Тема: Безпека харчування. Профілактика негативних наслідків незбалансованого харчування. Профілактика харчових отруєнь. Надання долікарської допомоги при харчових отруєннях та кишкових інфекціях. Безпека харчування в умовах надзвичайних ситуацій. Домашнє завдання: Опрацювати §9 (ст.89-99), скласти пам’ятку (вправа 9-2 або 9-4 у е-додатку).
Притча «Яка
їжа найкорисніша і найбезпечніша?»
Якось до великого мудреця прийшли люди і стали питати
його, яка їжа найкорисніша і найбезпечніша для здоров’я. мудрець відповів:
-
Добре,
я скажу вам 8 ознак найкориснішої та найбезпечнішої їжі:
1) Вона приємна на смак і запах без приправ.
2) У неї немає нервової системи, вона не кричить і
тремтить від страху, коли її хочеться взяти, щоб з’їсти.
3) Вона повинна рости в Природі і мати збалансований
набір мікро- і мікроелементів від Природи, інакше вона не буде повноцінно
засвоюватися.
4) Ця їжа – зберігається і не гниє без холодильника
більше 1 – 3-х днів.
5) У неї немає очей. Якщо в їжі є очі, значить, у нї є
душа. А якщо є душа, то вона буде мститися кожному, хто вб’є її тіло.
6) У неї немає мами і тата, які будуть страждати від її
загибелі.
7) Її неможливо вбити. Єдиний спосіб жити – це давати
жити іншим. Тільки жива їжа може дати здорове життя. Убите – вбиває. Головний
секрет духовного щастя – це робити щасливими всіх живих істот.
8) Вона не засмічує тіло відходами або чужими тканинами.
Як холодильник можна перетворити в сад (із зелені) або в морг (із м’яса), так і
тіло людини можна перетворити на чисте тіло або цвинтар. Вибір – за людиною.
Для підтримки нормальної
життєдіяльності організму потрібно, щоб їжа надходила в достатній кількості й у
потрібному складі.
Збалансоване харчування — це
харчування, при якому задовольняється добова потреба організму в енергії, а
також підтримується оптимальний баланс мікроелементів і вітамінів. При збалансованому раціоні організм нормально
розвивається, росте і функціонує.
Багато хто думає, що правильне
харчування — це особливий раціон, при якому виключаються всі шкідливі продукти.
Однак це хибна думка, адже, якщо ви виключаєте зі свого раціону шкідливі
продукти, то це ще не забезпечуєте його повноцінності.
Збалансоване раціональне харчування
полягає у підтриманні необхідної кількості мікроелементів і вітамінів, які
організм не може синтезувати, тому вони повинні надходити разом із їжею. Таке
харчування іноді прирівнюють до дієт, однак не всяке збалансоване меню сприяє
схудненню.
Перелічимо основні принципи
збалансованого раціонального харчування:
енергетичне
відповідність — у кожної людини своя потреба в енергії. До здорового організму щодня
повинно надходити 1300-2000 ккал. Якщо цей поріг перевищується, то наш організм
накопичує надмірну вагу, а при нестачі калорій організм буде отримувати енергію
з власних жирових запасів, що призведе до її зниження;
певне співвідношення білків, жирів і
вуглеводів, яке визначається за формулою 1:1:4;
оптимальний баланс мікроелементів і
вітамінів: важливо знати, що для організму шкідливий як надлишок корисних
компонентів, так і їх нестача;
правильний розподіл калорійності
раціону — 25% ккал на сніданок, 50% ккал на обід, 25% ккал на вечерю.
Щоб дотримуватися вищеперерахованих принципів, треба знати калорійність
їжі, масу продуктів, кількісний вміст мікроелементів і вітамінів у продуктах,
які використовуються для приготування страв. При складанні раціону
збалансованого раціонального харчування повинен враховуватися вік людини, її
стать, спосіб життя і загальний фізичний стан.
