Тема: Роль життєвих цінностей у формуванні характеру. Цінності і якість життя. Моральний розвиток особистості. Домашнє завдання: підготуватися до тематичного оцінювання, повторити інформацію в ІІІ розділі підручника «Психічна та духовна складові здоров’я» (ст.51-97).
Щоб стати особистістю, потрібно знайти, виховати і навчити
себе, визначити своє місце в житті, показати себе світу, зайняти в ньому своє
місце і чинити гідно.
Український філософ Іван Бойченко
Притча про сосуд
Професор
філософії перед лекцією заходить в зал і розкладає на столі декілька предметів.
На початку лекції він мовчки бере велику порожню банку, і заповнює її великими
камінцями.
Потім
запитує:
- Банка повна?
-Так! - погоджуються студенти.
Тоді професор дістає коробку з галькою і
висипає її в цю ж банку. Він злегка потряс банку і галька, звичайно, заповнила
відкриті області між камінцями.
Він знову запитав студентів:
- Банка повна?
Вони розсміялися і погодилися, що банка
повна.
Тоді професор дістає коробку піску і висипає
його у банку. Природно, пісок заповнює усю решту простору.
Ще раз професор запитав студентів, чи повна
банка? Так, відповіли студенти, тепер вона точно повна!
- Тепер, - сказав професор, - я
хочу, щоб ви зрозуміли, що це - ваше життя. Камінці – це важливі речі - ваша сім'я, ваші друзі, ваше
здоров'я, ваші діти. Якби усе інше було втрачено, і тільки вони залишилися,
ваше життя було б все ще повне. Галька - це інші речі, які мають значення
подібно до вашої роботи, вашого будинку, вашого автомобіля. Пісок - усе інше,
це просто дрібниці життя. Якщо ви спочатку насиплете пісок у банку, то не буде
місця для речей, які є важливими для Вас. Зверніть увагу на речі, які є дійсно
важливими для вас.
Піклуйтеся спочатку про камінці - це дійсно має значення. Встановіть ваші пріоритети. Решта - тільки пісок.
Цінності — це те, що, важливо для вас, за допомогою чого люди звіряють і оцінюють
будь-що у своєму житті.
Життєві цінності – це ідеї, ідеали, цінності, до яких прагнуть людина і
суспільство.
Ціннісні орієнтації – це ті стани, явища та процеси в навколишньому житті, які стають орієнтиром для людини, спрямовують формування її цілей, а також способи їх досягнення.
Мораль – це сукупність ідеалів, принципів, норм, які регулюють
і спрямовують соціально значущу поведінку людини, тобто поведінку її щодо інших
людей, соціальних груп, народу, людства в цілому.
Моральність - це ще й
усвідомлення, прийняття принципів і норм людьми, дотримання їх у вчинках і
поведінці.
Добро виявляється в конкретних діях, у відповідальності
людини за здійснене, визнанні своїх помилок, своєї провини, готовності і вмінні
брати на себе відповідальність, відповідати за наслідки здійсненого.
Зло – це все те, що перешкоджає єднанню людей, гармонізації
суспільних відносин.(насильство, злочинність, грубість, егоїзм, злість…)
Любов – це одна з форм подолання відчуженості між людьми, вершина гуманного ставлення до людини.
Якість життя — це сприйняття людиною
свого становища в суспільстві залежно від її культурних особливостей, системи
цінностей та у зв’язку з її цілями, очікуваннями, стандартами. Фактично якість
життя — це ступінь задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб
людини. Людина визначає якість свого життя, порівнюючи фактичний рівень
задоволення потреб з очікуваним. Таке порівняння складається з об’єктивних і
суб’єктивних критеріїв, що характеризують фізичний, психічний і соціальний
добробут. Суб’єктивно людина оцінює якість свого життя за системою власних
цінностей. Якщо головною цінністю людини є, наприклад, творча робота, то саме
її наявність сприймається як висока якість життя, а якщо людина вважає, що
головне — це гроші, то високу якість життя визначають доходи, але аж ніяк не
творча робота. Отже, наші цінності безпосередньо впливають на нашу суб’єктивну
оцінку якості власного життя. Питання
про моральний розвиток особистості на сьогоднішній день дуже актуальне.
