7 клас 29.01.25 Урок № 22

Тема: Дорослішай та радій життю. Особливості психічного, духовного розвитку підлітків. Проєкт «Я обираю здоровий спосіб життя».                                                    Домашнє завдання: опрацювати §9 (ст.97-102), заповнити мапу думок на ст.102.

Епіграф: «Посієш  вчинок  збереш звичку,  посієш  звичку  —  збереш  характер,  посієш характер  —  збереш  долю».                                                                                                       Народна мудрість

Притча «Сад короля»

  Одного разу король зайшов до саду і побачив дерева, кущі й квіти, які в’янули та гинули. Дуб сказав, що помирає, тому, що не може бути таким високим,як сосна. Коли король звернувся до сосни, то дізнався, що вона сохне тому, що не може давати виноград, подібно виноградній лозі. А лоза гинула тому, що не може квітнути, наче троянди… Невдовзі король знайшов одну рослину, яка звеселила його серце, була свіжою та квітучою. Після розпитувань він отримав таку відповідь: «Я вважаю це саме собою зрозумілим, адже коли ти посадив мене, то хотів отримати радість. Якби ти хотів дуб, виноград або сосну – ти посадив би їх. Тому я думаю, що не можу бути нічим іншим, крім того, що я є. І я намагаюся розвивати свої кращі якості».

Висновок. Ви не можете бути ніким іншим, а лише тим, хто ви є.  Життю і всьому тому, що (хто) вас оточує, ви потрібні саме таким.

Основний зміст та специфіку всіх сторін розвитку у підлітковому віці визначає перехід від дитинства до дорослості. У всіх напрямках відбувається становлення якісних новоутворень.          Серед умов сучасного життя вирізняють такі, що сприяють становленню дорослості підлітків (акселерація фізичного та статевого дозрівання, інтенсивне спілкування з однолітками, більш рання самостійність через зайнятість батьків, величезний потік різноманітної за змістом інформації тощо), і такі, що гальмують цей процес. Соціальна активність підлітків спрямована насамперед на прийняття та засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, характерних для світу дорослих та стосунків між ними.                                                                                           Криза 13 років. Ламання старих психологічних структур, характерне для цього віку, призводить до справжнього вибуху непокори, зухвальства та важковиховуваності (так звана «криза 13 років»). Основну причину таких бурхливих проявів одні психологи вбачають у тому, що дорослі не змінюють своєї поведінки у відповідь на появу в підлітків прагнення до нових форм взаємин із батьками та вчителями. Інші розглядають «кризу 13 років», як пряме відображення процесу статевого дозрівання, мало пов’язане з особливостями виховання, а треті вважають, що така криза взагалі не є обов’язковою, і в бать ох підлітків її просто не може бути. Сутність кризи полягає в  глибокій, якісній зміни всього процесу психічного розвитку людини, а не в якихось яскравих зовнішніх вираженнях цієї зміни.

Виокремлюють такі виражені симптоми зазначеної кризи:

1. Зниження продуктивності навчальної діяльності навіть у тих сферах, де підліток обдарований. Регрес проявляється під час виконання творчих завдань, а здатність виконувати механічні завдання зберігається.
2. Негативізм. Підліток ніби відштовхується від навколишнього середовища, він схильний до сварок, порушень дисципліни, переживаючи водночас внутрішнє занепокоєння, невдоволення, прагнення до самотності та самоізоляції.

Найважливішою ознакою підліткового віку є становлення самосвідомості. Самосвідомість підлітка характеризується передусім почуттям дорослості. Об’єктивної дорослості в підлітка ще немає. Суб’єктивно ж така дорослість виявляється в наступному:

1. В емансипації від батьків. Підлітки прагнуть, незалежності, суверенності, поваги до своїх таємниць. Виокремлюються «сфери впливу» батьків і однолітків. У питаннях стилю одягу, зачіски, часу повернення додому, способів організації, дозвілля, вирішення шкільних і матеріальних проблем підлітки щораз  більше орієнтуються на однолітків, а не на батьків. Однак у ставленні до фундаментальних аспектів соціального життя основним усе ж таки залишається вплив батьків.
2. У новому ставленні до навчання. У підлітків розвивається прагнення до самоосвіти, причому часто не пов’язане з навчанням у школі. Багато хто стає байдужим до оцінок. Часто спостерігається розходження між інтелектуальними можливостями й успіхами у школі: можливості високі, а успіхи низькі.
3. У романтичних стосунках з однолітками іншої статі. Тут має значення не так сам факт симпатії, як форма стосунків, скопійована від дорослих (побачення, розваги тощо).
4. У зовнішньому вигляді й манері вдягатися.

