9 клас 31.03.26 Урок № 27

Тема: Регіональні транспортні системи. Географія світового транспорту. Дослідження №3: Міські види транспорту свого обласного центру.                                                      Домашнє завдання: Опрацювати §35-36 (ст.194-206), розповісти (намалювати) про транспорт кінця  21 століття.

Регіональні транспортні системи України формують єдину мережу, що базується на залізничному, автомобільному, трубопровідному та водному транспорті, з найбільшою щільністю у центральних, східних та західних областях. Ключовими вузлами є Київ, Харків, Одеса та Львів, що забезпечують як внутрішні перевезення, так і міжнародні коридори, зокрема в напрямках Дрезден-Київ, Балтія-Чорне море та Дунайський шлях. 

 Ключові регіони та види транспорту:

·         Південь (Одеська, Миколаївська, Херсонська обл.): Морський та річковий транспорт, порти (Одеса, Південний, Чорноморськ), нафтопроводи (напр., Одеса-Броди).

·         Захід: Потужний залізничний вузол, транскордонні перевезення (Львів, Чоп).

·         Центр та Північ (Київ): Головний авіаційний (Бориспіль, Жуляни) та залізничний центр.

·         Схід (Харків, Дніпро): Розвинена мережа залізниць та трубопровідного транспорту. 

Основні характеристики регіональних систем України:

·         Найбільша щільність мережі: Спостерігається від Харківської/Донецької областей до Львівської, що зумовлено високою індустріалізацією.

·         Залізничний транспорт: Основа вантажних та пасажирських перевезень, з високим рівнем електрифікації на головних напрямках.

·         Автомобільний транспорт: Відіграє ключову роль у пасажирських перевезеннях, активно розвивається мережа магістралей (наприклад, Київ—Одеса, Київ—Чоп).

·         Трубопровідний транспорт: Високорозвинений, включає транзитні газопроводи та нафтопровід «Дружба».

·         Морський/річковий транспорт: Зосереджений у Чорноморсько-Азовському басейні. Найбільші порти: Одеса, Чорноморськ, Південний, Маріуполь. 

Основні транспортні вузли:

·         Київський: Політранспортний вузол (залізниця, авто, авіа, річка).

·         Одеський: Центр морських та автомобільних перевезень.

·         Львівський: Західний вузол, важливий для сполучення з ЄС.

·         Харківський: Східний транспортний хаб. 

Міжнародні транспортні коридори (МТК):
Територією України проходять важливі європейські коридори, що інтегрують її в європейську систему:

·         № 3: Берлін (Дрезден) — Вроцлав — Львів — Київ;

·         № 5: Трієст — Будапешт — Чоп — Львів;

·         № 7: Дунайський водний шлях. 

Транспортна система України включає розвинену мережу трубопроводів (нафто- та аміакопроводи), що інтегровані з європейською мережею. 

Регіональні транспортні системи України характеризуються значними відмінностями в густоті мережі та спеціалізації, будучи інтегрованими в міжнародні транспортні коридори (МТК). Найбільш розвиненою є інфраструктура залізничного та автомобільного транспорту, особливо у центральних, східних та західних областях, тоді як морський транспорт зосереджений на півдні. 

Транспортна система України зараз переорієнтовується на адаптацію до ринкових умов, модернізацію інфраструктури та повну інтеграцію до європейської транспортної мережі, долаючи значні регіональні відмінності у щільності шляхів. 

