8 клас 13.01.26 Урок № 25 (дистанційно)

Тема: Тектонічні структури, їхні види та будова. Тектонічна карта та тектонічні структури України. Зв’язок рельєфу з тектонічними структурами.                                  Домашнє завдання: Опрацювати §18 (ст.79-83),  переглянути  відео з теми, оцінити свої досягнення за 12 балами (ст.83).

Епіграф до уроку:                                                                                                                                   Щоб Україну любити, треба її добре пізнати.                                                                                С.Рудницький

Легенда про країну та героя

  Був собі в стародавні часи легендарний герой на імя Кідца. По­дорожував він Землею. І от одного разу потрапив він у велике місто. Побачив гомінкий базар. Підійшов до одного з торговців та спитав, чи давно стоїть у цьому місті це славетне місто. На що торговець відповів, що місто це дуже старовинне і що його батько, дід та прадід з давніх-давен були його мешканцями та торгували на цьому базарі. Кідца подивився на славетне місто та пішов собі далі.Через багато сотен років він знов потрапив у цю місцевість і по­бачив на місці славетного міста поле, на якому батько із сином в’язали в снопи пшеницю. Кідца спитав у них, чи давно вони обробляють це поле, адже тут, ще не так давно, було славетне місто. Батько разом із сином відповіли, що скільки вони себе пам’ятають, стільки існує це поле, ще дід діда обробляв його та вирощував на ньому пшеницю. Кідца здивувався такій відповіді та й пішов далі. Пройшло ще чимало років. Кідца знову повернувся в цю місцевість та побачив синє море на місці колишнього багатого на врожай поля пшениці, здивувавшись, він спитав у рибалок, що вибирали рибу, чи давно вони займаються тут цим промислом, адже нещодавно тут було чудове поле. Рибалки дуже здивувались цьому запитанню і від­повіли, що їх діди — прадіди ловили тут рибу і ніхто ні про яке поле ніколи не чув…

 Ця легенда має дуже глибокий смисл. Вигляд нашого краю змі­нювався під впливом зовнішніх та внутрішніх сил Землі. Територія нашого краю не один раз була дном моря, не раз укривалась густими лісами, тут росли папороті, хвощі, плауни. Були тут і діючі вулкани. Тваринами, що зустрічались частіше понад усе, були динозаври.

 Понятійний апарат з теми

Тектонічні структури — це великі ділянки земної кори, що обмежені глибинними розломами.

Тектоніка — це наука, що вивчає будову й рухи земної кори.

Платформа — це малорухома ділянка літосферної плити, що утворена кристалічним або складчастим фундаментом та осадовим чохлом.

Щит — частина платформи, у межах якої кристалічний фундамент виходить на поверхню або перекривається малопотужним осадовим чохлом.

Плита — частина платформи, перекрита потужним чохлом осадових порід.

Складчасті області — ділянки земної кори, у межах яких шари гірських порід зім’яті в складки.