Духовність — це ідеал, до якого прагне людина у її власному розвитку, орієнтація на вищі, абсолютні цінності. Духовність — це стрижень, фундамент внутрішнього світу людини. Його не можна навчити за допомогою настанов. Можна вказати лише шлях, але не можна змусити ним іти. Ступінь духовного розвитку не завжди визначається віком. Духовно багатою людиною вважають особистість, яка живе в гар­монії із собою і світом, у якої сформовані духовні цінності, тобто ті чесноти, життєві установки, що існують для кожної людини, що становлять її ідеал. Пізнання людиною самої себе, таємниць свого життя — один із її духовних пошуків, що сягає у глибину століть.  До показників духовного зростання відносять:

•              усвідомлення значущого вибору (наприклад, замість відвідин нічного клубу провести вечір із хворою бабусею);

•              зростання внутрішньої чесності;

•              естетична та творча спрямованість;

•              людина починає свідомо творити своє життя;

•              зростання почуття гармонії світу.

Духовність — це внутрішній світ людини, її стрижень, творча спрямованість. Джерелом духовності є власний внутрішньо-психічний досвід людини. Духовна людина є перш за все моральною людиною, яка думає і діє відповідно до суспільних моральних правил. Саме духовність відрізняє людину її від світу тварин; є тим ідеалом, до якого прагне людина у власному розвитку, формуючи для себе вищі цінності, які є сенсом її життя. Ви самі обираєте, яким буде ваше життя і тільки від вас самих залежить ваше майбутнє. Виникнення мети, прагнення її досягти спонукає нас до дій. Цілеспрямована людина обов’язково здійснить задумане й отримає від цього задоволення. За таких умов особистість стає здатною максимально реалізувати власний потенціал. Але це вже зовсім інший урок який у вас  буде через тиждень. Тому мені б хотілось що ви визначили свої цілі на  тиждень, на рік та 10 років до наступного уроку. Ду­ховний розвиток людини визначає також мету її існування, ідеали й життєві цінності. Духовно розвинена особистість не тільки говорить про загально­людські принципи морально-етичного плану, але й намагається жити згідно з ними. Така поведінка свідчить про те, що людина духовно здорова.  Ми повинні відповідати за свої вчинки, цінувати життя, ша­нувати батьків, виконувати 10 заповідей Божих. Забудьмо образи й незгоди. Відкриймо своє серце і душу для близьких і рідних, для друзів. Творіть добро на цій землі. Звичайно, кожному з нас хочеться жити щасливо. А цього не­можливо досягти без людських моральних принципів. Щодня ми творимо книгу життя. Нехай же сторінки в ній будуть світлі, чисті і прекрасні. Хоч би над вами було  постійно сто вчителів – вони не зможуть змусити вас чинити так, а не інакше, якщо ви самі не поставите перед собою якусь мету. Усім зрозуміло: все, що роблять для вашого здоровя, для вашої привабливості, не може бути небажаним чи неприємним. Тільки декому іноді не вистачає сили волі, дехто просто лінується виконувати всі приписи і норми культурного життя. Навчіться вимагати самі від себе, виховуйте себе такими, щоб ви самі собі подобались. Адже лише частка того, що ми називаємо красою, дається природою, решта залежить від самої людини. Бажаю вам бути завжди здоровими і красивими, духовними та психічно врівноваженими!

7 клас 28.01.25 Урок № 21

Тема: Дорослішай та радій життю. Фізичний розвиток підлітків та способи покращення фізичної форми. Проєкт «Я обираю здоровий спосіб життя».                      Домашнє завдання:опрацювати §9 (ст.93-97), зробіть висновок про стан свого фізичного розвитку (зріст, вага, сон, харчування, режим дня, звички) та складіть план його покращення.

Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні, замінити їх не можна ні чим.  А.Амосов                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 "Бліцкрос"

1) Молодший шкільний вік припадає на навчання в … класах.

2) Навчання в середніх класах збігається з … віком.

3) Підлітковий вік називають ….

4) Основною кризою підліткового віку є ….

5) Пошук власного "Я" в підлітковому віці зумовлює як позитивні явища, так і певні ….

6) Ризики підліткового віку можуть стосуватися як фізичної так і …,…,…складових здоров'я.

