8 клас 28.04.26 Урок № 53

 ма: Релігія як явище культури. Світові та національні релігії. Держава і релігія. Найпоширеніші релігійні конфесії в Україні. Підсумкова робота (Гр.1).

Домашнє завдання: Опрацювати §51 (ст.243-249), пілготувати інформацію про релігійний склад населення Одеської області або Ізмаїльщини. 

Те, чим є для корабля керманич, для колісниці візник, для пісні заспівувач, для війська полководець і для держави закон, для світу є Бог.                                                                                                                     Арістотель

Релігія (від лат. religio — «благочестя», «побожність», «свя­тиня», «предмет культу») — одна з форм культури, світогляд, що полягає в поклонінні вищим силам, а також освяченні норм моралі. Релігія відігравала і продовжує відігравати важливу роль як в особистому і соціальному житті людей, у житті держави, такі в міжнародних відносинах. Значним є внесок релігії у форму­вання етносів, у розвиток їхньої культури, державності. Релігійні вірування та пов’язані з ними обряди виникли ще за часів первісної людини. Це був фетишизм (шанування неживих предметів та приписування їм надзвичайної сили), анімізм (вірування в духів та безсмертну душу людини), тотемізм (віра у священних тварин та рослин, їхню надзвичайну спорідненість з людьми), культ предків. Релігійні вірування були примітивними, людина вірила лише в ті сили, які її реально оточували. їх можна вважати суто етнічними, оскільки вони рідко виходили за етнос, у межах якого сформувались. Проте глибинні язичницькі корені початкових релігійних форм простежуються у найбільш складних сучасних релігійних системах. Сучасні релігії, залежно від їх поширення та ролі, поділяють на світові, тобто ті, що сповідують у багатьох країнах, і національні, притаманні одному або ж не багатьом народам. Існують три світові (універсальні) релігії: християнство, мусульманство (іслам) та буддизм. Поява універсальних релігій мала великий вплив на культуру етносів. Релігійні вчення сприяли більш швидкому процесу еволюції етносу.

Релігії

Світові	Національні	Традиційні
Християнство Іслам                Буддизм	Індуїзм (Індія) Іудаїзм (Ізраїль) Конфуціанство (Китай) Даосизм (Китай) Синтоїзм (Японія)	Фетишизм (Західна Африка) Тотемізм (в аборигенів Америки й Австралії) Шаманізм (у народів Сибіру і Кореї) Культ предків (у народів Східної Азії)

Християнство — релігія, що базується на вірі в Ісуса Христа. Основні положення християнства (догми) сформульовані в Біблії та постановах Вселенських соборів. Центральне місце посідає до­гма воскресіння Ісуса Христа. Усі три гілки християнства — като­лицизм, православ’я і протестантизм — об’єднують близько 2 мі­льярдів вірян у всьому світі. Православ’я більш поширене в країнах Східної Європи та Близького Сходу; католиків найбільше у Захід­ній Європі, у країнах Америки; протестанти поширені в Німеччи­ні, Швейцарії, Великій Британії, скандинавських країнах, Канаді, Австралії, США та ін.

Іслам (від араб. покірність), або мусульманство, — релігія, що базується на вірі в єдиного всемогутнього бога Аллаха і його пророка-посланника Мухаммеда (або Магомета, звідки ще одна на­зва релігії — магометанство). У цій релігії виділяються дві основні течії — сунізм та шиїзм. Найбільше мусульман мешкає в Азії і Аф­риці, а їхня загальна кількість у світі сягає 1 мільярда та продов­жує швидко збільшуватися.

Буддизм — єдина зі світових релігій, що базується не на вірі в Бога, а на вірі в Будду — просвітленого, яким за певних обставин може стати будь-хто, якщо звільнить душу від страждань, зумовле­них нездійсненними бажаннями. Буддизм поширений в Індії, Мон­голії, Китаї, Шрі-Ланці, частково в Середній Азії і Сибіру (450 млн вірян).

