8 клас 05.02.26 Урок № 32

Тема: Вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я та господарську діяльність людини. Несприятливі погодні явища. Підсумкова робота (Гр.1)                 Практична робота №8 «Визначення вологості повітря та коефіцієнта зволоження за заданими показниками                                                                                                           Домашнє завдання: Опрацювати §26 (ст.115-120), розробити пам’ятку безпечної поведінки під час несприятливих погодніх умов.

Влада клімату сильніша за всі влади.

               Шарль-Луі де Монтескьйо (французький письменник, правознавець та філософ 17 ст.) 

Вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я людини

На організм людини впливає вся сукупність кліматичних факторів. Най­більше залежать системи організму, що є головними у процесі теплообміну із середовищем: кровозабезпечення шкірних покривів, дихальна, серцево- судинна, потовидільна. Головне значення мають не регулярні коливання клі­матичних показників, а їхні раптові зміни. Розвивається наука — медична кліматологія.

 Підвищення атмосферного тиску спричиняє зниження артеріального тис­ку, кількості лейкоцитів; зниження — проблеми дихання, слабкість, серцево- судинну недостатність; нестача сонячного світла — апатії та депресії; запиле­ність, замкнутість повітря — збільшення позитивно заряджених іонів, що обу­мовлюють головний біль, сонливість, роздратування.

    Багато хто, напевно, помічали за собою зміну самопочуття і хворобливі прояви в різних областях організму, коли відбуваються значні зміни погоди. Це може бути настання сильної спеки після прохолоди або просто дуже часті скачки погоди один або два дні поспіль. Медиками абсолютно точно підмічено, що коли відбуваються швидкі метеорологічні зміни, то виклики швидкої допомоги набагато частішають, це показник того, що у людей проблеми зі здоров'ям. Офіційно в медичній практиці немає такої хвороби як метеозалежність, однак неможливо заперечувати факт того, що погодні зміни явно і сильно позначаються на самопочутті людей, тут багато що залежить від загального стану здоров'я. У свою чергу, це загальне стан безпосередньо пов'язаний з людським імунітетом, якщо він слабкий, то поріг хворобливості вище і хронічні захворювання у таких людей частіше. Будь-яке хронічне захворювання особливо чутливо до погодних умов, одна хвороба не любить спеку, інша холод, третя дощі і вогкість - це факт.  Окрім того клімат визначає тривалість опалювального періоду.

Метеозалежність (або метеопатій) - це зміна стану здоров'я, яке відбувається під впливом природних факторів: температури, вологості повітря, атмосферного тиску. 

Метеозалежність - це не нормальна реакція організму на зміну погодних умов. В цьому випадку людина залежимо від зовнішніх факторів, що несприятливо впливає на якість життя - починаючи від зниження працездатності і закінчуючи регулярно пригніченим настроєм. Від метеозалежності досить складно позбутися, тому що найчастіше така особливість організму успадковується, і тому для зміни ситуації знадобляться значні зусилля, які полягають не лише в регулярних походах в аптеку за ліками, а й уважним ставленням до способу життя. 

 Вплив погодно-кліматичних умов на господарську діяльність людини

Дані про певні кліматичні ознаки для господарських потреб людини збира­ють і систематизують. На їх основі складають фахові рекомендації, проводять прикладне кліматичне районування:

♦  агрокліматичні — за подібністю кліматичних ресурсів для потреб сіль­ського господарства; сільськогосподарська продуктивність найвища в цен­тральній, північно-східній частинах, на Поділлі, в Закарпатті;

♦  транспортні — врахування швидкості і напрямку переважних вітрів, три­валість і інтенсивність опадів й туманів, добовий і річний хід температур, турбулентних потоків повітря тощо);

♦  рекреаційні — для визначення зон організації різних напрямків оздоровчо-лікувальних заходів;

♦  будівельне — визначення зон з певними показниками вологості, темпе­ратур, вітрів для вибору будівельних матеріалів, поверховості будівель, монтажно-покрівельних робіт тощо;

♦  комунально-господарські — визначення температурних показників для проведення опалювальних послуг і розрахунків за ними тощо.

