Тема: Небезпека інфікування ВІЛ, інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) та методи захисту від інфікування. Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в §19 (ст.90-92), скласти пам’ятку «Як убезпечитися від інфікування ІПСШ».
Байка Езопа «Жаби»
Серед
зеленого поля було невеличке блакитне озерце. Жили в ньому дві жаби. Зиму
перебули вони щасливо. В озері було багато поживи, і жаби нічим не
клопоталися.
Але настало таке спекотне літо, що озерце висохло, зосталася від нього маленька
калюжка. У ній і ховалися
жаби, нарікаючи на жорстоку долю.
- Довго тут не висидиш,- каже якось одна жаба.- Щодень стає жаркіше,- скоро й
ця вода висохне.
- Авжеж,- відповідає друга.- Треба шукати кращого місця. Може, десь недалечко є
річка чи більше озеро. Пересиділи б там спеку, а з першими дощами повернулися б
сюди.
- Гаразд,- погодилася перша.- Зараз же вирушаймо.
- Коли так, то й так. Уперед!
Вилізли жаби з озерця, подалися шукати ліпшого притулку. Незабаром бачать -
колодязь.
- О! Там є вода! - сказала одна жаба. Доплигали вони до колодязя, зазирнули.
- Ну й глибоко!
- А скільки води! Стрибнемо? Де ще знайдеш краще?
І перша жаба вже намірилася
стрибнути, як інша скрикнула: - Стій, дурепо! - спинила її подруга.- А коли й тут висохне вода? Звідси
вже не вилізеш - високо. Краще пошукаймо іншого місця, де ми будемо в
безпеці; навіщо стрибати в
першу-ліпшу яму, не думаючи, що буде по тому?
Соціальне дозрівання – це необхідний етап розвитку
будь-якої особистості. Перебуваючи на цьому етапі, підліток готується взяти на
себе обов’язки дорослої людини. Дорослішання – це складний процес, який вимагає
фізичних і духовних зусиль. Дорослішання відбувається одночасно із статевим
дозріванням. Адже людина має дозріти, для того, щоб вона могла створити сім’ю й
виховувати дітей. Інтимні статеві стосунки – частина повноцінного життя
більшості дорослих людей. Вони дають змогу виконати найвище призначення людини
– стати батьком або матір’ю, подарувати життя іншій людині. Та іноді ці
стосунки призводять до негативних наслідків: психічних травм, осуду з боку
інших людей, небажаної вагітності, хвороб. Статеву поведінку, яка має такі
наслідки прийнято вважати ризикованою. Одним із можливих наслідків ризикованої
статевої поведінки є інфекції, що передаються статевим шляхом. Ці хвороби
найбільш поширені серед активної молоді й призводять до небезпечних ускладнень.
Одним
із можливих наслідків ризикованої статевої поведінки є ІПСШ. Деякі з них
передаються й в інший спосіб (наприклад, через кров), але основний шлях
передачі – статевий. Інша назва цих хвороб – венеричні. Люди з давніх давен
звернули увагу, що деякі хвороби виникають після статевих зносин, і
назвали їх венеричними, на ім’я богині краси і кохання Венери. Поведінка, яка може мати такі наслідки
якінфікування ВІЛ, іншими зараженнями через статеві контакти, є згубною для
здоров’я підлітка. На них хворіють однаковою мірою як чоловіки, так і жінки.
Кожна ІПСШ спричинена певним видом мікроорганізму ( зокрема, бактерії, віруси тощо), наприклад: ВІЛ-інфекція — її спричинює вірус імунодефіциту людини; сифіліс породжує бліда спірохета; гонорею — гонококи; трихомоноз — трихомонада
вагінальна (Trichomonas
vaginalis) тощо. На відміну від більшості інфекційних захворювань після ІПСШ, як правило, не виникає імунітет і, у разі повторного зараження, хвороба
розвивається знову. Видужання не настає само по собі: без медичної допомоги людина не може позбутися такої хвороби і хворіє
на неї все життя.
Найсерйознішою та найпоширенішою венеричною хворобою є сифіліс. Ще письменники Стародавнього Риму та Греції говорили про ураження кісток та шкіри, що нагадують зміни, зумовлені сифілісом. Однак уперше серйозну увагу на цю хворобу звернули лише у ХV столітті, коли серед французьких воїнів, які оточили Неаполь, поширилася епідемія сифілісу. Боялися цієї хвороби тому, що вона вражає майже всі органи. У наступні роки сифіліс поширився у багатьох країнах. Та люди ще довго не знали, що, крім сифілісу, є інші венеричні хвороби, і вважали будь-які виразки і висип ознаками сифілісу. Набагато пізніше з’ясували, що існує гонорея, хламідіоз, герпес, трихомоноз. Основною особливістю ІПСШ є відносно висока сприйнятливість збудників до умов навколишнього середовища, наслідком чого є необхідність прямого контакту для інфікування збудником. Група венеричних ІПСШ передається при незахищеному статевому контакті. Поцілунки, статевий контакт багаторазово підвищують ризик інфікування при захищеному за допомогою презерватива статевому акті. Для ІПСШ в широкому розумінні цієї групи можливі інші шляхи передачі. Зокрема, заразитися папіломавірусом можливо при тісному побутовому контакті, трихомонада вагінальна може тривалий час зберігати свої інфекційні властивості у вологому середовищі (мокрі рушники, гладкі поверхні). Збудник корости або лобкова воша може передаватися контактно-побутовим шляхом через предмети вжитку. Вертикальний шлях передачі інфекції передбачає інфікування дитини матір'ю або батьком (ВІЛ-інфекція, гепатит В тощо). Можливе зараження гемоконтактно - через застосування медичних (шприці, зубні екстрактори тощо) і немедичних (татуаж, манікюр та педикюр тощо) інструментів, при переливанні кровопрепаратів, як це відбувається при гепатиті В, ВІЛ-інфекції. Зараження цими інфекціями, не завжди свідчить про легковажне ставлення до вибору партнерів: і при одному постійному партнерові існує певний ризик захворіти. І тут важливу роль в отриманні ІПСШ відіграють такі біологічні фактори, як мутація мікроорганізмів, формування у них стійкості до лікарських препаратів і багато іншого.
