Тема: Інструктаж з БЖД. Способи розмічання. Деталь. Загальні відомості про способи отримання деталей заданої форми із різних матеріалів: різання, пиляння, штампування, лиття. Способи обробки та з’єднання деталей (випилювання, шліфування, на цвяхах, зшивання, зв’язування, склеювання тощо). Види оздоблень. Вимоги до готового виробу. Використання фурнітури (ґудзики, блискавки, кнопки, застібки, карабіни, заклепки тощо). Практичне застосування: упорядкування, безпечне використання, зберігання. (Гр.4) Проєкт № 1. Серветка. Домашнє завдання: Переглянути відео в блозі, принести все необхідне для вишивки серветки.
Розмічання — це процес нанесення на поверхню заготовки ліній
(рисок), які визначають контури майбутньої деталі або місця її обробки. Це
перший і один із найважливіших етапів виготовлення будь-якого виробу.
Нижче наведено розгорнутий конспект уроку з технологій
для 5 класу за темою «Способи розмічання, отримання та обробки деталей».
Способи розмічання деталі
Залежно від матеріалу та форми заготовки, розмічання
виконують кількома основними способами:
- За
шаблоном: Найпростіший і найшвидший спосіб. Готовий шаблон (з
картону, фанери або пластику) прикладають до заготовки та обводять олівцем
чи шилом. Використовується, коли треба зробити багато однакових або
складних деталей.
- За
кресленням (ескізом) за допомогою інструментів:
Використовується для виготовлення одиничних деталей. Лінійкою, косинцем та
циркулем відкладають точні розміри прямо на заготовці.
- За
зразком: Коли розміри переносять безпосередньо з уже готової
деталі.
Інструменти для
розмічання:
- Для
деревини та паперу: олівець, лінійка, кутник, столярний циркуль.
- Для металу
та пластику: рисак (металеве шило для дряпання ліній), кернер (для
розмічання центрів отворів).
Загальні відомості
про способи отримання деталей
Щоб надати матеріалу (деревині, металу, пластику, глині)
потрібної форми, людство придумало кілька основних технологій:
|
Спосіб |
Що це таке? |
Приклади та матеріали |
|
Різання |
Відділення
частин матеріалу за допомогою гострого інструмента (ножиць, ножа, різця). |
Вирізання
деталей з паперу чи тканини ножицями, робота на токарному верстаті. |
|
Пиляння |
Розділення
матеріалу на частини за допомогою багаторізцевого інструмента — пилки
(лобзика, ножівки). |
Розпилювання
дошки столярною ножівкою, випилювання лобзиком із фанери. |
|
Штампування |
Надання
форми матеріалу під дією тиску за допомогою спеціальних форм — штампів. |
Виготовлення
металевих кришок для банок, кузовів автомобілів, пластикового посуду. |
|
Лиття |
Заповнення
розплавленим рідким матеріалом спеціальної форми, де він застигає і стає
твердим. |
Виливання
чавунних пателень, фігурок із шоколаду, пластмасових іграшок, глиняного
посуду. |
Деталь — це найменша частина виробу
(машини, механізму, іграшки, меблів), виготовлена з одного однорідного
матеріалу без застосування складальних операцій (наприклад: гвинт, гайка,
дерев'яна ніжка стільця, металева пластина).
Деталі
поділяють на:
- типові (зустрічаються в багатьох
виробах: болти, гайки, вали, підшипники);
- спеціальні (виготовлені для
конкретного виробу: лапка швейної машини, певна художня накладка).
Способи обробки та з’єднання деталей
Після того як деталі отримали свою форму, їх необхідно
остаточно обробити (оздобити) та з'єднати в один виріб.
А. Способи обробки (очищення та вирівнювання):
- Обпилювання
та зачищення: Використання напилків та рашпілів для зняття
нерівностей і задирок.
- Шліфування:
Обробка поверхні наждачним папером (шліфувальною шкуркою) для надання їй
гладкості перед фарбуванням чи лакуванням.
Б. Способи з’єднання деталей:
З'єднання поділяють на два великі типи:
- Рознімні (виріб
можна розібрати, не зламавши його):
- Гвинтові
та болтові (за допомогою гвинтів, болтів і гайок).
- Шурупами
та саморізами (часто у деревині чи пластику).
- Невіднімні
(розібрати виріб без пошкодження деталей неможливо):
- Клейові (за
допомогою ПВА, столярного клей-пістолета тощо).
- Цвяхові
(забивання цвяхів у дерев'яні деталі).
- Зварні
та паяні (використовуються для металів і деяких видів
пластмас під дією високої температури).
Правила безпеки при розмічанні та обробці!
- Передавай
інструменти (ножиці, шило, олівець) лише ручкою (тупим кінцем) вперед.
- Під час
пиляння та різання надійно закріплюй заготовку (наприклад, у лещатах або
на струбцині).
- Прибирай
робоче місце не руками, а спеціальною щіткою-кміткою, щоб не поранитися
трісками чи стружкою.
Види
оздоблення виробу
Оздоблення
— це прикрашання виробу, яке надає йому гарного, завершеного вигляду та
індивідуальності.
- Вишивка: Прикрашання тканини нитками
(хрестиком, гладдю), стрічками або бісером.
- Аплікація: Наклеювання або нашивання
на виріб шматочків інших матеріалів (тканини, шкіри, фетру), які утворюють
малюнок.
- Розпис (декорування
фарбами):
Нанесення малюнка спеціальними фарбами (наприклад, акриловими для тканини
чи дерева).
- Випалювання (пірографія): Нанесення малюнка на
дерев'яні поверхні за допомогою гарячої голки спеціального приладу.
- Окантовка: Обробка країв виробу тасьмою,
стрічкою або мереживом.
Використання фурнітури
Фурнітура
— це допоміжні деталі, які потрібні для виготовлення, роботи або прикрашання
виробу.
- Функціональна фурнітура: Допомагає виробу виконувати
свою роль (ґудзики, блискавки, гачки, кнопки, липучки, магнітні замки).
- Декоративна фурнітура: Слугує виключно для краси
(намистини, паєтки, декоративні підвіски, китиці).
Вимоги
до готового виробу
Перед
тим як вважати роботу завершеною, її оцінюють за чотирма головними критеріями:
- Естетичні вимоги: Виріб має бути акуратним,
гарним, кольори — вдало підібраними.
- Технологічні вимоги: Усі деталі мають бути міцно
з'єднані, шви — рівні, краї — оброблені (без ниток чи зазубрин, що
стирчать).
- Ергономічні вимоги: Виріб має бути зручним у
використанні.
- Економічні вимоги: Матеріали мають
використовуватися економно, без зайвих витрат.
Практичне
застосування готового виробу
Упорядкування
(очищення та фінішна обробка)
- Для виробів із тканини: Обрізати всі зайві кінці
ниток, видалити тимчасові замітки, попрасувати виріб (за потреби).
- Для виробів із
деревини/фанери:
Зачистити нерівності наждачним папером, прибрати пил, покрити лаком або
фарбою для захисту.
Безпечне
використання
- Виріб не повинен мати
гострих країв, сколів чи деталей, якими можна поранитися.
- Усі дрібні деталі (ґудзики,
намистини) мають бути пришиті чи приклеєні настільки міцно, щоб вони
випадково не відірвалися.
Зберігання
- Текстильні вироби зберігають
у сухому місці, захищеному від пилу (у шафі, коробці або на вішалці).
- Вироби з дерева чи паперу не можна тримати в приміщеннях із високою вологістю або під прямим сонячним промінням, щоб вони не деформувалися і не вицвіли.
Немає коментарів:
Дописати коментар