Тема: Роль науки й освіти в суспільстві. Найвідоміші науково – освітні центри світу. Наука й освіта в Україні. Охорона здоров’я. Домашнє завдання: Опрацювати §41 (ст.227-232), записати свої пропозиції для поліпшення освіти та медичного обслуговування в своєму населеному пункті (м.Ізмаїл).
Наука,
освіта та охорона здоров’я взаємопов’язані та визначають рівень розвитку
суспільства. Їх якість впливає на економіку, добробут та конкурентоспроможність
держави. Науково-технічний
прогрес у виробництві зумовив необхідність здобуття загальної освіти більшістю
громадян як основи для досконалого опанування нових професій, що виникли з
переходом до машинного виробництва. Тому наука та освіта поступово ставали все
важливішими чинниками соціально-економічного розвитку людської цивілізації. Наука — це вид
людської діяльності, спрямований на пізнання світу, здобуття нових знань про
природу й суспільство. У давнину переважав релігійний світогляд, який
ґрунтувався на вірі в надприродне походження світу. Шляхом міркувань і
нагромадження щоденного досвіду стародавні мислителі поступово заклали основи
раціонального сприйняття світу. Із винаходом писемності з’явилася можливість передавати від
покоління до покоління щоразу більше точних знань про навколишній світ, способи
боротьби із хворобами, господарювання, мистецтво управління державами та
регіонами тощо. Основну роль у збереженні та поширенні знань серед
громадян держав узяла на себе освіта. Вона стала способом входження людини
у світ науки й культури. Наукові знання — це гіпотези, теорії, закони природи
або суспільства, які відкривають у ході фундаментальних та прикладних
досліджень. Науково-технічний прогрес у виробництві зумовив необхідність
здобуття більшістю громадян загальної освіти як основи для досконалого
опанування нових професій, що виникли з переходом до машинного виробництва.
Тому наука та освіта поступово ставали все важливішими чинниками
соціально-економічного розвитку людської цивілізації. Відповідно зріс
авторитет вчених та викладачів, учителів. Поява освітніх закладів — шкіл, академій
та університетів — сприяла накопиченню, створенню й поширенню знань. Сьогодні
неможливо уявити сучасну людську цивілізацію з її технологіями без наукової
діяльності. Саме тому рівень розвитку науки в країні визначає рівень її
економіки, лідерство та авторитет у світі. Із кожним роком щораз більше
поглядів у всьому світі прикуті до церемонії вручення Нобелівських премій у
Стокгольмі (Швеція). Ці почесні нагороди вчені отримують за видатні наукові
досягнення, що свідчить про визнання ролі науки й освіти в розвитку
людської цивілізації.
Наука й освіта розвивалися з давніх
часів. Однак тривалий час науковий прогрес був відокремленим від технічного
поступу і лише наприкінці XVІІІ — на початку ХІХ ст. в період промислової революції
відбулося їх зближення і сформувався
цілісний науково-технічний прогрес (НТП). Тепер на основі наукових
досягнень розвиваються всі галузі суспільного життя, відбувається стрімке
вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його
ефективності. Нові знання та оригінальні ідеї разом з фінансовими та
матеріальними ресурсами забезпечують створення конкурентноспроможної продукції. Новітні
прогресивні технології
отримали назву високих технологій. Вони є найбільш наукоємні. У сучасному
світі високі технології стають найбільш вартісним товаром. На їх виробництві,
як і на інноваційній діяльності, спеціалізуються розвинені країни, оскільки
вони вкладають у розвиток науки й освіти чималі кошти, володіють розгалуженою
системою науково-дослідних й освітніх закладів, що мають давні традиції і
водночас адаптуються до мінливих вимог сучасності. Джерела
фінансування наукових досліджень залежать від їх характеру.
Фундаментальні дослідження здебільшого фінансують із державного бюджету,
оскільки наявні значні ризики вкладання коштів через неможливість спрогнозувати
результативність та ефективність цих досліджень. Прикладні дослідження часто
здійснюють за кошти замовників, оскільки можливо передбачити ефективність
робіт, визначити їх вартість. Таким замовником може бути приватний бізнес,
нерідко представлений великими ТНК. До п’ятірки країн, які
вкладають у новітні технології найбільше коштів, входять США (майже четверта частина світових витрат на НДДКР), Китай, Японія, Німеччина, Республіка Корея.
