7 клас 09.04.26 Урок № 40

Тема: Загальні риси клімату Євразії. Кліматичні пояси та типи клімату Євразії.              Домашнє завдання: Опрацювати §43-44 (ст.215-222), оцінити свої досягнення за 12 балами (ст.222).

  Клімат Євразії тісно пов’язаний з її великими розмірами. Материк характеризується винятковою розмаїтістю кліматичних умов, чому сприяє низка факторів. Клімат Євразії більш різноманітний і контрастний, ніж у Північній Америці. Тут літо тепліше, а зима холодніша (в Ой­мяконській западині розташований полюс холоду Північної півкулі, –71 °С). Опадів випадає досить багато, особливо по окраїнах (крім узбережжя Північного Льодовитого океану). На півдні розташоване «найвологіше» місце на Землі — містечко Чепуранджі (південно-східні схили Гімалаїв), де випадає понад 10 000 мм опа­дів на рік. Однак клімат Євразії в цілому сухіший, ніж клімат Північної Америки. У горах Євразії, як і на інших материках, кліматичні умови змінюються із висотою. Вони найбільш суворі в районах висо­когір’я, особливо на Памірі й Тибеті.

Євразія – єдиний материк, на якому представлені всі кліматичні пояси земної кулі. Із півночі на південь змінюють один одного арктичний, субарктичний, помірний, субтропічний, тропічний, субекваторіальний і екваторіальний пояси. На континенті відзначені найбільші на Землі контрасти температур. Особливістю материка є істотна зміна кліматичних умов не тільки з півночі на південь, але й із заходу на схід, а також наявність величезних областей із континентальним типом клімату.

Для Євразії характерна надзвичайна різноманітність кліматичних умов. Цьому сприяють такі чинники: 

·         величезні розміри материка й різна кількість сонячної енергії, яку одержують різні області; 

·         видовженість континенту зі сходу на захід і з півночі на південь; 

·         порізаність його західної, південної та південно-східної окраїн; 

·         вплив океанів і різна віддаленість окремих районів материка від них; 

·         чергування рівнин і гір. 

Основний атмосферний процес, що формує клімат більшої частини Євразії, – західне перенесення вітрів. Разом із ним на материк протягом усього року надходять повітряні маси з Атлантичного океану. Повітря, що формується над його поверхнею, особливо в областях, де простежується великий вплив теплої Північно-Атлантичної течії, характеризується плюсовою зимовою температурою та великою вологістю. Завдяки особливостям рельєфу атлантичні повітряні маси проникають далеко вглиб материка.

Арктичний пояс проходить через острови Північного Льодовитого океану й узбережжя східної частини материка. Температури повітря тут, як правило, значно нижчі за 0°С. Переважають арктичні повітряні маси й високий тиск. Випадає невелика кількість опадів – 250 мм на рік. На поверхні морів формується стійкий льодовий покрив.

Субарктичний кліматичний пояс простягається вузькою смугою через північну частину материка. Тут клімат трохи м'якший, улітку температура піднімається вище за 0 °С.

Найбільшу територію займає помірний пояс. Тут добре виражені чотири пори року, що проявляються в зміні погодних умов і життєдіяльності рослин. Улітку температури досягають +25°С і вище, узимку опускаються до –15°С і нижче. Середньорічна температура коливається між +15 до 0°С. Тут переважають помірні повітряні маси й низький атмосферний тиск. Висхідні потоки повітря спричиняють випадання до 1000 мм і більше опадів на рік, але розподіляються дуже нерівномірно.

У межах помірного поясу сформувалися кліматичні області: морського помірно континентального, континентального й мусонного клімату. Якщо межі кліматичних поясів мають широтну довжину, то межі між областями – меридіональну.

Євразію перетинає субтропічний кліматичний пояс, у складі якого виділяють області із середземноморським, континентальним і мусонним кліматом.

Тропічний пояс у Європі відсутній, а в Азії він виражений лише в південно-західній частині, де розташовані пустельні й напівпустельні території. Улітку температури тут досягають +30 С і більше, а взимку опускаються до – 15°С і нижче. Тут відзначені рекордно високі для материка температури повітря. Спадні потоки повітря спричиняють дуже невелику кількість опадів.

На сході розташований субекваторіальний пояс, тут кліматичні умови більш сприятливі, насамперед, завдяки збільшенню кількості опадів. Субекваторіальний клімат можна також назвати мусонним. Різниця в тиску на материку й океані є настільки великою, що екваторіальні повітряні маси, що приходять з океану, проникають північніше тропіка, де має розташо­вуватися тропічний пояс. Тому субекваторіальний пояс відразу переходить у субтропічний.

