Тема: Заходи профілактики інфекційних захворювань, що набули соціального значення на державному й особистому рівнях. Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в підручнику (§11,ст.113-121); виконати інтерактивні вправи за QR-кодом на ст. 121,122,127.
Існують тисячі хвороб, але
здоров’я буває лише одне.
Людвіг Берне
(німецький публіцист і письменник)
Притча
«Марні зусилля» Одного
разу берегом моря йшов чоловік. День був чудовий. Яскраво світило сонечко, тихо
плескалися хвилі, з гучними криками над мілиною кружляли чайки. Милувався він
пейзажами, озираючись навколо, і раптом перед поглядом його виникло незрозуміле
явище. Просто перед ним маленька людська істота виконувала химерний танок. Це
була дівчинка, яка нахилялася, щось брала в руки, піднімала і кидала це
"щось" якомога далі в море. Вона бігала берегом, явно поспішаючи.
Зацікавившись, чоловік підійшов ближче і запитав: "Що ти робиш?".
"Рятую маленьких морських зірочок від палаючих променів сонця. Якщо я не
кину їх у воду, вони не доживуть до припливу", - відповіла дівчинка, ні на
хвилину не припиняючи роботи. "Ти робиш марну роботу, - відповів чоловік.
- Цих зірочок тут тисячі, сонце пече немилосердно, час летить дуже швидко, ти
все одно їх усіх не врятуєш!" "Ну то й що! - повела плечем дівчинка.
- У будь-якому разі, цю я вже встигла врятувати!" І з цими словами вона
взяла в руки чергову морську зірку і закинула її далеко в морські хвилі...
Відомо, що стан здоров’я людини залежить від багатьох чинників, серед яких
рівень розвитку медицини, стан довкілля, способу життя, ппадковість.
Інфекція — це взаємодія патогенного (хвороботворного) мікроорганізму з
макроорганізмом, що проходить в умовах зовнішнього середовища.
Якщо в результаті цього порушується функція організму, то виникає
інфекційна хвороба.
Інфекційна хвороба — хвороба, що викликана певним живим збудником і передається від
зараженого організму здоровому та має здатність до масового поширення.
Для виникнення інфекційного захворювання потрібний певний збудник.
Збудники інфекційних
хвороб:
Віруси — це дрібні мікроорганізми (грип,
натуральна віспа, кір).
Рикетсії — це тонкі штопороподібні
мікроорганізми (висипний тиф).
Бактерії — це група одноклітинних
мікроорганізмів, що мають форму паличок, куль (черевний тиф, стафілокок).
В організмі людини всі ці збудники викликають характерні зміни в тканинах і
органах.
Шляхи передачі інфекції можуть бути різні.
Шляхи зараження інфекційними захворюваннями
1. Повітряно-крапельний
2. Контактний
3. Гемоконтактний (через кров)
4. Через переносника (комарі, кліщі, блохи)
5. Трансплацентарний (сифіліс, ВІЛ-інфекція, краснуха)
6. Фекально-оральний (харчі, вода, побут)
Для всіх інфекційних хвороб, якими б шляхами вони не передавалися,
характерна циклічність у протіканні, тобто певна послідовність проявів
симптомів:
I. Інкубаційний (латентний) період — прихований
період.
II. Продромальний — поява загальних реакцій
організму (слабкість, головний біль, втома після сну, відсутність апетиту).
III. Період основних проявів хвороби:
- а) наростання симптомів хвороби;
- б) активні прояви хвороби;
- в) наслідки захворювання.
Важливою особливістю інфекційних захворювань є наявність інкубаційного
періоду, тобто періоду від моменту зараження до появи перших ознак
захворювання. Тривалість цього періоду залежить від способу зараження і виду
збудника і може займати від кількох годин до кількох тижнів. Протягом
інкубаційного періоду хвора людина є джерелом інфекції і може заражати
оточуючих.
Слово «профілактика» походить від грецького слова, яке перекладають
як «попереджувальний».
Профілактикою називають комплекс дій, спрямованих на попередження будь-якого
негативного явища.
