Тема: Води суходолу Євразії. Річки. Домашнє завдання: Опрацювати §45 (ст.223-227), пройти онлайн-тест з теми за посиланням https://merkator.org.ua/testy/vody-suxodolu-jevraziji/ та показати або надіслати скріншот свого результату.
Реве та
стогне Дніпр широкий,
Сердитий
вітер завива,
Додолу
верби гне високі,
Горами
хвилю підійма.
І
блідний місяць на ту пору
Із хмари
де-де виглядав
Неначе
човен в синім морі,
То
виринав, то потопав.
Тарас
Шевченко «Причинна»
Усі річки Землі – чудовий дар природи. У Євразії знаходиться п’ять із
десяти найдовших річок світу та три озера з десяти найбільших озер. У Євразії
найпотужніший шар вічної мерзлоти, величезні гірські льодовики, колосальні
запаси підземних вод. На
території Євразії наявні всі види вод суходолу. Є повноводні річки, глибокі
озера, потужні льодовики гірських та полярних районів, великі площі боліт та
вічної мерзлоти, значні резервуари підземних вод. Води Євразії — багатство
материка, яке потребує ощадливого ставлення до нього. У Євразії течуть великі
повноводні річки. Разом вони несуть більше води, ніж річки будь-якого іншого
материка. Формування вод суходолу залежить від кліматичних умов та рельєфу
території. Тільки Євразія надсилає свої води в усі океани Землі. Водночас на
материку найбільший у світі басейн внутрішнього стоку. У Євразії представлені всі види внутрішніх
вод. Тут протікає більшість
великих річок планети, які належать до басейнів усіх океанів, адже материк ними
омивається, та найбільший басейн внутрішнього стоку. Найбільш розвинута гідрографічна
мережа на заході, півночі, сході й південному сході материка. Багато великих
озер зосереджено на рівнинах у внутрішніх районах і на високогірних ділянках Центральної Азії. Річки переважають
рівнині, режим живлення різноманітний, бо залежить від кліматичних умов.
Озера в Євразії
розміщені дуже нерівномірно. Найбільші з них зосереджені, як не дивно, не у вологих,
а в посушливих областях. Це залишкові озера, що збереглися на місці давніх
великих водойм, які існували у більш вологу епоху. До них належать Каспійське й
Аральське моря-озера, а також озера Балхаш, Ельтон, Баскунчак тощо. Озера
Євразії різні за походженням улоговин, розмірами, глибинами, солоністю й
розміщені нерівномірно. Найбільша кількість озер на північному заході Євразії.
Льодовиково-тектонічне походження: Ладозьке (найбільше в Європі) й Онезьке.
Льодовикові
— Женевське, Боденське.
Тектонічні — Байкал, Іссик-Куль,
Мертве море.
Вулканічні — поширені на Камчатці,
Японських і Філіппінських островах, Малайському архіпелазі. Залишкові
(реліктові) — збережені на місці давніх водойм, які існували в умовах
вологішого клімату: Каспійське й Аральське моря.
Видатні озера Євразії
Байкал — найглибше озеро
планети. Глибина — 1642 м, протяжність 636 км, найбільша ширина 79 км; містить
понад 20 % запасів поверхневих прісних вод земної кулі. Впадає 1123 річки,
витікає лише одна Ангара.
Каспійське море — найбільше за площею
озеро у світі. На території, яку воно займає, — 376 тис. км2,— могли б розміститися
така велика європейська держава, як Німеччина. Основною водною артерією, яку
живить Каспій, є Волґа.
Балхаш у Центральній Азії — єдине у світі озеро, де солоність
води в різних його частинах суттєво відрізняється. У західній частині Балхашу
вода прісна, а у східній — солонувата. Річка Ілі, яка, впадаючи в озеро,
опрісняє його західну частину, витягнута. Серпоподібна форма озера перешкоджає
швидкому перемішуванню води.
Мертве море — розташоване на північному заході Аравійського
півострова в найглибшій западині світу на 295 м нижче від рівня океану.
Узбережжя Мертвого моря є найнижчою частиною суходолу на Землі. Солоність води
в морі становить 260-270 %о.
Сарезьке озеро на Памірі — одне з наймолодших
на земній кулі: утворилося 1911 р. під час землетрусу внаслідок перекриття
річки Мургаб величезною брилою. Озеро «висить» над родючими долинами на висоті
3250 м над рівнем моря.
Іссик-Куль на Тянь-Шані — одне з найкрасивіших озер світу, назва
перекладається з киргизької як «Тепле озеро». Вода в озері ніколи не замерзає.
Озеро Світязь — «український Байкал» —
найглибше озеро України — понад 58 м.
Аральське море — сумний рекордсмен, зона
екологічного лиха. Від початку 60-х рр. ХХ ст. море площа озера зменшилася
понад у чотири рази. Це пов’язано із забором вод річок, які впадають у нього,—
Амудар’ї й Сирдар’ї на зрошення. До висихання було четвертим у світі озером за
площею водного дзеркала.
Видатні річки Євразії
Дунай
Довжина 2960км. Висота
витоку 678 м. Площа басейну 817000 км2
Дунай –
друга за довжиною річка Європи після Волги. Дунай тече територією дев’яти країн Європи, чотири з них на його берегах побудували свої столиці – Відень, Будапешт, Братислава, Белград. Він починається в горах Центральної Європи і впадає у Чорне море,
утворюючи велику дельту. Річка має змішане льодовиково-сніжно-дощове живлення.