Охорона атмосферного повітря

Господарську діяльність в Україні слід здійснювати відповідно до Закону «Про охорону атмосферного повітря». Охорона атмосферного повітря — система заходів, пов’язаних зі збере­женням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобі­ганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних спо­лук, фізичних та біологічних факторів.. Атмосферне повітря забруднюється різними газами, дрібними часточками і рідкими речовинами, які негативно впливають на живі істоти, погіршуючи умови їх існування. Джерела його забруднення можуть бути природними і штучними (антропогенними)

    Природне забруднення атмосфери. У нормі природні джерела забруднення не спричинюють істотних змін повітря. Інтенсивне поширення певного природного джерела забруднення на певній території (викиди попелу і газів вулканами, лісові і степові пожежі) можуть стати серйозною причиною забруднення атмосфери. 

  Штучне (антропогенне) забруднення атмосфери відбувається внаслідок зміни її складу та властивостей під впливом діяльності людини. За будовою та характером впливу на атмосферу штучні джерела забруднення умовно поділяють на технічні (пил цементних заводів, дим і сажа від згоряння вугілля) та хімічні (пило- або газоподібні речовини, які можуть вступати в хімічні реакції). Забруднення повітря є основним екологічним чинником збільшення захворюваності та смертності в світі. Україна є підписантом Кіотського та Паризького протоколів, що визнача­ють дії світової спільноти в питаннях зменшення викидів парникових газів.

Природні явища виникають в результаті взаємодії природних тіл. Природні процеси – це зміни стану і складу природних тіл.

  Фактори розвитку несприятливих природних процесів і явищ

-          обертання Землі навколо Сонця

-          тектонічні рухи

-          сонячна енергія та атмосферна циркуляція

-          робота підземних вод

-          діяльність людини

   Життя людини великою мірою залежить від погоди, від процесів та явищ, що її формують. Деякі  з них людина використовує  з користю для себе, інші можуть завдавати значної шкоди. Небезпечні погодні явища часто виникають досить несподівано, проявляються як стихійні і завдають значних збитків населенню та господарству.  У наш час кількість таких явищ збільшується. Несприятливі погодно-кліматичиі явища важко точно спрогнозувати, а отже й підготуватися до них. Вони можуть виникати як незалежно один від одного, так і у взаємозв’язку: одне з них може зумовити прояв іншого. Основний  чинник виникнення несприятливих погодно-кліматичних явищ — атмосферна циркуляція. Чимало шкоди населенню України, передусім його господарській діяльності, завдають несприятливі природні процеси і явища. До несприятливих фізико-географічних процесів, що відбуваються на території України належать: ерозія, зсуви, селі, карст, заболочення і підтоплення, а до несприятливих явищ – сильні дощі, град, посухи, суховії, полові бурі, вітровали, завірюхи, ожеледь, снігові лавини.

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕСПРИЯТЛИВИХ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЯВИЩ

СИЛЬНІ ДОЩІ. В Україні досить часті сильні зливові дощі, коли за 12 год випадає 50мм опадів і більше. Вони виникають під час прохолодження західних циклонів. Найчастіше доща випадають протягом одного дня, але можуть тривати 2-5 днів. Дощі починаються  на заході і поступово зміщуються на схід. Найбільшими вони бувають над  якоюсь локальною територією. Аналіз розподілу опадів на території України допоможе виділити ті території, де досить часто спостерігаються сильні дощі. Це Польська низовина, Подільська височина, Карпати.

Сильні дощі призводять до затоплення значних площ землі і населених пунктів, паводки на ріках, особливо у Передкарпатті і Закарпатті, які розмивають дороги, руйнують мости.Шляхи запобігання: спостереження і передбачення, зменшення вирубки на гірських схилах.

