8 клас 03.02.26 Урок № 31

Тема: Кліматичні показники, їхній розподіл, річний та сезонний хід в Україні. Кліматична карта. Регіональні відмінності клімату в Україні.                                          Домашнє завдання: Опрацювати §25 (ст.111-115), оцінити свої досягнення за 12 балами

     Процеси, які відбуваються в атмосфері, мають величезне значення для всього живого на Землі. Люди, тварини, рослини живуть на дні повітряного океану — атмосфери. Без обміну з повітрям вони не могли б існувати. Зміни в атмосфері впливають на здоров’я людей та їх господарську діяльність. Дослідження атмосфери та кліматів Землі дозволяє не лише передбачати погоду, а й запобігати несприятливим явищам. Які кліматичні показники характеризують погоду? Температура повітря, хмарність, атмосферний тиск, вітри, опади, вологість повітря.

Кліматична карта

Клімат певної території характеризують за відповідними показниками: температурою повітря, кількістю опадів, переважаючими напрямами вітрів та зволоженням території. Усі ці складові відображені на кліматичних картах. Ізотермами синього кольору на кліматичній карті відображають значення середньої температури січня, а ізотермами червоного кольору середню температуру липня. Значення максимальних і мінімальних температур повітря позначено цифрами відповідного кольору біля назви населеного пункту. Аналіз показників - ізотерми січня, ізотерми липня, абсолютний мінімум, абсолютний максимум, напрями вітрів, кількість опадів. Ізотермами синього кольору на кліматичній карті відображають значення середньої температури січня, а ізотермами червоного кольору середню температуру липня. Значення максимальних і мінімальних температур повітря позначено цифрами відповідного кольору біля назви населеного пункту. Способом кольорового фону на карті зображають розподіл кількості опадів на території. Переважаючий напрям вітру передають за допомогою стрілочок.  На кліматичній карті зазвичай присутні кліматичні діаграми, що характеризують кліматичні особливості різних частин території України.

Температура повітря

    Основним показником клімату є температура повітря. Розподіл температур повітря на території України можна простежити за ізотермами –лініями, що з'єднують місця з однаковою температурою повітря. Протягом року в Україні вона змінюється паралельно до змін сонячної радіації, відстаючи на один місяць. Середня багаторічна температура в Україні перебуває в межах від +6...+7 °С на півночі і до +12...+13 °С на півдні.

 У теплий період температури повітря над територією України обумовлені в основному радіаційним чинником, тобто змінюються в широтному напрямку. Додатковий вплив циркуляційних про­цесів й особливостей підстилаючої поверхні обумовлює зростання липневих ізотерм з півночі — північного заходу на південь — південний схід (тут зафіксований і температурний максимум).

 У холодний період більший вплив мають циркуляційні процеси тому температури вище на південному заході — заході, які зазнають більше впливу теплих повітряних мас з Атлантики й Середземного моря. Менші температури на північному сході — сході (зафіксова­ний і температурний мінімум), що обумовлено зменшенням впливу Атлантики, збільшенням — Азіатського максимуму.

 Середньорічні амплітуди температур зростають із заходу на схід (збільшення континентальності клімату).

Найнижчі середні температури повітря припадають на січень-лютий. На північному сході країни вона становить взимку – 7  –8 С. У Степовому Криму 0*С, на південному березі Криму до +4*С. Найвищі середні температури липня на півночі і північному заході і становлять +17 +19*С, на півдні України +22 +24*С. Середня тривалість безморозного періоду в південній частині України складає від (двохсот шістдесяти до двохсот сімдесяти) 260-270 днів. На північному сході країни та у Криму до (ста сімдесяти) 170 днів.

  Температурний режим влітку і взимку, а також у весняний та осінній періоди істотно змінюється територіально. Періоди, коли середньодобова температура повітря перевищує 20 °С, на півдні тривають до 3 місяців, на заході і півночі – лічені дні. Періоди морозів з середньою температурою повітря нижче 0 °С здебільшого тривають близько 2 місяців на півдні і близько 5 місяців на північному сході. Протягом року в Україні змінюються напрям і швидкість вітру. Це залежить від положення території щодо центрів атмосферного тиску. Через Україну проходить смуга високого атмосферного тиску, так звана вісь Войейкова. Вона перетинає Євразію від озера Байкал, де знаходиться центр Сибірського антициклона, до Карпатських гір, до Азорських островів. Лінія Луганськ – Дніпропетровськ – Балта. Вона є своєрідним кліматорозділом. На північ від неї переважають вітри західного напрямку, на південь – Східного.