Щорічні темпи приросту фінансування наукових досліджень у Китаї надзвичайно
високі, за загальним обсягом коштів ця країна наближається до США. Рейтинг
країн суттєво змінюється, якщо розглядати витрати на НДДКР у відсотках до ВВП:
Республіка Корея, Ізраїль (понад 4 %), Японія, Фінляндія, Швеція, Данія (3 – 4
%), Австрія, Німеччина, Швейцарія, США (близько 3 %). Вважають, що коли цей показник
менший від 0,4 %, то наука в країні втілює лише соціокультурну функцію, в
інтервалі 0,4 – 0,9 % — спроможна давати певні наукові результати і виконувати
пізнавальну функцію, а при значенні понад 0,9 % починає виконувати економічну функцію.
В Україні на законодавчому рівні прийнято показник витрат на наукові
дослідження 1,7 % ВВП, однак фактично він значно нижчий (постійно зменшувався
упродовж останніх десятиріч і у 2015 р. становив 0,62 %). Наша держава фінансує
близько третини наукових досліджень, а решта коштів надходить з бізнес-сектору.
Схожа ситуація в країнах ЄС і США. Новітніми просторовими формами організації
суспільства як середовища концентрації науково-освітнього і трудового
потенціалу є технополіси і технопарки.
Технополіси
— це міста передових (високих) технологій, наукових досліджень і
проектно-конструкторських розробок. Вони виникають як нові спеціально створені
поселення Подорож у слово Термін технополіс складається із двох слів грецького
походження: «техно» — майстерність, уміння, «поліс» — місто. або у старих
реконструйованих містах, які функціонують завдяки діяльності технополісу. Технополіс — це поєднання
науково-виробничої, навчальної, житлової та культурно-побутової зон, які
виникли навколо наукового центру, що забезпечує безперервний інноваційний цикл.
Ядром технополісу є університет, навколо якого розташовані компанії-супутники,
що впроваджують наукові розробки у виробництво. Ідея створення технополісів як
компактних науково-виробничих міст інноваційної діяльності зародилася ще у
середині ХХ століття у США. У США технополіси сформувалися у
більшості штатів, найбільш відомим є Кремнієва долина з головним центром
Сан-Хосе (входить в агломерацію Сан-Франциско, штат Каліфорнія). Найбільшими
технополісами Японії є Тохоку і Тосан, Франції — Софія-Антиполіс (у районі
міста Канни), Монблан (поблизу Гренобля). До складу технополісу можуть входити
різні типи технопарків — технологічні парки, наукові парки, інноваційні
центри, дослідницькі промислові парки, парки-клуби і ділові комплекси,
бізнес-парки. Ці науково-технічні
центри створені зазвичай у паркових чи лісових зонах із мальовничим природним
ландшафтом, що створює сприятливі умови для праці. Ідея доцільності
функціонування технопарків і технополісів була задекларована і в Україні.
Створено технополіс «П’ятихатки» на базі Харківського фізико-технічного
інституту, що є найбільшим у країні центром ядерної фізики і фізики твердого
тіла. Також розглядають перспективи створення Київського технополісу. Відомі
науковоосвітні центри є не лише в столицях держав і великих містах, де
зосереджено чимало наукових й освітніх закладів, а й у невеликих містах із
престижними університетами, інститутами та науково-дослідними лабораторіями.
Так, у США, поряд із Чикаго, Нью-Йорком, Вашингтоном чи Бостоном, визнану славу
здобули Кембридж (де розташовані Массачусетський технологічний інститут і
Гарвардський університет), Пасадена, Нью-Гейвен (Єльський університет),
Прінстон. У Великій Британії такими центрами є не лише Лондон, а й Оксфорд і Кембридж
. За групою показників найпрестижнішими та найкращими вищими навчальними
закладами (ВНЗ) світу визнано Массачусетський і Каліфорнійський технологічні
інститути, Стенфордський і Гарвардський університети (США), Кембриджський
університет (Велика Британія). У перші п’ять десятків найкращих вишів світу
входять 18 американських закладів. Україна
має доволі розвинену наукову галузь. Її мережу утворюють кілька сотень
організацій і закладів: інститути Національної академії наук, галузеві
науково-дослідні інститути, проектно-конструкторські та технологічні бюро
великих підприємств, наукові підрозділи університетів та інших ВНЗ. Науковою
діяльністю займаються також наукові бібліотеки, астрономічні обсерваторії,
державні заповідники, ботанічні сади. Найбільшою науковою організацією в
Україні є Національна академія наук, що представлена півтора сотнею закладів й
установ Києва, Харкова, Львова, Одеси, Дніпра та інших міст. Освіта
в Україні представлена дошкільними і загальноосвітніми, професійно-технічними
та вищими навчальними закладами різних
рівнів акредитації. Загальноосвітні навчальні заклади (школи, гімназії, ліцеї,
коледжі) розміщують відповідно до розселення людей. Професійно-технічні заклади
освіти створено відповідно до потреб населення регіонів, а їх спеціалізація
визначається структурою господарства. В Україні діють вищі навчальні заклади
трьох типів: 1) університети, 2) академії та інститути, 3)
коледжі. Перші
два типи мають найвищий рівень акредитації й дають повноцінну вищу освіту.
