7 клас 04.11.25 Урок №1

Тема: Співвідношення на Землі океанів та суходолу. Географічні карти материків. Способи зображення географічних об’єктів та явищ на картах материків.                                           Домашнє завдання: Прочитати §1-3 (ст.5-15). Оцінити свої досягнення (в кінці кожного параграфу).

   Географія − наука про природу земної поверхні, населення та його господарську діяльність. Сучасна географія виявляє взаємодію компонентів географічної оболонки, законів, згідно з якими вони створюють єдиний злагоджений організм.

  Курс «Материки та океани» – це ще кілька кроків на шляху до пізнання загальних географічних закономірностей. Вивчаючи материки та океани, ви дізнаєтеся про історію їхнього відкриття й дослідження, особливості природи та населення, згадаєте найбільші країни. Ви переконаєтеся в тому, що наша планета дуже вразлива, неначе жива істота. Вона потребує дбайливого ставлення до себе.

 Материки − найбільші масиви суші Землі, більша частина поверхні яких виступає над рівнем моря, а периферійна частина лежить під водою. Материки разом з островами займають 29% суходолу, 149 млн км².

 Площа поверхні земної кулі становить близько 510 млн км2. Більшу її частину – 362 млн км2 (71%) – займає Світовий океан. На суходіл (материки й острови) припадає 148 млн км2 (29%) площі

  Світовий океан – найбільша складова водної оболонки Землі – гідросфери. Він є неперервним, проте не суцільним. Материки та великі острови поділяють його на велетенські частини – океани. Проте цей поділ є умовним, оскільки чітких меж між океанами не існує. Тому в різні часи виокремлювали різну кількість океанів. З 2000 року Міжнародна гідрографічна організація виділяє п’ять океанів. За міжнародними угодами межі між океанами проведені по певних меридіанах або паралелях. Материки, або континенти (від лат. – неперервна земля) – великі ділянки суходолу, які з усіх боків омиваються океанами та морями. Існує шість материків. На відміну від океанів, їхні межі чіткі: де починається океан, там закінчується материк.

 Біля материків часто розташовані острови (від давньоіндійського – омивати, обтікати). Вони набагато менші за площею, ніж материки. За походженням розрізняють материкові, вулканічні та коралові острови. Якщо острови розташовані групами, вони утворюють архіпелаги. У межах архіпелагу острови лежать близько один до одного, мають однакове походження та геологічну будову.

Закономірності розташування:

Більша частина материків розташована в північній півкулі, де вони займають понад 100 млн км², майже 67% площі поверхні всього суходолу і 39% площі поверхні півкулі.

Більша частина океанів розташована в південній півкулі, де вони займають майже 68% площі поверхні всього суходолу і 80% площі поверхні півкулі.

Материки і океани за своїм положенням по суті антиподні − суходолу на зворотному боці земної кулі майже завжди відповідає поверхня океану.

Усі материки та частини світу, крім Антарктиди, групуються попарно − Північна і Південна Америка; Європа і Африка; Азія та Австралія.

Материкам властива трикутна форма.

Частини світу − це найбільші глобальні географічні регіони, до яких належать материки чи їхні значні частини разом із прилеглими островами. Зазвичай виділяють шість частин світу:

1.      Азія

2.      Австралія і Океанія

3.      Америка

4.      Антарктида

5.      Африка

6.      Європа

Світовий океан − головна частина гідросфери, суцільний водний простір земної кулі поза суходолом. Світовий океан становить більшу частину об’єму гідросфери (95%) і займає 70,8% (361 млн км2) земної поверхні.

Океани − це великі частини водного простору Світового океану.

Океани це найбільші водні обєкти на нашій планеті. Вони омивають материки і складають близько 2/3 поверхні планети (360 мільйонів квадратних кілометрів). Як і у випадку з континентами, існує кілька варіантів поділу Світового океану.

Сьогодні вчені поділяють світовий океан на п’ять частин:

Тихий океан 50% всієї поверхні нашої планети. Назва «Тихий» дав океану Фернан Магеллан. Він перетнув його за чотири місяці і при цьому не зіткнувся з якими-небудь перешкодами.

Тихий океан кілька фактів:

ØНайглибша точка поверхні землі – Безодня Челленджера

ØУ тихому океані розташована найбільша форма рельєфу – Великий Бар'єрний риф.

ØТур Хейєрдал перетнув Тихий океан на примітивному плоті, довівши можливість подорожей стародавніми людьми на великі відстані.

ØБільше половини всієї водної біомаси розташовується в Тихому океані.

ØУ північній частині океану знаходиться «велика сміттєва пляма». Це скупчення відходів продуктів життєдіяльності людини становить за площею від 700 тис. до 115 млн. км2

Атлантичний океан. Другим за площею є Атлантичний океан. З 92 млн квадратних кілометрів поверхні більше 16% припадає на моря, затоки і протоки. Вперше цей океан Атлантичним назвав Геродот. Греки вважали, що в Середземному морі, що належить цьому океану, стояв Атлант і тримав на своїх плечах небо.