Давньогрецький лікар Гіппократ говорив: «Якщо батько хвороби завжди невідомий, то її мати відома завжди. Це – ЇЖА». Він мав на увазі неправильне, незбалансоване харчування".
Нехай ніхто не вважає, що кишкові захворювання і харчові отруєння відбуваються випадково. Запобігти цій випадковості можна, і це залежить від кожного з нас. Треба берегти своє здоров'я, знати і ретельно дотримуватися санітарних правил зберігання і приготування їжі, особистої гігієни. До гострих кишкових інфекцій відносяться черевний тиф, паратифи А і В, дизентерія, холера, інфекційний гепатит та інші захворювання шлунково-кишкового тракту. Цій групі захворювань властиві однотипна локалізація збудника (кишківник), однакові шляхи зараження, подібні прояви (розлад функції кишківника), а також загальні принципи боротьби та профілактики. Джерелами інфекції є тільки хвора людина і бактеріоносій; за винятком паратифу В, джерелом якого, крім людини, можуть бути деякі тварини (велика рогата худоба, свині, птахи). Особлива роль у поширенні кишкових інфекцій належить харчовому і водному шляхам, що пов'язано з тривалим перебуванням збудників у воді та їжі. Як правило, харчові продукти інфікуються збудниками кишечних інфекцій через брудні руки носіїв або хворих подібними формами захворювань, найбільшу небезпеку являють собою особи, які працюють на харчових підприємствах. Їжа може забруднюватися через заражену воду, якою миють харчові продукти, столовий і кухонний посуд. Зараження харчових продуктів можливе також шляхом перенесення збудників кишкових інфекцій мухами і гризунами.
Симптоми отруєння: зазвичай отруєння має фазний перебіг:
1) безсимптомний період - може
тривати 8-16 год після вживання їжі.
2)
період гострого гастроентериту – може тривати кілька годин і є
результатом дій фалотоксинів; виникають дуже сильні спастичні болі в животі,
нудота, блювота і пронос,
що призводять до зневоднення та загрозливих
для життя електролітних порушень, відбувається відтік
крові від кінцівок (холодні руки та ноги), з’являються галюцинації та
марення.
3) латентний період –
2-3 доба (зустрічається в декількох відсотків пацієнтів), тимчасове
покращення самопочуття;
4) період системних розладів (печінкова недостатність, гостра ниркова недостатність) – 3-5 доба після вживання їжі.
Ще Авіценна казав: «Якщо людина захворіла, перше, що вона повинна зробити, – відмовитися від їжі. Друге – очищувальні процедури для кишківника. Третє – змінити характер харчування та промити «каналізаційні системи організму» (лімфатичну, сечовидільну та шлунково-кишковий тракт). І тільки тоді, коли це все допоможе, людина може звернутися до лікаря».
Допомога при харчовому отруєнні та кишкових інфекціях
Будь-яке отруєння чи кишкова інфекція, навіть
звичайними несвіжими продуктами, вимагає серйозного ставлення і швидкого
надання першої допомоги – шлунок і кишківник треба очищати від токсинів, інакше
вони потраплять у кров, і тоді інтоксикація буде загальною, а впоратися з
отруєнням буде набагато складніше.
Потрібно промити шлунок кілька разів. Найкраще це робити водою кімнатної температури.
Потрібно її випити не
менше 2-3 л. відразу.
Можна також зробити клізму. Зазвичай при
отруєннях дають активоване вугілля. Приймають його по таблетці на кожні
10 кілограм ваги, або
навіть більше, і прийом повторюють через 2-3 години.
Потрібно обов’язково багато пити, але не все підряд: допомагає слабко заварений чай із лимоном, мінеральна вода без газу. Їжу ж не приймати, поки токсини не будуть виведені з організму повністю: слизова шлунка, як і робота кишківника – тонкого і товстого, повинна відновитися.
