8 клас 12.03.26 Урок №42

 Тема: Природні зони України: мішаних і широколистих лісів. Степова природна зона України. Лісостепи.                                                                                                                  Домашнє завдання: Опрацювати §37 (ст.176-181), оцінити свої знання за 12 балами (ст.181).

Цей ліс живий   у нього добрі очі .

Шумлять вітри у нього в голові.

Старезні пні, кошлаті поторочі,

літопис тиші пишуть у траві.

Дубовий Нестор дивиться крізь пальці

на білі вальси радісних беріз.

І сонний гриб в смарагдовій

фуфайці дощу напився і за день підріс.

Багряне сонце сутінню лісною

у просвіт хмар показує кіно,

і десь на пні під сірою сосною

 ведмеді забивають доміно.

Малі озерця блискають не злісно,

колише хмара втомлені громи.

Поїдемо поговорити. з лісом,

 а вже тоді я зможу                                                                                                                                       І з людьми..       

 Ліна  Костенко

 

План характеристики природної зони:

1.  Розташування  території - географічне положення.

2.   Кліматичні особливості ( кількість  і  режим опадів, температури січня й липня)

3.   Переважання типів ґрунтів, умови його утворення

4. Особливості рослинного покриву, основні види типових рослин.

5.   Особливості тваринного  світу.

6.   Видозміни природних комплексів людиною.

  Україна — дивовижна країна. Вона має різні природні зони: ліси, гори, річки, степи. Кожна з них особлива, кожна має свою красу й багатство.

Якщо мандрувати сушею від Північного полюса на південь, то можна спостерігати, що великі ділянки земної поверхні з однаковою природою змінюють одна одну. Такі ділянки Землі називають природними зонами.

У природній зоні однакова погода впродовж року, подібні ґрунти, рослини і тварини.

У північній півкулі з півночі на південь розташовані такі природні зони: арктичні пустині, тундра, тайга, мішані ліси, лісостеп, степи, пустині.

У горах природні зони змінюються від підніжжя до вершин.

Територія України лежить у зонах мішаних лісів, лісостепів і степів. Українські Карпати і Кримські гори вважають окремими природними (фізико-географічними) країнами.

Мішані ліси

Зона мішаних лісів займає північну частину України. її поверхня рівнинна. Зону мішаних лісів називають Українським Поліссям. На території цієї природної зони багато річок. Це — край озер і боліт. Там створена велика штучна водойма — Київське водосховище.

У зоні мішаних лісів весна прохолодна. Літо тепле, вологе. Влітку сонячні промені добре нагрівають землю, адже сонце високо піднімається на небосхилі. Осінь дощова. Зима сніжна, не дуже холодна, з відлигами.

Завдяки значній кількості опадів річки Полісся повноводні. Навесні, під час танення снігів на них бувають тривалі повені. Дощова і тала вода повільно просочується в ґрунт, тому й утворюються болота. Підземні води виходять на поверхню численними струмками. Вони живлять річки, озера, болота.

У лісах рослини ростуть ярусами. Верхній ярус утворюють дерева. Середній, який називають підліском, — кущі. Нижній — трав'янисті рослини і гриби.

У північній частині зони мішаних лісів переважає хвойне дерево сосна звичайна і листяне — дуб звичайний. Південніше, крім дуба, разом із сосною ростуть граб, береза, липа, осика, клен, вільха. Підлісок утворюють кущі ожини, шипшини, барбарису, ліщини, малини. На заболочених місцях поширені брусниця і чорниця.

Ранньою весною в лісі першими зацвітають підсніжники, проліски, ряст, анемона. Пізніше — конвалія, фіалки, купина, сон-трава. Влітку між деревами залишаються лише вологолюбиві, тіневитривалі рослини — папороті, мохи, копитняк. Інші трав'янисті рослини ростуть на галявинах і узліссях. Серед них: звіробій, деревій, валеріана, ромашка, іван-чай. У мішаних лісах багато грибів.

Восени з листяних дерев і кущів опадає листя. Більшість трав'янистих рослин відмирає. Опале листя і відмерлі рослини утворюють лісову підстилку, яка затримує вологу в ґрунті. Поступово перегниваючи, вона перетворюється на поживні речовини для рослин.

У зоні мішаних лісів різноманітний тваринний світ. Тут водяться травоїдні звірі: зубр, лось, олень благородний, козуля, заєць, миші. Хижі — вовк, лисиця, рись, тхір чорний, куниця лісова. Є також і всеїдні — дика свиня, борсук, білка, їжак.

Біля лісових водойм селяться бобри, видри, ондатри. У лісі й на узліссях живуть гадюки та ящірки. З водою пов'язане життя вужів, жаб, тритонів. Річки й озера багаті на рибу.

У лісовій підстилці, під корою дерев, на рослинах живе багато комах. Вони є кормом для птахів. Більшість птахів прилітає навесні з теплих країв. Це — солов'ї, зозулі, шпаки, мухоловки, іволги. На лісових озерах і болотах з'являються лелека білий, журавель сірий, кулики, лебеді. Постійними мешканцями зони мішаних лісів є рябчик, глухар, тетерук, сова сіра, дятел великий.

Щоб зберегти і примножити природу зони мішаних лісів, створено Поліський, Рівненський та інші заповідники.

Лісостеп

Чим далі на південь від зони мішаних лісів, тим більше з'являється безлісних ділянок — ділянок степу. Територія, на якій чергуються ділянки лісу і степу, називається лісостеповою зоною.

