Тема: Вибір здорового способу життя. Вплив засобів масової інформації, соціальної реклами на прийняття рішення щодо вибору здорового способу життя. Підсумкова робота «Гр.1Безпека». Домашнє завдання: Прочитати §8 на ст.86-89, розробити власну інтелект-карту «Я обираю ЗСЖ» та додати до портфоліо проєкту «Обираю здоровий спосіб життя».
Розвиток інформаційних технологій, що розпочався в середині XX століття, заклав основу формування суспільства взагалі нового типу — інформаційного суспільства. Інформація – дані про людей, предмети, факти, події, явища і процеси незалежно від форми їхнього представлення. Інформація створюється людьми. Вона переміщується в просторі і часі за допомогою носіїв інформації: книг, газет, журналів, сайтів, соцмереж, телебачення тощо. Інформація має найважливіший вплив на створення людиною власної картини світу. Інформаційний простір - це простір, у якому твориться, переміщується та засвоюється інформація. Інформаційна безпека - це стан захищеності суспільства і особистості від інформаційних загроз. Інформаційна війна - це агресивне втручання в інформаційний простір країни чи групи людей (аудиторії), з метою змінити картину світу людей так, як вигідно агресору. ЗМІ (засоби масової інформації) або мас-медіа (Mass media) – це преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет-сайти, соціальні мережі інтернет, кіноіндустрія, рекламні щити та панелі. Вони відіграють важливу роль в розвитку суспільства, у формуванні суспільної думки, передачі новин, освіті та розвагах. Їх вплив на людину починається у ранньому віці і продовжується упродовж усього життя. Взагалі, в сучасному світі засоби масової інформації взяли на себе значну функцію з формування свідомості людей, виховання їх ціннісних орієнтацій, смаків, поглядів, звичок, уподобань. Незважаючи на бурхливий розвиток засобів комунікацій на початку XXI століття, телебачення і сьогодні залишається найбільш масовим та доступним засобом масової інформації. Засоби масової інформації чинять на людину як позитивний, так і негативний вплив. Позитивний вплив ЗМІ: - розширюють світогляд людини; - підвищують рівень інформованості у всіх сферах життя людини; - підвищують культурний та інтелектуальний потенціал; - є засобом розваг; - є засобом зв’язку
Негативний вплив ЗМІ: - рекламують шкідливі продукти; - псують зір;
- показують кадри жорстокості
та насильства;
- надають хибну інформацію
За даними соціологічного дослідження Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН
України:
- 58%
підлітків прагне копіювати поведінку телегероїв;
- 37,3%
молоді взагалі готові вчинити протиправні дії, копіюючи телегероїв.
Телебачення та інтернет надають підліткам більше інформації, ніж батьки,
друзі або вчителі, і досить часто діти довіряють цим повідомленням не менше, а
іноді навіть більше, ніж рідним і близьким.
Інтернет-залежність — психічний розлад, нав’язливе бажання вийти в інтернет і хвороблива
нездатність вчасно відключитися від нього. У 2008 році
хворобою офіційно визнано інтернет-залежність. Майже для кожного виду людської
діяльності комп’ютер є невід’ємним інструментом. У той же час, він став винятково популярним джерелом
розваг — через ігри, інтернет, віртуальне спілкування. Проте, все частіше і
частіше науковці б’ють на сполох: комп’ютер може становити загрозу для
людського організму, впливаючи не лише на фізичний та фізіологічний стани,
але/й маючи також психологічний вплив на людину. Залежність від інтернету, чи
кіберзалежність, дуже схоже на патологічний потяг до азартних ігор. Точно так
же, як і азартні гравці, залежні від інтернету мимовільно вкладають у свій
комп’ютер та віртуальне спілкування гроші та час. Вони можуть не
помічати все, що діється навколо, і шукати задоволення у спілкуванні з машиною
чи віртуальними друзями.
Першими ознаками комп’ютерної залежності підлітка можна вважати:
- пропуски занять через комп’ютерну гру чи
віртуальне спілкування в мережі «Інтернет»;
- просиджування за комп’ютером уночі;
- приймання їжі за комп’ютером;
- віддавання переваги віртуальному спілкуванню;
- що загальний час, проведений за комп’ютером та в
мережі, перевищує час виконання домашніх завдань, прогулянок, спілкування
з батьками й однолітками, інших захоплень;
- що дитина не уявляє, чим себе зайняти, коли
комп’ютер зламався;
- конфлікти з батьками та їх шантажування у
відповідь на заборону проводити час за комп’ютером.