Розподіл опадів по території України

 На кліматичний режим України значною мірою впливає кількість опадів, їх розподіл за регіонами, місяцями і порами року. В Україні переважають фронтальні опади, в горах – орографічні. Більша кількість опадів зафіксована в літній період, на півдні – майже рівномірно протягом року, па Південному березі Криму – взимку. Кількість опадів зменшується з півночі, північного заходу (600-650мм), на південь та південний схід (400-300мм). Це збігається з основним напрямком переміщення вологих мас Атлантики, які поступово втрачають вологу. Максимум опадів  у Карпатах (до 2000мм) і Кримських горах (до 1100мм). Найбільше опадів на рік буває в Українських Карпатах: сімсот-вісімсот мм в передгір'ях, до двох тисяч мм на найвищих хребтах. Середня кількість опадів у Кримських горах складає 600 мм. На вершинах Кримських гір вона може сягнути тисячі ста мм. На решті території цей показник коливається від семисот-семисот п’ятдесяти мм на заході до трьохсот-трьохсот п’ятдесяти мм на південному сході. Такий розподіл опадів є наслідком панування у південно-східних районах антициклонів, що приходять зі сходу, а в північно-західних – циклонів атлантичного походження.  У посушливі роки кількість опадів значно знижується: у прибережних районах Азовського й Чорного морів кількість опадів сягає до 100 мм

Сніговий покрив

 Основна частина опадів в Україні припадає на теплий період з квітня по жовтень. У холодний період (листопад-березень) їх випадає значно менше. Важливим показником є також сніговий покрив: його тривалість, висота, час появи і танення. Він є важливим джерелом поповнення ґрунтів вологою та засобом захисту рослини від вимерзання. Висота снігового покриву в Україні найбільша в гірських районах, особливо в Карпатах. У горах максимальна товщина снігового покриву зафіксована на значних висотах. Наприклад, у високогірних районах Івано-Франківської і Закарпатської областей середня товщина снігового покриву часто перевищує 30-40 см.

Зволоження території

 Ступінь зволоження території залежить від співвідношення між кількістю опадів та їх випаровуванням, тобто надходженням в атмосферу водяної пари з поверхні ґрунту, води, рослин. Випаровування виражається товщиною шару води у мм.  Кількість вологи, яка може випаровуватись за певної температури, називають випаровуваністю. Чим вища температура місцевості, тим більший показник випаровуваності. На території України у теплий період року він становить 850 мм на північному заході та 1100 мм – на півдні. Основною закономірністю в розподілі опадів на території України є їх зменшення з півночі і північного заходу на південь та південний схід. Найбільші річні суми опадів зареєстровано в Українських Карпатах – 1500мм (полонина Плай – 1663 мм) і Кримських горах – 1000-1200мм. Найменші на Азово-Чорноморському узбережжі і в Присивашші (300-400мм). На більшості території кількість опадів у середньому 600-650мм на заході до 400-450мм на сході. Основна їх маса припадає на теплий період року за винятком південного берега Криму. Взимку опади бувають у вигляді снігу майже на всій території країни. Висота снігового покриву становить 10-30см, а в горах-40см. Такий розподіл атмосферних опадів на території України зумовлений деякими факторами. Залежно від розподілу опадів на території країни виділяють чотири зони зволоження.

§  Волога.

§  Недостатньо волога.

§  Посушлива.

§  Дуже посушлива.

  Ці зони виділяють за показником коефіцієнта зволоження – відношенням річної кількості опадів до випаровуваності за той самий період. Для визначення забезпеченості території вологою, використовують коефіцієнт зволоження (К)—відношення річної кількості опадів (О) до випаровування (В).

         О

К= —— .

         В

К=1—це достатнє зволоження (лісостеп)

К>1—це надмірне зволоження (Полісся)

К<1—зволоженість недостатня (степ).

  Якщо річна кількість опадів дорівнює випаровуваності, то коефіцієнт становить одиницю. Тобто зволоження є достатнім. Коли ж показник зволоження менший за одиницю, то зволоження недостатнє якщо більший за одиницю, то зволоження надмірне.

Географічний словничок: континентальність клімату.

-          Континентальність зростає із заходу на схід і з північного заходу на південний схід

-          Вологість повітря на заході вища, ніж на сході

-          Літо прохолодніше, а зима м'якша на заході

-          На сході літо жаркіше, а зима холодніша

Таблиця залежності температури  повітря та максимальної кількості водяної пари, що міститься в ньому

Температура, С	Абсолютна вологість повітря
-20	1
-10	2
0	5
5	7
10	9
15	13
20	17
25	23
30	30
40	51

Розв'язування задач на визначення вологості повітря.

 Відносну вологість обчислюють за формулою:

                                               r=q/Q  

 де  r – відносна вологість, q – абсолютна вологість , Q – максимальна вологість.

Приклад :

1). За температури -20 °С абсолютна вологість повітря дорівнює 0,55 г/м³. Обчисліть відносну  вологість повітря.

Розв'язок:

- За таблицею з'ясовуємо, яку максимальну кількість водяної пари може вмістити повітря за  даної температури:  t= -20˚C  -1 г/м³.

-  Розв'язуємо задачу за формулою:

                                               r=q/Q  

r =0,55 г/м³: 1 г/м³=0,55 х100 % = 55%

Відповідь: відносна вологість повітря становить 55%.

Для людини оптимальна вологість повітря влітку – 60 -75%, взимку – 55-70%