Багатьом із них надано статус національних університетів. Серед перших його
здобули виші з давніми навчальними й науковими традиціями — Київський, Львівський, Харківський,
Чернівецький, Дніпровський університети, Київський політехнічний інститут і
Львівська політехніка, а також відроджені в незалежній Україні
Києво-Могилянська й Острозька академії. Поряд із державними вищими навчальними
закладами, які здебільшого розміщені в обласних центрах і великих містах,
виникли ВНЗ недержавних форм власності — комунальної і приватної. Система охорони здоров’я в
державах світу відображає загальний стан економічного розвитку, соціальний
прогрес та суспільні негаразди. Для складання рейтингу країн світу за
ефективністю системи охорони здоров’я враховують три показники: 1) середня
очікувана тривалість життя при народженні; 2) державні витрати на охорону
здоров’я; 3) вартість медичних послуг у перерахунку на душу населення.
Країнами з найефективнішими системами охорони здоров’я є Гонконг, Сінгапур,
Іспанія, Республіка Корея і Японія. У десятку лідерів також увійшли Італія,
Ізраїль, Чилі, Об’єднані Арабські Емірати й Австралія. Водночас США, витрачаючи
на охорону здоров’я фактично найбільше серед держав світу, опинилися на 50-му
місті в рейтингу. Сфера охорони здоров’я в Україні включає систему медичних і
рекреаційних установ, які забезпечують охорону здоров’я (профілактику
захворювань, лікування), оздоровлення та відпочинок людей. Закладами охорони
здоров’я в Україні є майже 10 тис. лікарень, амбулаторій і поліклінік.
Забезпеченість лікарями в Україні — одна з найвищих у світі, але відсоток
хворих людей постійно збільшується через несприятливі умови життя,
нераціональне харчування тощо.
Всесвітній рейтинг університетів
Опубліковано рейтинг QS World University Rankings 2026, у
якому представлені понад 1500 університетів з усього світу.
Топ-20 світових вишів
·
Массачусетський технологічний інститут (MIT), США
·
Імперський коледж Лондона, Велика Британія
·
Стенфордський університет, США
·
Оксфордський університет, Велика Британія
·
Гарвардський університет, США
·
Кембриджський університет, Велика Британія
·
ETH Цюрих, Швейцарія
·
Національний університет Сінгапуру, Сінгапур
·
Університетський коледж Лондона, Велика Британія
·
Каліфорнійський технологічний інститут, США
·
Університет Гонконгу, Гонконг
·
Чиказький університет, США
·
Пекінський університет, Китай
·
Університет Пенсільванії, США
·
Корнельський університет, США
·
Університет Цінхуа, Китай
·
Каліфорнійський університет, Берклі, США
·
Університет Мельбурна, Австралія
·
Університет Нового Південного Уельсу, Австралія
· Єльський університет,
США
У першій двадцятці — 9
американських вишів, 4 британські, 2 китайські та 2 австралійські.
Українські виші в рейтингу
· У рейтингу QS World University Rankings 2026 цьогоріч найвище стоїть Київський національний університет імені
Тараса Шевченка. Його місце між 721 та 730 позиціями.
· Далі — Харківський національний
університет імені Каразіна (781-790).
· Трохи нижче (між 801 та 850 сходинками) розташувався Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут
імені Ігоря Сікорського».
За першою тисячею найкращих вишів:
·
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
·
НУ «Львівська політехніка»;
·
Сумський державний університет;
·
Національний університет «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА);
·
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;
·
Львівський національний університет імені Івана Франка;
· Харківський національний університет радіоелектроніки.
Немає коментарів:
Дописати коментар