Наприклад, профілактика захворювань передбачає, що людина буде щось робити,
щоб не захворіти. І це правильно, тому що будь-яку хворобу легше попередити,
ніж лікувати.
Існують методи профілактики, які спрямовані на загальне зміцнення
організму. Наприклад, здоровий спосіб життя є саме таким методом. Він підвищує
захисні властивості організму, робить людину більш стійкою до різних впливів
навколишнього середовища.
Профілактика інфекційних захворювань
Ретельно мити руки
Робити щеплення
Не давати нікому особисті речі
Проходити регулярні медичні обстеження
Профілактикою захворювань займаються фахівці-медики. Наприклад, кожному
школяреві роблять профілактичні щеплення. Завдяки ним ти захищений від таких
захворювань, як кашлюк, дифтерія,
правець, кір, скарлатина, поліомієліт.
Люди, які живуть поруч, утворюють ваше соціальне середовище. Це ваші
батьки,
родичі, друзі, вчителі, сусіди, знайомі і
незнайомі люди, громада твого міста, населення країни. Переважна більшість із
них - чесні, порядні люди. Та це не означає, що у соціальному середовищі не
існує можливих небезпек для твого життя і здоров'я. Вони призводять до багатьох
жертв, бідності та сирітства. Серед найбільших із них – війна, різні
кримінальні ситуації. На жаль, в Україні є ще інші серйозні проблеми. На нашій планеті три інфекції
збирають найбільшу кількість жертв: малярія, СНІД, туберкульоз. І якщо туберкульоз,або як його раніше
називали сухота, знайомий людству з давнини,то ВІЛ/СНІД зꞌявився відносно
недавно - близько 40 років тому,але ці хвороби об’єднує те,що кожного року вони
лишають життя багато людей,в тому числі і дітей. Що означають абревіатури ВІЛ та СНІД та чим
відрізняється ВІЛ від СНІДу. Чому кажуть,що ВІЛ/СНІД – це вірусна хвороба,а
туберкульоз – інфекційна? Трохи
статистики: Сьогодні число ВІЛ – інфікованих у світі перевищує 30
млн., а померло від цієї хвороби 6 млн. людей. Щоденно у світі заражається
ВІЛ понад 6 тис. людей, що дає змогу говорити про пандемію СНІДу. Україна за темпами
розвитку епідемії ВІЛ-інфекції посідає друге місце в Європі, і 5 у світі,
наздоганяє навіть Африку. Середня тривалість життя ВІЛ – інфікованої людини
становить приблизно 12 років, однак сучасні препарати збільшують цю цифру в 2-3
рази. Третина
населення земної кулі інфіковані туберкульозом. 10 млн. людей у світі щорічно
заново хворіють на туберкульоз, близько 3 млн. щорічно помирають від цієї
інфекції. Один хворий на туберкульоз протягом року інфікує навколо себе 10-15
осіб. Захворюваність на туберкульоз та смертність від нього в Україні
залишається на рівні, що визначає його як епідемію. Захворюваність та
смертність від туберкульозу в Україні у 8-10 разів перевищує відповідні
показники у більшості країн Європейського союзу. Щороку від туберкульозу
вмирають близько 10 тис. наших
співвітчизників.