Реклама може
мати як позитивний, так і негативний вплив на здоров’я підлітків:
Позитивний
вплив: реклама
здорового способу життя, спорту, збалансованого харчування може мотивувати
підлітків до активності та здорового харчування.
Негативний
вплив: реклама шкідливих продуктів (фастфуду, солодких напоїв, алкоголю,
тютюну) може заохочувати підлітків до їх споживання, що веде до проблем зі
здоров’ям, таких як ожиріння, залежність, серцево-судинні захворювання.
Спілкування з
використанням новітніх засобів комунікації увібрав в себе Інтернет. Всесвітня
інформаційна мережа розвивається
великими темпами, кількість її учасників постійно зростає. За деякими даними, у
мережі зареєстровано близько 1,5 мільярдів сторінок. Інформація в мережі охоплює всі сторони
життєдіяльності людини і суспільства. Користувачі довіряють цій формі себе і
свою діяльність. Проте досвід роботи в
галузі комп'ютерних технологій повний прикладами несумлінного
використання ресурсів Інтернет. Фахівці стверджують, що
головна причина проникнення в комп'ютерні мережі - безтурботність і
непідготовленість користувачів.
Бурхливий розвиток інформаційних технологій, що розпочався в середині 20
століття, заклав основу формування суспільства взагалі нового типу –
інформаційного суспільства. Засоби масової інформації займають у розвитку
суспільства особливе місце. Їх вплив на людину починається у самому ранньому
віці і продовжується на протязі всього життя. Взагалі, в сучасному світі засоби
масової інформації взяли на себе значну функцію з формування свідомості людей,
вихованню їх ціннісних орієнтацій, смаків, поглядів, звичок, уподобань.
Незважаючи на бурхливий розвиток засобів комунікацій на початку ХХІ століття,
телебачення і сьогодні залишається найбільш масовим та доступним засобом
масової інформації. ЗМІ традиційно впливають на суспільну свідомість та
поведінку людей, спонукаючи їх до досягнення тієї чи іншої мети. Все, що ми
дізнаємося про наше суспільство та навіть про світ, у якому живемо, ми
дізнаємося із ЗМІ, - вважає німецький соціолог Н.Луман. Те, що засоби масової інформації мають величезний вплив на
особистість та, дуже часто повністю, формують суспільну думку, - незаперечний
факт. Ми щодня отримуємо з преси новини та інформацію, яка на сімдесят
відсотків не підлягає перевірці. Ми однозначно не завжди можемо сказати собі
«Так, я там був, це правдива інформація», і тому повинні просто приймати такі
новини на віру, формуючи свою думку із побаченого або почутого, що, на жаль, не
завжди буває вірним та правдивим. Підростаюче покоління формує свої погляди та
смаки практично на сто відсотків завдяки журналам, розважальному телебаченню та
Інтернету; дорослі люди, які читають
газети та які вважають перегляд щоденних телевізійних новин обов’язковим, дуже
великий відсоток інформації, що до них надійшла та яку переробили в розмовах із
сім’єю, друзями, колегами, поступово починають вважати власною думкою. Висновок
такий – засоби масової інформації та
комунікації формують практично вісімдесят відсотків особистої та
суспільної думки. У наш час особливо гострою стала проблема телевізійного
насильства. Практично у всіх сучасних серіалах, фільмах, і навіть мультфільмах
існує така інформація. Термін «телевізійне насильство» давно
використовується в науковій лексиці та об’єднує в себе демонстрацію нанесення
пошкоджень або шкоди персонажам телевізійних програм або фільмів. Існує безліч
досліджень, результати яких свідчать, що перегляд сцен насилля по телепрограмах
та фільмах орієнтує молодь до агресії. ЗМІ є також джерелом вульгарної
інформації, порнографії. Страшно те, що цю непристойність, нечистоту ми бачимо
не тільки по телебаченню, але і в газетах, журналах, в мережі Інтернет – всюди.
