9 клас 25.02.25 Урок № 23

 Тема: Самовиховання характеру. Риси характеру. Чинники, від яких залежить характер людини. Пр.р.№ 19 «Самооцінка характеру. Проект самовиховання.».           Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в підручнику (§18, ст.85-88);  пройти тест на самооцінку (ст.88), створити «Проект самовиховання».

 Доброта і ніжність, ласка і турбота —
Це найкраще в світі, що в душі в нас є.
Це велика сила, внутрішня робота,
Та душа від цього світлою стає.

Це не слабкість духу, а велика сила,
Бо людина здатна на красу й тепло.
Бо в собі людина краще воскресила,
Що в серцях жертовних ще до нас було.

Доброта у серці — це і є та сила,
Що підносить вгору, щастя всім дає.
Та дарує людям і політ, і крила.
В доброті є мужність і відвага є.

А як в серці ніжність, ласка і турбота,
То такій людині і ціни нема.
Для людського серця це складна робота,
Та в такому серці не живе зима.

Доброта і ніжність, і турбота, й ласка —
Це не слабкість духу, в цьому велич є.
Бо з людьми такими світ стає, як казка,
А в душі від цього сонечко встає. Надія Красоткіна

Притча про Садівника та Фрезію

Учитель. Одного разу Садівник прийшов у свій сад і виявив, що всі його квіти, дерева і чагарники вмирають. Дуб пояснив, що вмирає, бо не може бути таким високим, як Сосна … Садівник застав Сосну поваленою: вона зігнулася під вагою думки, що не могла давати виноград, як Лоза … А Лоза гинула, бо не могла квітнути, як Роза… Роза плакала, бо не була настільки сильною і могутньою, як Дуб …

Тоді він знайшов одну рослину — фрезію, квітучу й прекрасну, як ніколи …

Садівник запитав:

-  Як же так? Ти ростеш посеред цього зів’ялого і похмурого саду, а в тебе такий здоровий вигляд?
 Красуня відповіла:

- Я не знаю… Можливо, я завжди думала, що, саджаючи мене, ти хотів саме Фрезію… Якби ти хотів мати в саду ще один Дуб або Розу, ти б посадив їх… Тоді я сказала собі: я постараюся бути Фрезією настільки добре, наскільки зможу ...                                                                                                                                                                                                                                                  Для людини дуже важливо думати про свою поведінку, про свої вчинки,про свої слова, про свій характер,які безпосередньо впливають на долю людини та долі інших людей. Характер, на відміну від темпераменту,який незмінний з народження, можна змінювати,на нього впливають оточення, родина, спосіб життя, стан здоровꞌя, самооцінка, сила волі та інше,але самим важливим є сама людина, що вона робить для свого самовиховання, самовдосконалення,саморозвитку,як вона відноситься до себе та до оточуючих. Психологічні особливості людини виявляються в її характері. Слово «характер» у перекладі з грецької означає «печатка» або «відбиток». Характер виявляється у стосунках людини з оточенням та її вчинках. Наприклад, Максим - відповідальний, на нього завжди можна покластися, а Костик - легковажний, йому краще нічого не доручати. Оксана — сором’язлива і трохи відлюдькувата, а її сестра Марічка - дуже товариська.                     Самооцінка – це те, як людина ставиться до себе й оцінює себе у різних сферах життя (навчанні, спорті, стосунках). Вона буває завищена, занижена та адекватна.                                                        Самооцінка є продуктом життєвого досвіду (наших успіхів і невдач), а також залежить від ставлення до нас інших людей. Важливо, щоб позитивна самооцінка була адекватною (реальною), адже над міру завищена самооцінка також може призвести до розчарувань, психологічних травм і погіршення стосунків. Найкращою є адекватна позитивна самооцінка. Тобто людина реально зважує свої якості і при цьому вважає себе унікальною особистістю, вартою любові, поваги й усього найкращого в житті. Таку самооцінку ще називають здоровою. Самооцінка переважно формується у дитинстві та підлітковому віці і в цей період найбільше залежить від оточення. Якщо дитину люблять, підтримують, вона вчиться досягати успіху і набуває впевненості у собі. І навпаки, діти, з якими поводяться жорстоко та називають нездарами, часто виростають з очікуванням невдачі переконанням у власній нездатності подбати про себе. Отже, вони не мають упевненості в собі, необхідної для пошуку нових можливостей. Однак низька самооцінка у дитинстві – це не вирок. На щастя, історія знає безліч випадків, коли люди досягали визначних результатів, попри те (а може й завдяки тому), що їхні здібності недооцінили.                  Самовиховання характеру передбачає, що людина здатна звільнитися від надмірної самооцінки, критично подивитися на себе, побачити свої недоліки. Це дозволить їй визначити мету роботи над собою, над тими рисами характеру, яких вона хотіла б позбавитися, або, навпаки, які вона хотіла б виробити в собі. Добре, якщо в цей період з'являється гідний наслідування наставник. Приклад для наслідування не обов'язково повинен бути реальним. Це може бути літературний герой або кіногерой, який виявляє такі риси характеру, як принциповість, твердість характеру тощо. Крім того, особливе значення у формуванні характеру належить суспільній діяльності людини, активна участь у якій розвиває почуття відповідальності перед колективом, сприяє розвитку організованості, витримки, почуття обов'язку тощо. У процесі дорослішання людина пізнає себе, вчиться адекватно оцінювати свої сильні та слабкі сторони й з часом відсуває потребу у самовдосконаленні. Самовиховання – це систематична і послідовна робота з удосконалення позитивних рис характеру і позбавляння від негативних якостей. Життєві навички допомагають сформувати бажані риси характеру, керуватися загальнолюдськими цінностями.

Проект самовиховання

Мета: навчитися складати план самовиховання й здійснювати його.

Порядок виконання роботи

1. Оберіть девіз свого проекту самовиховання. Наприклад: «Самовиховання потребує дуже важливого, могутнього стимулу — почуття власної гідності, поваги до себе, бажання стати сьогодні кращим, ніж був учора» (В. О. Сухомлинсъкий).

2. Дайте відповіді на запитання:

— Що спонукає мене займатися самовихованням?

— Яких головних цілей я прагну досягти за допомогою самовиховання?

— Які прийоми самовиховання я знаю й можу використовувати в роботі над собою?

— Які труднощі я відчуваю під час самовиховання і як я їх долаю?

— Чи потребую я допомоги в процесі самовиховання?

3. Визначте:

— якого ідеалу ви будете прагнути;

— які риси маєте сформувати для його досягнення;

— яких недоліків маєте позбутися для його досягнення.

4. Сформулюйте мету й розробіть проект діяльності щодо самовиховання. Визначте: що, коли і як належить зробити, щоб удосконалювати одні якості й позбутися інших, досягти намічених цілей.

5. Визначте, як ви будете здійснювати саморегуляцію цієї діяльності, самоконтроль, самоаналіз, самооцінку, корекцію цілей та завдань, пошук оптимальних засобів і способів самовиховання.

6. Почніть систематично працювати над проектом.

Алгоритм самовиховання

1. Сформулювати мету самовиховання згідно з самооцінкою характеру.

2. Розробити покроковий план зміни рис характеру.

3. Обрати собі кумира, образ для наслідування або заручитися підтримкою близьких.

4. Знайти для себе стимул рухатися до мети.

5. Зробити перший практичний крок, наприклад, якусь хорошу справу. Причому зовсім не важливо, яку саме, важливий сам факт прояву доброти.

6. Проводити моніторинг своїх досягнень.

7. Фіксувати успіхи та акцентуватися на них.