На сьогодні,на жаль,не існує вакцини для профілактики СНІДу і не
достатньо ефективні методи лікарської терапії цього захворювання. Сучасні
препарати для лікування СНІДу діють в середині клітини, не дозволяючи ВІЛ
розмножуватись. Але від туберкульозу є і вакцина (БЦЖ), і дієві ліки, і зараз
це виліковна хвороба. Туберкульоз (синоніми - сухоти, бугорчата) з'явився
не в наші дні, а відомий із давніх часів. Про це свідчать археологічні
розкопки: в кісткових останках людей кам'яного віку і в муміях Єгипту були
помічені зміни туберкульозного характеру. Туберкульоз був поширений у Давній
Індії та Китаї. Класичні описи туберкульозу легенів були зроблені Гіппократом у
ІV ст. до н. е. і Абу Алі Ібн Сіною (Авіценною) в X ст. н. е. Однак тільки в
кінці XIX
століття було виявлено, що це захворювання викликається мікроскопічними
бактеріями. Німецький лікар Роберт Кох 24 березня 1882 р. зробив доповідь про
те, що ним знайдені мікобактерії, що викликають це захворювання. Пізніше ці
частинки були названі бацилами, або паличками Коха, а день 24 березня є
Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом. Основне джерело зараження людини
мікобактеріями - це люди, хворі на відкриту форму туберкульозу, тобто ті, які
виділяють бацили Коха в зовнішнє середовище. Але туберкульозом хворіють не лише
люди. Інфекція може виходити і від братів наших менших. На сьогодні відомо
понад 55 видів домашніх і диких тварин, які хворіють на туберкульоз. Це корови,
вівці, свині, коні, кури, качки, гуси, індики, собаки, кішки (особливо сіамські
), черепахи, змії, крокодили, рибки, горобці, шпаки, граки і ще багато видів
тварин теж страждають від цього захворювання. Які ж шляхи поширення інфекції?
Хвора людина разом із мокротою під час кашлю, чихання, розмови виділяє в
навколишнє середовище мільйони бактерій, які поширюються в повітрі в радіусі
2-6 метрів. Частина з них вдихається людьми, а частина потім разом із пилом
осідає на підлогу, на предмети і можуть протягом декількох років залишатися
життєздатними. Кожен із нас повинен потурбуватися про те, щоб ні з нами, ні з
нашими близькими і знайомими інфікування не сталося. Для цього потрібно - бути
уважним до свого здоров'я, звертати увагу на ті зміни, які відбуваються в організмі, робити
щеплення, дотримуватися гігієни тіла, одягу, помешкання, дбати про імунітет
тощо.
Пам’ятка -
порада щодо профілактики туберкульозу:
• Підтримуйте чистоту у власному
житлі, регулярно робіть вологе прибирання.
• Мийте руки, повертаючись додому,
після туалету, читання книжок.
• Закривайте рот під час чхання,
кашлю.
• Ретельно мийте овочі, фрукти, ополіскуйте
їх розчином оцту.
• Не пийте воду з необстежених
джерел.
• Не користуйтеся чужою білизною,
одягом.
• Повноцінно харчуйтеся та
загартовуйте організм.
• Займайтеся фізкультурою та
спортом.
• Приймайте своєчасне рішення щодо
шкідливих звичок.
• Своєчасно звертайтеся до лікаря,
якщо помітили ознаки захворювання.
Стигматизація (від
грецького – «ярлик, клеймо»)
– таврування,
нанесення стигми. Може позначати навішування соціальних ярликів. У цьому сенсі
стигматизація – асоціація будь – якої якості (як правило негативної) з
конкретною людиною або групою людей, хоча цей зв'язок відсутній або не
доведений. Стигматизація є складником
багатьох стереотипів. Стигматизація може вести до дискримінації, тобто до
реальних дій. Досить часто наявність стигми призводить до дискримінації, тобто
коли переконання переходять до дій, обмежуються права якоїсь групи. Хоча в
цивілізованих країнах явна
стигматизація і пов'язана з нею дискримінація або заборонені законом або
засуджуються культурою, практично будь – яке суспільство насичене стигмами.
Стигма знижує об'єктивність оцінки конкретних людей (стигматизованих), а інколи
може перешкоджати їх інтеграції в суспільство.
Дискримінація (від латинського – «розрізнення») – обмеження прав частини
населення за певною ознакою (раса, вік, стать, національність, релігійні
переконання, сексуальна орієнтація, стан здоров'я, рід занять тощо). Таке
обмеження може бути підкріплене законодавством (правова дискримінація), прийнятою в країні релігією,
або може ґрунтуватися виключно на сформованих моральних нормах (не офіційна
дискримінація). Дискримінація має місце
тоді, коли щодо людини робиться виняток, який призводить до несправедливого або
упередженого ставлення до людини на підставі її приналежності до певної групи.
Наприклад, людина, що живе з ВІЛ, може не отримати медичну допомогу або бути
звільненою з роботи на підставі ВІЛ статусу.
Немає коментарів:
Дописати коментар