ГРАД. У теплий період року виникають грози, які супроводжується зливами, блискавками і градом. Повторюваність граду найбільша у Криму і Карпатах. (град завдає значної шкоди будівлям і с\г культам.)

Цьому сприяє розвиток висхідних потоків перед горами і збільшення хмарності.

ПОСУХИ. Впродовж теплого періоду року в Україні в середньому буває 3-9 бездощових періодів, різної тривалості, в окремі роки їх кількість може збільшуватися джо 13-15. Найтриваліші такі періоди у причорноморській смузі (близько 100 днів), та на пд.-сх. України ( біля 80 днів). У західній частині вони досягають 50-60 днів, а в Карпатах лише 40 днів. Посухи призводять до просихання грунту і повітря, яке у поєднанні із сильними вітрами є причиною утворення суховіїв і пилових бур.

СУХОВІЇ. Це гарячі сухі вітри. Вони спостерігаються найбільше у сх.. і пд.. частині України в літній період. Вони характеризуються низькою відносною вологістю, температурою – 25 С, швидкістю – 5м/с; 10 м/с У цих же районах спостерігаються і пилові бурі, під час яких із не заліснених ділянок видуваються пил і пісок і переноситься на великі відстані. Під час пилових бур засипаються пилом поля,сади і виноградники, шляхи сполучення. Зменшити негативний вплив пилових бур і суховіїв можна створенням полезахисних смуг, зрощенням полів. Пилові бурі останнім часом виникають і на Поліссі, де внаслідок осушення боліт є значні площі незакріплених пісків. Це вимагає ведення грунтово-захисних сівозмін та регулювання рівня грунтових вод.

ЕРОЗІЯ – процес руйнування грунтового покриву під впливом вітру та водних потоків. На території України переважає водна ерозія, що призводить до утворення ярів. Найгустіше помережані ярами схили Середньоросійської височини і Донецького кряжа, на Пожужі, Правобережжі Дніпра. Тернопільщина належить до областей України із найвищим рівнем розорюваності території, та високою часткою просапних культур (овочів, картоплі, цукрових буряків). Саме через це,  а також через значні перепади висот водній ерозії піддається 40% ріллі. Площа еродованих земель Тернопільщини станосить 327 тис. га. Вражає цифра – 24 млн тонн гумусу щороку втрачає  Україна через водну ерозію.

 ЗСУВ. Це сповзання гірських порід. Вони виникають на природних схилах горбів і штучно створених укосинах. Найбільш поширені у гірських регіонах і в долинах рік. Зсуви бувають різних розмірів, можуть спричини сповзання будівель, шляхів. Шляхи запобігання: не вирубувати ліси на схилах, укріплення схилів( берег р. Прут) спеціальними спорудами – укріпленнями.

(учні розглядають райони поширення зсувів на карті, зачитують доповнюючи інформацію)

СЕЛІ - це потоки води із грязево-кам”яним матеріалом. Найбільше поширені вони у високо гір”ї і середньогір”ї Карпат, Криму. Вони спричинюються короткочасними повадками на гірських річках. Селі мають велику руйнівну силу, вони завдають великої шкоди, засипаючи поля, будівлі.

КАРСТ – явища і процеси, щовиникають у гірських породах, розчинних у воді під впливом атмосферних опадів – поверхневих та підземних вод. Найчастіше зустрічається у вапняках Криму, гіпсах Поділля та солях Донбасу. Зустрічаються також у Карпатах, на Поліссі, Причорномор”ї. Поширені форми відкритого (провалля, понори, лійки), покритого(порожнини), підземного(печери, шахти) карсту. Необхідне наукове обгрунтування розвитку карсту і його поширення, щоб запобігти негативним наслідкам у господарювання (просідання споруд, утворення тріщин). Приклад: побудова Рівненської АЕС на кастових пустотах.

