Тема: Геологічна карта та геологічні будова України. Неотектонічні рухи. Розвиток форм рельєфу під впливом геологічних процесів. Типи рельєфу за походженням. Зміна рельєфу людиною. Підсумкова робота (Гр.1) Проводимо дослідження (за QR-кодом) на ст. 87,92. Домашнє завдання: Опрацювати §19-20 (ст.83-92), переглянути відео з теми, створити презентацію (реферат) «Геологічна історія мого краю».
У давнину люди населяли східні райони України
будували мазанки з глини, а в Криму житла складали з черепашника. В Одесі, де
проживає близько мільйон жителів, не можна збудувати метрополітен. Великі
родовища газу є у Харківській області, а в Львівській – поклади солей. Все це і
багато іншого ми розглянемо на
сьогоднішньому уроці. Геологічна будова території показує речовинний склад земної
кори як результат її тривалого розвитку протягом геологічного часу. Поширення
різних за віком гірських порід, що утворилися в різні геологічнні ери, можна
простежити за геологічною картою. На ній певними кольорами показують, які
гірські породи виходять на денну поверхню, якщо умовно зняти чохол із
наймолодших відкладів четвертинного
віку, що тапляються майже повсюдно. Для
кращого розуміння карти колори продубльовані індексами, записаними латинськими
літерами. Кожний геологічний період позначають певним індексом,
загальновживаниму всьому світі. Тому геологічна карта є зрозумілою для фахівців
усіх країн. За гірськими породами можна прочитати історію кожної території.
Гірські породи розкажуть, коли наступало
та відступало море, формувалися гори і рівнини, сухим чи вологим був клімат, у
який час і які живі істоти заселяли місцевість. Усе це не лише цікаво, а й
украй необхідно для пошуків корисних
копалин.
Питання до аналізу геологічної карти:
1. Геологічна
ера (періоди).
2. Вік
3. Горотворення
4. Тектонічні
структури України
5. Гірські
породи.
Неотектонічні
рухи – коливання земної кори упродовж
неогенового та четвертинного періодів, тобто протягом останіх 25-30 млн років,
які виявляються як вертикальні (підняття/опускання) та горизонтальні
(стискання/розтягнення) переміщення порід, формуючи сучасний рельєф гір і рівнин,
зокрема підняття височин та утворення западин, і тривають досі, впливаючи на
формування великих форм рельєфу.
Платформні
ділянки зазнали повільніх вертикальних коливань із розмахом 300-500 м. У наслідок цього частина території
заливалася мілким морем, на дні якого відкладалися неогенові вапняки, піски,
глини. Найпотужніші їх відклади
знаходять у Причорноморській западині та Передкарпатському прогині. На
мілководді існували корали, які утворили берегові рифи. Після відступу моря
вони лишилися в сучасному рельєфіяк пасмо Подільські Товтри. Найактивніші
неотектонічні рухи розмахом 800-1200 м призвели до формування складчастих
споруд Карпат і Кримських гір. Унаслідок зсування літосферних плитвони вони
піднялися з морського дна. Землетруси тут трапляються й донині. Епіцентри
найінтенсивніших поштовхів формуються на межі Південних і східних Карпат на
території Румунії- так звана зона Вранча. Завдяки значним глибинам ( 80- 190) і
силі поштовхів землетруси проявляються на великій території
Європи : від Греції до Фінляндії. В Україні поштовхи від зони Вранча
найвідчутніші в Одеській області. Другим осередком землетрусів є дно Чорного
моря буля узбережжя Криму, де відбувається опускання південої затонулої частини
Кримської гірської споруди. З просуванням на схід і північ від зазначених
районів сила землетрусів в Україні зменшується.Горотворення в минулому супроводжувалося активним
вулканізмом. Нині в Україні існують згаслі вулкани . Активний вулканізм
проявляється лише у формі грязьових вулканів на Керченськомупівострові в Криму,
але вони не мають нічого спільного з тектонічними процесами. Їх тут відомо
понад 50 , однак більшість уже згаслі. Наявність грязьових вулканів свідчить про
поклади в земній корі пиродного газу та нафти.
Геохронологічна таблиця
|
Докембрій |
Утворювались
різні за розмірами водні басейни, активне горотворення, супроводжуване
вулканізмом |
|
Кембрій — силур |
Більша
частина території — суша, море — на заході. Життя представлене морськими
видами, з’являються перші наземні рослини |
|
Девон — карбон |
Існування
океану Палеотетіс (між материками Ґондвана і Лавразія). У Донбасі та
Дніпровсько-Донецькій западині — рифтова зона, зайнята затокою, де
накопичувались солі. Панують морські тварини і рослини, дедалі більше
папоротей, з’являються насіннєві рослини |
|
Карбон — перм |
Активне
горотворення на південному заході, Закарпатті. На сході — затока, де
накопичувались уламкові породи, гіпси, солі. За жаркого, вологого клімату з
чергуванням суша — море формуються вугленосні товщі. З’являються плазуни,
голонасінні, хвойні |
|
Тріас — юра |
Переважно
суша. Морські басейни в Криму і Закарпатті, інколи заходять в
Дніпровсько-Донецьку западину, де накопичувались відклади крейди. Панують
голонасінні, з’являються динозаври, перші ссавці, птахи |
|
Юра — крейда |
Переважно
суша, моря в Закарпатті та Причорноморській западині. Формуються Кримські
гори. Поширені наземні плазуни, ссавці, з’являються покритонасінні рослини |
|
Крейда — неоген |
Поширені
мілководні моря, найглибше — у районі Дніпровсько-Донецької западини. Клімат
холоднішає, тому замість крейд накопичуються піски, глини. На
південно-західному узбережжі накопичуються вугленосні породи (Дніпровський
буровугільний басейн). Відмирають динозаври, світ живої природи стає схожим
на сучасний |
|
Неоген — антропоген |
У
Передкарпатті, Закарпатті, Причорноморській западині — море (частина
Паратетіса — моря від Альп до Каспію), де накопичувались солі, черепашники.
