Тема: Автомобілебудування. Літакобудування. Суднобудування. Верстатобудування. Практична робота №8: Позначення на контурній карті України центрів виробництва транспортних засобів та пояснення чинників їх розміщення. Домашнє завдання: Переглянути відео з теми, письмово розповісти про один транспортний засіб, вироблений в Україні.
Машинобудування є важливою складовою
національного господарства України. В ній зайнята майже третина від усіх
працюючих у промисловості. В Україні існує близько 1000 машинобудівних
підприємств різного призначення. Основними виробництвами, що формують головну
частину вартості продукції, є авіа- та автомобілебудування,
сільськогосподарське, енергетичне та важке машинобудування. Також працюють
підприємства тракторо-, верстато-, суднобудування, залізничного
машинобудування. Практично повністю припинило існування українське точне
машинобудування. Майже 2/3 підприємств перебуває у колективній власності,
близько чверті – у державній. Приватних підприємств у машинобудуванні України
небагато – лише близько 5 %.
Важке машинобудування. В Україні
важке машинобудування склалося у трьох промислових районах: Донецькому, Придніпровському
та Прикарпатському. Чинниками його розміщення там є великий споживач їх
продукції, а також у перших двох районах – потужна металургійна база, яка дає
чавун та сталь для роботи підприємств. У Донецькому промисловому районі
сконцентровано виробництва устаткування для шахтного видобутку вугілля, насосів
(Горлівка) та для металургії (прокатні стани, ковальсько-пресове обладнання), а
також важких металорізальних верстатів, кар’єрних екскаваторів (Краматорськ,
Кадіївка (до 2016 р. – Стаханов), Маріуполь). У великих металургійних містах
Придніпров’я – Кривому Розі та Дніпрі – налагоджене виробництво обладнання для
металургійної промисловості, зокрема устаткування для безперервного розливу сталі,
прокату труб, доменних печей тощо. У Кривому Розі також випускають
гірничошахтне устаткування для залізорудної промисловості. У Західному і
Східному нафтогазоносних районах зосереджено центри, що випускали устаткування
для видобутку нафти і газу: Дрогобич, Борислав, Харків. Виробництво
електричного устаткування. Одним з найважливіших виробництв українського
машинобудування є енергетичне машинобудування. Турбіни для АЕС та ГЕС, парові
котли для ТЕС виробляють у найбільшому центрі машинобудування України –
Харкові. У ньому розміщується одне з найбільших у світі турбінобудівних
підприємств – «Турбоатом», на якому налагоджений повний цикл: проектування,
виготовлення, постачання, налагодження та фірмове обслуговування турбінного
устаткування для електростанцій всіх типів. 3/4 акцій підприємства є державною
власністю. За версією Forbes у 2016 р. компанія «Турбоатом» зайняла 5-те місце
в рейтингу найбільших інноваційних компаній України. Частина продукції
підприємства експортується. Україна є також виробником силових трансформаторів
як важливої продукції електротехнічного машинобудування. Хмельницький
трансформаторний завод «Укрелектроапарат» є одним з найбільших у Європі. Підприємство «Супер» у Запоріжжі складає
надпотужні масляні та сухі трансформатори. В Україні існує багато
кабельно-провідникових заводів, продукція яких необхідна для прокладання
електромереж. Підприємства такого профілю існують зокрема у Запоріжжі,
Кам’янському (до 2016 р. – Дніпродзержинськ), Бердянську, Рівному, Харкові,
Одесі. Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового
господарства.
Виробництво металообробних машин і верстатів. Базовою галуззю машинобудування
України є верстатобудування. Важливі центри верстатобудування – Київ (завод
верстатів-автоматів), Харків (завод агрегатних верстатів), Одеса
(верстатобудівний), Запоріжжя (верстатобудівний), Житомир
(верстатів-автоматів). Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу.
Україна має сприятливі умови для розвитку залізничного машинобудування:
розвинута чорна металургія, розгалужена мережа залізниць, достатня кількість
трудових ресурсів. Усе це зумовило розміщення підприємств локомотиво- та
вагонобудувуння в східній та центральній частинах країни.
Понад 100 років тепловози виробляють у
Харкові на заводі транспортного машинобудування. Окрім тепловозів це
підприємство випускає військову бронетехніку – танки та бронетранспортери.
Луганський тепловозний завод був зруйнований під час військових дій на Донбасі
у 2014 р. Промислові електровози випускають у Дніпрі на електровозобудівному
заводі. Там створене сучасне науково-виробниче об’єднання з виробництва
магістральних електровозів, на які Україна має великий внутрішній попит. Разом
з німецьким концерном Siemens завод спроектував та освоїв серійне виробництво
електровозів, які замінили на вітчизняній залізниці іноземні аналоги.