Екваторіальний пояс охоплює південь півострова Малакка й більшу частину Зондських островів. Тут переважають екваторіальні повітряні маси й знижений атмосферний тиск. Висхідні потоки повітря спричиняють ве­лику кількість опадів – 1000 – 3000 мм на рік. Вони випадають рівномірно протягом усього року. Високі температури повітря протягом року тримаються на рівні +24…+28°С. Для цього поясу характернішими є зміни погоди протягом дня, при цьому добові коливання температури більші за річні й досягають 10 °С і більше.  

Одже, унаслідок великих розмірів і особливостей географічного положення в Євразії представлені не лише всі кліматичні пояси, але й усі відомі на Землі типи клімату. На півночі розташовані арктичний і субарктичний кліматичні пояси з низькими середніми температурами повітря й малою кількістю опадів. Найбільшу площу займає помірний пояс, тому що саме в помір­них широтах Євразія найбільше витягнута із заходу на схід. Тут кліматичні умови різні, і один тип клімату змінює інший. Так, на заході клімат морський, на схід він змінюється на помірно континентальний, континентальний, різко континентальний (у цент­рі); на східному узбереж­жі — мусонний тип клімату з теплим вологим літом і холодною сухою зимою. У субтропічному поясі виділяють три кліматичні області із серед­земноморським, континентальним і му­сонним кліматом. Своєрідні кліматичні умови сформувалися біля Північного тропіка. Тут на заході Азії весь рік сухо і спекотно, що пояснюється впливом континентального тропічного повітря, а на сході сформувався субекваторіальний тип клімату з мусонною атмосферною циркуляцією. На Шпіцбергені і деяких островах Північного Льодовитого океану панує арктичний клімат. У помірному поясі весь рік переважають помірні повітряні маси. На заході помірного пояса Євразії утворюється морський клімат. Узимку температури коливаються від 0 °C до +6 °C. Середні літні температури +10 °C…+18 °C. Опадів випадає до 1000 мм на рік. У центральній частині помірного поясу узимку відбувається сильне охолодження земної поверхні, а влітку, навпаки, сильне прогрівання. Тому тут утворюється континентальне повітря. Клімат Середземномор'я формується під впливом двох різних типів повітряних мас, що змінюються за сезонами. Узимку західні вітри, що дмуть з Атлантичного океану, приносять вологе океанське повітря помірних широт. Унаслідок цього зима тут тепла, дощова і вітряна. Середні температури зими змінюються від +8 °C до +10 °C. У літній період у Середземномор'ї панує сухе тропічне повітря. Тому літо тут спекотне і сухе.

Євразія — материк кліматичних контрастів: понад чверть континенту на півночі займають області багаторічної мерзлоти, приблизно стільки ж, але на південному заході та центральних частинах — спекотні пустелі та напівпустелі. Коливання температури у внутрішніх районах можуть перевищувати 40°С за добу та 100°С  протягом року! Полюс холоду Північної півкулі розташований не поблизу Північного полюса, а за 2500 км на південь,  на північному сході Азії на Оймяконському нагір’ї.

Клімат Євразії сформований під впливом:

1.      Географічної широти;

2.      Циркуляції атмосфери;

3.      Підстильної поверхні;

