Індивідуальне консультування, психокорекція, профорієнтація

вівторок, 3 березня 2026 р.

7 клас 04.03.26 Урок №31

Тема: Клімат Північної Америки. Підсумкова робота (гр.1). Практична робота №11:  Опис одного з типів клімату Північної Америки за кліматичною картою та кліматичною діаграмою.                                                                                             Домашнє завдання: Опрацювати §35 (ст.173-178), оцінити свої досягнення за 12 балами (ст.178).

 Клімат - це багаторічний режим погоди. Чинники, які формують клімат -  сонячна радіація, циркуляція повітряних мас, підстильна поверхня, океанічні течії.                                             Клімат Північної Америки надзвичайно різноманітний через велику протяжність з півночі на південь, що охоплює всі пояси від арктичного до субекваторіального. Основні чинники: холодні течії (Каліфорнійська) на заході, теплі (Гольфстрім) на сході та вплив Кордильєр, що перепиняють вологі повітряні маси. Переважна частина лежить у помірному поясі.           Торнадо – потужний атмосферний вихор , що виникає при зіткненні повітряних мас, що мають великі температурні відмінності.

Основні кліматичні пояси та типи клімату: 

  • Арктичний: Крайня північ, дуже холодні зими (-40C і нижче, сухе повітря, сніговий покрив.
  • Субарктичний: Взимку панує арктичне повітря, влітку — помірне.
  • Помірний: Найбільша зона. Охоплює морський клімат (на заході), помірно-континентальний (у центрі) та мусонний (на сході).
  • Субтропічний: Теплі зими, гаряче літо. Області: середземноморська (сухе літо), континентальна (сухіша), вовча (мусонна).
  • Тропічний: Південь США, Мексика. Характерні пустелі на заході (Каліфорнійська течія) та вологі райони на сході.
  • Субекваторіальний: Крайній південь (Панамський перешийок), спекотно весь рік, панування вологих повітряних мас влітку.

Особливості клімату

1.       Вплив рельєфу: Рівнинність у центрі дозволяє холодним арктичним повітряним масам вільно проникати далеко на південь, а теплим — на північ.

2.       Опади: Максимальна кількість опадів випадає на північно-західному узбережжі (вологі західні вітри) та південно-східному, а мінімальна — у внутрішніх районах та на південному заході.

3.       Небезпечні явища: Часті урагани, торнадо (у центрі), засухи. 

4.       Значна протяжність з півночі на південь зумовлює: великі розбіжності в показниках сонячної радіації між північчю та півднем;

5.       Значні відмінності температурних показників;

6.       Значна протяжність із заходу на схід та особливості рельєфу-зумовлюють нерівномірний розподіл опадів;

7.      Головна роль у зволоженні належить Атлантичному океану (мусони, пасати);

8.      Вплив Тихого океану.

У цілому сукупність кліматотвірних чинників визначають формування надзвичайної різноманітності кліматичних умов материка.

  • Сонячна  радіація - найменше сонячної радіації на півночі. Там протягом року переважають мінусові температури, найбільша кількість на півдні материка, тепло і влітку і взимку)
  • Циркуляція повітря – з півночі дмуть арктичні повітряні маси (холодні і сухі); помірні-континентальні і морські; тропічні; північно східні полярні вітри; західні вітри помірних широт; північно східні пасати
  • Підстилаюча поверхня – (гори, рівнини)
  • Течії – Аляскинська, Гольфстрім-теплі течії, приносять вологу;  Лабрадорська, Каліфорнійська – знижують температуру повітря і кількість опадів.

1. Сонячна радіація. Оскільки Північна Америка дуже витягнута з півночі на південь, спостерігається велика різниця в температурних показниках її північної і південної частин. Це пов’язане із збільшенням кута падіння променів сонця на земну поверхню. Кількість сонячної радіації зменшується з півночі на південь. Так на півночі навіть у липні середні температури на материку не перевищують 0 ... +8 °С, а на півдні середньорічні температури вищі +20 °С.