Вагонобудування в Україні спрямоване
переважно на виробництво товарних вагонів, які виробляють у кількох центрах.
Найбільшим з них є Крюківській вагонобудівний завод, що працює у Кременчуку.
Майже 150 років він складає товарні вагони. Нині завод швидко пристосовується
до кон’юнктури ринку та налагоджує випуск нової продукції: промисловий випуск
вітчизняних пасажирських вагонів, потягів для метрополітену, ескалаторів.
Головний та проміжні вагони метро Крюківського заводу експлуатуються у Києві з
2009 р. У 2012 р. підприємством було побудовано 2 швидкісні дев’ятивагонні
електропотяги «Тарпан», а в 2014 р. сучасний пасажирський дизель-поїзд ДПКр2 в
єдиному екземплярі. Великим підприємством зі складання товарних вагонів,
зокрема вагонів-цистерн, є завод «Азовмаш» у Маріуполі. Окрім того, товарні
вагони виготовляють у Кам’янському, Кадіївці, Києві (на Дарницькому
вагоноремонтному заводі). У великих залізничних вузлах є підприємства з ремонту
локомотивів та вагонів.
Будування суден і човнів. Не
найкращі часи переживає українське суднобудування. Як морська держава Україна
тривалий час славилася випуском морських та річкових суден різного призначення.
Розміщення цих виробництв зорієнтоване на морські та річкові узбережжя. Основним
центром морського суднобудування є Миколаїв, де існує три суднобудівні заводи,
найбільший з яких – «Океан». Його вироби – океанські і морські судна-танкери,
суховантажні, військові судна, китобійні бази, морозильні риболовні траулери,
лісовози, сейсморозвідувальні та пасажирські судна – ходять під прапорами
багатьох країн світу. Налагоджуються кооперативні зв’язки українських
виробників з європейськими. Але водночас заводи зазнають величезних труднощів з
отриманням кредитів для модернізації виробництва, існує брак оборотних коштів,
виробничі потужності мало завантажені. Іншими центрами морського суднобудування
є Херсон, в якому на двох суднобудівних заводах є потужності для випуску
океанських і морських суден різних типів, доків для морських портів і портових
кранів; та Київ, де на заводі «Шхуна» є можливості для складання морських
траулерів для вилову риби. Суднобудівні заводи України виконують замовлення
переважно норвезьких та голландських компаній. Річкове суднобудування і
судноремонт є на Дніпрі (Херсон, Запоріжжя, Київ) та Дунаї (Ізмаїл, Кілія,
Вилкове).
Виробництво автотранспортних засобів.
Працемістке виробництво автомобілів орієнтується в Україні на наявність
достатньої кількості трудових ресурсів, а також розгалужену транспортну мережу,
яка дає змогу ефективно використовувати кооперування у виробництві. Крім того,
достатнє виробництво металу, пластмас, виробництво шин, автомобільного скла,
потужна науково-дослідницька база та великий внутрішній ринок збуту продукції є
сприятливими передумовами для розвитку автомобілебудування в нашій країні, які
поки що використовуються мало. Автомобілебудування виникало в Україні у
середині 50-х рр. ХХ ст. Тоді, колись найбільший у Європі, Львівський
автобусний завод (ЛАЗ) почав серійний випуск автобусів для внутрішньоміських
маршрутів. Потім на Запорізькому автомобільному заводі (ЗАЗ) почалося складання
малолітражних легкових автомобілів марки «Запорожець», а на Луцькому
автомобільному заводі (ЛуАЗ) – вантажно-пасажирських автомобілів. Згодом виник
Кременчуцький автомобільний завод (КрАЗ), який прославився виробництвом
вантажних автомобілів, здатних перевозити 23 т вантажів, а також тягачів,
вантажопідйомністю 30 т! Але слава цих чотирьох колишніх стовпів українського
автомобілебудування вже у минулому. За останні роки через
економічну кризу та нездатність протистояти засиллю іноземної продукції
автомобілебудування України суттєво змінилося як за характером своєї
діяльності, так і за розміщенням. Запорізький та Кременчуцький заводи нині
припинили випуск власних марок автомобілів і перейшли на великовузлове
складання легкових автомобілів та позашляховиків компаній Німеччини, Республіки
Кореї, США, Росії. На внутрішньому ринку автобусів нині панує корпорація
«Богдан» – одна з найбільш динамічних за розвитком компаній в Україні, об’єднує
потужності для виробництва автобусів і тролейбусів, легкових та вантажних
автомобілів, електробусів, комерційної та спеціалізованої техніки, а також має