Релігійні особливості мусульманства в поєднанні з сучасними тен­денціями розвитку геополітики, економіки, ідеології, культури при­звели до зростання в міжнародних відносинах ролі країн ісламського світу. Крім того, багато військово-політичних конфліктів у сучасному світі почалися з протистояння прихильників різних віросповідань.

Релігійний склад населення України

  Україна — багатоконфесійна держава, на 1 червня 2000 року офіційно було зареєстровано 24,3 тис. релігійних організацій-громад, що належать до 90 конфесій. Найбільш численними є християнські конфесії. На сьогодні Україна - багатоконфесійна держав. Найпомітнішими серед них є: Українська православна церква (УПЦ), Українська православна церква - Київський патріархат (УПЦ-КП), Українська автокефальна православна церква (УАІЩ), Українська греко-католицька церква (УГКЦ), Римсько-католицька церква (РКЦ), євангельські християни-баптисти (ЄХБ), християни віри євангельської (ХВЄ), адвентисти сьомого дня (АСД), свідки Ієгови, а також мусульманська, реформатська та іудаїстська церкви, що становлять 97,1% всієї релігійної мережі України.

Християнська церква України — явище тисячолітньої куль­тури. Вона почала свою морально-виховну місію з первісної язичеської релігії, що не мала засад моральності. В основі взаємовідносин у тогочасному суспільстві лежали користь, шанування найстаршого та підкорення найсильнішому. Церква розкрила значення гріха, а над усім внутрішнім світом лю­дини і зовнішньою її поведінкою поставила Бога як пильного Суддю. Церква відкрила для людини поняття Божественного Закону. Вона формувала етику, духовну культуру, світогляд. Церква підкреслювала рівність усіх людей перед Богом без формального знищення рабства, одним тільки визнанням рабів рівноправними членами Церкви. Важлива роль Церкви у державному об’єднанні розрізнених слов’янських племен, сприянні їхній централізації навколо Києва. Незаперечна за­слуга Церкви в розквіті освіти на Русі і розвитку церковного мистецтва. В XI столітті християнство розкололося на два напрями: православ’я і католицизм. Вони відрізняються особливостями дог­матики, культу та організації. Істотна догматична розбіжність — питання про походження Святого Духа: католики вважають, що він походить і від Бога-Отця і від Бога-Сина, православні — тільки від Бога-Отця. На відміну від православних, католики думають, що крім раю та пекла існує «чистилище» — проміжна ланка. Якщо всі католики організаційно єдині і підпорядковані Римській католицькій церкві (РКЦ) на чолі з Папою Римським, то православні мають автокефальні (незалежні) національні церкви. Всього їх 15: Московська, Константинопольська, Єрусалимська, Грузинська та ін. У католицизмі велику роль відіграє чернецт­во — тільки через священнослужителів може дійти звертання до Бога. У православ’ї священнослужителі можуть бути одруже­ними або дають обітницю безшлюбності, у католиків — целібат (обов’язкова безшлюбність). Є деякі відмінності й у відправленні служб: у православних храмах допускається лише хоровий спів, але не органна музика, віруючі моляться стоячи; католики хрестять дітей, обливаючи їх водою, православні — тричі занурюючи їх у воду; є відмінність у накладенні хреста — православні хрестяться справа наліво і триперстям тощо. Деякі православні церкви пішли на зближення з католицтвом і визнали верховенство Папи Римського (уніатські, або греко-католицькі). У XVI ст. в результаті так званої Реформації від католи­цизму відколовся протестантизм (від слова «протест»), який відкинув владу Папи Римського і став третім основним на­прямом християнства. Протестантизм висунув три основних принципи в християнстві: порятунок особистою вірою, свя­щенство всіх віруючих і винятковий авторитет Біблії. Кожний християнин, будучи обраний і хрещений (хрещення дорос­лих людей), отримує посвяту на спілкування з Богом, право проповідувати і здійснювати богослужіння без посередників (церк­ви, духівництва). Богослужіння зводиться до проповіді, молитви і співу псалмів рідною мовою. У протестантизмі існує кілька течій, церков, відомих як «пізній протестантизм»: баптисти, методисти, адвентисти, свідки Єгови, п’ятидесятники та ін.   