У лісостеповій зоні тепле літо і помірно холодна зима. Опадів випадає менше, ніж у зоні мішаних лісів, але більше, як у степах. На степових ділянках переважає чорноземний ґрунт. Природні умови сприятливі для росту і розвитку дикорослих та багатьох культурних рослин. У цій зоні переважно трапляються ділянки листяних лісів. Там живуть тварини, більшість яких поширені і в зоні мішаних лісів.

Степ

На південь від лісостепу до Чорного й Азовського морів розкинулася безлісна територія — степова зона України. Степ — це не лише простір без дерев, а цілий світ із власною красою й багатством. Поверхня степів рівнинна, з горбами, ярами й балками.  

У зоні степів сонце знаходиться вище на небосхилі, ніж у зоні мішаних лісів. Тому сонячні промені падають на степову зону пряміше і дужче нагрівають земну поверхню.

У степах літо довге, сонячне, жарке. Опадів випадає мало. Осінь тепла. У другій половині осені йдуть дощі. Зима коротка, холодна, малосніжна. Весна настає рано. Через те, що температура повітря різко підвищується, волога з ґрунту швидко випаровується.

Навесні і влітку гарячі суховії часто зумовлюють посухи. Взимку холодні вітри спричиняють хуртовини й чорні бурі. Вони руйнують родючий шар ґрунту.

Степовою зоною до морів течуть великі річки України. У дельті Дунаю багато прісних озер, а на узбережжі Чорного моря — солоних озер-лиманів. На Дніпрі побудовано каскад штучних водойм — водосховищ.

У степовій зоні ростуть трав'янисті рослини. Дерева і кущі зустрічаються на берегах водойм і в балках. Тільки там їм вистачає вологи.

Яскравий і різнобарвний степ ранньою весною. Коли в ґрунті ще достатньо вологи, з'являються ранньоквітучі рослини: півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпани, півонії, маки. До настання спеки рослини відцвітають і дають насіння. їх наземна частина відмирає. У ґрунті залишаються бульби, цибулини, кореневища, де накопичуються поживні речовини. Завдяки цим речовинам рослини виростуть і розквітнуть наступної весни.

Ранньоквітучі змінюються рослинами, які пристосувалися до спеки й нестачі вологи.

Улітку в степу з являються полин, типчак, ковила. Одні рослини мають довге коріння, яким з глибини дістають воду. В інших — жорсткі або вузькі опушені листки. Через них випаровується дуже мало води.

У середині літа від спеки починають висихати всі рослини. Вітер підхоплює їх і котить клубками по степу, витрушуючи дозріле насіння. У цю пору степ сірий і непривітний.

У степовій зоні бідніший тваринний світ, ніж у лісі. Майже всі тварини набули жовто-сірого забарвлення, яке робить їх менш помітними серед пожовклої трави.

Більшість тварин живе в норах. Це гризуни: бабаки, ховрахи, хом'яки, миші, тушканчики. Добре розвинутими передніми зубами вони гризуть рослини. Риють нори лисиці, тхори, борсуки. Для звірів нори є схованкою під час небезпеки й несприятливої погоди, місцем народження малят. А для деяких з них — місцем зимового сну або сплячки, накопичення запасу кормів. У норах дрібних звірів селяться плазуни, зокрема гадюка степова, черепаха степова, ящірка прудка.

Завдяки вмінню швидко бігати від ворогів рятуються рідкісні степові птахи — дрофа, стрепет. З ранньої весни в степах чути спів жайворонка степового. Подає голос і перепілка. Походжає рідкісний птах — журавель степовий. Високо в небі літають хижі птахи: орел степовий, кібчик, лунь степовий, боривітер. Вони полюють на гризунів і дрібних птахів.

У степах безліч комах: метеликів, жуків, сарани, коників. Кормом для них є різні частини рослин. Комахи, в свою чергу, є кормом для птахів, плазунів і земноводних.

Для збереження природи в степовій зоні створено заповідники, серед яких: Асканія-Нова, Луганський, Український степовий.

ВИСНОВКИ

  Природні зони України (мішаних лісів, лісостеп, степ) простягаються із північного заходу на південний схід, змінюючись відповідно до зростання континентальності клімату та зменшення вологи. Полісся (північ) має хвойно-широколисті ліси, центральний лісостеп — поєднання лісів і степу, а південь займають безлісі чорноземні степи. 

1. Зона мішаних і широколистяних лісів (Українське Полісся)

Розташування: Північ України (бл. 20-24% території).

Клімат: Помірно континентальний, вологий (опади 600-700 мм).

Ґрунти: Дерново-підзолисті, сірі лісові, торфово-болотні.

Флора/Фауна: Сосна, дуб, граб, береза; лось, козуля, кабан, вовк, лисиця, поліський зубр. 

2. Лісостепова зона

Розташування: Центральна частина, смуга від Молдови до Росії (бл. 33% території).

Клімат: Перехідний: від помірно вологого на заході до континентального на сході.

Ґрунти: Чорноземи типові, сірі лісові.

Флора/Фауна: Дубово-грабові ліси чергуються з лучними степами. Багатий тваринний світ (мікс лісових і степових видів). 

3. Степова природна зона

Розташування: Південь та південний схід України.

Клімат: Континентальний, посушливий (опади <400 мм на півдні).

Ґрунти: Чорноземи звичайні та південні, каштанові.

Флора/Фауна: Ковила, типчак, стоколос; гризуни (ховрахи, бабаки), степові птахи (жайворонки, орел). 

Господарська діяльність: Лісова зона — лісове господарство; Лісостеп — вирощування зернових, цукрових буряків; Степ — зернове господарство, соняшник.