 Учням, які прагнуть особистісного саморозвитку і самовдосконалення,необхідні знання щодо фізіологічних і психологічних особливостей підліткового віку. Підлітковий вік характеризують як переломний, перехідний, критичний, але частіше як вік біологічного (статевого), психологічного, соціального, духовного дозрівання.                                                                                                                                        Заочна екскурсія в минуле                                                                                                          Протягом століть у художній літературі, в грецьких, римських, іспанських та китайських джерелах, згадували проміжний і порівняно короткий період між дитинством і дорослістю. Є джерела, у яких цей вік визначали як закінчення періоду дикості та початку цивілізації. Французький етнограф і історик Ф.Ариес припустив що термін "підлітковий вік"виник у XIX столітті,коли контроль батьків над розвитком дитини продовжився до шлюбу. Нині в розвинених країнах світу цей період життя має тенденцію до поступового збільшення. Протягом Першої світової війни,технологічний розвиток країн усього світу в сукупності зі швидкими соціальними змінами спричинив необхідність довше вчитися в школі або проходити іншу підготовку, в такий спосіб примушуючи молодих людей лишатися значною мірою у фінансовій і психологічній залежності батьків. 100-200 років тому поняття «підліток» та «підлітковий вік» не існувало. З 11-13 років дітей вже залучали до праці, вони заробляли на життя, працюючи на рівні з дорослими, на фабриках, фермах чи вдома, залежно від того що вимагали від них в сім’ї. 30-ті роки ХХ ст. економіка США опинилася в жахливому стані, скоротилась кількість робочих місць, і молоді люди залишились без роботи. Вони відчували себе тягарем для родини. Тому часто покидали дім у пошуках роботи. Подорожуючи, зустрічали таких же людей як і вони самі, об’єднувалися в групи. Підлітки почали творити власний стиль життя, моду, свою чудернацьку мову, нові стилі музики, танці – субкультуру. Спочатку їх називали teeners, а потім – teenagers.                        Кожен з вас -  неповторна особистість. У кожного є чимало того, чим він міг би пишатися. Натомість багато підлітків думають лише про те, що їм у собі не подобається, що вони хотіли б змінити. Учені виявили,що хлопці переважно бажають ґрунтовних змін: «я хотів би стати високим та струнким, мати розвинені м'язи»,а дівчата – конкретних: «Мені  б хотілося змінити кінчик носа, колір очей, зачіску». У цьому віці особливо помітна різниця у фізичному розвитку. Труднощі зростання в цьому віці пов’язані в першу чергу з соматичним та статевим розвитком. В декого починається пубертатний період і вони виглядають старшими за однолітків. Ці проблеми найбільш характерні для дівчаток, адже їх статеве дозрівання починається в середньому на 2 роки раніше за хлопців. Підвищується інтерес до своєї зовнішності, формується повний фізичний образ «Я». через це вони можуть стати об’єктами недобрих жартів, образ (навіть з боку дорослих). Необхідно вчити підлітків правильно реагувати на критику (справедливу і несправедливу). Старші підлітки потребують правильної організації діяльності, забезпечення фізичного навантаження, режиму дня та праці.                        Біологічне дозрівання – сукупність фізіологічних змін в організмі,що наближаються до дорослості. Якщо акцентувати увагу на біологічному, то можна побачити, що в межах підліткового віку (11-14 років,а дехто розширює до 10 – 16 років) відбуваються важливі фізіологічні процеси. За швидкістю біологічних перетворень організму цей період посідає почесне місце поруч із ембріональним періодом та періодом дитинства. Проявами цього є прискорення темпів росту тіла в довжину,швидкий розвиток репродуктивних органів, поява вторинних статевих ознак, таких як оволосінні, збільшення м’язової та жирової маси,гепі талій. Відбувається ствердіння скелета, вдосконалюється м’язова система,однак нерівномірність розвитку серця і кровоносних судин, а також посилена діяльність залоз внутрішньої секреції. ,часто спричинюють тимчасові розлади кровообігу, напруження серцевої діяльності,посилення збудливості дітей, що виражається в нервозності, швидкій втомі, запамороченнях і підвищеному серцебитті. Нервова система підлітка ще не зовсім готова витримати сильні, тривалі подразники, часто перебуває під їхнім впливом у стані загальмованості або сильного збудження. Значно активніше починає працювати ендокринна система організму.