ЗАСОЛЕННЯ грунтів виникає внаслідок меліорації земель у посушливих районах України. Це стається тому, що вона з грутну підтягується до поверхні, а разом з нею з глибинних горизонтів виносяться солі. Родючі грутни перетворюються у солончаки і солонці. Для поліпшення їх родючості їх необхідно гіпсувати.

ЗАБОЛОЧЕННЯ. Основні причини:  рівнинність і незначна дренованість території, неглибоке залягання грунтових вод, великі весняні розливи рік, застоювання поверхневих вод на плоских ділянках поверхні, позитивний баланс вологи. Процеси заболочення мають негативний вплив на землеробство. Великі площі боліт на Поліссі осушено, але це не завжди мало позитивний результат. Знизився рівень грунтових вод, а з ним і водо у колодязях, обміліли окремі озера, а легкі піщані грунти розвіюються вітром, тому меліорація грутнів на Поліссі потребує зваженого підходу.

Вплив людини на природу

ПОЗИТИВНИЙ

 споруджує плотини і дамби, систему дренажних колодязів, відбирає зайві підземні води і стримує зсуви, нарощує пляжі, осушує заболочені землі, створює дендропарки.

НЕГАТИВНИЙ

зменшує площі лісів, збільшує площі орних земель, збільшує промислове будівництво, порушує загальний рівень підземних вод, збільшення видобутку природних ресурсів (знижує стійкість літосфери),гірська діяльністьсть забруднює природнє середовище, змінюються кліматичні умови.

Словник

Погода – стан нижнього шару атмосфери у певній місцевості в конкретний час або протягом тривалого часу (година, доба, декада, місяць).

Клімат –  багаторічний режим погоди, зумовлений сонячною радіацією, її перетворенням у діяльному шарі земної поверхні та пов'язаною з нею циркуляцією атмосфери й океанів і характерний для певної місцевості. 

Кліматотвірні  чинники –  сонячна радіація, циркуляція атмосфери, характер підстильної поверхні.

Синоптична карта –  географічна карта, на яку цифрами і символами нанесені результати спостережень на мережі метеорологічних станцій в певні моменти часу.

Метеорологія – наука про будову і властивості земної атмосфери та фізичних процесів, що в ній відбуваються.

Метеорологічні прилади – прилади і установки для виміру і реєстрації значень метеорологічних елементів, призначені як для безпосередніх термінових вимірювань (термометр чи барометр для вимірювання температури або тиску), так і для безперервної реєстрації тих же елементів у часі, — як правило, у вигляді графіка або кривої (термограф, барограф). ...

Рекреаційні кліматичні ресурси — це сприятливі погодні умови або умови клімату певної території, які використовуються для відпочинку й лікування людей: тривале сонячне сяйво, чисте сухе або вологе морське повітря тощо. Наприклад, із метою лікування бронхіальної астми лікарі можуть рекомендувати сухий і теплий клімат (влітку — санаторії морського узбережжя, соснових лісів лісостепової і степової природних зон). Найбільш сприятливими для створення оздоровчо-лікувальних об’єктів є території Українських Карпат та Кримських гір, береги морів, річок, озер та інших водойм, лісові масиви тощо.

   Енергетичні кліматичні ресурси — це сонячна та вітрова енергія. У Криму діють близько 20 тис. м² сонячних колекторів (переважно для забезпечення гарячого водопостачання об’єктів). Енергію вітру використовують на вітрових електростанціях — Донузлавській, Тарханкутській, Сакській, Трускавецькій, Новоазовській.

Знання про кліматичні сезони та несприятливі погодно-кліматичні явища є дуже важливими для збереження здоров’я людей, а також для сільського господарства.

                                         ПРАКТИЧНА РОБОТА №8

Визначення вологості повітря за заданими показниками (робота в групах)

Приладдя: таблиця «Максимальна абсолютна вологість повітря  залежно від температури».

Наука свідчить…

Вологість повітря показує наявність у тропосфері певної кількості водяної пари.

