Індивідуальне консультування, психокорекція, профорієнтація

середа, 15 квітня 2026 р.

8 клас 16.04.26 Урок № 50

 Тема: Статево-віковий склад населення світу й України. Статево-вікові піраміди. Підсумкова робота (Гр.3). Практична робота №16 «Аналіз статево-вікових пірамід окремих країн світу та України».                                                                             Домашнє завдання: Опрацювати §48 (ст.227-231). Знайти в Інтернеті статистичні дані про статево-віковий склад населення своєї області або свого міста.

 

  Сьогодні ми дізнаємося, як розподіляється населення світу та України за статтю та віком, навчимося читати статево-вікові піраміди та з'ясуємо, які фактори впливають на ці показники та на тривалість життя людей. Вікова і статева структура населення формується під впли­вом народжуваності, смертності, міграцій. Статевовікова структура та тривалість життя в першу чергу залежать від його рівня, тобто від реальних доходів, структури споживання, тривалості робочого часу та умов праці, розвитку охорони здоров’я, участі чоловіків у воєнних та інших конфлік­тах, міграції та інших показників.

Віковий склад населення:

1) населення, яке молодше від працездатного (діти віком до  15 років);

2) працездатне населення (від 16 до 64 років включно)

3) населення, яке старше від працездатного (65 років і більше) – літні люди.

Залежно від чисельного співвідношення демографічних поколінь у країні розрізняють три типи вікової структури: прогресивний, стаціонарний і регресивний.

Прогресивний тип — відповідає населенню зі швидкою зміною поколінь через високу народжуваність та смертність, а також з інтенсивним зростанням чисельності населення. Йому притаманне таке співвідношення поколінь: діти — 40 %, літні — 10 %. Отже, переважає частка дітей над літніми людьми.
Стаціонарний тип
 — відповідає населенню, в якому врівноважуються частки дітей та літніх людей, через поступове скорочення смертності та збільшення тривалості життя, а саме: діти — 27 %, дорослі — 50 %, літні  — 23 %.
Регресивний тип
 — відповідає населенню з повільною зміною поколінь, в якому частка літніх людей дещо більша, ніж частка дітей, через скорочення народжуваності і подовження тривалості життя. За цього типу створюються умови скорочення і навіть част­кового виродження  населення, адже вико-нується таке співвідношення: діти — 20 %, дорослі — 50 %, літні  - 30 %.                                                                              

Статевий склад населення

  • Біологічна норма: на 100 дівчаток народжується 105–106 хлопчиків.
  • Світова тенденція: у середньому в світі чоловіків трохи більше (через Китай та Індію).
  • В Україні та Європі: переважають жінки (причини: вища смертність чоловіків, більша тривалість життя жінок).

 Статевий склад населення — це співвідношення кількості чоловіків і жінок, що залежить від біологічних, історичних і соціальних причин. Загалом у світі чоловіків трохи більше, ніж жінок. Серед країн, де переважає чоловіча половина населення, — Китай, Індія, Туреччина. Переважання чоловіків у цих країнах зумовлено історично несприятливим становищем жінок (ранні шлюби, численні й ранні народження дітей, особливості ментальності і т. п.) У світі з розвитком цивілізації існує загальна тенденція до зростання середньої тривалості життя, але серед країн цей показник істотно відрізняється. Біологічно хлопчиків народжується більше, але через вищий ризик травматизму, шкідливі звички та генетичну витривалість, жінки в середньому живуть довше, що вирівнює баланс у зрілому віці та створює перевагу жінок у старечому віці.

Середня тривалість життя

  • Чинники: рівень медицини, спосіб життя, екологія, стабільність у країні.
  • Лідери: Японія, Швейцарія, Сінгапур (понад 80 років).

  