2. Циркуляція повітряних мас. На більшій частині материка панує західне перенесення – постійні вітри помірних широт. Воно несе насичене вологою повітря з Тихого океану.

 Південна частина материка зазнає впливу північно-східного пасату з Атлантичного океану. З півночі протягом року проникають північно-східні вітри, які приносять холодне й сухе повітря з Арктики. На сході материка на межі суходолу й океану формуються малопотужні сезонні вітримусони.

3. Підстильна поверхня.

Суттєво впливає на клімат материка підстилаючи поверхня. Рівнинна поверхня центральної частини Північної Америки сприяє вільному переміщенню над територією різних за властивостями повітряних мас. Взимку далеко на південь легко проникає холодне арктичне повітря, а тропічне спекотне повітря – на північ. Влітку суходіл прогрівається і дія холодного повітря послаблюється. Велика різниця в температурі і тиску між холодними і теплими повітряними масами сприяє утворенню сильних вітрів — ураганів. В Америці їх називають торнадо (з іспанської – крутити). Вони пересуваються звичайним для себе маршрутами між Кордильєрами та Аппалачами. Цю територію називають «алеєю торнадо». Вітри у торнадо досягають швидкості 800 км/год. Вони ревуть, як сотні реактивних літаків. Торнадо легко пробиває бетонні стіни будинків, вириває з корінням дерева, переставляє з рейок залізничні вагони. Гори виступають бар’єрами на шляху переміщення повітряних мас. Стіна Кордильєр затримує значну частину вологих повітряних мас, що надходять з Тихого океану. Переваливши через гори, повітряні маси мають менший вміст вологи. Тому, в той час, як на західних схилах Кордильєр випадає понад 3000 мм опадів, на рівнинному сході —лише до 500 мм. На сході Аппалачі затримують просування вглиб материка мусонів.

4.Вплив океанічних течій.Значно впливають на клімат узбережжя морські течії. Так, холодна Каліфорнійська течія викликає на південно-західному узбережжі материка посушливу й спекотну погоду. Навпаки, теплі Аляскинська течія на північному заході і Гольфстрім на сході сприяють надходженню на материк вологих повітряних мас.

Північна Америка має унікальне розташування і має три головні "сили":

·         Географічна широта: Материк протягнувся від екватора до полюса. Результат: Величезна різниця в сонячній енергії.

·         Рельєф (Головний бар'єр): Кордильєри на заході та Аппалачі на сході працюють як «стіни». Ефект "аеродинамічної труби": Центральні рівнини відкриті як для арктичних мас з півночі, так і для тропічних з півдня. Саме тут народжуються славнозвісні торнадо.

·         Океанічні течії: Гольфстрім (тепла) — зігріває схід. Каліфорнійська (холодна) — робить західне узбережжя сухим.