На сьогоднішньому уроці ми продовжуємо вивчати і пізнавати природу  України.                        Поверхня території України сформувалась протягом багатьох геологічних епох. За цей час змінювалися площі суходолу і моря, кліматичні умови, відбувалися рухи земної кори.                    На середину палеогену припадає максимальна морська трансгресія. В цей час на півдні Східноєвропейської платформи тільки сучасна територія Українського щита і західна частина Подільської височини являли собою острівний суходіл. На місці сучасних Карпат і Кримських гір були геосинклінальні області, в яких відбувались інтенсивні текто­нічні рухи. Завдяки ним виникли складчасті утворення Кримських гір і Карпат. У неогені відбулося загальне підняття платформенної частини території, її поверхня мала вигляд малорозчленованої рівнини. Неотектонічні рухи — це рухи земної кори, що відбувалися в нео­ген-четвертинний період. Сучасні, нові тектонічні рухи земної кори, істотно впливали на розвиток нагромадження осадових гірських порід і утворення форм рельєфу. Їх сумарна амплітуда на платформенній частині території України становила 300–500 м, а в гірських областях 800–1200 м. З ра­йонами активних тектонічних рухів пов’язані прояви сейсмічності в Карпатах, Причорномор’ї, Кримських горах. Найбільшою інтен­сивністю сейсмічних явищ відзначається Крим, де сила землетрусів становить 6–7 балів. Геологічні структури, неотектонічні рухи, а також давні та сучасні кліматичні умови зумовили виникнення різноманітних за походжен­ням типів і форм рельєфу на території України. Розглянемо тектонічну карту Європи. Як видно на карті, майже вся Східна Європа знаходиться на Східноєвропейській платформі.                                                 Що таке платформа? Це малорухома ділянка літосферної плити, що утворена кристалічним або складчастим фундаментом та осадовим чохлом. Майже вся територія України знаходиться саме на ній. Це щось означає з точки зору рельєфу? Так. Територія України переважно рівнинна. Отже, як ми бачимо, тектонічна будова території визначає її рельєф, що детальніше ми розглянемо пізніше. Отож, більша частина території України розташована в межах Східноєвропейської платформи, а також Західноєвропейської та скіфської платформ. Тому на її території переважають платформенні тектонічні структури.                                                            Які тектонічні структури є платформенними? Крім того деякі частини знаходяться в межах складчастих областей. Розглянемо детально тектонічну карту і тектонічні структури в межах України. З північного заходу на південний схід через усю територію України простягається Український кристалічний щит, кристалічні породи якого подекуди виходять на поверхню. Розділений розломами, по яких проходять долини річок.                                                                Отже щит - частина платформи, у межах якої кристалічний фундамент виходить на поверхню або перекривається малопотужним(менше 500 м.) осадовим чохлом. На захід і схід кристалічний фундамент заглиблюється під товщу осадових порід і переходить на заході у Волино-Подільську плиту з потужністю осадових порід до 2000 – 2500 м.                                                                 Плита - частина платформи,перекрита потужним (більше за 500 м) чохлом осадових порід (западини, прогини, масиви). Ще західніше фундамент даної плити ще більше заглиблюється і тут знаходиться, так звана, Галицько-Волинська западина з потужністю осадових шарів від 3000 до 7000 м. На сході від щита переходить у Донецько-Дніпровську западину з товщею осадових порід до 10 – 12 км, на півдні у Причорноморську западину. На північному-сході на територію України заходять відроги Воронезького кристалічного масиву – частини платформи, кристалічний фундамент якої знаходиться від поверхні порівняно не глибоко – 150 м. Донецька складчаста споруда – складчаста область минулого (утворилась в герцинську епоху горотворення), змінена геологічними процесами наступних епох і даний час проявляє властивості платформенної структури. Північна частина Кримського півострова лежить в межах Скіфської платформи, яка не має щитів і вкрита великою товщею осадових порід (3000 – 6000 м), тому її ще називають плитою. В її західній частині виокремлюється складчаста зона Добруджі. На заході невелику територію України займає Західноєвропейська платформа.На заході і півдні України простягаються ділянки складчастих систем молодої альпійської складчастості. Їх молодість проявляється в сейсмічній активності, правда, на щастя, не дуже великій. Це Карпатська складчаста область (на заході) і складчаста система Кримських гір (на півдні). В межах цих областей гірські породи зім'яті в складки. Слідуючи закономірності, цим територіям передують прогини кристалічного фундаменту, заповнені товщею осадових порід. 

Тектонічні  структури України

Східноєвропейська докембрійська платформа

• Український щит — довжина понад 1000 км, ширина 100—250 км, кристалічні породи місцями виходять на поверхню;

• Воронезький кристалічний масив — на крайньому північному сході, кристалічні породи на глибині від 150 м;

• Волино-Подільська плита (каледонська) — потужність осадового чохла 2—2,5 км;

• Львівська (Галицько-Волинська) западина (герцинська) — потужність осадового чохла 3—7 км;

• Донецька складчаста споруда (герцинська);

• Дніпровсько-Донецька западина (герцинська) — потужність осадового чохла 10—12 км, в осьовій частині до 18 км;

• північне крило Причорноморської западини (альпійська) — фундамент місцями залягає на глибині понад 3 км.

— Карпатська складчаста система (альпійська): 

Передкарпатський прогин; Карпатська покривно-складчаста споруда; Закарпатська западина.

— Кримська складчаста система (мезозойська, омолоджена в альпійську): складчасто-брилова споруда гірського Криму; Індоло-Кубанський прогин.

Тектонічна структура	Форма рельєфу
Причорноморська  западина	Причорноморська низовина
Український щит	Придніпровська височина
Волино-Подільська плита, Український кристалічний щит, Дніпровсько-Донецька западина	Поліська низовина
Волино-Подільська плита, Український щит	Подільська височина
Донецька складчаста споруда	Донецька височина
Воронезький масив	Середньоросійська височина
Дніпровська-Донецька западина	Придніпровська низовина
Складчасті споруди альпійського горетворення	Карпатські та Кримські гори