Географія світового транспорту — це комплексна система, що забезпечує переміщення вантажів і пасажирів, охоплюючи всі види транспорту (залізничний, автомобільний, морський, повітряний, трубопровідний) та їхню інфраструктуру. Основою є морський транспорт (близько 80% обсягу міжнародної торгівлі), залізниці та мережі трубопроводів, що розвиваються нерівномірно, зосереджуючись переважно в розвинених країнах.                                                    Всі шляхи сполучення, транспортні підприємства і транспортні засоби в сукупності утворюють світову транспортну систему. У світовому транспорті зайнято понад 100 млн людей. Загальна протяжність транспортної мережі світу (без морських та авіатрас) складає 36 млн км. Щорічно всіма видами транспорту перевозить­ся понад 100 млрд т вантажів і понад 1 трлн пасажирів. Основними техніко-економічними показниками роботи тран­спорту є обсяг перевезень, вантажообіг, пасажирообіг, густота транспортної інфраструктури, собівартість перевезень, швидкість, залежність від погодних та сезонних змін, маневреність. Різні види транспорту мають свої переваги та недоліки, тому їх використову­ють залежно від конкретних умов. Розрізняють транспортні системи економічно розвинених кра­їн та країн, що розвиваються. Найбільш розвинена транспортна система країн Європи та Пів­нічної Америки, де зосереджено більш ніж половину залізничних ліній, рухомого складу, шосейних доріг, автопарку тощо. У цих країнах досягнуто високого технічного рівня розвитку транспорту (великі швидкості, регулярність сполучення, відносна дешевизна, масові перевезення вантажів та пасажирів, відносна безпека, по­стійне оновлення засобів транспорту та ін.). Країнам, що розвива­ються, властивий низький рівень розвитку видів транспорту: за­старілий різнотипний склад, малопотужний парк локомотивів, вагонів, автомобілів, непридатне обладнання. У багатьох країнах Азії, Африки та Латинської Америки користуються послугами та­ких архаїчних видів транспорту, як в’ючний та гужовий, працю­ють носильники та рикші.

 Поряд з розподілом світової транспортної системи на два типи за рівнем розвитку, існують підрозділи регіональних транспортних систем:

• європейського типу (Західна і Центральна Європа, Японія);

• північноамериканського типу (США, Канада, Австралія);

• латиноамериканського типу;

• азіатського типу;

• система країн СНД;

• африканського типу.

Ключові особливості світової транспортної системи:

·         Основні види: Морський (найбільші порти: Шанхай, Сінгапур), автомобільний (найвища мережа в США, ЄС), залізничний (США, Китай, ЄС) та трубопровідний (транспортування нафти/газу)

·         Регіональні розбіжності: Найщільніша транспортна мережа в Північній Америці, Європі та Східній Азії. 

Класифікація видів транспорту:

I. За сферами використання: 1) Особистий; 2) Відомчий; 3) Загального користування.

II. За видам перевезень: 1) Пасажирський; 2) Вантажний.

III. За засобами пересування:

1) Наземний: залізничний, автомобільний, трубопровідний, електронний, гужовий.

2) Водний: морський, річковий, озерний.

3) Повітряний: авіаційний.

 Робота різних видів транспорту характеризується певними показниками:

- Обсяг  перевезень (тонн або осіб);

- Вантажообіг – показник обсягу роботи транспорту з перевезення вантажів, що обчислюється як добуток кількості перевезених вантажів на відстань певного перевезення (т/км);

- Пасажирообіг – показник обсягу пасажирських перевезень транспорту (осіб/км);

- Швидкість перевезень (км/год);

- Собівартість перевезень ($);

- Працемісткість (осіб);

- Пропускна спроможність трас;

- Залежність від погодних та сезонних змін;

- Маневреність транспорту («від воріт до воріт»).

 Дослідження №3 «Міські види транспорту свого обласного центру»:

1.      Дізнайтеся, які міські види транспорту забезпечують основні перевезення пасажирів у вашому обласному центрі, їх основні напрямки та вартість перевезень.

2.      Використовуючи мережу Інтернет, визначте, яку середню кількість пасажирів щоденно перевозить кожен вид міського транспорту.

3.      З'ясуйте, які проблеми заважають міським видам транспорту вашого обласного центру досягти європейського рівня розвитку.

4.      Запропонуйте власну програму подальшого розвитку одного з міських видів транспорту.