власну розгалужену торговельно-сервісну мережу по всій країні. Нині це
найбільший автовиробник в Україні. Головне виробництво корпорації «Богдан» – це
найсучасніше за обладнанням підприємство в місті Черкаси, яке здатне випускати
120–150 тис. легкових та 15 тис. вантажних автомобілів на рік. У 2005 р. корпорація «Богдан»
придбала у власність потужності автозаводу в Луцьку. Нині там виробляють
автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, електробуси, а також здійснюють
великовузлове складання легкових автомобілів Республіки Кореї. Нині в Україні значно менше за
обсягами виробництво автобусів також ведеться у Черкасах, Борисполі, Чернігові,
Рівному та інших містах. В останні роки в Україні відновлюється вітчизняне
виробництво рухомого складу для міського електротранспорту: тролейбусів і
трамваїв (Київ, Дніпро). Значним виробником сучасного пасажирського
електротранспорту для міст – трамваїв, тролейбусів та електробусів –
стала корпорація «Електрон» (Львів). Трамваї та тролейбуси «Електрон» – це
низькопідлогові підвищеної комфортності вагони із системою кондиціонування
салону, зниженим рівнем вібрації та шуму. Трамвайні вагони призначені для колій
різної ширини та мають 3, 5 і більше секцій. Головною особливістю львівського
тролейбуса є можливість його автономного ходу, тобто без контактної мережі, на
відстань до 3 км. Електробус «Електрон» – це екологічний міський транспорт
нового покоління, який здатний без підзарядження акумуляторів проходити до 300
км. Крім того, корпорація «Електрон» є виробником спеціальних автомобілів для
комунального господарства та екстреної медичної допомоги. В Україні також налагоджене
виробництво мотоциклів марки «Дніпро», причепів та автофургонів для перевезення
пошти та харчових продуктів на Київському мотоциклетному заводі (КМЗ). У Харкові
та Чернігові виробляють спортивні та дитячі велосипеди, дитячі та інвалідні
візки.
Виробництво
повітряних літальних апаратів.
Україна належить до небагатьох країн світу, що володіють повним циклом
створення авіаційної техніки, і займає провідне місце на світовому ринку в
секторі транспортної та регіональної пасажирської авіації. За рівнем розвитку
літакобудування Україна належить до найбільш розвинутих держав світу.
Стратегічно важливе для України виробництво розвивається на основі потужної
науково-дослідної бази та висококваліфікованих кадрів. Центрами авіаційної
промисловості є Київ і Харків, найбільші наукові й промислові центри України.
Київське державне підприємство «Антонов» випускає одні з найкращих у своєму
класі літаки, які мають загальносвітове визнання і є конкурентоспроможними на
ринках Європи і світу, а також космічні літальні апарати. Саме на цьому
підприємстві було створено найбільші в світі вантажні літаки: серійний літак
«Руслан» (АН-124), який підіймає 150 т та одиничний екземпляр літака «Мрія»
(АН-225), вантажомісткістю 250 т! У 2016 р. було заявлено про те, що
розглядається можливість запуску серійного виробництва найбільшого в світі
літака. Україна є
значним виробником космічної техніки. Великим центром ракетобудування є Дніпро. Двигуни для літаків в Україні складають
на одному з провідних у світі підприємств цього профілю – «Мотор Січ» у
Запоріжжі. Там налагоджено розробку, виробництво, ремонт та сервісне
обслуговування авіаційних газотурбінних двигунів для літаків та вертольотів.
Проблеми і перспективи розвитку підприємств
машинобудування в Україні. Машинобудування не оминули кризові явища,
які призвели до значного скорочення випуску продукції, розбалансування
виробництва, а також погіршення виробничих зв’язків, що роками складалися як
наслідок спеціалізації та кооперування. Частина підприємств перейшла на випуск
іншої продукції або змінила форми своєї діяльності. Інші, не витримавши
конкуренції з іноземними виробниками, взагалі припинили своє існування. Значна
частина продукції машинобудування, попит у якій раніше задовольнявся за рахунок
власного виробництва, нині надходить із-за кордону. Це стосується передусім
автомобілів, побутової техніки. Через скорочення фінансування роботи наукових і
конструкторських організацій недостатньо запроваджуються новітні технології, що
спрямовані на ресурсозбереження та зменшення кількості відходів.
Немає коментарів:
Дописати коментар