Є певні показники фізичного розвитку підлітка, які можна відслідковувати для того, щоб визначати, чи все гаразд зі здоров’ям, чи вчасно відбуваються відповідні зміни. Які це показники? Учені розрізняють суб’єктивні та об’єктивні показники здоров’я. До суб’єктивних показників стану здоров’я належать показники самопочуття, працездатності, сну, апетиту, настрою. Об’єктивні показники стану здоров’я пов’язані з вимірюваннями маси тіла, зросту, окружності грудної клітки (плеча, стегна, гомілки), частоти дихання, пульсу. Універсального критерію для оцінки здоров’я вчені поки що не виробили. Зазвичай із цією метою використовується сукупність тестів. Якщо стежити за показниками стану фізичного здоров’я в підлітковий період, то можна робити висновки про те, наскільки успішно відбувається фізичне дорослішання організму. У разі, коли цей розвиток не відповідає віковим вимогам, необхідно вживати заходів, які допоможуть виправити ситуацію. Є прості методи самоконтролю, які можна застосовувати самим у домашніх умовах. Перше, що свідчить про стан фізичного здоров’я,— це самопочуття. Відчуття бадьорості і сили, почуття впевненості в собі, життєрадісність, глибокий сон, хороший апетит говорять про те, що фізична складова здоров’я не викликає занепокоєнь. Друге — це здатність справлятися з фізичними навантаженнями. Якщо ви успішно навчаєтеся, протягом дня ефективно працюєте, увечері можете виконувати необхідну повсякденну хатню роботу, легко витримуєте тривалі поїздки в громадському транспорті — значить, ваш фізичний розвиток протікає нормально. Але такі оцінки здоров’я є суб’єктивними, тобто вашими особистими оцінками. До показників фізичного розвитку підлітка належать також особливості постави, форма хребта, форма грудної клітки, будова ніг і форма стопи.                                                                                                                                                                                 Способи покращення фізичної форми                                                                                                          Треба враховувати позитивні чинники, які сприяють розвитку всіх складових здоров’я. Підліток може використовувати різні способи покращення своєї фізичної форми. Перш за все, це фізичні вправи, активний рух, відмова від пасивного відпочинку. Важливо розуміти, що м’язи людини створені для роботи, руху, постійної активності. Плавання, катання на велосипеді, рухливі ігри на свіжому повітрі, футбол, волейбол, бадмінтон та інші заняття фізкультурою покращують фізичну форму, зміцнюють здоров’я, роблять підлітка привабливим, красивим. Активний спосіб життя не вимагає особливого нагляду, підліток може сам обирати, чим саме займатися. Але якщо йдеться про спеціальні тренування, то перед тим, як приступити до занять, треба порадитися з лікарем і знайти професійного тренера, який буде з вами займатися. Фізичні навантаження для підлітків треба правильно підбирати і дозувати. Інакше можна зіпсувати процеси нормального росту й розвитку, нашкодити підлітку. Правильне, раціональне харчування теж сприяє поліпшенню фізичної форми. Важливо те, що ми їмо, у якій кількості, з якою періодичністю. їжа впливає на людину значно сильніше, ніж ми можемо припустити. Не випадково кажуть: «Ти є те, що ти їси».                                                                                                                      Важливим показником фізичного здоров'я є нормальна вага і добра фізична форма,можна визначити ідеальну масу тіла. ІМТ- це розрахункова величина, яка дозволяє орієнтовно оцінити ступінь відповідності маси людини та її зросту. Показники ваги та зросту дитини потрібно занотувати і здійснити розрахунок індексу маси тіла за формулою: ІМТ = маса тіла (кг) / зріст2 (м2). Наприклад, людина має зріст 1,70 м і масу тіла 67 кг. Тоді її ІМТ дорівнює 67: (1,7 × 1,7) = 23,18.                                                 Таке співвідношення може дати інформацію про те, чи є маса недостатньою, нормальною, надмірною. Якщо ваша ІМТ від 18,5 до 24,9 одиниць - ваша вага у нормі. Якщо він дещо вищий або нижчий за норму. Хвилюватися не варто, адже в підлітковому віці тіло росте не рівномірно( то в ширину, то у висоту). Та якщо ІМТ менший за 15 чи більший за 30 одиниць - треба звернутися до лікаря.

Пам’ятка підлітку

1.      Пам’ятай, твоє здоров’я – у твоїх руках!

2.      Дотримуйся режиму дня.

3.      Вживай здорову їжу.

4.      Загартовуйся, роби зарядку.

5.      Вживай вітаміни.

6.      Здійснюй профілактику захворювань.

7.      Відвідуй гуртки і секції.

8.      Будь прикладом у збереженні та зміцненні здоров’я!

8 клас 27.01.25 Урок № 18

Тема: Узагальнення та систематизація знань з ІІІ розділу «Психічна і духовна складові здоров’я».                                                                                                                                         Домашнє завдання: скласти памꞌятку «10 не можна…» до будь якої теми вивченого розділу.

https://naurok.com.ua/test/8-klas-psihichna-i-duhovna-skladovi-zdorov-ya-1999533.html

7 клас 20.01.25 Урок № 20

Тема: Дорослішай та радій життю. Зрілість та її ознаки.                                         Домашнє завдання: Прочитати §9 ст.90-93, записати свої поради підліткам в складних ситуаціях (ст.93).

Епіграф  уроку: «Підліток  - ще не дорослий, але вже й не дитина». (за визначенням ВООЗ)                                                                     Історія про гусінь                                                                    Сидять на капусті дві гусениці. Раптом чують якийсь шурхіт. Піднімають голови і бачать, як над ними пролітає чарівний метелик. Одна гусениця дивиться на іншу, хитає головою і каже: «ніхто і ніколи не втягне мене в таку авантюру».