Можна відстежити негативний вплив телебачення на статеве життя підлітків. Окрім негативного впливу ЗМІ на молодіжну
поведінку, можна виділити декілька позитивних моментів: ЗМІ тримають молодь у
курсі подій, що відбуваються, таким чином, видаляючи «інформаційний голод»; ЗМІ
підвищують загальну, в тому числі і політичну культуру населення; служать для
взаємного інформування влади та населення; знімають соціальну напругу; ЗМІ
створюють характерні для сучасної масової культури ідеальні особистісні зразки
та норми поведінки, які проектуються на молодіжну субкультуру та теми
поведінки. Сьогодні поряд з відеоіграми,
популярним проводженням часу являється комп’ютерна мережа Інтернет. В таких
мережах користувач сприймає себе та сприймається іншими як невід’ємний
компонент єдиного інформаційного суспільства. Одним із негативних ефектів
глобальної комп’ютерної мережі являється широке розповсюдження різноманітної
інформації сумнівного змісту. Слід відзначити, що існують інформаційні впливи,
що прямо загрожують психічному або фізичному здоров’ю людини. Досить часто вони
формують морально-психологічну атмосферу в суспільстві, живлять кримінальне
середовище та сприяють росту психічних захворювань. Найбільш вразливими та
незахищеними виявляються підлітки, так як вони не бачать загрози, яку несе в
собі глобальна мережа. Статистика лякає: 9 із 10 дітей у віці від 8 до 15 років
стикалися з порнографією в мережі, близько 17% регулярно заглядають на
заборонені ресурси, близько 5,5% готові втілити їх у життя. Дитина може
випадково зайти на сайт, де йому у фарбах розпишуть, наскільки приємні на смак
наркотики, які «дива» чинить з організмом алкоголь або як у домашніх умовах із
підручних матеріалів виготовити справжню вибухівку. Плюси Інтернету
визначаються тим, що мережа пропонує освітній та корисний досвід, правильне
використання якого може покращити успішність у школі або інституті. Проте, і
тут є свої недоліки, такі як неточні дані, а також неадаптована для дітей та
підлітків інформація. Розглянемо детальніше, що поганого може статися з
підлітком, у разі якщо він безконтрольно залишатиметься у Всесвітній павутині:
- існують сайти, присвячені порнографії,
піротехніці, суїциду, обговоренню дії тих чи інших наркотиків. Звідси може
слідувати захоплення всіма цими речами, що загрожують здоров’ю;
- зустріч із небезпечними людьми в чатах. За статистикою, це
найбільший ризик. Підлітки можуть вступити в такі небажані компанії, як
радикальні політичні групи, сатанинські культури, мережеві «оргії». Ці групи
існують і в реальному світі, але приймати участь у їх зборищах підлітку
набагато легше, сидячи за комп’ютером у себе вдома;
- втягнення в азартні ігри. Навіть прості іграшки наносять невиправну
шкоду, займаючи у дитини переважну частину часу, відволікаючи її від занять та
спокійного відпочинку, зашкоджуючи психічному та фізичному здоров’ю. Підлітки
самі можуть створювати загрозу, починаючи погрожувати людям через Інтернет та
порушуючи закон. На даний час Інтернет являє собою «світ», паралельний нашому,
в якому досить багато корисного для користувачів, але також у мережі дуже
багато негативного.
Медіа-маніпуляція —
вид психологічного впливу,
що здійснюється через пресу (газети,
журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та
відеозаписи, відеотексти, телетексти, рекламні щити та панелі, домашні
відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку, соціальні мережі,
що призводить до пробудження у об'єкта впливу намірів, які змінюють його
бажання, настрої, поведінку, погляди тощо.
Маніпулювання – це спосіб
психологічного впливу, спрямований на зміну напряму активності аудиторії, її
ідей, думок, поглядів тощо, який лишається непоміченим. Маніпуляція
свідомістю – це своєрідне панування над духовним станом людей,
управління їхньою поведінкою шляхом нав'язування їм ідей, установок, мотивів,
стереотипів поведінки, вигідних суб'єкту впливу.
Маніпуляції можуть застосовуватись до текстів,
виступів, аудіо-, відео-, фотоматеріалів.
Часто ЗМІ називають «четвертою владою» (наряду із законодавчою, виконавчою і судовою
гілками влади). Вони також виступають в якості своєрідного контролю, критики
поточної політики владних структур; оцінюють стан справ у тих чи інших секторах
соціального життя тощо. Один із способів контролю державою ЗМІ - цензура. Наразі існують часткові обмеження
діяльності преси, регульовані окремими законами (визначення рейтингу фільму (за
віком), попередження про насилля тощо).
В інформаційному просторі існує три типи загроз:
1)
Особисті загрози:
- ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру,
расистського, ненависницького чи сектантського змісту.
-
загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.
-
формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).
-
спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї,
грифери).
- залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).
2)
Небезпека для інших людей:
- поширення матеріалів, існування та використання яких може
стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, поширення інформації про створення вибухівки).
-
свідоме та несвідоме введення в оману
інших.
- вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним
законодавством.
- кібербулінг – свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.
3)
Загрози
витоку персональної інформації:
- розголошення персональної та
конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів).
-
загроза зараження ПК вірусами різної категорії.
- небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.
Немає коментарів:
Дописати коментар