Абсолютна вологість повітря – кількість водяної пари, що фактично міститься у кожному м³ повітря. Вимірюється у г/м³. Залежить від температури повітря: чим вища температура, тим більше водяної пари здатне увібрати в себе повітря.

Відносна вологість повітря – відношення фактичного вмісту водяної пари у повітрі до максимально можливого за певної температури (у %). Насиченим водою є повітря з відносною вологістю 100%. У ньому вода починає конденсуватися. В Україні цей показник у середньому становить 65–75 %.

Точка роси – це температура, за якою повітря стає насиченим водяною парою.

Завдання

1.    Розгляньте довідкову таблицю 3. З’ясуйте, яка існує залежність між максимальною абсолютною вологістю та температурою повітря.

Таблиця 3. Максимальна абсолютна вологість повітря залежно від температури

–20 °С	не більше 1 г води	+10 °С	не більше 9 г води
–10 °С	не більше 2 г води	+20 °С	не більше 17 г води
–5 °С	не більше 3 г води	+30 °С	не більше 30 г води
0 °С	не більше 5 г води	+40 °С	не більше 51 г води

2.    За заданими показниками на основі довідкової таблиці розв’яжіть задачі:

2.1.   Якою є відносна вологість повітря, якщо при температурі:

а) +10 °С фактичний вміст водяної пари у повітря становить 2,7 г/м³?

б) +20 °С фактичний вміст водяної пари у повітря становить 13,6 г/м³?

в) –5 °С фактичний вміст водяної пари у повітря становить 1,44 г/м³?

Зразок:

1)  9 г/м³ – 100% (при t° = +10 °С: див. довідкову таблицю); 2,7 г/м³ – х;

                                                                                                          ______________

                                                                                                             2,7 г/м³ ∙ 100%

2) х = 9 г/м³

х = 30%                                                                                                                                                                             Відповідь: 30%

2.1.   Яка кількість водяної пари міститься у повітрі, якщо при  температурі:

а) –10 °С його відносна вологість становить 70%? б) 0 °С його відносна вологість становить 62%?

в) +10 °С його відносна вологість становить 90%?

Зразок:

1) 2 г/м³ – 100 % (при t° = –10°C, див. довідкову таблицю); х – 70 % 2 г/м³ ∙ 70%

2) х = 100 %

х = 1,4 г/м³ Відповідь: 1,4 г/м³

2.2.   Якою є температура повітря при відносній вологості:

а) 42% і фактичному вмісті в ньому водяної пари 12,6 г/м³? б) 80% і фактичному вмісті в ньому водяної пари 13,6 г/м³? в) 55% і фактичному вмісті в ньому водяної пари 1,1 г/м³?

Зразок:

1)  12,6 г/м³ – 42%; х – 100 %

12,6 г/м³ ∙ 100%

2) х = 42 г/м³

             х = 30 г/м³

3) за відносної вологості повітря 100% у ньому міститься 30г/м³ води при t° = +30°C (вив. довідкову таблицю).

Відповідь: +30 °C.

2.3.   У повітрі фактично міститься 8,5 г/м³ водяної пари. Обчисліть, як зміниться відносна вологість повітря при зростанні температури: а) від +10 °С до +20 °С;

б) від +20 °С до +30 °С; в) від +30 °С до +40 °С.

Зразок:

І. При t° +10°C (див. довідкову таблицю):

1)  9 г/м³ – 100%; 8,5 г/м³ – х

8,5 г/м³ ∙ 100%

2) х = 9 г/м³

х » 94,4%

ІІ. При t° +20°C

1)  17 г/м³ – 100%

8,5 г/м³ – х

8,5 г/м³ ∙ 100%

2) х = 17 г/м³

х = 50%

Відповідь: відносна вологість зменшилася з 94,4% до 50%.

