Тема: Води суходолу Північної Америки. Домашнє завдання: Опрацювати §36 (ст.178-183), оцінити свої досягнення за 12 балами (ст.183).
Географічна
номенклатура: річки — Міссісіпі, Міссурі, Колумбія, Маккензі,
Юкон, Колорадо; Ніагарський водоспад;
озера —
Великі (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері,
Онтаріо), Велике Солоне.
На
території Північної Америки наявні всі типи вод суходолу: багаторічна мерзлота,
болота, льодовики та підземні води – це обумовлено різноманітністю природних
умов материка. А найбільший об’єм вод суходолу міститься у повноводних річках та озерах Північної Америки. Усі річки
Землі – чудовий дар природи. Їх треба берегти, про них треба турбуватися, бо
без цих живих джерел дорогоцінної вологи неможливе життя на нашій планеті. Існує твердження «Водна мережа
материка – це дзеркало його клімату та рельєфу». Від рельєфу залежить довжина
річки, площа басейну, напрям та швидкість течії, наявність порогів та водоспадів.
Клімат вливає на характер живлення та режим річки, а саме:
повінь, паводок, межінь, льодостав. Складний рельєф, геологічна будова,
різноманітний клімат Північної Америки створюють умови для формування
розгалуженої річкової мережі та озерних систем. Північна Америка багата на
поверхневі і підземні води. Територією материка протікає безліч великих річок,
багато озер різноманітного походження, в тому числі всесвітньо відома система
Великих озер — найбільшого скупчення прісної води на Землі, є й льодовики —
гірські та покривні, значні площі зайняті багаторічною мерзлотою. Річки басейну Північного Льодовитого океану
протікають територією давнього зледеніння, через озера, і мають неширокі долини
зі скелястими берегами і численними порогами. Живлення переважно снігове і надовго замерзають. Річки басейну Тихого океану переважно короткі,
глибокі, бурхливі, багатоводні, багаті на гідроенергію. Долини річок вузькі й
глибокі. Танення снігів і льодовиків у горах підтримує високий рівень води,
особливо в літній період. Найбільш
важливу роль у забезпеченні населення материка водними ресурсами відіграють
річки басейну Атлантичного океану. Це досить розгалужені річкові системи із
широкими долинами. Такою річковою системою є найбільша річка на материку –
Міссісіпі з притоком Міссурі та іншими притоками. За своєю історичною роллю і
господарським значенням річка має для американців таке значення, як Дніпро для
українського народу. Щоб існувати, жити, треба живитися – такий закон природи.
Річки також підкоряються йому. Річка Міссісіпі живиться весною - талими, восени - дощовими, взимку - підземними водами. У
Північній Америці багато озер. Сучасне заледеніння (загальна площа — понад 2
млн. км2, покривні льодовики Ґренландії, Канадського Арктичного Архіпелагу і
гірські льодовики Кордільєр). Багаторічна мерзлота. Запаси підземних вод.
Основні
річкові системи
Міссісіпі.
Найважливіша водна артерія Північної Америки — Міссісіпі. Зі своєю
головною притокою Міссурі вона має довжину
Вона бере початок від невеликого
озера в штаті Міннесота й майже досягає Великих озер. У верхів’ях річка
протікає через невеликі озера й болота, утворюючи пороги й кам’янисті
перекати. Майже по всій протяжності
Міссісіпі має широке русло. За кількістю вигинів річка може претендувати на
одне з перших місць у світі. Якщо випрямити всі петлі, вона стане утричі
довшою. Цікаво, що Міссісіпі в напрямку до гирла не розширюється, а, навпаки,
звужується. При впадінні в Мексиканську затоку утворює велику дельту порослу
вологими субтропічними лісами. Найбільші притоки: Міссурі, Огайо, Арканзас. Режим Міссісіпі дуже складний, що
пов’язано з великою розмаїтістю природних умов на території її величезного
басейну. Максимум витрати води спостерігається навесні через танення снігів у
верхній частині басейну й улітку у зв’язку з максимумом на річці Огайо й дощами
в горах. До кінця літа Міссісіпі сильно міліє. Великі глибини зберігаються
тільки в нижній течії. Має великі запаси енергії. Говорячи про Міссісіпі, неможливо
не згадати Міссурі, її притоку, що сама по собі є однією з найбільших
річок світу й майже на
Маккензі.
Найбільша північна річка — Маккензі (індіанці називали її «великою
річкою»). Свою назву вона дістала на честь дослідника цих місць Олександра
Маккензі, який в 1789р. першим з європейців проплив по ній. Головна притока Маккензі —
гірська річка Атабаска, що бере початок у Скелястих горах Канади, потім вона
стрімко йде на Великі рівнини й там впадає в однойменне озеро. З озера річка
виходить під незвичайною назвою — Невільнича. Прокладаючи шлях на північ,
р. Невільнича впадає у Велике Невільниче озеро. Річка, що випливає з Великого
Невільничого озера, має назву Маккензі, довжина її 4250км. Маккензі протікає в Канаді
протягом
Юкон.
Річка Юкон відома своїй назві "золотою лихоманкою” початку ХХ
століття, або Клондайком, за іменем її притоки.
Юкон (в перекладі „велика ріка”) річка у Канаді та
США (Аляска). Довжина
Колорадо. «Ріо-Колорадо», як називали її іспанці, що означає
"червона ріка”, тому що ущелина, де вона протікає, складена породами
червоного кольору. Каньйон вони назвали Восьмим дивом Світу. Починається в передгір’ях Кордильєр і впадає в
Каліфорнійську затоку. Довжина річки
Колумбія. Річка
Колумбія отримала свою назву на честь корабля «Колумбія», на якому мореплавці в
1792 році відкрили гирло річки. Протікає на північному заході материка.