Атлантичний океан кілька фактів:

ØУ центрі атолу Белізського знаходиться величезна підводний діра. Це мальовниче місце здається бездонним. Але, насправді її глибина 120 метрів

ØОкеан проходить через всі кліматичні зони нашої планети

ØУ Атлантичному океані знаходиться зона з найскладнішою навігацією. Її називають «Бермудським трикутником». Завдяки пригодницької літератури та кінематографу її наділили міфічної силою

ØЧерез цей океан проходить Гольфстрім – тепла течія, яка обігріває європейські країни

Індійський океан. Займає п'яту частину Світового океану. Західну частину Індійського океану Стародавні греки називали Еритрейським морем. Але, пізніше цю частину Світового океану стали іменувати Індійським морем. Остаточне назва Індійського океану «Oceanus Indicus» дав Пліній Старший в I столітті нової ери.

Індійський океан цікаві факти:

ØЦей океан вважається першим з офіційно відкритих.

ØВважається, що в цьому океані найнижчий улов риби.

ØОмиті водами цього океану острівні держави Мальдіви, Сейшели та Шрі-Ланка багато називають ідеальним місцем для відпочинку.

ØВважається найтеплішим океаном на нашій планеті..

Південний океан четвертий за розміром океан планети, 8 червня 2021 року телеканал National Geographic повідомив, що Національне географічне товариство (англ. National Geographic Society) визнало існування п'ятого, Південного, океану як окремого що омиває Антарктиду. Його площа становить 20 327 мільйонів квадратних кілометрів, а найбільша глибина становить приблизно 8 266 метрів. Омиває Північну Америку, Антарктиду, Австралію.  Південний океан є наймолодшим з океанів, оскільки його вік оцінюють всього 30 мільйонами років. Його поява зумовлена розділенням Південної Америки та Антарктиди.

Північний Льодовитий океан14 млн квадратних кілометрів. Був виділений в окремий океан в 1650 році географом Варениусом і названий Гіперборейським (ін-грец. Βορέας — міфічний бог північного вітру). У більшості країн він названий Арктичним.

Північний льодовитий океан цікаві факти:

·  Всі ресурси океану поділені між Росією, США, Канадою, Данією і Норвегією.

·  Більше 25% запасів нафти припадає на акваторію цього океану.

·  Головною візитною карткою цього океану є айсберги.

Материки та океани Землі − найбільші природні комплекси в межах географічної оболонки. Їхня площа становить десятки мільйонів квадратних кілометрів.

Площа поверхні Землі – 510 072 тис. кв. км, у тому числі площа суші – 148 940 тис. кв. км (29,2%), площа водної поверхні – 361 132 тис. кв. км (70,8%). Середня висота суходолу над рівнем океану – 840 м. Середня глибина Світового океану – 3800 м. Найбільша висота суходолу над рівнем океану – 8848 м (гора Джомолунгма, на кордоні Китаю і Непалу). Найменша висота суші 403 м нижче. (рівень Мертвого моря). Найбільша глибина Світового океану – 11 033 м (Маріанський жолоб, у Тихому океані).

Середня абсолютна висота суходолу  = 875 м

Середня глибина Світового океану  = 3710 м   

Географічна карта – це зменшене та узагальнене зображення поверхні Землі, побудоване за математичними законами на площині за допомогою умовних знаків.

Карти є важливим інструментом для вивчення географії, адже вони відображають різні аспекти планети: природні явища, соціально-економічні процеси, клімат, рельєф тощо.

У процесі вивчення Землі використовують різні методи пізнання природи, населення й господарства. Вони називаються методами географічних досліджень. У давнину географи користувалися майже виключно спостереженнями і оглядовими методами. Сьогодні їхній арсенал значно розширився. Метеорологічні, гідрологічні, геофізичні стаціонарні станції розміщені майже в усіх куточках світу. На основі їхніх даних вчені отримують всебічну інформацію про нашу планету. За допомогою найновішої техніки можна скласти детальну карту будь-якого куточка Землі.ьЗвідси можна зробити висновок, що географічні карти відрізняються не лише за охопленням території та масштабом, але й за змістом. За цим показником теж виділяють три групи карт: загальногеографічні, тематичні та комплексні.

За охопленням території карти поділяють на карти півкуль і світу; материків, частин світу, океанів та їх окремих частин; країн та їх окремих частин.

За масштабом карти поділяються на три групи: дрібномасштабні, середньомасштабні та великомасштабні.

За змістом виділяють три групи карт: загальногеографічні, тематичні та комплексні.

За призначенням карти можуть бути навчальними, агрономічними, лісогосподарськими, військовими, туристичними тощо.

Із розвитком вебкартографії в мережі інтернет з’явилися різноманітні картографічні сервіси, що дозволяють вільно використовувати картографічні ресурси та навіть створювати карти самостійно. Найпотужнішим вебресурсом у масштабах планети є картографічний сервіс Google Maps, створений компанією Google (Гугл).