7 клас 05.02.26 Урок № 24

Тема: Узагальнення знань з теми «Австралія». Комплексна підсумкова робота №3 (гр.1, 2, 3)                                                                                                                                        Домашнє завдання: Виконати проект з теми «Океанія».

 https://naurok.com.ua/test/geografichne-polozhennya-avstrali-doslidzhennya-ta-osvoennya-materika-tektonichna-budova-relef-korisni-kopalini-732380.html   

9 клас 05.02.26 Урок № 20

Тема: Емоційне благополуччя. Природа і види емоцій. Поняття  емоційної зрілості. Саморегуляція. Методи самоконтролю.                                                                                   Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в §14 (ст.65-69); пройти тест «Оцінка самоконтролю у спілкуванні» (ст.158) та записати свій результат.

Притча «Про Чуму та страх»

Куди прямуєш? – запитав один паломник, зустрівшись із Чумою.

– Я йду в Багдад. Мені треба уморити п’ять тисяч людей.

Через кілька днів той же паломник знову зустрів Чуму.

– Ти сказала, що йдеш у Багдад, щоб уморити п’ять тисяч людей, а замість того ти вбила п’ятдесят тисяч, – докорив він Чумі.

– Ні, – заперечила Чума, – я погубила тільки п’ять тисяч, інші померли від страху…

   Усе, що відбувається в нашому житті, ми спочатку оцінюємо емоційно, а вже потім раціонально. Іноді наша реакція випереджає думку, і ми діємо майже рефлекторно.Часто  вона неадекватна, і ми розуміємо, що так не слід було чинити («Це був необдуманий вчинок, я діяв під впливом емоцій».) Такі дії можуть мати небажані наслідки — конфлікт, зіпсовані стосунки, підірвана репутація. Надмірна емоційність властива підлітковому віку. Це пов’язано з гормональною перебудовою організму. Адже якщо до початку статевого дозрівання концентрація чоловічих і жіночих гормонів в організмі дитини стабільна, то в підлітковому віці вона зростає у 10—20 разів. Лікарі називають це «гормональним бунтом». Він призводить до багатьох змін в організмі, у тому числі впливає на нервову систему.  Тому підлітки часто переживають сильні емоції, страждають від перепадів настрою, стресів і депресій.                                                      Кожен із нас є володарем унікального світу — нашого внутрішнього світу. У кожного володаря безліч підданих, серед яких — найрізноманітніші думки та емоції. На жаль, люди не завжди вправно керують ними, інколи самі потрапляють під владу своїх підданих (наприклад, песимістичних думок чи емоцій). Страх змушує відмовлятися від нових можливостей, образа — уникати спілкування, гнів — руйнувати стосунки, а почуття провини не дає рухатися вперед. Щоб не стати рабом своїх емоцій, не робити під їхнім впливом того, про що потім шкодуватимеш, треба вчитися не лише розпізнавати їх, а й керувати ними. Для ефективної саморегуляції важливо розрізняти свої емоції та розуміти їх причину.Усе, що відбувається в нашому житті, ми спочатку оцінюємо емоційно, а вже потім раціонально. Іноді наша  реакція випереджає думку, і ми діємо майже рефлекторно, зокрема коли виникає несподівана загроза життю. У таких випадках швидка реакція корисна — може навіть    врятувати. Однак часто вона неадекватна,  і ми розуміємо, що так не слід було чини ти («Це був необдуманий вчинок, я діяв під впливом емоцій».) Такі дії можуть мати небажані наслідки — конфлікт, зіпсовані стосунки, підірвана репутація. Емоційна саморегуляція — це розуміння природи емоцій, уміння розпізнавати їх і здатність володіти собою. Саморегуляція дає змогу досягати мети, уникати багатьох проблем, зберігати психологічну рівновагу і приймати зважені рішення у будь-якому віці й за будь-яких обставин.

Почуття — це сильні й тривалі емоційні стани, які відображають ставлення людини до конкретної події  чи особи.

Емоції — реакція людини на її ставлення до навколишнього світу.