  Оскільки гори Кордильєри мають меридіональний характер розташування вздовж усієї західної частини  материка, то вологі повітряні маси, які сформувалися над Тихим океаном мають лише вплив на західне узбережжя і західні схили гір. Гори виступають бар’єром, який перешкоджає подальшому просуванню повітряних мас на схід. Проте Північна Америка є  достатньо відкритою на півночі для  впливу Північно Льодовитого океану, а на сході для впливу Атлантичного океану, цьому сприяє рівнинний рельєф на більшій частині материка. Протягом року холодні арктичні повітряні маси з Арктики можуть досягати аж Мексиканської затоки, це супроводжується значним погіршенням погодних умов, може випадати сніг, знижується температура повітря.  Також рівнинний рельєф дає можливість проникати далеко на північ спекотному тропічному повітрі. Проникнення таких повітряних мас призводить до підвищення температури та відлиги в північній частині материка. Південна частина материка перебуває під дією північно-східного пасату з Атлантичного океану. На сході материка формуються сезонні вітри – мусони, їх особливість у тому, що влітку вони дмуть з океана на сушу, взимку з суші в океан. Рівнинний рельєф центральної частини Північної Америки дає можливість вільному просуванню повітряних мас з різними властивостями. Великі різниці температури і тиску холодних і теплих повітряних мас призводить до частого виникнення ураганів та торнадо. Найбільш вони поширені на території між гірськими системами Кордильєр та Аппалачі, цю територію називають іноді «алеєю торнадо».  Гори Кордильєри виступають бар’єрами на шляху переміщення повітряних мас. Переваливши через гори, повітряні маси втрачають вологу. Тому, в той час, як на західних схилах Кордильєр випадає понад 3000 мм опадів, на рівнинному сході —лише до 500 мм. На сході Аппалачі затримують просування вглиб материка мусонів. Значно впливають на клімат узбережжя морські течії. Холодна Каліфорнійська течія спричиняє на південно-західному узбережжі материка посушливу й спекотну погоду. Теплі Аляскинська течія  і Гольфстрім  сприяють надходженню на материк вологих повітряних мас.

Пояс

Особливості

Рослина/тварина-(символ)

Арктичний

Крижана пустеля, зима -40 C

Білий ведмідь

Помірний

Чіткі 4 пори року, найбільша площа

Бізон (прерії)

Субтропічний

Тепла зима, поділ на захід (середземноморський) та схід (мусонний)

Секвоя

Тропічний

Дуже спекотно, пустелі на заході (Мохаве)

Кактус Сагуаро

Цікаві факти про Долину Смерті та "Алею Торнадо"

 Долина Смерті (Death Valley) — полюс спеки

Це міжгірна улоговина в пустелі Мохаве (штат Каліфорнія), яка є найнижчим, найсухішим і найспекотнішим місцем у Північній Америці.                                                                         Світовий рекорд: Саме тут 10 липня 1913 року було зафіксовано найвищу температуру повітря на Землі — +56,7°C.                                                                                                                  Сковорода під відкритим небом: Влітку пісок прогрівається до +90°C — на ньому можна реально посмажити яєчню без вогню.                                                                                              Чому так спекотно? Долина лежить на 86 метрів нижче рівня моря і оточена високими горами. Гори працюють як стіни: вони не впускають вологість з океану і не випускають гаряче повітря з долини. Воно циркулює всередині, як у конвекційній печі.                                                       Камені, що рухаються: У Долині Смерті є озеро Рейстрек-Плайя, де величезні валуни самі собою пересуваються по дну, залишаючи довгі сліди. Вчені з’ясували, що це стається взимку завдяки тонкому шару льоду та сильному вітру.

"Алея Торнадо" — кухня штормів

Це неофіційна назва територій у центральній частині США (штати Техас, Оклахома, Канзас, Небраска), де спостерігається найбільша кількість смерчів у світі.                                         Світова столиця смерчів: У США щороку фіксують близько 1200 торнадо. Це більше, ніж у будь-якій інший країні світу.                                                                                                                                                              Фізика процесу: "Алея" — це місце "зустрічі" трьох гігантів:                                                Холодне сухе повітря з Канади.                                                                                                       Тепле вологе повітря з Мексиканської затоки.                                                                              Гаряче сухе повітря з мексиканських пустель. Коли вони стикаються над рівнинами, виникає потужне завихрення.                                                                                                                                                   Швидкість звуку: Вітер усередині найсильніших торнадо може перевищувати 500 км/год. Такий вітер легко знімає асфальт з доріг і перетворює звичайні тріски на смертоносну зброю, що пробиває бетонні стіни.                                                                                                                                                     Будинки-сховища: Багато людей на "Алеї Торнадо" мають спеціальні підземні бункери в саду або "безпечні кімнати" всередині будинку з потовщеними стінами, бо звичайний дім торнадо може рознести за лічені секунди.

Немає коментарів:

Дописати коментар