Тема: Цінність родини. Чинники міцної родини. Готовність до сімейного життя. Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в підручнику (§22, ст.108-111); створити герб своєї родини та відповісти на запитання в ньому.
Сім’я
— головний осередок суспільства. Вона відіграє надзвичайну роль у його
життєдіяльності — через фізичну й соціокультурну зміну поколінь забезпечує
можливість існування суспільства. У сім’ї створюється найбільше суспільне
багатство — людина. Тут вона народжується і формується як особистість. Це та
клітинка, з котрої розпочинається будь-яка держава. Немає країни без сім’ї,
сімейно-родинних відносин. Без сім’ї неможливе відтворення населення, його
соціалізація і, нарешті, неможливе утворення всіх інших соціальних інституцій.
Саме рівень розвитку сім’ї разом з характером праці зумовлюють суспільний
порядок, за яким живуть люди в різних державах, за різних історичних умов.
Водночас функціонування сім’ї є результатом специфічних соціальних процесів, що
відбуваються в суспільстві. Отже, сім’я — це ніби проміжний стан між
суспільством та індивідом. Родина є однією з найважливіших життєвих
цінностей. Лише у шлюбі людина найповніше себе реалізовує як чоловік і жінка,
голова родини і господиня, батько і матір. Дружна родина завжди надихає,
підтримує, допомагає, задовольняє фізіологічні, соціальні і духовні потреби
дітей. Видатний педагог А.С. Макаренка писав:"Правильне
виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе,
це наші сльози, наша провина перед іншими людьми, перед усією країною",чи згодні ви з ним?
Створення родини – це право
дорослої людини. Щоб стати дорослим, потрібно щоденно працювати над
собою, учитися будувати стосунки з людьми, які живуть поруч із нами (рідні,
близькі, знайомі, однолітки), замислюватися над тим, що ви даєте іншим людям. У кожній країні є закони, які визначають мінімальний
вік укладання шлюбу. В Україні він становить 18
років для хлопців і 17 років для
дівчат. Однак далеко не всі юнаки і дівчата готові до сімейного життя в такому
молодому віці. Більшість молодих людей ще не досягають біологічної,
психологічної і соціальної зрілості».
Щоб визначити ступінь
своєї дорослості, спробуйте відповісти на питання:
- Хто застилає
ваше ліжко?
- Хто готує вам
сніданок?
- Хто миє ваше
взуття після дощу?
- Хто прасує вам
одяг?
- Хто прибирає у
вашій кімнаті?
- Хто стежить за
вашими успіхами у навчанні?
- Хто визначає
ваш режим дня?
- Хто відповідає
за ваші вчинки?
Якщо ви жодного разу не відповіли «я сам», то до дорослості вам ще дуже далеко, і відповідно до створення своєї сімꞌї, тому що сімейні стосунки – це відповідальність не тільки за себе, а і за іншу людину, потім і за дітей, які зꞌявляються в родині. Родина є однією з найважливіших життєвих цінностей. Лише у шлюбі людина найповніше себе реалізовує як чоловік і жінка, голова родини і господиня, батько і матір. Дружна родина завжди надихає, підтримує, допомагає, задовольняє фізіологічні, соціальні і духовні потреби дітей. Яким же чином родина задовольняє фізіологічні, соціальні і духовні потреби? Фізіологічні – мати й батько створюють затишний дім, дбають про їжу, одяг. Соціальні – дають любов, повагу, належність до групи. Дитина вчиться спілкуватися, розв’язувати конфлікти і будувати свої стосунки з батьками, братами, сестрами; засвоює цінності й норми поведінки. Духовні – знайомиться вперше з прекрасним: кімнатні рослини, вишиті рушники, написані картини; тут співають колискову, читають книжки, навчають народних ремесел; задовольняють пізнавальні, естетичні потреби та потреби в самореалізації.
Функції
сім’ї:
1.
матеріально-економічна;
2.
житлово-побутова;
3.
репродуктивна;
4.
комунікативна (психологічний
клімат у сім’ї);
5.
виховна;
6. рекреативна (вільний час, відпочинок).