У Євразії, так як і в Північній Америці з просуванням з півночі на південь температура повітря поступово зростає внаслідок збільшення кута падіння сонячних променів на земну поверхню. Найнижчі температури повітря протягом року спостерігаються за Північним полярним колом у холодному тепловому поясі. Де майже 5 місяців триває полярна ніч. Зимові температури знижуються до -40⁰  С, а протягом короткого літа дуже рідко піднімаються вище нуля. Положення Євразії у всіх широтах Північної півкулі визначає нерівномірне надходження на її поверхню сонячного тепла й неоднакове нагрівання суходолу в різних його частинах.  Постійне переміщення повітря та повітряних мас пов’язане з формуванням областей високого та низького атмосферного тиску над суходолом та Океаном. Оскільки величезна територія Євразії розташовується в усіх кліматичних поясах Північної півкулі, то її кліматичні умови формуються під впливом холодних і сухих арктичних, морських і континентальних помірних, спекотних і постійно сухих тропічних, спекотних і вологих екваторіальних повітряних мас. Над більшою частиною материка, яка лежить у помірному кліматичному поясі, дмуть постійні західні вітри. Вони переносять морські вологі повітряні маси, що сформувалися над Атлантичним океаном, на материк. Проте вплив атлантичних повітряних мас відчувається здебільшого в Європі. Наприклад, на заході Європи випадає до 1000 мм на рік, а ближче до Уральських гір - 600 мм на рік. Північно-східні вітри забезпечують надходження на материк холодного і сухого  арктичного повітря з полярних широт. Їх вторгнення зумовлює раптове похолодання, весняні і осінні заморозки. На південний захід материка  впливає північно-східний пасат. Він приносить на Аравійський півострів  із центральних частин Азії сухе і спекотне повітря. На сході і півдні Євразії дмуть сезонні вітри мусони, що виникають внаслідок різниці атмосферного тиску над океаном і суходолом. Узимку суходіл Азії швидко охолоджується і над ним утворюється високий атмосферний тиск – азіатський максимум . Його центр розміщується неподалік озера Байкал. Тут у січні температури знижуються до -40⁰ С . Із центру високого тиску холодне і сухе повітря  поширюється у всіх напрямках, а також у бік Тихого океану й на південь у бік Індійського океану. Так утворюється зимовий мусон. Він формує суху з слабким вітром погоду – формуються антициклони. Улітку територія Азії сильно нагрівається й  над нею формується область низького атмосферного тиску – азіатський мінімум. Сюди з Тихого та Індійського океанів, де тиск трохи вищий, прямують вологі повітряні маси. Так виникає літній мусон. Влітку мусон, що дме з океану, формує спекотну і вологу погоду. Він дме значно сильніше, приносячи на материк грози, штормові вітри і величезну кількість опадів. Із літнім мусоном пов’язана активізація циклонів, які зароджуються в Тихому океані. Вони обрушуються на узбережжя Східної й Південно-Східної Азії у вигляді азіатських ураганів — тайфунів. Але найбільша кількість опадів, понад 10000 мм за рік – випадає саме на півдні материка. «Полюсом дощу» земної кулі є поселення Черапунджі. У цьому районі рух вологих повітряних мас з Індійського океану перепиняють гори Гімалаї. Тому в цьому місці випадає від 10000 до 12000  тисяч мм опадів. Внутрішні частини Азії отримують найменшу кількість опадів від 100 мм до 400 мм на рік. Різні частини материка перебувають під дією циклонів і антициклонів. На клімат Європи впливають вологі повітряні маси з Атлантичного океану, які приносять постійні західні вітри. В наслідок різниці в атмосферному тиску між суходолом Азії та Тихим і Індійським океанами формуються сезонні вітри мусони, які впливають на клімат Південної та Східної Азії Найменше опадів випадає в центральній частині Азії, бо там панують континентальні повітряні маси, найбільше – у Південній і Південно-Східній. Найвологіше на Землі місце – поселення Черапунджі біля підніжжя Гімалаїв  Над Євразією утворюються всі типи повітряних мас, завдяки яким відбувається перерозподіл температур і опадів над поверхнею материка.                                   Підстильна поверхня це вся поверхня нашої планети представлена суходолом та Світовим океаном. Більшу здатність поглинати і утримувати тепло має водна поверхня ніж поверхня суходолу. Підстильна поверхня впливає на властивості повітряних мас та їх переміщення.  Повітряні маси, що формуються над Атлантичним та Тихим океаном, насичуються вологою і приносять на материк опади. Так на крайньому заході материка опадів випадає 1000 мм на рік, випадають рівномірно, бо цьому сприяють постійні західні вітри. На узбережжі Тихого океану опадів випадає понад 1000 мм на рік, переважно в теплий період року, коли дме літній мусон. Атлантичні повітряні маси, що формуються над теплою Північноатлантичною течію, теплі і обігрівають взимку прибережні райони Європи. Наприклад, завдяки Північноатлантичній течії поблизу західного узбережжя Скандинавського півострову нульова ізотерма підіймається аж до 70° пн. ш. за Північне полярне коло, тому південно-західна частина Баренцового моря, що розташоване за Полярним колом, ніколи не замерзає. Курильська течія на сході материка, навпаки, охолоджує прибережні райони Азії середньомісячна температура січня -15⁰С