Закінчіть твердження:

Підлітковий вік – це чудово тому, що…         

Підлітковий вік – це чудово , але…

«Я вже не маленький!», «Вирішуватиму все сама!», «Самі все зробимо!» — так часом говорять старшокласники, спілкуючись із дорослими. На таке дорослі відповідають: «Молоді ще, недосвідчені!», «Зелений ще!», «Не готова ще!», «Доростіть, а тоді будете!..». Проте від підлітків можна почути ще й таке: «Я ще не маю паспорта!», «Я — неповнолітній, відповідати не буду!», «До 18 років я — дитина!». То до чого ви вже готові, а до чого ще слід дорости? Що це — зрілість? Як можна визначити, зріла людина чи ні? Кожен знає, як вибрати достиглі помідори: плоди мають бути червоні й ароматні. Це — ознаки зрілості помідорів. Чи є ознаки зрілості людини? Так. Вважається, що людина зріла, якщо здатна самостійно розв’язувати життєві проблеми і брати на себе відповідальність за власні рішення. Виділяють такі складові зрілості людини: фізичну (біологічну), соціальну. У процесі свого індивідуального розвитку кожна людина проходить певні етапи: немовлячий вік, грудний вік, дитинство, підлітковий період, юність, зрілість, старість. Кожний етап відзначається своїми особливостями й відіграє певну роль. Знання про це допомагають людині справлятися з труднощами, які неминуче виникають у кожному періоді її життя. Вік, у який вступаєте ви, 7-класники, називається підлітковим. Цей період учені ще називають «перехідним», «періодом гормонального вибуху», «пубертатом» (від латин. pubertas — статева зрілість). Це складний, але дуже цікавий період, оскільки в цей час починається перехід від дитинства до дорослості. Такий перехід пов’язаний з усіма сферами життя — фізіологічною, психологічною та соціальною. Для того щоб стати дорослим, перш за все потрібно досягти фізіологічної зрілості. Тобто всі системи організму — опорно-рухова, кровоносна, дихальна, травна, видільна, нервова, статева та інші — повинні бути остаточно сформованими. Тільки тоді людина може виконувати нові для неї функції, пов’язані зі створенням сім’ї, народженням і вихованням дітей. Такий стан учені називають фізіологічною зрілістю. Коли підлітки ростуть, маса їхнього тіла збільшується повільніше, ніж зріст, тому вони часто виглядають незграбними: довгі руки, великі ступні, інколи сутула постава. Але все це є тимчасовим. Головне, що підлітки розвиваються, у них з’являються фізичні ознаки, що відповідають зрілості, вони перетворюються на дорослих, фізіологічно зрілих людей — чоловіків або жінок. Одночасно з фізіологічною зрілістю формується психологічна й соціальна зрілість. Будь-який підліток учиться адекватно (тобто відповідним чином, правильно) сприймати себе і людей. Він учиться бути самостійним у житті, особисто приймати рішення і нести за них відповідальність. Психологічна і соціальна зрілість — це результат життя в суспільстві, результат психологічного і соціального розвитку та пристосування до спільного життя з іншими людьми. Підліток поступово навчається найкращим чином організовувати свою поведінку в соціальному середовищі, узгоджувати власну самооцінку і власні очікування зі своїми можливостями та навколишньою реальністю. Для того щоб навчитися цього, він повинен уміти аналізувати свій внутрішній досвід. Підлітка вважають «соціально незрілим» у тому разі, коли він ще не може прогнозувати власну поведінку, приймати обдумані рішення, співвідносити їх зі своїми можливостями і нести за них відповідальність перед собою та іншими людьми. Звичайний наслідок малопродуманих і безвідповідальних рішень — їхня нездійсненність. Звідси різного роду невдачі, здобуття не того результату, який очікувався. Підліткові дуже хочеться звинуватити в цих невдачах інших людей, але спочатку він повинен оцінити свою власну поведінку і ступінь обдуманості своїх рішень.                                Підлітковий вік - це період багатьох змін: фізіологічних, що відбуваються у тілі, психологічних - у думках, почуттях і потребах, а також у стосунках з іншими людьми (батьками, вчителями, друзями, протилежною статтю). Щоб стати дорослим, треба «вирости» не лише фізично, а й психологічно і соціально.  Організм дозріває фізіологічно, але до повної фізіологічної зрілос­ті ще далеко, іде соціальне дорослішання, проте соціальна зрілість ще не настала. Саме тому підлітковий період є таким непростим, насиченим і суперечливим. Хронологічно підлітковий вік визначається від 10-11 до 14-15 ро­ків. Гормони росту й статеві гормони викликають у підлітка інтенсив­ний фізіологічний розвиток, спрямований на формування фізіологічної зрілості. Фізичний розвиток є суто індивідуальним. Не хвилюйтеся, коли ви маєте невеликий зріст або маленьку вагу. Усе суто індивідуально і залежить від ба­гатьох причин. На темпи зростання і розвитку, крім спадковості, впливають інші чинни­ки. Відомо, що у другій половині XX ст. був помічений процес прискорення темпів зростання і розвитку. Це явище здобуло назву «акселерація». Акселерація - це прискорення фізичного розвитку дітей, яке спостерігається останні 150 років. Вона включає різні анатомічні й фізіологічні прояви, зокрема й скорочення термінів статевого дозрівання. Серед причин, що зумовили акселерацію, називають соціально-економічні умови, вплив посиленого потоку інформації, перерозподіл генетичного матеріалу в популяціях людини, вплив сонячної активності та інше. Чинники, які позитивно виливають на фізіологічний, стате­вий і розумовий розвиток:  спадковість, рівень здоров'я, збалансоване хар­чування, екологічно чисте довкілля, соціальні умови проживання та здоровий спосіб життя тощо. Існують чинники, які особливо негативно впливають на ваш індивідуальний фізіологічний розвиток: нездоровий спосіб життя і шкідливі звички. Ознаками фізичної зрілості людини є фізіологічне дозрівання всіх систем організму, їх готовність до виконання функцій зрілого віку — створення сім’ї, народження й виховання дітей.

