Вони вірили у світле майбуття І найцінніше віддали — своє життя. Лунатиме їх голос навкруги, Поки на землю падають сніги. То голос правди, віри та добра, Нагадування про нас і про права. Палав Майдан, вогні горили Та боротьбу не припинили, Відважно там народ стояв І перший постріл пролунав. Летять ангелики у засвіти, Торкнувся біль душі-струни. Роки біжать так швидко й безупинну, Ми памʼятаємо кожнісіньку хвилину. Ваш подвиг буде жити серед нас, Небесній Сотні не підвладний час. Тетяна Прокоф’єва
Немає коментарів:
Дописати коментар