Що маємо робити ми для профілактики кишкових
інфекцій? 5 основних правил
профілактики харчових отруєнь та кишкових інфекцій
|
Правило |
Конкретні дії |
Навіщо? |
|
Підтримання чистоти |
Обов’язкови мити руки після туалету, перед
приготуванням їжі; ретельно вимивати всі робочі поверхні на кухні; боротьба з
гризунами і комахами |
Багато мікроорганізмів, що живуть у грунті,
воді й організмах тварин і людей, небезпечні. Вони передаються через рукостискання,
господарські ганчірки, кухонні предмети. Простий дотик здатен перенести їх у
продукти і викликати захворювання. |
|
Від’єднання сирого від готового |
Зберігати сире м’ясо, птицю й морепродукти
окремо від інших харчових продуктів. Для обробки сирих продуктів слід
користуватися окремими ножами і дошками. Зберігати продукти треба в закритому
посуді, відокремивши сирі від готових. |
У сирих продуктах, м’ясі, птиці і морських
продуктах можуть бути небезпечні мікроорганізми, які потраплять під час
приготування і зберігання продуктів на решту з них. |
|
Якісне прожарювання і проварювання продуктів |
Ретельно піддавати термічній обробці
продукти: прожарювати, проварювати. Розігріваючи перші страви (супи, борщі)
слід доводити їх до кипіння. |
При ретельній тепловій обробці (не нижче
70°С) гинуть практично всі небезпечні мікроорганізми. Харчові продукти, на
які необхідно звертати особливу увагу, - це м’ясний фарш, м’ясні рулети,
великі шматки м’яса і цілі тушки птиці. |
|
Зберігання продуктів у холодильнику |
Не залишати приготовану їжу при кімнатній
температурі більше 2-х годин. Прибирати всі приготовані і ті, що швидко
псуються, страви в холодильник. Не зберігати їжу довго, навіть у
холодильнику. |
При кімнатній температурі мікроорганізми
розмножуються дуже швидко. При температурі нижче 5°С або вище 60°С процес їх
розмноження сповільнться або припиняється. Деякі небезпечні мікроорганізми
можуть розмножуватися і при температурі нижче 5°С. |
|
Вибір свіжої, якісної їжі |
Вибирати свіжі продукти, без ознак псування.
Мити фрукти і овочі чистою проточною водою. Для пиття використовувати тільки
кип’ячену або бутильовану воду. |
Сирі продукти можуть містити небезпечні
мікроорганізми. У зіпсованих або покритих пліснявою продуктах можуть
утворюватися токсини. Ретельно відібрані й добре вимиті або почищені продукти
менш небезпечні для здоров’я. |
Виходячи
із загальних закономірностей поширення інфекційних хвороб, сучасна система
боротьби з кишковими інфекціями включає заходи, спрямовані на знешкодження
джерела інфекції, розрив шляхів поширення її та підвищення несприйнятливості
населення. В профілактиці цих інфекцій найважливішими державними заходами є:
Ø санітарний благоустрій помешкань, підприємств,
упорядкування водопостачання, видалення і знешкодження нечистот і сміттєвих
відходів;
Ø своєчасне
виявлення на харчових підприємствах та ізоляція бактеріоносіїв;
Ø суворе дотримання
правил особистої гігієни працівниками цих
підприємств, підвищення їх санітарної культури і грамотності;
Ø дотримання
санітарно-гігієнічних вимог щодо тримання приміщень, обладнання, інвентарю, посуду, тари,
систематичний контроль ефективності їх санітарної обробки;
Ø дотримання
встановлених гігієнічних вимог на всіх етапах переробки, зберігання, реалізації
харчових
продуктів;
Ø систематична боротьба з гризунами та мухами;
Ø профілактичних щеплень проти кишкових інфекцій за епідемічними показниками.
Перша допомога при харчовому отруєнні
Немає коментарів:
Дописати коментар