Психологічно і соціально зріла людина вміє самостійно:

• прогнозувати свою поведінку в будь-яких життєвих ситуаціях;

• здобувати потрібну інформацію й аналізувати її згідно зі своїми цілями в різних сферах життя;

• мобілізовуватися для приведення в дію власного рішення всупереч різним обставинам;

• відстежувати хід виконання власних дій та їхні результати;

• робити висновки з власної поведінки в різних ситуаціях;

• емоційно правильно реагувати на різні життєві ситуації.

Фізіологічна зрілість характеризується формуванням усіх фізіологічних систем організму. Психологічно й соціально зрілу особистість відрізняє відповідальність, терпимість і саморозвиток.

7 клас 21.01.25 Урок № 19

 Тема: Вибір здорового способу життя. Вплив засобів масової інформації, соціальної реклами на прийняття рішення щодо вибору здорового способу життя.                        Підсумкова робота «Гр.1Безпека».                                                                                                                Домашнє завдання: Прочитати §8 на ст.86-89, розробити власну інтелект-карту «Я обираю ЗСЖ» та додати до портфоліо проєкту «Обираю здоровий спосіб життя».   

Розвиток інформаційних технологій, що розпочався в середині XX століття, заклав основу формування суспільства взагалі нового типу — інформаційного суспільства.                           Інформація – дані про людей, предмети, факти, події, явища і процеси незалежно від форми їхнього представлення. Інформація створюється людьми. Вона переміщується в просторі і часі за допомогою носіїв  інформації: книг, газет, журналів, сайтів, соцмереж, телебачення тощо. Інформація має  найважливіший вплив на створення людиною власної картини світу. Інформаційний простір - це простір, у якому твориться, переміщується та засвоюється інформація.                                                                                                                                        Інформаційна безпека - це стан захищеності суспільства і особистості від інформаційних загроз.  Інформаційна війна - це агресивне втручання в інформаційний простір країни чи групи людей (аудиторії), з метою змінити картину світу людей так, як вигідно агресору.                                      ЗМІ (засоби масової інформації) або мас-медіа (Mass media) – це преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет-сайти, соціальні мережі інтернет, кіноіндустрія, рекламні щити та панелі. Вони відіграють важливу роль в розвитку суспільства, у формуванні суспільної думки, передачі новин, освіті та розвагах.                                                                                                                                                       Їх вплив на людину починається у ранньому віці і продовжується упродовж усього життя. Взагалі, в сучасному світі засоби масової інформації взяли на себе значну функцію з формування свідомості людей, виховання їх ціннісних орієнтацій, смаків, поглядів, звичок, уподобань. Незважаючи на бурхливий розвиток засобів комунікацій на початку XXI століття, телебачення і сьогодні залишається найбільш масовим та доступним засобом масової інформації.                                       Засоби масової інформації чинять на людину як позитивний, так і негативний вплив.             Позитивний вплив ЗМІ:                                                                                                                             -  розширюють світогляд людини;                                                                                                            - підвищують рівень інформованості у всіх сферах життя людини;                                                    - підвищують культурний та інтелектуальний потенціал;                                                                  - є засобом розваг;                                                                                                                                       - є засобом зв’язку

Негативний вплив ЗМІ:                                                                                                                          - рекламують шкідливі продукти;                                                                                                             - псують  зір;                                                                                                                                                                - показують кадри жорстокості та насильства;                                                                                  - надають хибну інформацію

За даними соціологічного дослідження Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України:

• 58% підлітків прагне копіювати поведінку телегероїв;
• 37,3% молоді взагалі готові вчинити протиправні дії, копіюючи телегероїв.

Телебачення та інтернет надають підліткам більше інформації, ніж батьки, друзі або вчителі, і досить часто діти довіряють цим повідомленням не менше, а іноді навіть більше, ніж рідним і близьким.

Інтернет-залежність — психічний розлад, нав’язливе бажання вийти в інтернет і хвороблива нездатність вчасно відключитися від нього. У 2008 році хворобою офіційно визнано інтернет-залежність. Майже для кожного виду людської діяльності комп’ютер є невід’ємним інструментом. У той же час, він став винятково популярним джерелом розваг — через ігри, інтернет, віртуальне спілкування. Проте, все частіше і частіше науковці б’ють на сполох: комп’ютер може становити загрозу для людського організму, впливаючи не лише на фізичний та фізіологічний стани, але/й маючи також психологічний вплив на людину. Залежність від інтернету, чи кіберзалежність, дуже схоже на патологічний потяг до азартних ігор. Точно так же, як і азартні гравці, залежні від інтернету мимовільно вкладають у свій комп’ютер та віртуальне  спілкування гроші та час. Вони можуть не помічати все, що діється навколо, і шукати задоволення у спілкуванні з машиною чи віртуальними друзями.