Утворюються Карпати, омолоджуються Кримські гори, відбувається загальне
підняття платформи. Різке похолодання клімату, що викликає насування
льодовиків |
Розвиток форм рельєфу під впливом
геологічних процесів
·
Внутрішні
(ендогенні) чинники: Рухи земної кори (літосферних плит), вулканізм, землетруси. Створюють
великі форми: гори (складчасті, розривні), низовини, височини.
·
Зовнішні (екзогенні)
чинники:
Вивітрювання (фізичне, хімічне, біологічне) – руйнування
гірських порід.
Ерозія: Водна (річкова, морська), вітрова (вітер),
льодовикова (льодовики), гравітаційна (зсуви, обвали) – перенесення та
відкладення матеріалу.
Типи рельєфу за
походженням
·
Тектогенний: Формується рухами земної кори (гори, рівнини:
низовини, височини).
·
Вулканогенний: Вулкани, лавові плато
(вулканічні хребти, грязьові вулкани, конуси).
·
Ерозійний: Долини, яри, балки, каньйони, дельти річок.
·
Акумулятивний: Накопичення (дельти, дюни,
морени, бархани).
·
Антропогенний (людиногенний): Штучні форми,
створені людиною.
Зміна рельєфу
людиною (Антропогенний рельєф)
Людина змінює рельєф для господарських потреб:
·
Кар'єри, шахти: Видобуток корисних копалин.
·
Терикони, відвали: Накопичення порід після
видобутку.
·
Греблі, канали, ставки, водосховища: Зміна водного
режиму, створення штучних водойм.
·
Дороги, насипи, тунелі: Будівельні
роботи.
·
Терасування: Створення схилів для сільського господарства.
·
Зрівнювання (вирівнювання) ділянок: Під
забудову.
Висновок: Рельєф України – результат взаємодії потужних
внутрішніх сил (створюють великі форми) та постійної дії зовнішніх процесів, що
його рівняють, а діяльність людини створює нові, антропогенні форми, значно
трансформуючи природний ландшафт.
ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ
§ 19. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Геологічна будова та геологічний розвиток території України
(робота в групах)
Приладдя: геологічна карта України в атласі або використання відповідних інтерактивних електронних карт
за посиланням, наданим учителем, заготовка таблиці.
Завдання
1.
За текстом підручника та геологічною картою України дослідіть склад
гірських порід, які сформувалися в один із проміжків геологічного часу на
території України. З’ясуйте їхнє походження (магматичне, осадове, метаморфічне)
та місця залягання на території України.
2.
За складом гірських порід відновіть геологічну історію території України
у різні проміжки часу. Результати досліджень запишіть у таблицю.
Склад гірських порід та геологічна історія України
|
Геологічний час |
Склад гірських порід, їхнє походження |
Території виходу на поверхню в Україні |
Розвиток земної кори |
|
Докембрій |
|
|
|
|
Палеозойська ера |
|
|
|
|
Мезозойська ера |
|
|
|
|
Кайнозойська ера |
|
|
|
4. Поясніть, яке практичне
значення має дослідження геологічної будови території та відтворення її
геологічної історії.
ПРОВОДИМО ДОСЛІДЖЕННЯ
§ 20. ТИПИ РЕЛЬЄФУ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ
Ознайомлення з різними
за походженням формами
рельєфу та їхнім значенням
для людини (робота в групах)
Приладдя: карта в атласі «Геоморфологічна будова України» або
використання відповідних інтерактивних електронних карт за посиланням, наданим
учителем, заготовка таблиці.
Завдання
1. За текстом та малюнками
підручника, додатковими джерелами інформації заповніть таблицю, схарактеризувавши
один із генетичних типів рельєфу. За картою «Геоморфологічна будова України»
з’ясуйте території поширення даного типу рельєфу. Оцініть негативне та
позитивне значення для людини даного типу рельєфу.
Генетичні типи рельєфу в Україні
|
Генетичний тип |
Форми рельєфу |
Процес утворення |
Поширення в Україні |
Значення для людини |
|
|
|
|
|
|
2.
Поділіться результатами роботи зі своїми однокласниками.
3. Дослідіть, які існують у
вашій місцевості генетичні типи рельєфу. Яких масштабів вони набули та з яких
причин? Розкажіть, як людина пристосовується до життя в умовах різних за
походженням форм рельєфу.
Немає коментарів:
Дописати коментар