Течія Куросіо, протікаючи вздовж Японських островів, помітно отеплює їх клімат та сприяє збільшенню кількості опадів під час проходження мусонних вітрів з Тихого океану.               Вплив рельєфу на переміщення повітряних мас так само значний. Гори – Альпи, Кавказ, Гімалаї, які простягаються із заходу на схід, – не дозволяють проникати на південь холодним повітряним масам. Крім того, на їх навітряних схилах випадає дуже багато опадів. Так, біля підніжжя Південно-Східних Гімалаїв, які стоять на шляху мусонів, що дмуть з океану, розташоване одне з найвологіших місць на земній кулі – селище Черапунджі. У середньому там щорічно випадає близько  12 000 мм опадів, а їх максимальна кількість, яка була зареєстрована, становила понад 23 000 мм за рік. Уральські гори перешкоджають проникненню в глиб Азії помірним повітряним масам з Атлантики.  Рівнинний і середньовисотний рельєф європейської частини не перешкоджає проникненню вологого повітря з Атлантичного океану далеко на схід Такі рівнини як Східно-Європейська сприяють проникненню холодного і сухого арктичного повітря далеко на південь. Великі рівнини на сході та півдні Євразії сприяють вільному пересуванню на значні відстані мусонних вітрів. У долині між хребтами Верхоянським і хребтом Черського сформувався «Полюс холоду» північної півкулі. По цій долині проникає холодне арктичне повітря, яке формує низькі температури до -71⁰С У внутрішніх віддалених районах Азії під дією континентальних повітряних мас сформувався особливо сухий,  різко континентальний клімат. На значних просторах Євразії, зайнятих горами й плоскогір’ями, простежується висотна кліматична поясність. Отже на формування клімату впливає підстильна поверхня. Клімат прибережних районів Євразії формується під впливом океанічних повітряних мас, теплих і холодних течій. Клімат Центральної Азії формують континентальні повітряні маси. Значний вплив на формування клімату має рельєф. Гори відіграють роль кліматичних бар'єрів. Вони перешкоджають проникненню холодних повітряних мас з півночі та вологих повітряних мас з півдня, а рівнини, навпаки,  сприяють їх проникненню углиб материка.                                            Причини змін кліматичних показників. Паралель 50⁰ пн.ш. розташована в межах помірного  поясу, де переважає західне перенесення повітряних мас з Атлантики. З ними приходять циклони. Західні вітри протягом усього року приносять із Атлантичного океану в європейську частину материка вологу, знижують літні температури й підвищують зимові. У міру просування на схід у середину континенту атлантичне повітря набуває континентального характеру — улітку температури підвищуються, узимку знижуються, повітря сухішає. Атлантичний океан виконує роль «грубки», а морське повітря –  це потоки тепла від цієї «грубки». Отже, чим ближче до океану, звідки прямують західні потоки, тим тепліше і опадів більше ,чим далі -  тим холодніше і опадів менше, на що  вказують температура і кількість опадів на карті. З просуванням на схід, у глиб Євразії, відбувається зміна властивостей повітряних мас: з вологих вони перетворюються на сухі, узимку  з теплих – на холодні, улітку з прохолодних – на спекотні.  Таким чином температура січня і липня змінюється в помірних широтах як з півночі на південь так і з заходу на схід. Відбувається трансформація  повітря (зміна властивостей повітряних мас). Таким чином на формування клімату Євразії впливає значна протяжність Євразії 16000 км з заходу на схід. Тільки один Гольфстрім несе у 22 рази більше тепла, ніж всі річки земної кулі. Завдяки теплу, що він переносить, такий сприятливий клімат Європи. Під впливом північної гілки Гольфстріму, що обігріває Скандинавію, в продовж всього року виявляється доступним для суден Мурманський порт, у той час як Маріупольський порт на Азовському морі, що знаходиться на 2500 км на південь, замерзає на 2 місяці.

Висновки:

а) Материк розмістився у всіх кліматичних поясах: арктичному, субарктичному, помірному, субтропічному, тропічному, субекваторіальному та екваторіальному ;                                          б) Материк перетинають такі паралелі як Північне полярне коло та Північний тропік, які є межами  теплових поясів. Враховуючи значну протяжність з півночі на південь, Євразія розмістилася в усіх теплових поясах: жаркий, помірний, холодний та пояс вічного холоду. Ці пояси різняться кількістю тепла. Наприклад:  арктичні острови одержують  60 ккал/см² теплової енергії,  західна частина Європи — від 70 до 140 ккал/см²,  південь й південний схід Азії — 120–180 ккал/см²,  а на Аравійському півострові досягає максимальної величини на Землі — 200–220 ккал/см²  у рік. Такі відмінності в кількості сонячної енергії, одержуваної материком, визначають  різницю середньомісячних температур повітря у різних  районах Євразії .