Настанови В.Сухомлинського для батьків:
- Перевір себе, завтрашній батьку, чи вистачить у тебе моральних сил на
цю нелегку працю – усе життя любити свою дружину, усе життя творити її
красу, красу дітей, повторюючи в них усе найкраще, що є в тебе,
перевіряючи самого себе за своїми дітьми, адже діти – це перші наші
вихователі»;
- «Забуваємо ми часом, що жива істота, народжена людиною, ще не є
людина, людиною її треба зробити»;
- Умійте берегти й шанувати, звеличувати й удосконалювати людську любов
– найтонше й найпримхливіше, найтендітніше й найміцніше, найкрихкіше й
наймогутніше, наймудріше й найблагородніше багатство людського духу»
- Як Ви
вважаєте, сім'я і сімейні відносини важливіше дружби і приятельських
стосунків?
- Чи вважаєте Ви, що родина без дітей - дім без господаря?
- Чи впевнені Ви в тому, що турбота про повсякденні дрібниці буде
доставляти Вам задоволення?
- Можливе сімейне життя після зради?
- Поблажливі Ви до недоліків інших людей?
- Перебільшували Ви коли-небудь гідності коханих людей?
- Відверті Ви з партнером в розмовах про власні проблеми і недоліки?
- Вам простіше уявити своє майбутнє без кар'єри, ніж без сім'ї?
- Вашому партнерові не обов'язково бути трохи красивіше і розумніше?
- Ви не переводите розмову на іншу тему, коли мова заходить про дітей?
Якщо на більшу частину запитань Ви дали позитивну відповідь - прийміть наші вітання. Це говорить про Вашу психологічну готовність до шлюбу.
Особистий простір
У кожної людини є територія, зона чи простір, який людина розцінює як свій
особистий. Він ніби є продовженням її тіла. Це зона, яка існує навколо її майна
— дім і сад, огороджений тином, салон автомобіля, спальня, улюблене крісло
тощо.
Особливим є так званий повітряний простір людини ("повітряний
ковпак"), який залежить від густоти населення, де виросла людина;
визначається культурним середовищем, соціальним статусом особистості.
Дослідженнями встановлено, що радіус повітряного простору навколо людини
середнього класу розвинутих цивілізованих країн практично однаковий. Його можна
поділити на чотири основні зони:
Інтимна зона (від 15 до 45 см).
Це найосновніша з усіх зон. Її
людина сприймає як особисту власність. Лише найближчим людям дозволено в
неї входити. Ними можуть бути батьки, діти, тобто члени сім'ї, близькі друзі та
родичі. У внутрішню зону (ближче 15 см) можна входити лише під час фізичного
контакту. Це найбільш інтимна зона.
Особиста зона (від 46 см до 1,22 м).
На такій відстані від інших ми знаходимося у школі, на вечірках, а дорослі
– на офіційних прийомах, дружніх зустрічах чи на роботі.
Соціальна зона (від 1,22 до 3,6 м).
Якщо ми зустрічаємося зі сторонніми особами, то хочемо, щоб вони тримались
саме на такій відстані від нас. Нам не подобається, коли сантехнік, столяр,
новий колега (однокласник) чи просто малознайома людина підходить до нас на
ближчу відстань.
Публічна зона (понад 3,6 м).
Це люди, які знаходяться далеко від нас.
Якщо ви хочете, щоб люди почувалися комфортно у вашій компанії, тримайте
дистанцію. Це золоте правило. Чим ближчі ваші стосунки, тим ближче ви можете
підходити.
Фольклорна скарбничка» (прислів’я
про сім’ю)
1. Вся родина разом, так і душа
на місці.
2. До свого роду — хоч через
воду.
3.
Вразливе
слово від дітей гірш за болячку, бо не гоїться.
4. При добрій годині — брати й
побратими, а при лихій годині — нема й родини.
5. Рід великий, а пообідать
ніде.
6. Рідня — серед дня, а як
сонце сховається, то й не родичається.
7. Сімейний горщик завжди
кипить.
8. Сім'я сильна, коли над нею
дах один.
9. Сімейна злагода всього
дорожче.
10. Своя хата - своя стріха;
свій батечко - своя втіха
11. Своя хата не ворог, - коли
прийдеш, то прийме.
12. Свій як не заплаче, то
скривиться, а чужий і не подивиться.
13. У недружній родині добра не
буває.
14. У рідній сім'ї і каша гуща.
15. У сім'ї дружать – живуть не
тужать.
16. У родині розлад, так і вдома
не радий.
17. Хату руки держать.
18. Все купиш, лише тата й
мами — ні.
19. Всяка пташка своє гніздо
знає.
20. Хто батька-матір зневажає, той добра не
знає.
Немає коментарів:
Дописати коментар