Православ’я — традиційно найбільш впливова конфесія в Україні. Три його основні православні церкви в цілому налічу­ють майже 12 тис. громад. Кожна з конфесій має свою структуру: громади (формуються за територіальною ознакою) поєднуються на єпархії, існують монастирі, духовні навчальні заклади, пері­одичні видання, недільні школи та ін. Українська православна церква Московського патріархату налічує 8590 громад. Найбільша кількість громад УПЦ у Вінницькій, Хмельницькій, Закарпат­ській, Рівненській, Волинській областях. Згідно з офіційною статистикою Українська православна церква Київського патрі­архату має 2,5 тис. громад, які знаходяться у Львівській, Івано-Франківській, Київській і Тернопільській областях. Українська автокефальна церква має понад 1 тис. парафій, що зосереджені в трьох галицьких областях (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська). У 1989 році Українська греко-католицька церква була легалі­зована (з 1946 року церква перебувала на нелегальному становищі) і відновила свою структуру. УГКЦ має більш 3200 громад, які зосереджені в основному в Галичині. Серед церков, що активно розвиваються, треба відзначити римсько-католицьку, яка налічує близько 800 громад, духовним центром її є Львів. Широко представлено в Україні церкви протестантсько­го напряму. Вони є одними з найбільших за кількістю своїх прихильників у країнах СНД, бо поєднують 5590 громад. Найбільш значні громади мають християни-баптисти, християни віри євангельської (п’ятидесятники), адвентисти сьомого дня та ін. Баптистські громади найбільш поширені в Чернівецькій, Київській областях; п’ятидесятники — у Рівненській, Волинській. У про­тестантських церквах України існують республіканські духовні центри. Зросла в Україні і кількість мусульманських громад, існують у багатьох містах іудаїстські релігійні громади. Останніми роками стали поширюватися нові релігійні на­прями і течії, серед них виділяється віра бахаї. Це наймолодша зі світових релігій. Людству, такому різноманітному за рівнем економічного розвитку, культурою, традиціями і соціальним досвідом, бахаї пропонують новий спосіб життя, що ґрунтується на принципах Єдності Бога, Єдності людства, Єдності релігій, по­долання забобонів (релігійних, расових, класових, національних та ін.), гармонії релігії та науки, незалежного пошуку істини, загальної обов’язкової освіти, рівності чоловіків і жінок тощо. Останнім часом зростає науковий інтерес до сакральної географії — такого явища, як паломництва. Паломництво (з лат. palma — «пальмова гілка», «проща») — мандрування богомольців до «святих місць»: у християн — до Єрусалима, у мусульман — до Мекки і Медини. Термін походить від звичаю прочан привозити з Єрусалима пальмову гілку. Важливу роль у духовному житті суспільства відіграє релігія. Існують універсальні та етнічні релігії. Певною мірою із національним складом населення пов’язана і його релігійна орієнтація. Зміни в релігійну конфігурацію України вносили постійні перерозподіли її земель державами-сусідами, активна місіонерська діяльність католицької церкви та різних протестантських течій країн Європи. Так, католицизм в Україну (переважно в Галичину, на Волинь, Поділля) принесли поляки, а протестантські вірування, зокрема лютеранство, баптизм і адвентизм на її південь — німці-колоністи. Разом з міграцією із Західної Європи в Україну євреїв сюди прийшов іудаїзм. Іудаїзм також сповідували караїми і кримчани. Іслам в Україні — це перш за все кримські татари. А також представники кавказьких і середньоазіатських поволзьких народів колишнього СРСР. Таким чином, релігійне життя України стає більш склад­ним і різноманітним. Реалії духовного життя України націлені на створення формули гармонійного співіснування всіх релігійних напрямів і течій, які повинні знайти опору в мину­лому, у традиціях, вміти адаптуватися в сучасності, перебороти нерозуміння або неприйняття, знайти розумну міру, можливість для діалогу релігій.