довжиною річки 1950км. Вона належить до
Тихого океану і має льодовиковий режим. Річка бере початок біля підніжжя гори Фарієм. У своєму
верхів'ї вона, сполучаючи ряд мальовничих льодовикових озер, тече спочатку на
північ, потім різко повертає на південь, прямуючи до кордону США. Тут Колумбія
прорізує глибоку ущелину в лівому Колумбійському плато. Річка Колумбія, незважаючи на численні пороги, судноплавна на
протязі
В Північній Америці багато
річок та озер, і всі вони різні. У
кожної свій характер, свій “почерк”, паспорт, тільки властиві їй, через гори і
рівнини, луки і ліси, степи й пустелі несуть річки свої води – прозорі й
каламутні, холодні й теплі, прісні й солонуваті.
Озера
Озера
бувають різними за походженням -
тектонічні, льодовикові, загатні, лиманні, залишкові, заплавні, карстові,
вулканічні. В помірному та субарктичному поясі Північної Америки розташована
велика кількість озер. Вони мають льодовиково-тектонічне походження. Озера
Північної Америки відрізняються різноманітним походженням улоговин. На півночі
переважають озера, що утворилися в льодовикових улоговинах. У Кордільєрах багато кратерних і
карстових озер, а на внутрішніх плоскогір’ях — дрібних залишкових, як, наприклад,
Велике Солоне. Північна Америка – материк Великих озер. Першовідкривачі, які освоювали
нові землі, додавали до назви географічних об’єктів епітет «великий» й не
помилилися, адже із 19 найбільших за площею озер світу 8 знаходиться тут, на
півночі материка. На рівнинах, у широких
річкових долинах, багато озер-стариць. Великі
озера — найбільший у світі прісноводний басейн. Великі озера мають
льодовиково-тектонічне походження. П’ять
озер — Верхнє, Гурон, Мічиган, Ері й Онтаріо — розташовані на різних висотних
рівнях і являють собою каскад природних водоймищ, з’єднаних короткими
порожистими річками, вони містять 20% світових запасів пісної води. На найнижчому ступені лежить озеро Онтаріо, яке
з’єднано з озером Ері короткою (58 км) річкою Ніаґарою. Зриваючись із крутого
уступу, вона утворює всесвітньо відомий Ніаґарський водоспад — грандіозне
природне утворення на кордоні США й Канади, висота якого 51м.
Озеро Верхнє (82,1 тис. км2) — найбільше
прісноводне озеро у світі, найглибше (393м),
має найбільший об’єм води. Вода в ньому найхолодніша. Взимку воно
замерзає. В сурові зими товща льоду сягає 1,5м.
Друге місце займає озеро Мічиган, воно
подібно апендиксу в системі озер. В перекладі означає "велике озеро".
Воно цілком знаходиться в промисловому районі США, тому сильно забруднено.
Раніше в ньому водилось багато риби: лосось,
щука, осетри.
Озеро Гурон займає центральне місце в
системі озер. За розмірами та об’ємом воно поступається тільки озеру
Верхнє. Носить ім’я індійського племені Гурони. З озера Гурон витікає р.
Детройт, з’єднуючи його з озером Ери. На берегах цього озера
колись проживали індійці племені Ери, що означає "кішки". Потом їх
знищили войовничі ірокези, але назва озера залишилась.
Найнижче за висотою та найпрекрасніше озеро
ірокези назвали Онтаріо – "прекрасне", але сьогодні воно є найбруднішим. Озера Ері та Онтаріо з’єднує річка
Ніагара. Перед уступом ріка ділиться на два рукава островом Козій. Цей острів ще називають Райдужним, тому що сонячні промені, заломлюючись в водних бризках,
утворюють райдугу. 94% води Ніагари падає на канадській частині річки и
називається Хорсу-Фолс –
"підкова коня". З-за цього тут стоїть страшенний шум, який чутно на
відстані
Інші води
Річки й озера з’єднані мережею каналів і мають велике транспортне значення. Для Північної Америки характерне сучасне зледеніння (площею 2 млн.км). Це покривні льодовики Гренландії, Канадського Арктичного архіпелагу і гірські льодовики Кордильєр на північному заході материка, де їх утворенню, крім низьких температур, сприяють рясні снігопади. На Алясці – один із найбільших льодовиків Беринга (170км.). Льодовики охороняються у національному парку «Глетчер», що в перекладі означає «льодовик». На півночі материка поширена багаторічна мерзлота. Величезне значення для водопостачання населених пунктів Північної Америки мають найбагатші запаси підземних вод, розвідані в надрах материка. Внутрішні води Північної Америки значно забруднені внаслідок господарської діяльності людини. Країни материка працюють над вирішенням цієї проблеми.
План характеристики річки
1. Назва річки
2. До басейну якого
океану належить
3. Місце витоку
4. Куди впадає
5. Напрямок течії
6. Основні притоки
7. Режим та
живлення
8. Господарське
використання
Озера Північної Америки
|
Назва |
Площа Тис. км2 |
Найбільша глибина, м |
|
Верхнє |
84130 |
393 |
|
Гурон |
59700 |
208 |
|
Мічиган |
5810 |
281 |
|
Велике Ведмеже |
31329 |
137 |
|
Ері |
25667 |
64 |
|
Вінніпег |
24390 |
18 |
|
Онтаріо |
19554 |
236 |
|
Манагуа |
8430 |
70 |
|
Велике Солоне |
4144 |
14 |
Немає коментарів:
Дописати коментар