Першими ознаками комп’ютерної залежності підлітка можна вважати:

• пропуски занять через комп’ютерну гру чи віртуальне спілкування в мережі «Інтернет»;
• просиджування за комп’ютером уночі;
• приймання їжі за комп’ютером;
• віддавання переваги віртуальному спілкуванню;
• що загальний час, проведений за комп’ютером та в мережі, перевищує час виконання домашніх завдань, прогулянок, спілкування з батьками й однолітками, інших захоплень;
• що дитина не уявляє, чим себе зайняти, коли комп’ютер зламався;
• конфлікти з батьками та їх шантажування у відповідь на заборону проводити час за комп’ютером.

Реклама може мати як позитивний, так і негативний вплив на здоров’я підлітків:
Позитивний вплив: реклама здорового способу життя, спорту, збалансованого харчування може мотивувати підлітків до активності та здорового харчування.
Негативний вплив: реклама шкідливих продуктів (фастфуду, солодких напоїв, алкоголю, тютюну) може заохочувати підлітків до їх споживання, що веде до проблем зі здоров’ям, таких як ожиріння, залежність, серцево-судинні захворювання.
Спілкування з використанням новітніх засобів комунікації увібрав в себе Інтернет. Всесвітня інформаційна мережа розвивається великими темпами, кількість її учасників постійно зростає. За деякими даними, у мережі зареєстровано близько 1,5 мільярдів сторінок. Інформація в мережі охоплює всі сторони життєдіяльності людини і суспільства. Користувачі довіряють цій формі себе і свою діяльність. Проте досвід роботи в галузі комп'ютерних технологій повний прикладами несумлінного використання ресурсів Інтернет.  Фахівці стверджують, що головна причина проникнення в комп'ютерні мережі - безтурботність і непідготовленість користувачів.  Бурхливий розвиток інформаційних технологій, що розпочався в середині 20 століття, заклав основу формування суспільства взагалі нового типу – інформаційного суспільства. Засоби масової інформації займають у розвитку суспільства особливе місце. Їх вплив на людину починається у самому ранньому віці і продовжується на протязі всього життя. Взагалі, в сучасному світі засоби масової інформації взяли на себе значну функцію з формування свідомості людей, вихованню їх ціннісних орієнтацій, смаків, поглядів, звичок, уподобань. Незважаючи на бурхливий розвиток засобів комунікацій на початку ХХІ століття, телебачення і сьогодні залишається найбільш масовим та доступним засобом масової інформації. ЗМІ традиційно впливають на суспільну свідомість та поведінку людей, спонукаючи їх до досягнення тієї чи іншої мети. Все, що ми дізнаємося про наше суспільство та навіть про світ, у якому живемо, ми дізнаємося із ЗМІ, - вважає німецький соціолог Н.Луман. Те, що засоби масової інформації мають величезний вплив на особистість та, дуже часто повністю, формують суспільну думку, - незаперечний факт. Ми щодня отримуємо з преси новини та інформацію, яка на сімдесят відсотків не підлягає перевірці. Ми однозначно не завжди можемо сказати собі «Так, я там був, це правдива інформація», і тому повинні просто приймати такі новини на віру, формуючи свою думку із побаченого або почутого, що, на жаль, не завжди буває вірним та правдивим. Підростаюче покоління формує свої погляди та смаки практично на сто відсотків завдяки журналам, розважальному телебаченню та Інтернету;  дорослі люди, які читають газети та які вважають перегляд щоденних телевізійних новин обов’язковим, дуже великий відсоток інформації, що до них надійшла та яку переробили в розмовах із сім’єю, друзями, колегами, поступово починають вважати власною думкою. Висновок такий – засоби масової інформації та  комунікації формують практично вісімдесят відсотків особистої та суспільної думки. У наш час особливо гострою стала проблема телевізійного насильства. Практично у всіх сучасних серіалах, фільмах, і навіть мультфільмах існує така інформація. Термін «телевізійне насильство» давно використовується в науковій лексиці та об’єднує в себе демонстрацію нанесення пошкоджень або шкоди персонажам телевізійних програм або фільмів. Існує безліч досліджень, результати яких свідчать, що перегляд сцен насилля по телепрограмах та фільмах орієнтує молодь до агресії. ЗМІ є також джерелом вульгарної інформації, порнографії. Страшно те, що цю непристойність, нечистоту ми бачимо не тільки по телебаченню, але і в газетах, журналах, в мережі Інтернет – всюди. Можна відстежити негативний вплив телебачення на статеве життя підлітків.  Окрім негативного впливу ЗМІ на молодіжну поведінку, можна виділити декілька позитивних моментів: ЗМІ тримають молодь у курсі подій, що відбуваються, таким чином, видаляючи «інформаційний голод»; ЗМІ підвищують загальну, в тому числі і політичну культуру населення; служать для взаємного інформування влади та населення; знімають соціальну напругу; ЗМІ створюють характерні для сучасної масової культури ідеальні особистісні зразки та норми поведінки, які проектуються на молодіжну субкультуру та теми поведінки.  Сьогодні поряд з відеоіграми, популярним проводженням часу являється комп’ютерна мережа Інтернет. В таких мережах користувач сприймає себе та сприймається іншими як невід’ємний компонент єдиного інформаційного суспільства. Одним із негативних ефектів глобальної комп’ютерної мережі являється широке розповсюдження різноманітної інформації сумнівного змісту. Слід відзначити, що існують інформаційні впливи, що прямо загрожують психічному або фізичному здоров’ю людини. Досить часто вони формують морально-психологічну атмосферу в суспільстві, живлять кримінальне середовище та сприяють росту психічних захворювань. Найбільш вразливими та незахищеними виявляються підлітки, так як вони не бачать загрози, яку несе в собі глобальна мережа. Статистика лякає: 9 із 10 дітей у віці від 8 до 15 років стикалися з порнографією в мережі, близько 17% регулярно заглядають на заборонені ресурси, близько 5,5% готові втілити їх у життя. Дитина може випадково зайти на сайт, де йому у фарбах розпишуть, наскільки приємні на смак наркотики, які «дива» чинить з організмом алкоголь або як у домашніх умовах із підручних матеріалів виготовити справжню вибухівку. Плюси Інтернету визначаються тим, що мережа пропонує освітній та корисний досвід, правильне використання якого може покращити успішність у школі або інституті. Проте, і тут є свої недоліки, такі як неточні дані, а також неадаптована для дітей та підлітків інформація. Розглянемо детальніше, що поганого може статися з підлітком, у разі якщо він безконтрольно залишатиметься у Всесвітній павутині:

