Індивідуальне консультування, психокорекція, профорієнтація

середа, 25 лютого 2026 р.

7 клас 26.02.26 Урок № 30

Тема: Тектонічні структури, рельєф і корисні копалини Північної Америки.                    Домашнє завдання: Опрацювати §34 (ст.167-173), оцінити свої досягнення за 12 балами (ст.173).

   Північна Америка – незвичайний материк, далекий і одночасно близький , приховує в собі багато загадок. Однією з них є цікавий рельєф – важливий чинник оцінки можливостей господарського розвитку країн материка. Тут є і високі гори, що ускладнюють роботу будівництва, транспорту та ведення сільського господарства, але при цьому є великою коморою корисних копалин, і рівнини та низовини, що сприяють розселенню населення, але при цьому багаті на стихійні процеси.  Північна Америка разом з Євразією є залишком давнього материка північної півкулі Лавразія, який почав розколюватися на сучасні материки наприкінці мезозойської ери близько 100 млн. років тому.
Найдавнішою й найбільшою за площею тектонічною структурою Північної Америки є Північноамериканська платформа, яка є уламком давньої Лавразії.
На півночі платформи її кристалічний фундамент виходить на земну поверхню, утворюючи найбільший в світі за площею Канадський щит. Гірські породи, що його складають, мають вік близько 3 млрд. років. Поверхня щита вирівняна, у багатьох місцях ускладнена розломами та виливами давньої лави. У деяких місцях щит занурюються під води Океану й знову виходять на денну поверхню на сусідніх островах. На південь від щита кристалічний фундамент платформи поступово занурюється під осадовий чохол. Тут будова земної кори ускладнена западинами, де товщина чохла зростає. На південному заході материка розміщена молода платформа. За будовою це глибокий прогин фундаменту, заповнений десятикілометровим шаром осадових гірських порід. Весь захід Північної Америки займає середній за віком пояс складчастості, який більшою частиною сформувався у мезозойську еру в наслідок руху назустріч Північноамериканської та Тихоокеанської літосферних плит. Про недавній вулканізм тут свідчать гейзери, гарячі джерела, грязьові вулкани. Ці явища спостерігають в Йєллоустонському національному парку, відомому найвищими гейзерами в світі.

Рельєф Північної Америки тісно пов'язаний з її тектонічними структурами. В рельєфі переважають рівнини, гори займають 1/3 території. Давній та молодій платформам у сучасному рельєфі відповідають рівнини. Областям складчастості на крайніх заході і сході - гори. Рівнини займають 2/3 поверхні материка. Канадському щиту відповідає в рельєфі Лаврентійська височина, яка має пересічні висоти 500-700 м. Вона зазнала впливу давнього зледеніння. Льодовики принаймні 4 рази наступали на материк, сповзаючи з півострова Лабрадор. Під час найбільшого Канзаського зледеніння, яке відбувалася близько 300 тис. років тому, кригою було вкрито 65% площі материка. Південна межа льоду досягала приблизно 40° пн. ш. Товщина шару криги становила 2-3 км. Останній льодовик розтанув 6-10 тис років тому. Насуваючись з півночі, льодовик згладив виступи твердих скельних порід, розширив річкові долини, а після танення залишив льодовикові відклади - морену, що складається з нагромадження валунів, гальки, піску. Зниження на поверхні, виорані льодовиком, були заповнені водою й утворили численні озера.
В місцях занурення кристалічного фундаменту давньої платформи під шар осадових порід у рельєфі виникли обширні рівнини. Центральні рівнини, які зазнали впливу давнього льодовика, підіймаються на висоту 200-500 м. Великі рівнини були залучені у підняття гір на заході материка, тому здіймаються велетенськими східцями на висоту 1200-1700 м.
Молодій платформі на узбережжі Мексиканської затоки відповідають у рельєфі ряд прибережних низовин, найбільша з яких Примексиканська низовина. На заході материка в межах мезозойського та альпійського поясів складчастості з півночі на південь простяглася одна з найбільших гірських систем світу - Кордильєри. На Алясці гори досягають своєї найвищої точки (г. Мак-Кінлі, 6194 м).  Тут знаходяться великі льодовики. Гора названа шукачами золота у 1896 р. на честь 25-го президента США Уїльяма Мак-Кінлі. На південь Кордильєри розпадаються на кілька паралельних хребтів. Береговий хребет на заході тягнеться вздовж Тихоокеанського узбережжя, Скелясті гори заходять далеко на схід. Між Береговим хребтом та Скелястими горами лежать великі плоскогір'я: Великий Басейн, плато Колорадо. Ще далі на південь велику площу займає Мексиканське нагір'я з діючими вулканами. Плато Колорадо відоме своїми грандіозними каньйонами. На сході в межах палеозойського складчастого поясу лежать Аппалачі - невисокі гори, які підіймаються до 2000 м. Під впливом зовнішніх сил Землі Аппалачі зруйнувалися і нині мають згладжені куполоподібні форми, чим нагадують наші Карпати. Найвища точка Аппалачів - гора Мітчелл (2037 м). Найбільшою в світі карстовою печерою є Мамонтова печера біля західних схилів Аппалач. Загальна довжина її підземних коридорів становить близько 500 км.