Гонорея — венерична
інфекційна хвороба, запалення слизової оболонки сечостатевих органів людини. Сифіліс - венеричне захворювання. На слизовій оболонці
статевих органів збудник сифілісу – бліда спірохета – посилено розмножується й
поширюється на найближчі ділянки тіла.
Трихомоноз - запальне захворювання органів сечостатевої системи, що викликається
вагінальною трихомонадою.
Хламідіоз - венеричне захворювання збудником, якого є хламідії, що уражають слизові
оболонки. Генітальний герпес. Збудник – вірус герпесу простого. Симптоми: біль, свербіння,
виділення зі статевих органів.
Генітальні бородавки. Збудник – вірус папіломи людини (ВПЛ). Симптоми: бородавки різної форми навколо статевих органів. На сьогодні у розвинених країнах створено всі необхідні умови для успішної боротьби із захворюваннями, що передаються статевим шляхом. Здійснюються заходи, що запобігають поширенню цих хвороб; хворим надається безкоштовна медична допомога. Але жоден засіб профілактики не гарантує 100% захисту від зараження. Вони значно зменшують ризик захворювання. У випадку, коли трапився випадковий статевий зв’язок, необхідно якомога швидше звернутися до профілактичного пункту при шкірно-венеричному диспансері для проведення противенеричних заходів. Необхідно знати, що в нашій державі передбачена правова відповідальність стосовно венеричних хвороб. «Ухилення від лікування венеричних хвороб карається позбавленням волі на строк до 2 років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом» (ст.. 108 Кримінального кодексу України).
ВІЛ
В - «Вірус» - збудник захворювання. І - «Імунодефіциту» - відсутність захисної реакції системи організму, яка
забезпечує захист від мікроорганізмів, що спричиняють хворобу. Л - «Людини».
СНІД
С - «Синдром» - ряд симптомів, що вказують на
наявність якоїсь хвороби чи стану Н - «Набутого» - такого, що набутий протягом життя, а не від народження. І - «Імунного» - стосується імунної системи, яка
забезпечує захист людини від мікроорганізмів, що спричиняють хворобу.
Д - «Дефіцит»
- в даному випадку відсутність захисної реакції імунної системи людини на
наявність в організмі шкідливих бактерій.
ВІЛ/СНІД – хвороба відносна молода . Про неї
ми почули наприкінці 80-х років минулого століття. Науковці стверджують, що відомо три
шляхи інфікування ВІЛ-інфекцією. 1. Вертикальний (від матері до
дитини ) 2. Горизонтальний (при статевому контакті) Навіть при єдиному
контакті можна інфікуватися, тому такий контакт має бути тільки між дорослими
людьми, які чітко уявляють наслідки таких дій. Ні за яких обставин це не може
бути примусово, за порадами подруг, друзів , заради моди.
3. Через кров.
Україна посідає перше місце в Європі по
швидкості розповсюдження ВІЛ-інфекції. В світі найнебезпечніший шлях –
статевий. У нас в державі – через кров.
Необхідно пам’ятати, що будь–яка
людина має однаковий ризик заразитися вірусом імунодефіциту. На
сьогодні ВІЛ/СНІД не зважає на такі традиційні кордони, як статева належність,
сексуальні вподобання, спосіб життя, соціальний статус чи расу. Всі ми рівні
перед ризиком бути враженими ВІЛ – інфекцією, і тільки від нас самих, від
нашого розуміння ризику, від нашої поведінки залежить наше здоров’я. Всесвітня організація охорони здоров'я в «Глобальній стратегії профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, та боротьби з ними» виділяє поняття «безпечна статева поведінка» (безпечний секс), що включає в себе:
ü правильне і систематичне використання чоловічих і жіночих презервативів;
ü правильне застосування місцевих бактерицидних засобів, антисептиків, які значно знижують, але повністю не усувають ризик зараження;
ü періодичне обстеження за допомогою клінічної та лабораторної діагностики;
ü у разі діагностування інфекції (або підозри на її наявність) спеціалізоване лікування;
ü статева стриманість;
ü обов’язкове повідомлення статевих партнерів про наявність/відсутність ВІЛ та ІПСШ;
ü вакцинація проти онкогенних вірусів гепатиту B і папіломавірусу людини;
Немає коментарів:
Дописати коментар