Алкоголізм, наркоманія, захоплююча своїми сітями молоде покоління, вплив
деструктивних сект, зростання дитячої злочинності, бездуховність, знецінення
сім'ї як осередку суспільства, втрата моральних орієнтирів є тривожним
сигналом. Сам термін «моральність» прийшов до нас з латини. «Нрави» – це ті
еталони і норми, якими керуються люди у своїй поведінці, у своїх повсякденних
вчинках. Моральне
виховання повинно розпочинатись в сімейному колі, потім здійснюватись у
дитячому садочку, школі, вищому навчальному закладі і продовжуватись у вигляді
самовдосконалення усе життя. Людина, яка виховувалась за моральними нормами, в
результаті стає морально вихованою. Моральна вихованість реалізується в
суспільно цінних властивостях і якостях особистості, у відносинах між людьми, у
ставленні до діяльності, в спілкуванні. Про те, що людина морально вихована,
говорить глибина її моральних почуттів, муки совісті, здатність до страждання,
сором, здатність до емоційного переживання. Безумовно, моральний розвиток – це необхідний компонент
розвитку особистості. Моральна людина – це та людина, для якої норми, правила
виступають як її власні внутрішні переконання. Моральна людина не механічно їх
виконує, а це її внутрішній стан, це внутрішньо пережиті і стійко закріплені в
свідомості, поведінці, в мислені критерії і способи дії, які не порушуються
нею, і не обтяжують її, а вчинки згідно з моральними нормами приносять
задоволення. Таким чином, на основі викладеного вище матеріалу можна зробити
висновок про те, що моральний розвиток – це одна з найважливіших умов розвитку
особистості, що забезпечує не просто її гармонійний розвиток,
а й робить особистість соціально зрілою. Цінність – властивість чого-небудь задовольняти прагнення
людини, що таким чином робить цей предмет цінним. У широкому значенні
розрізняють матеріальні та духовні цінності. Отже, цінності – це те, що важливо
для нас, за допомогою чого люди звіряють і оцінюють будь-що у своєму житті.
Життя і здоров’я - найбільші людські цінності. Дуже
важливо визначитися з тим, що є найголовнішим для вас, адже життєві цінності
допомагають формувати характер і контролювати вчинки, бажання й рішення. Одні
цінності для людини мають більше значення, інші — менше. Так утворюється
ієрархія цінностей. Чи існують вічні цінності? Деякі святині супроводжують
історію людського роду від самих джерел. Без них людство не було б тим, чим
воно є. Ці цінності зберігають статус загальнолюдських. Святість життя,
достоїнство волі, велич любові, немеркнуче світло краси, невичерпне джерело
добра... Однак є вічні цінності, які наукова
думка людства виокремлювала за всіх часів своєї історії, і найвища серед них —
життя та здоров’я людини. Тому для вас важливо визначити найвищу мету свого
життя — так, щоб вона відповідала й суспільним потребам, і власним моральним, і
духовним нахилам, прагненням. Потрібно йти до цієї мети неухильно, не
зупинятися на чомусь одному, мати широке коло інтересів — пізнавальних,
естетичних та інших. Кожен із
нас має якості, які ріднять із іншими людьми. Однак, будь-яка людина
неповторна. Тож зробімо своє життя і життя тих, хто нас оточує, позитивним. Цим
самим збережімо власне здоров’я та здоров’я
наших близьких!
Прочитайте уривок із книги
Богдана
Гаврилишина «Залишаюсь
українцем». «Кожен вчиться по-різному і кожному з нас потрібно робити це
протягом усього життя. Існують навчальні заклади — від дитячих садків до
докторантури, але дуже важливо вчитись у життя, а не тільки від учителів та з
книжок. Ми можемо навчитися з того, що бачимо, нюхаємо, смакуємо, з того, де
перебуваємо, хоч який би був наш досвід і з ким би ми спілкувались: із
батьками, друзями, дітьми, цікавими особистостями... Ми повинні фільтрувати
наші спостереження, досвід, «перетравлювати» їх і зберігати позитив. Ми можемо
будувати, лише базуючись на позитивних речах. Кожен із нас має сильні й слабкі
сторони, певні здібності. Найкраще — зосередитись на своїх сильних якостях і
опиратися на них, а не витрачати енергію на спроби усунути всі свої недоліки й
слабкі сторони. З успіхами та з часом слабкі сторони можуть зникнути або
принаймні відійти на задній план і не заважати нам ставати кращими,
вартіснішими, більш амбітними. Слухати — важливіше, ніж говорити. Коли говориш,
то чуєш те, що вже знаєш. Коли слухаєш, то можеш почути щось нове. Говорити,
одначе, важливо для того, щоб перевірити свої ідеї, висловити почування й іноді
спонукати людей змінювати себе і робити щось корисне. Нам треба мріяти, а
опісля зосереджувати енергію на конкретних ділянках і діях. Необхідно
ризикувати і припускатися помилок, але вчитися на них і тоді розпочинати новий
виток із мріями. Потрібно бачити в людях добре і демонструвати це щирою вірою в
них. У кожного з нас є добро і зло, але своїм ставленням до людей ми можемо
допомогти доброті переважати в них. Тоді люди виправдають нашу довіру, ту
думку, яку ми маємо про них. Звичайно, будуть і розчарування, але так можна
досягти більшого в житті, й люди допоможуть виконати завдання, реалізувати
мету, особливо коли вона корисна і важлива. Довіряйте людям і, добре думаючи
про них, ви само-стверджуватиметесь. Мистецтво життя — це пошук гармонії,
уникання конфліктів — внутрішніх та з іншими. Вчитися, мріяти, діяти. З
ентузіазмом, оптимізмом, захопленням».
Рецепт щастя: візьміть
чашу терпіння, влийте в неї повне серце любові, додайте дві жмені щедрості,
посипте добротою, плесніть трохи гумору і додайте якомога більше віри, Усе це
добре перемішайте. Намажте на шматок відпущеного вам життя і пропонуйте
кожному, кого зустрінете на своєму шляху.
Немає коментарів:
Дописати коментар