А тепер відкрийте свої контурні карти та нанесіть на них за допомогою атласу і підручника (с. 170): Примексиканську низовину, Центральні Великі рівнини, гори - Кордильєри (г.Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі.

 

Земна кора Північної Америки вивчена детально, тому на всій її території відомі значні родовища корисних копалин. На півночі, в межах Канадського щита, де магматичні породи Північноамериканської платформи виходять на поверхню, багато руд металів - залізних, мідних, нікелевих. Там, де осадовий чохол покриває кристалічні породи, багато родовищ паливних (нафти, природного газу) і нерудних корисних копалин.

В Кордильєрах, у зв'язку зі складністю геологічної будови трапляються різні за своїм походженням корисні копалини: у передгір'ях - осадові (нафта, природний газ, кам'яне вугілля), в межах гірських хребтів - магматичні (руди кольорових металів, золото, уранові руди). 

Памятні места Північної Америки та цікаві факти про континент

Кордильєри - найбільша за довжиною гірська система нашої планети. Вона тягнеться вздовж Тихого океану більш ніж на 18 000 кілометрів. Кордильєри розташовані на території двох Америк - Північної й Південної. Найвища точка Кордильєрів у Північній Америці - гора Мак-Кінлі. Її висота 6194 метри.

  Скелясті гори - одні з найбільших гір за довжиною. Скелясті гори тягнуться на 3200 кілометрів, а їхня ширина досягає 700 км, найвищою точкою є гора Елберт, висота якої 4400 метрів. Скелясті гори входять до гірської системи Кордильєр. У цьому районі дуже часті землетруси, майже на всій території можна зустріти гейзери і термальні джерела.

  Мауна-Кеа -  найбільша гора на  землі, якщо врахувати її  підводну основу, що  розташована на глибині  6000 у Гавайській  западині. Повна висота  гори Мауна-Кеа 10 205  метрів Цікаво, що велика  частина гори знаходиться під водою. Гора Мауна-Кеа це погаслий вулкан.

Соляні гіганти - 330 підземних гір з кам'яної солі, що протяглись на 1160 км уздовж північного узбережжя Мексиканської затоки. Ці гори відомі з кінця XIX століття. Деякі з них у вигляді соляних брил можна спостерігати і на поверхні.

 Флінт-мамонтова печера - найдовша печера у світі. Вона входить до системи карстових печер і тягнеться приблизно на 560 кілометрів.

  Мамонтова печера - одна з найбільших карстових печер світу. Вона була відкрита 1809 року. Печера тягнеться на 280 кілометрів і являє собою великий лабіринт підземних сталактитових галерей і гротів. Один із гротів досягає 45-метрової висоти. Цікаво, що лише обстежена частина Мамонтової печери включає 225 проходів, 47 високих куполів, 23 глибокі ями. Загальна довжина порожнин приблизно сягає 74 кілометри. Крім цього, усередині Мамонтової печери виявлено три підземні річки і три великих озера. Першим дослідником печери вважається Стівен Бішоп. Тут він знайшов дивних сліпих риб, змій, мовчазних цвіркунів, остатки величезних печерних ведмедів, що вимерли наприкінці льодовикового періоду і безліч нових печер. Карта, намальована Бішопом у 1842 році, використовувалась протягом сорока років. Стівена називають "королем підземелля". Мамонтова печера до тепер зберігає багато не розкритих таємниць. П’яти ярусна печера схожа на складний лабіринт, у який ніколи не проникає денне світло. Фахівці з вивчення печер обстежили лиш 240 кілометрів. А скільки їх ще залишилося? Поки що це залишається загадкою.

Великий каньйон - найбільша ущелина на суші, що знаходиться на річці Колорадо. Він тягнеться на 446 кілометрів, ширина каньйону досягає 16 км, а глибина - близько 1,5 кілометрів.

Нохоч-на-Чіч - найдовша підводна печера. Її довжина 50 км. Розташована на території Мексики.

Міст-веселка - найвища природна арка в світі. Її висота сягає 88 м, а довжина перекриття становить 82 метри. Цікаво, що арка нагадує веселку не тільки формою, але й за кольором. Міст-веселка знаходиться в штаті Юта, США.