Зовнішнім проявом емоцій є поведінка, вираз обличчя, або міміка, слова, жести, вигуки,  погляд, голос  тощо.  Існують різні варіанти класифікації емоцій, але традиційно їх поділяють на позитивні, негативні та нейтральні. Позитивними є радість, любов, щастя, задоволення, вдячність. Негативними — страх, гнів, сум, відраза, провина. Нейтральними емоціями є здивування, зацікавленість, мотивація, очікування. 

Десять базових емоцій

1.       Інтерес, цікавість – емоційний вияв пізнавальних потреб людини, основа творчості, проявляється у ставленні до нового, мотивує і збільшує працездатність. Інтерес до людей допомагає налагоджувати і підтримувати добрі стосунки.

2.       Радість – це емоційне вираження щастя.

3.       Здивування (подив) – різке підвищення нервової стимуляції, що виникає внаслідок несподіваних подій.  Ця емоція швидко виникає і зникає, спрямована на виживання.

4.       Гнів – бурхлива реакція на обмеження автономності, супроводжується станом «хаосу».  Гіркий досвід свідчить, що за спалахом гніву наступає довгий період «перефразування» ситуації: «Я міг би це сказати», «Чому я не зробив так…»

5.       Горе (страждання, сум) – реакція на життєву втрату, супроводжується відчуттям «порожнечі». Допомагає усвідомлювати значущість тих, кого любимо, згуртовує людей.

6.       Відраза («відвернення» – негативна реакція на їжу) – одна з емоцій та чуттєвих реакцій людини на щось огидне за смаком. Відраза, огида, презирство, зневага на всій земній кулі виражаються мімікою та жестами, що демонструють відкидання або дистанціювання від неприємного предмета, бажання позбутися від когось чи від чогось.

7.       Презирство/сором – найтоксичніші емоції. Не кожен може зізнатися навіть собі, не говорячи про інших, що переживає емоцію презирства чи сорому

8.       Сором – це емоція, що виникає у людини при здійсненні вчинків, що суперечать нормам моралі; переживається як обтяжливе занепокоєння, незадоволення собою, засудження своєї поведінки. Відчуття сорому виникає і при спогаді про принизливий вчинок, здійснений у минулому. Сором мотивує бажання сховатися, зникнути, має виразні тілесні симптоми – почервоніння, опускання очей тощо. Сором – це емоція, яку нам найважче дозволити собі переживати. Тому іноді люди маскують ці емоції  іншими.

9.       Провина – емоція, схожа на сором, оскільки також виникає у результаті неузгодження очікуваної та реальної поведінки.

10.   Страх – емоція, що виникає в ситуаціях реального або передбачуваного лиха, загрози біологічному або соціальному існуванню людини, реакція на «невідоме.

 Емоційний інтелект – EQ – це показник нашої здатності до спілкування, вміння усвідомлювати свої емоції та розуміти почуття інших людей.

Емоційно-компетентна людина – це:

}  психологічно врівноважена і здатна зберігати спокій у складних обставинах;

}  добре організована, вміє уникати емоційного вигорання навіть за напруженого робочого графіка;

}  розуміє почуття інших людей, ефективно працює в команді;

}  здатна до самомотивації;

}  може бути лідером, надихати і заохочувати інших.

Емоційна зрілість — це вміння керувати своїми емоціями та виявляти їх у тій формі, що прийнятна в суспільстві. Вона має велике значення для збереження здоров’я й досягнення професійного успіху. Набуваючи життєвого досвіду, ми поступово стаємо емоційно врівноваженими, емоційно зрілими. Емоційно зріла людина спокійно сприймає критику, неупереджено оцінює свої позитивні й негативні риси. Вона не звинувачує у своїх невдачах усіх, окрім себе. Емоційна зрілість дає можливість пристосуватися до змін, не впадати в розпач, якщо ваші плани руйнуються, спокійно йти назустріч чомусь новому. Це особливо важливо, якщо людина вимушена змінювати місце проживання, роботу, професію.

