8 клас 27.11.25 Урок №12

Тема: Кути орієнтування. Азимут географічний (істинний), азимут магнітний, дирекційний кут, румб. Визначення напрямків, відстаней, площ за топографічною картою.                                  Підсумкова робота (Гр.3) Дослідження. Визначення напрямків, відстані, площі та висоти точок за топографічною картою.                                                                                                                      Домашнє завдання: Прочитати §9-10 у підручнику (ст.37-42), підготуватися до КПР з І розділу «Картографічні джерела інформації».

 Топографічні карти є основним джерелом інформації про місцевість і використовуються для її вивчення, визначення відстаней і площ, напрямків, координат об’єктів та виконання завдань інших вимірювальних завдань. Вони широко застосовуються у військовій справі, будівництві, лісовій справі та сільськогосподарському провадженні, як засіб орієнтування в експедиціях, туристичних походах та поїздках тощо. Орієнтуватися за топографічною картою легко на відкритій (рівнинній, не зайнятій будівлями або лісом) місцевості, що має достатньо об'єктів-орієнтирів. Однак у лісі, горах або в умовах поганої видимості звірити карту з місцевістю важко, а часом і неможливо. Тоді рухаються за азимутом — кутом напрямку, який спочатку вимірюють на карті транспортиром, а на місцевості визначають за допомогою компаса.                            Азимут — з арабської «шлях», «напрямок».                                                                              Азимут — кут з даної точки між напрямком на північ і вибраний предмет на місцевості. Вимірюють у градусах від 0° до 360° і відраховують праворуч за ходом годинникової стрілки. Рух за азимутом дає можливість дійти до обраного об’єкта на місцевості за найкоротшою відстанню.

Відлік азимуту за компасом

1) Компас установлюють на рівну горизонтальну поверхню. Повертають так, щоб позначка 0 збіглася з північним кінцем стрілки.

2) Лінійку ребром кладуть на компас так, щоб вона проходила над центром компасу, а кінцем вказувала на обраний предмет. Таким чином, ми бачимо кут між північним кінцем стрілки компасу і частиною лінійки.

3) У місці перетину лінійкою шкали компасу читаємо позначення градусів кута. Це і є азимут на обраний предмет.

Рух за азимутом.

   Рух за азимутом потрібен, коли є завдання дістатися до місця, якого не видно з початкової точки. У такому випадку вказують азимут напрямку руху та відстань до потрібного місця. Рух за азимутом не означає, що слід постійно рухатися, дивлячись на компас. Достатньо в напрямку руху обирати проміжні добре видимі предмети (орієнтири) і рухатися до наступного. При цьому слід не тільки перевіряти азимут у проміжних пунктах, але й стежити за подоланою відстанню.

Вимірювання відстаней

- Приладами, рулеткою, спеціальними сучасними приладами (геодезичними).

- Кроками. Попередньо потрібно визначити середню довжину свого кроку.

- Пройти визначену відстань, підраховуючи кількість кроків, або за формулою s = h/4 + 37, де h — зріст у см.

- За часом ходьби. Середня швидкість пішої людини — 5 км/год.

- За видимістю певних предметів на місцевості. Наприклад, окреме дерево видно з відстані близько 2 км.

- За звуком. Наприклад, шум автомобіля чутно з відстані 2–3 км.

    При вимірюванні довжини складних звивистих та довгих маршрутів доцільно використовувати спеціальний механічний портативний пристрій – курвіметр. При вимірюванні відстаней курвіметром необхідно встановити його стрілку на позначку «0». Утримуючи курвіметр у вертикальному положенні, обводять його вздовж шуканого маршруту так, щоб коліщатко не відривалось від карти, а показники збільшувалися. Після завершення обведення отриманий результат перемножують на величину ціни поділки курвіметра.                     Визначення площ ділянок місцевості різної складності і конфігурації (населених пунктів, сільськогосподарських угідь, лісових масивів, водозбірних площ тощо) є невід’ємною складовою частиною топографічних робіт. При цьому площі на картах можна визначити трьома способами:

– графічним (за допомогою палетки або розбиття на геометричні фігури);

– аналітичним (використовуючи координати кутів повороту земельної ділянки);

– механічним (за допомогою планіметра).

Абсолютною висотою точки місцевості називають її висоту в метрах над рівнем моря. На всіх топографічних картах України рельєф зображується в Балтійській системі висот, тобто обчислення абсолютних висот ведеться від середнього рівня Балтійського моря.

Для визначення  напрямків на топографічній карті використовують мережу меридіанів і паралелей, а також поняття азимута (відстань між об'єктами вимірюється лінійкою на карті, а потім ця відстань множиться на масштаб карти); для визначення відстаней між двома точками на карті вимірюють відстань лінійкою і множать на величину масштабу (наприклад, для карти 1:25 000, 1 см = 250 м). Для визначення площ ділянок використовують різні методи, які залежать від форми ділянки, але в основному для визначення площі використовують масштабовану карту (наприклад, для масштабу 1:10 000 1 см² на карті відповідає 1 га на місцевості). 

Визначення напрямків

Напрямки на карті:

·         Меридіани показують напрямок Північ-Південь.

·         Напрямок Схід-Захід визначається паралельно до екватора.

Азимут:

·         Це кут між напрямком на північ і напрямком на даний предмет, що вимірюється в градусах за рухом стрілки годинника від  0° до  360°

·        Азимут використовується для точного визначення напрямків, наприклад, за допомогою компаса. 

Визначення відстаней

За масштабом:

1.      Виміряти відстань між двома точками на карті за допомогою лінійки (в сантиметрах).

2.      Помножити отримане число на величину масштабу карти (наприклад, якщо масштаб 1:25 000, то помножити на 25 000).

3.      Отримана відстань буде в метрах або кілометрах залежно від масштабу. 

Визначення площ

Площа ділянки:

·         Площа ділянки на карті відповідає площі її проекції на горизонтальну площину.

·         Наприклад, для масштабу 1:10 000: 1 см² на карті відповідає 10 000 м² або 1 га на місцевості.