Вона судноплавна на всій протяжності і має велике транспортне значення як
міжнародний водний шлях. На жаль, Дунай, як і інші річки Європи, дуже
забруднений. За комплексом
фізико-географічних характеристик Дунай розділяють на три частини: • Верхній (992 км) — від
витоку до селища Генью; • Середній (860 км) — від
Генью до м. Турну-Северин; • Нижній (931 км) — від м.
Турну-Северин до впадіння в Чорне море.
Рейн
Довжина 1230 км. Площа басейну 185000км2. Рейн бере початок в Альпах і впадає у Північне море. У верхів’ях він має вузьку глибоку долину і швидку, бурхливу течію. А з виходом на рівнину набуває спокійного рівнинного характеру. Живиться здебільшого дощовими водами. Повноводний протягом усього року, отримала назву „стічна канава Європи”. Витік знаходиться у Швейцарії, тече через Німеччину і Нідерланди до Північного
Дніпро
Дніпро — типова рівнинна річка з повільною й спокійною
течією. Має звивисте річище.
Ширина долини річки —
до 18 км. Площа дельти —
350 км². Живлення змішане: снігове, дощове й підземне. Близько 80% річного
стоку Дніпра формується у верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а
випаровування . Назва Дніпро є скіфською за походженням.
Скіфське Данапр перекладається як «глибока ріка» . Найдавніші
письмові відомості про Дніпро залишив грецький історик і географ Геродот у
четвертій книзі своєї історії, що називається «Мельпомена». Геродот називав Дніпро Борисфен.
Перші вітчизняні відомості про Дніпро є в літописах Київської
Русі «Повість врем'яних літ» й у великому поетичному творі «Слово о полку Ігоревім». поетична
назва — Славу́тич.
Вісла
Пливу рікою — забув весла.
Завдання, думаю, просте.
Не подолати цього плеса,
На «І» не замінивши «Е».
(В(е)ісла)
Вісла – найбільша річка басейну Балтійського моря.
Протікає у Польщі. Утворюється від злиття Чорної і Білої Вісл, що беруть початок в Західних
Бескидах. Впадає в Гданську затоку Балтійського моря трьома рукавами, утворюючи
дельту (Жулави). Довжина річки – 1090 км, площа басейну 193,9 тис. км2. У
верхівї, до виходу з Бескид, має гірський характер, нижче – рівнинний.
Янцзи
Довжина 6380 км. Висота витоку 5042 м. Середньорічний стік 31 900 м³/с. Площа басейну 1 808,5 км². Янцзи – найдовша і найповноводніша річка Євразії (6 300 км). Режим Янцзи мусонний, але річка характеризується великою витратою води як під час літніх мусонів, так і протягом усього року. Сила річки підтримується таненням снігів і льодів у її витоках. Істотно на рівень води нижнього відрізка течії впливають припливи. Під впливом припливної хвилі рівень води щодоби піднімається до 4,5 м при середніх річних коливаннях до 6 м. Бурхливий характер Янцзи у верхній течії пояснюється суттєвим падінням річки, яке перевищує 5 тис. м. Хуанхе падає з висоти 5500 м у витоках до 331 м на виході з гір. За один кілометр течії річка спускається на десятки метрів зі швидкістю 20 км на годину. Глибина долини верхньої течії досягає багатьох сотень метрів, а ширина дна зазвичай становить 100—200 м. Схили долини вкриті лісом або чагарниковими заростями.
Хуанхе
Хуанхе, або Жовта річка, — друга за довжиною річка Азії, завдовжки приблизно 5000 км. Вона бере початок на безмежних просторах Тибетського нагір’я. У верхній течії Жовта річка має характер бурхливого гірського потоку, що в багатьох місцях біжить у вузьких ущелинах. У середній течії Хуанхе огинає давній масив Ордос, утворюючи майже прямокутний вигин. Далі річка пробивається через Шансійські гори. Останні 700 км Хуанхе тече територією Великої Китайської рівнини. Це один із найбільш населених районів світу. Виходячи на її простори, Хуанхе сповільнює свій рух, а потім впадає в затоку Бохайвань, розташовану в північно-західній частині Жовтого моря. Неподалік від гирла річка створює дельту, використовуючи мулисті часточки. Хуанхе має найбільш непостійний, примхливий характер серед водних потоків суходолу. Жодна річка у світі не змінювала своє русло настільки часто і з такими катастрофічними наслідками. Відповідно до літописів, за 2500 років Хуанхе понад 1500 разів виходила з берегів, 26 разів змінювала своє русло, причому сім разів це були суттєві переміщення. При своїх блуканнях Жовта річка не раз зливалася з іншими водними потоками.
Проблеми водних ресурсів Євразії |
Шляхи вирішення |
Нестача прісних вод у посушливих районах та районах великого
скупчення населення;
|
Заощадливе використання водних багатств;
|
Висновок:
Річки Євразії належать до басейнів чотирьох
океанів планети та до найбільшого у світі басейну внутрішнього стоку.
На території Євразії багато озер, різних за наявністю стоку, солоністю
води, походженням улоговин.
На території Азії розташований найбільший у світі масив багаторічної
мерзлоти.
Внутрішні води Євразії потребують охорони та заходів щодо їхнього очищення.
Запамятайте!
• Найглибше озеро земної кулі – Байкал.
• Найбільше за площею озеро на Землі – Каспійське.
• Найсолоніше озеро світу – Мертве море.
Характеристика
річки за планом:
1. Назва річки.
2. До басейну якого океану належить.
3. Місце витоку.
4. Напрямок течії.
5. Основні притоки.
6. Режим річки та переважаючий тип
живлення.
7. Господарське використання.
Немає коментарів:
Дописати коментар