9 клас 22.01.26 Урок №18

Тема: Формування самооцінки. Поняття життєвого самовизначення. Складові життєвого самовизначення. Пр.р. № 15 «Дослідження ринку праці за матеріалами засобів масової інформації».                                                                                                  Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в підручнику (§11-12, ст.55-61). На матеріалі ЗМІ письмово розповісти про професії майбутнього або найбільш затребувані професії в нашому регіоні в найближчі 10 років.

«Тільки той, хто володіє собою, може управляти світом»                                                                              (Вольтер, французький філософ).

Практичні завдання:

1.       Гра-тест «Уяви собі». Розшифрування тесту ви дізнаєтсь на наступному уроці.

1.    Ви йдете по дорозі. Уявіть ,будь ласка, її детально.

2.    Ви зайшли в ліс. Який він?

3.    На стежці лежать ключі. Що ви з ними зробите?

4.    У лісі ви набрели на хатинку, з якої линуть голоси. Ваші дії.

5.    Ви вийшли з лісу та опинились на морському узбережжі. Що ви зробите?

2.      Заповніть «Квадрат самовизначення»

	Якою людиною я хочу стати?	Яка в мене буде родина?
	Ким я хочу бути?	Якого статусу я прагну?

3. Пройти онлайн-тест на визначення самооцінки

Підлітковий вік відіграє важливу роль у житті людини. У цей період формується світогляд, система цінностей і характер, відбуваються процеси самопізнання і самовизначення, у тому числі й вибір майбутньої професії. Рівень благополуччя людини пов’язаний із можливістю її самореалізації у різних сферах життя. У наш час кожен має можливості для самореалізації.

Як і кожен етап людського життя, юність має самостійну цінність і виконує особливу місію. У цей відносно невеликий період формуються життєві очікування і світогляд людини, система її цінностей і характер, відбуваються процеси самопізнання і самовизначення. Самопізнання у підлітковому віці зосереджено на пошуку відповідей на запитання про себе самого: «Хто я?», «Який я?», «Для чого прийшов у цей світ?». Пошук власної ідентичності в чомусь подібний до складання пазла, на часточках якого зображено:

• ваші інтереси; 
• ваші цілі і плани; 
• ваші уподобання (що ви любите і чого не любите); 
• ваші таланти і здібності; 
• ваші можливості і обмеження; 
• те, що ви цінуєте, у що вірите; 
• ваші досягнення і життєвий досвід. 

Самовизначення — це розуміння самого себе, своїх можливостей і прагнень, розуміння свого місця в суспільстві й свого призначення в житті. Кожна людина здійснює у своєму житті різні види самовизначення: визначає свої цінності й сенс свого життя, обирає своє місце й роль у системі суспільних відносин, здобуває професію. Кожна людина здійснює у своєму житті тією чи іншою мірою різні види самовизначення: професійне (вибирає собі професію), особистісне (визначає себе як особистість), сімейне (визначає себе як члена родини) тощо. Життєве самовизначення є головним завданням підліткового віку, важливою умовою подальшого розвитку і самореалізації. Самовизначення має кілька важливих складових. Самовизначення передбачає з'ясування життєвих цілей, ідеалів, ціннісних орієнтацій («В якій галузі вважаю себе знавцем?», «Які блага хочу мати, яке становище посісти?», «Чого не вистачає для задоволення життям?»), провідних потреб («Чого найбільше прагну?», «Які в мене інтереси, звички?») і мотивів поведінки. Самовизначення — це відкриття себе, виявлення передусім своїх позитивних якостей і можливостей, а також тих задатків, які потім шляхом самовиховання людина зможе перетворити на здібності, а талант — на стійку рису характеру.

Самовизначення передбачає усвідомлений вибір свого місця в системі соціальних відносин. Уже сама поява в потребі самовизначення свідчить про те, що ви досягли досить високого рівня розвитку й прагнете зайняти власну позицію в різноманітних суспільних ситуаціях.Справжнє самовизначення не лише передбачає вибір власної позиції, але й те що цю позицію необхідно обстояти, тобто власною поведінкою підтвердити свою відповідність їй.

Самооцінка – це те, як людина ставиться до себе й оцінює себе у різних сферах життя (навчанні, спорті, стосунках). Вона буває завищена, занижена та адекватна. Самооцінка є продуктом життєвого досвіду (наших успіхів і невдач), а також залежить від ставлення до нас інших людей. Важливо, щоб позитивна самооцінка була адекватною (реальною), адже над міру завищена самооцінка також може призвести до розчарувань, психологічних травм і погіршення стосунків. Найкращою є адекватна позитивна самооцінка. Тобто людина реально зважує свої якості і при цьому вважає себе унікальною особистістю, вартою любові, поваги й усього найкращого в житті. Таку самооцінку ще називають здоровою. Самооцінка переважно формується у дитинстві та підлітковому віці і в цей період найбільше залежить від оточення. Якщо дитину люблять, підтримують, вона вчиться досягати успіху і набуває впевненості у собі. І навпаки, діти, з якими поводяться жорстоко та називають нездарами, часто виростають з очікуванням невдачі переконанням у власній нездатності подбати про себе. Отже, вони не мають упевненості в собі, необхідної для пошуку нових можливостей. Однак низька самооцінка у дитинстві – це не вирок. На щастя, історія знає безліч випадків, коли люди досягали визначних результатів, попри те (а може й завдяки тому), що їхні здібності недооцінили.

Один зі способів підвищити самооцінку  це ведення щоденника досягнень. Щодня записуйте в щоденник ваші досягнення, навіть незначні. Приміром отримання позитивної оцінки, допомога батькам у побуті, участь у змаганні, дали слушну пораду, зробили комплімент.

Кроки до формування адекватної самооцінки

1.    Запиши на окремому аркуші свої позитивні якості і недоліки. Корисні та шкідливі звички, цікаві справи, якими любиш займатися.

2.    Визнач, що хочеш змінити, яким хочеш стати. Став перед собою реальну мету: те, до чого маєш здібності, на що є час. Обміркуй, чи потрібна допомога дорослих.

3.    Розділи шлях до мети на окремі етапи. Перемагаючи на кожному етапі, легше рухатися далі. Обов’язково оцінюй проміжні результати. Хвали себе за кожен успіх.

4.    Налаштуйся на успіх. Не бійся помилок і невдач. У разі невдачі – почни спочатку. Будь наполегливим, не здавайся. Дій упевнено.

5.    Обери те, чого хочеш найбільше. Тоді діятимеш із задоволенням. Результатом стане і підвищена самооцінка.

10 порад від Альберта Ейнштейна

1. Будьте цікавими.  

2. Будьте наполегливими.  

3. Зосередьтеся на чомусь важливому.  

4. Уявляйте. Уява – це сила. 

5. Здійснюйте помилки.  

6. Живіть сьогоденням. 

7. Створюйте цінності.

8. Не повторюйтесь. 

9. Знання приходить з досвіду.  

10. Вивчіть правила, а потім грайте.

                                                                                                                                                                           Правила життя відомого педагога К.Ушинського:

•  Спокій.

•  Прямота у словах і вчинках.

•  Зваженість учинків.

•  Рішучість.

•  Не говорити про себе без потреби ні єдиного слова.

•  Не марнувати часу: робити те, що необхідно, а не те, що хочеться.

•  Кожного вечора чесно звітувати перед собою.

•  Ніколи не хизуватися ні тим, що було, ні тим, що є, ні тим, що буде.

Нікому не показувати цього.