  Демографічні процеси в Україні характеризуються низьким рівнем народжуваності, високою смертністю та від’ємним природним приростом. У країні відбувається процес депопуляції, тобто систематичне зменшення абсолютної кількості населення країни. В Україні розробляється стратегія демографічного розвитку країни, що    передбачає цілісну систему заходів демографічної політики. Так, наприродний рух населення позитивно вплинуло збільшення виплат при народженні дітей, що привело до підвищення народжуваності. Для старшого покоління ця стратегія спрямована на підвищення якості життя, збереження та відтворення життєвого й трудового потенціалу осіб цієї віковоїгрупи. Зусилля в цій сфері мають бути спрямовані на те, щоб забезпечитиможливість людям похилого віку якомога довше вести незалежний спосібжиття як у родині, так і в суспільстві.  На кількість населення країни може вплинути повернення трудових мігрантів, що перебувають в інших державах. Не останню роль у демографічних процесах відіграють і можливості імміграції. На них уже давно звернули увагу в Західній Європі. Необхідно залучати іммігрантів з інших країн. Особливу увагу слід приділити фізичному й психологічному здоров’ю нації. Це дозволить довше й продуктивніше жити громадянам країни. Нажаль, останнім часом в Україні зростає захворюваність, зокрема, на СНІД і туберкульоз. У країні поширеними явищами є алкоголізм і наркоманія, підвищилася смертність у результаті нещасних випадків, травм, суїцидів (за рік фіксується 15 тис. самогубств). Україна — одна з найбільших країн-донорів робочої сили в Європі, де зовнішня трудова міграція стала об’єктивною реальністю сьогодення. Потоки заробітчанства сформувалися в умовах низької заробітної плати в зареєстрованому секторі економіки, підвищеного рівня безробіття та вимушеної неповної зайнятості, поширення бідності та високого рівня маєтного розшарування населення, значного розриву в рівнях оплати праці в Україні і зарубіжних країнах (особливо в перерахунку на іноземну валюту за офіційним курсом). Навіть економічний підйом, що певний час тривав в Україні з 2000 р., так і не спричинив ні реального покращення умов життя широких верств населення, ні зростання попиту на робочу силу. Більшість показників соціально-економічного розвитку все ще далекі від європейських стандартів. Можливості працевлаштування на офіційному ринку праці України залишилися обмеженими, до того ж зайнятість у зареєстрованому секторі економіки держави не лише не гарантує добробуту, а часто не забезпечує й потреб відтворення робочої сили працівника. Серед позитивних ознак трудової міграції насамперед слід назвати пом’якшення напруження на ринку праці та підвищення добробуту окремих прошарків населення. Крім того, наслідком тривалого перебування індивіда в країнах Заходу та Центральної Європи стає засвоєння ринкової свідомості, цінностей і норм цивілізованого суспільства. Водночас не може не непокоїти те, що громадяни України є зовсім незахищеними від сваволі роботодавців та посередників, багатьом мігрантам при цьому загрожує небезпека опинитися в нелюдських умовах існування та праці, реальною є загроза потрапити в тенета торговців людьми. Наші співгромадяни переважно займаються роботами, які мало сприяють підвищенню їхньої кваліфікації, набуттю навичок, потрібних для майбутньої продуктивної діяльності в Україні. А тривале перебування за межами держави спричиняє послаблення сімейних зв’язків, що негативно впливає на демографічну ситуацію. Вік і стать — найголовніші чинники, що мають вплив на склад населення. Дані населення стосовно віку й статі затребувані практично в усіх сферах суспільного життя. Приміром, дитина ще не з’явилась на світ, проте відомості щодо чисельності жінок різного віку й рівень народжуваності минулого року допоможуть досить чітко визначити, скільки буде новонароджених на певній території в певному році. їхня чисельність дозволяє оцінити на найближчу перспективу потреби в кількості місць (ліжок) для вагітних і породіль, лікарів-акушерів. Немовлятам та їхнім матерям потрібні не тільки медичні послуги, але й дитячі візочки, ліжечка, підгузки, дитяче харчування. Цією інформацією користуються фірми і підприємці, які займаються виробництвом та продажем товарів для немовлят. Ці дані потрібні для фонду соціального страхування для планування своїх витрат для виплати допомоги при народженні дитини. Відомості про кількість дітей більш старшого віку необхідні для оцінки потреб у дошкільних навчальних закладах, лікарях- педіатрах, дитячій одежі та взутті, дитячих книжках та іграшках. Перелік сфер використання даних щодо кількості населення подальших вікових груп дуже великий. Це — школи та інші освітні заклади, армія, житлове будівництво, виробництво товарів, надання послуг, медична допомога, пенсійне забезпечення та багато-багато інших.

Картка-шпаргалка: «Як читати статево-вікову піраміду?»

Вертикальна вісь — вікові групи.                                                                                                    Ліворуч — кількість/частка чоловіків.                                                                                                    Праворуч — кількість/частка жінок.                                                                                                  Основа — народжуваність.

Аналіз форм статево-вікових пірамід

  • Зростаючий тип (трикутник): висока народжуваність, багато дітей (країни Африки).
  • Скорочувальний тип (дзвін/цибулина): низька народжуваність, «старіння нації» (Європа, Японія, Україна).

1.       Широка основа = Багато дітей = Висока народжуваність.

2.       Вузька основа = Мало дітей = Демографічна криза.

3.       Вузька вершина = Мало людей доживають до похилого віку = Низька тривалість життя.

4.       «Впадини» (щербини) на гранях = Наслідки воєн, голодоморів або міграційних хвиль у минулому.

5.       Асиметрія (одна сторона більша за іншу) = Переважання однієї статі (наприклад, більше жінок у старому віці).

Немає коментарів:

Дописати коментар