- існують сайти, присвячені порнографії, піротехніці, суїциду, обговоренню дії тих чи інших наркотиків. Звідси може слідувати захоплення всіма цими речами, що загрожують здоров’ю;

- зустріч із небезпечними людьми в чатах. За статистикою, це найбільший ризик. Підлітки можуть вступити в такі небажані компанії, як радикальні політичні групи, сатанинські культури, мережеві «оргії». Ці групи існують і в реальному світі, але приймати участь у їх зборищах підлітку набагато легше, сидячи за комп’ютером у себе вдома;

- втягнення в азартні ігри. Навіть прості іграшки наносять невиправну шкоду, займаючи у дитини переважну частину часу, відволікаючи її від занять та спокійного відпочинку, зашкоджуючи психічному та фізичному здоров’ю. Підлітки самі можуть створювати загрозу, починаючи погрожувати людям через Інтернет та порушуючи закон. На даний час Інтернет являє собою «світ», паралельний нашому, в якому досить багато корисного для користувачів, але також у мережі дуже багато негативного.

Медіа-маніпуляція — вид психологічного впливу, що здійснюється через пресу (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотексти, телетексти, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку, соціальні мережі, що призводить до пробудження у об'єкта впливу намірів, які змінюють його бажання, настрої, поведінку, погляди тощо.

 Маніпулювання – це спосіб психологічного впливу, спрямований на зміну напряму активності аудиторії, її ідей, думок, поглядів тощо, який лишається непоміченим. Маніпуляція свідомістю – це своєрідне панування над духовним станом людей, управління їхньою поведінкою шляхом нав'язування їм ідей, установок, мотивів, стереотипів поведінки, вигідних суб'єкту впливу.

Маніпуляції можуть застосовуватись до текстів, виступів, аудіо-, відео-, фотоматеріалів.

Часто ЗМІ називають «четвертою владою» (наряду із законодавчою, виконавчою і судовою гілками влади). Вони також виступають в якості своєрідного контролю, критики поточної політики владних структур; оцінюють стан справ у тих чи інших секторах соціального життя тощо. Один із способів контролю державою ЗМІ -  цензура. Наразі існують часткові обмеження діяльності преси, регульовані окремими законами (визначення рейтингу фільму (за віком), попередження про насилля тощо).

В інформаційному просторі існує три типи загроз:

1)      Особисті загрози:

-  ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту.

-  загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.

-  формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).

-  спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери).

-  залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).

2)      Небезпека для інших людей:

-  поширення матеріалів, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, поширення інформації про створення вибухівки).

-  свідоме та несвідоме введення в оману інших.

-  вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

-  кібербулінг – свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.

3)      Загрози витоку персональної інформації:

-  розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів).

-  загроза зараження ПК вірусами різної категорії.

-  небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.