 Як навчитися керувати своїми емоціями?                                                                                                    Вміти розпізнавати емоції, приймати їх та правильно спрямовувати — безумовно важливо для кожної людини. Хороша новина в тому, що з цією навичкою не народжуються, її набувають протягом життя. Тому, щоб навчитися керувати своїми емоціями варто практикувати такі поради:

1. Усвідомлювати та аналізувати емоції. Почніть звертати увагу, що з вами відбувається протягом дня. Які емоції переживаєте? Чому вони виникли? Як впливають на ваші думки та поведінку? Найкращим способом буде робити це письмово, у своєму щоденнику відстежування емоцій.
2. Робити дихальні вправи. Коли відчуваєте себе емоційно збудженими, зробіть кілька глибоких вдихів і видихів. Це може стати вашим ритуалом заспокоєння та допомагати у стресових ситуаціях структурувати думки.
3. Візуалізувати. Техніка, яка може сприяти зміні емоцій. Наприклад, уявляючи себе спокійними у напружених ситуаціях.
4. Медитувати. Чудовий спосіб навчитися втихомирювати думки та споглядати на себе зі сторони в тих чи інших ситуаціях.
5. Займатися спортом. Регулярні фізичні навантаження сприяють розвитку самоконтролю та витривалості, що розвивають емоційну стійкість.
6. Звернутися до терапевта. Якщо ви відчуваєте, що не можете впоратися зі своїми емоціями самостійно, це погіршує ваш стан, якість життя — зверніться за професійною допомогою до фахівця.

Релаксаційні вправи.

Вправа 1. У вільні хвилини опановуйте послідовне розслаблення різних груп м’язів, дотримуючись таких правил:

• кожна вправа складається з трьох фаз: напружити — відчути — розслабити;

• напруженню відповідає вдих, розслабленню — видих. Можна працювати з такими групами м’язів: обличчя (лоб, очі, губи, зуби); потилиці, грудної клітки; стегон і живота.

Вправа 2. Уявіть, що перед вами на відстані 10-15 см висить пушинка. Дихайте тільки носом і так повільно, щоб вона не коливалася.

Вправа 3. Оскільки в ситуації роздратування, гніву ми забуваємо робити нормальний видих, — глибоко видихніть; затримайте дихання так довго, як зможете; зробіть кілька глибоких вдихів; знову затримайте дихання.

Вправа 4. Способи, пов’язані з використанням образів.

На центральну нервову систему впливають почуття та уявлення. З цим пов’язане використання образів. Щоб використати образи для саморегуляції, спеціально запам’ятовуйте ситуації, події, у яких ви відчували себе комфортно й розслаблено, спокійно, — це ваші ресурсні ситуації. Для цього запам’ятовуйте:

• зорові образи події (що ви бачите: хмари, квіти, ліс);

• слухові образи (які звуки ви чуєте: спів птахів, дзюрчання струмка, шум дощу, музику);

• відчуття в тілі (що ви відчуваєте: тепло сонячних променів на своєму обличчі, бризки води, запах квітучих яблунь, смак полуниці).

Якщо ви відчуваєте напруженість або втому:

• сядьте зручно, закрийте очі;

• дихайте повільно й глибоко;

• згадайте одну з ваших ресурсних ситуацій;

• проживіть ситуацію заново, згадуючи все, що її супроводжувало: зорові, слухові й тілесні відчуття;

• побудьте всередині цієї ситуації кілька хвилин;

• відкрийте очі й поверніться до роботи.

 Якщо гнівається хтось                                                                                                                             На когось чи на щось,

То впізнать його не важко,

Бо дивитись страшно й тяжко:

Губи випнуті, віддуті,

Рухи сильні і розкуті,

 Брови зсунуті і зморшка

Не красить його нітрошки..

З рота в нього грім гримить,

А в очах вогонь блищить.

Зуби стиснуті, скрегочуть,

Наче укусити хочуть.

 Все обличчя червоніє,

І людина навісніє.

                              Т. Цидзіна