Тема: Розселення людей по планеті. Густота населення. Територіальні відмінності густоти населення у світі й Україні. Підсумкова робота (Гр.2).Дослідження. Визначення регіонів України з найбільшою і найменшою густотою населення.
Домашнє завдання: Опрацювати §52 (ст.250-254), виконати проект для краєзнавця (ст.254).
Географія населення, одна з основних складових соціально-економічної географії, набула в наш час надзвичайної актуальності. Людина є найвищою цінністю на Землі, її трудовим та інтелектуальним потенціалом, основою розвитку, носієм духовної культури. Людина — головна продуктивна сила суспільства, завдяки їй створюються всі матеріальні і духовні блага. Водночас людина є не тільки виробником, але й головним споживачем цих благ світу.
Демографія —
наука про закономірності відтворення населення. Вона вивчає процеси
народжуваності, смертності, шлюбності, освіченості, міграції, зайнятості,
віковий та статевий склад населення та ін.
За даними демографічних досліджень на початку
нашої ери на Землі нараховувалося близько 200 млн осіб, у 1000 р. — 275 млн, у
середині XVII ст. — 500 млн, у 1850 р. — 1,3 млрд, у 1900 р. — 1,6 млрд, у 1950
р. — 2,5 млрд, у 1970 р. — 3,6 млрд, у 1999 р. — 6 млрд. Зараз (2026 р.) на
Землі живуть близько 8 млрд осіб. За розрахунками ООН, найближчими роками ця
цифра збільшуватиметься в середньому на 78 мільйонів щорічно.
Населення
на нашій планеті розміщується дуже нерівномірно. Наявність питної води,
близькість до моря, родючі ґрунти, сприятливі кліматичні умови та інші природні
чинники визначали кількість розміщення населення в тому чи іншому регіоні
світу. З розвитком цивілізації до них додаються соціальні, економічні,
екологічні чинники. Простежити особливості розміщення населення дасть змогу
показник густоти населення.
Густота (щільність) населення — ступінь
населеності певної території; розраховується діленням наявного населення на
площу території, країни загалом чи окремого регіону.
Густота населення — це кількість жителів на 1 км²,
яка відображає нерівномірність розселення. У світі середня густота
становить ≈40 осіб/км², з максимумами в Азії та Європі. Понад
2/3 населення світу сконцентровано на 8 % суходолу, близько 85 %
проживає в Східній півкулі, 60 % — у помірному поясі Північної півкулі, більш
ніж 50 % на низовинах і майже 1/3 в приморській смузі. На сучасному етапі
розвитку людства розміщення населення дедалі більше залежить від
соціально-економічних чинників — розміщення виробництва, комфортних умов життя
тощо.
Окремі регіони Землі відрізняються великим
скупченням населення:
1)
східноазіатський
(Китай, Японія, Корея) — густота населення 200-400
осіб/км2;
2)
південноазіатський
(Індія, Банґладеш, Шрі-Ланка, Пакистан) —
300-800 осіб/км2;
3)
європейський
— понад 100 осіб/км2;
4)
південно-східно-азіатський
(Індонезія, Таїланд, Філіппіни та ін.) —
400-500 осіб/км2.
Населення світу
розміщене вкрай нерівномірно, що зумовлено природними та історичними
чинниками:
·
Найбільш заселені регіони: Велика Азія (Південна,
Східна), Європа. Тут зосереджено понад 80% населення.
·
Найменш заселені регіони: Полярні райони, пустелі,
високогір'я (Гренландія — 0,027 особи/км², Монголія — 2 особи/км², Амазонія).
· Чинники: Сприятливий клімат, родючі грунти, близькість до моря, давня історія землеробства.
Густота населення України
Середня густота населення України становить
близько 74,5 осіб/км, вища за
світову, але зменшується через депопуляцію, з найбільшою концентрацією у
Львівській/Дніпропетровській областях та найменшою — у Чернігівській.
Регіональні
відмінності:
Найвища
густота: Західна
Україна (Львівська, Чернівецька області) та промисловий Схід (Дніпропетровська,
Донецька області — до 2014 р.).
Найнижча
густота: Північ
(Чернігівська — 32,5 особи/км², Житомирська) та Південь (Херсонська — 37,2
особи/км², Миколаївська).
Урбанізація: У містах (особливо Київ,
Харків, Одеса) густота дуже висока (1500–4000 осіб/км²), тоді як сільська
місцевість рідко заселена.
Тенденції: Через депопуляцію
(перевищення смертності над народжуваністю) густота населення в Україні
зменшується.
На розміщення (щільність) населення впливають історичний та природний чинники. Історичний
виражений в історії заселення окремих територій — відкритті,
колонізації та освоєнні нових земель. Найбільш яскраво проявилась дія цього
фактору для Росії, Канади, СІНА, країн Африки, Латинської Америки, Австралії.
Наслідки прояву природного чинника:
- Основна частина населення світу проживає на
рівнинах, більше половини його — на низовинах, в горах — лише 8% населення
світу.
- Більшість населення світу проживає в
помірному і субтропічному кліматичних поясах. Менше всього заселені арктичні й
тропічні пустелі, тайга, тундра й вологі екваторіальні ліси.
- Найвища щільність населення
спостерігається в долинах великих річок (Інд, Ганг, Брахмапутра, Янцзи, Хуанхе,
Ніл, Волга, Міссісіпі).
- Населення концентрується поблизу
узбережжя морів і океанів.
- Родючі ґрунти сприяють розвитку
землеробства й «притягують» населення.
Земля, як планета людей, дуже різноманітна за
умовами, сприятливими для проживання. Усім відомо, що є території, абсолютно не
придатні для життя людини, а є місця, де населення проживає у вкрай тяжких
умовах, пристосовуючи свій спосіб життя до цих умов. Наша Україна розташована в
благодатних широтах, де гармонійно взаємодіють клімат, рельєф, ґрунти,
різноманітний рослинний та тваринний світ, приваблюючи людей на ці території.
Проте, в останні роки спостерігається ситуація, коли обезлюднюють українські
села, а міста, які колись були «мільйонерами» за кількістю населення, давно
втратили свій статус.
У ХХІ ст. кількість населення Землі продовжує
збільшуватися, хоча темпи зростання уповільнюються. Приріст населення світу
відбувається за рахунок країн із другим типом відтворення, який характерний для
країн, що розвиваються. Кожному типу відтворення населення відповідає свій тип
вікового складу. У розвинених країнах відбувається процес старіння нації.
Нерівномірні тенденції процесів відтворення
населення у різних регіонах світу призвели до загострення демографічних
проблем.
Немає коментарів:
Дописати коментар