздих покупок і витрат. Дедалі більше людей у різних країнах, й Україна — не виняток, замислюються про майбутнє планети та роблять посильний внесок у збереження природних ресурсів. Вони сортують сміття, відмовляються від одноразових і зайвих речей, використовують речі багаторазово, переробляють відходи, скорочують споживання, дотримуються мінімалізму в способі життя. Такі люди є відповідальними споживачами. Щодня ви займаєтеся повсякденними справами та користуєтеся безліччю предметів, без яких ваше життя неможливе. Кожний із цих предметів — ваш власний (наприклад, наплічник, телефон, книжка) або це чуже майно, у нього є власник. Майно — це предмети матеріального світу, власниками яких можуть бути люди, територіальна громада, держава, народ держави Україна. Ми всі живемо в суспільстві. А в ньому є свої правила та закони. Кожна людина має засвоїти норми поведінки й моралі, відповідно до яких живе людське суспільство. Тільки дотримуючись цих правил, можна жити в мирі та злагоді з людьми й собою. Чуже майно, за законами України, є недоторканним. Передбачено також відповідальність за знищення та пошкодження чужого майна тощо. Брати чуже нечесно й непорядно. Кожна людина заробляє на життя своєю працею, і власність захищена законодавчо, бо повага до власності є обов’язковою для створення безпечного соціуму. Недбало ставиться до речей лише той, хто не знає, як тяжко заробляти гроші. Якщо людина недбало ставиться до речей, то вона не цінує працю багатьох людей та ресурси, які на них витрачені. Людям, які недбало ставляться до речей, потрібно позбутися таких негативних рис характеру, як байдужість, безалаберність, безвідповідальність, брехливість. Кожна людина щодня вирішує багато проблем. Ми потрапляємо в обставини, які випробовують наше терпіння і характер. Тому величезного значення набувають наші життєві цінності, рівень культури, інтелекту й життєві навички, які спрямовують нас на дбайливе ставлення до людей, їхньої власності, матеріальних і духовних благ, бережливого ставлення до суспільних ресурсів. Як же навчитися культури споживання? Насамперед відмовтеся від імпульсивних покупок. Приходячи в магазин, намагайтеся замислюватися над кожною купленою річчю. Потрібно знизити своє споживання, щоб зменшити кількість сміття, дати життя старим речам. Це допоможе вам здійснювати покупки усвідомлено, і ви ставитиметеся до споживання відповідально. Починати треба із себе, переконуючи інших.

Складові культури споживання

Цінності та переконання. Зокрема, споживацькі цінності визначають, що суспільство вважає важливим та цінним. У сучасних умовах це включає елементи, такі як екологічність, висока якість життя та соціальний статус тощо. Споживчі звичаї та традиції. Споживчі звичаї формуються на основі традицій та звичаїв, які передаються від покоління до покоління. Наприклад, традиційна страва на святкування Різдва в українців кутя, американців — індик, в європейців — гуска, що формує тенденції покупок, споживання під час Різдвяних свят. Соціально-економічний статус. Економічне положення і соціальний статус можуть впливати на стиль життя та споживчі звичаї людей. Залежно від доходів, люди можуть обирати певні марки авто преміум чи економ-класу, види послуг, розмір житла тощо. Вплив мас-медіа. Дуже великий вплив на культуру споживання мають медіаресурси через рекламу, відображення певних стилів життя у фільмах, телевізійних програмах, блогах та інших медійних форматах. Екологічна та соціальна відповідальність. Зростаюча увага до питань екології та соціальної відповідальності впливає на культуру споживання. Багато людей обирають продукти та послуги, які є «дружніми» до навколишнього середовища й відповідають вимогам сталого розвитку. Індивідуалізація та самовираження. Споживачі часто виражають свою індивідуальність через свої вибори споживання, включаючи одяг, взуття, музику, харчування тощо. Технологічні інновації. Розвиток технологій також впливає на те, які товари та послуги доступні для споживання. Наприклад, технологічні засоби забезпечують нові можливості для онлайн-шопінгу та розваг. Культура споживання змінюється відповідно до еволюції суспільства, технологічного прогресу та змін у цінностях та уподобаннях споживачів. Цей аспект суспільства має значення для бізнесу та розуміння сучасних тенденцій споживання. Отож враховуючи різні впливи на споживача реклами та мас-медіа, ти як споживач/споживачка, повинен робити раціональні вибори для себе та своєю відповідальною поведінкою мінімізувати негативні впливи на навколишнє середовище.

Планування бюджету родини — корисна навичка свідомих українців, які цінують свою працю та доходи. Особливо це актуально під час війни, коли багато людей втратили роботу, економіка потерпає від військових дій, а ціни на товари та послуги значно зросли. Планування доходів і витрат родини є важливим для підтримання здоров’я, безпеки та добробуту й формування культури споживання. Перший крок — зменшити кількість непотрібних покупок і пакувальних матеріалів. Тобто треба бути відповідальним покупцем. Другий крок — віддавати перевагу вітчизняним виробникам. Якщо члени громади та родини купуватимуть місцеві продукти, негативний вплив на довкілля також буде меншим внаслідок зменшення витрат на паливо для перевезення. Третій крок — безпечний шопінг. Слід вибирати товари свідомо. Вони мають бути якісними, безпечними та з відповідними термінами зберігання.