 Пейзажна арка - найдовша природна арка в світі. Довжина її перекриття досягає 95 метрів. Пейзажна арка знаходиться в штаті Юта, США.

 Долина пам'ятників знаходиться в пустелі Арізона. Тут можна побачити безліч нерукотворних кам'яних скульптур. Але найбільш видатною є "Вежа диявола". Це округла скеляста брила з червоного порфіру, діаметр якої близько 250 метрів, а висота майже 240 метрів. Багато вчених вважають, що "Вежа диявола" - залишок стародавнього геологічного утворення, можливо, навіть вулкана.

Наймогутніша лавина зафіксована 18 травня 1980 року в штаті Вашингтон, США. Виверження вулкана Сент-Хеленс утворило потік розпеченої лави до 2,8 млрд м 3, а швидкість, з якою вона неслася по схилу, становила 400 км/год.

Порівняння рельєфів Північної Америки і Південної Америки.

Риси схожості

1. На заході - молоді гори

2. Переважають рівнини

Риси відмінності

1. На сході північної Америки – гори Аппалачі, а на сході Південної Америки – Бразильське плоскогір’я

2. В північній Америці низовини займають меншу площу ніж височини, а в Південній Америці низовини переважають

3. Пояс гір на заході в Південній Америці вужчий ніж в Північній Америці.

вівторок, 24 лютого 2026 р.

4 роки незламності (24.02.22-24.02.26)


24 лютого 2026 року четверта річниця початку повномасштабної війни, і цей день залишиться назавжди не тільки в історії, але і в пам’яті кожного українця.

24 лютого 2022 року назавжди розділило життя українців на “до” та “після”. Цього дня, три роки тому росія розв’язала повномасштабну війну проти України. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку ворог розпочав проти нашої держави ще 11 років тому.

…І вже чотири роки війни – великої, важкої, визвольної… Війни, яка торкнулася кожного… 1461 день сповнених страждань, страшних випробувань, втрат, розпачу, розлук… 1461 день мужності, незламності, героїчного спротиву….

І впродовж кожного з цих 1461 днів, наші Захисники та Захисниці на межі людських можливостей роблять все, щоб ворог не досяг своєї мети, наближає нас до Перемоги.

Щиро дякуємо Вам мужні українські Воїни за кожен світанок і за кожен вечір. Дякуємо Вам за Вашу незламність та мужність, сміливість та стійкість.

Чотири роки...Кажуть, це не так уже й багато.

Але коли кожен день — як окрема втрата.
Коли весна приходить лише за календарем,
а не в серце — час починає мірятись інакше.
Цей вірш — не лише про біль.
Він про очікування.
Про весну, яка обов’язково прийде — не сиренами, а пташиним співом.
Не вибухами, а громом весняної зливи.
Ми вчимося жити між темрявою й надією.
І навіть якщо весна затрималась —
ми все одно її дочекаємось.
Чотири роки… наче не так уже й багато,
Якщо відміряти звичним нам життям,
Якщо рахувати веснами, відпустками, датами
Що той лік в нескінченній вервиці буття…
Чотири роки болю — це вже інше…
А якщо чотири роки без весни…?
Коли кожна ніч довша за місяць,
Коли дні минають, як роки…
Чотири роки.. для когось - це багато,
А для інших — то як все життя,
Коли кожен день — як нова втрата,
Й той день триває без кінця…
Чотири роки — то зовсім інша міра часу,
Коли ночі довші за всі молитви,
Якщо надія зникає щоразу,
Все далі… до примарної пори.
Чотири роки серце вчиться жити
Між болем в очікуванні весни.
Йому б цвісти, та важко цвітом вкритись
Під страшним диханням війни.
А так вже хочеться весни такої,
Що пахне талою водою із полів,
Щоб прокидатись із спокійною душею —
Не під звук тривоги чи її відбій.
Весна колись вселяла тиху віру,
Зачаровувала світлом і теплом.
Тепер вона проходить, наче мимо —
За чотири роки її наче й не було…
Так хочеться відчути ніжне тріпотіння,
Дивлячись, як прокидається земля,
Почувши грому в небі гуркотіння,
А не шахедів, що вселяють в душу страх.
Так хочеться вже більше не боятись
Й чекати тільки справжньої весни…
Так хочеться нарешті попрощатись
З цим жахливим днем, що розтягнувся на роки…
By Mari Loiko

9 клас 25.02.26 Урок № 23

 Тема: Самовиховання характеру. Риси характеру. Чинники, від яких залежить характер людини. Самооцінка характеру. Пр. р. № 19 «Самооцінка характеру. Проект самовиховання.»

Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в підручнику (§18-20, ст.85-97). Пройти тест на самооцінку (ст.88), створити «Проект самовиховання».

 Посієш вчинок - пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер,посієш характер – пожнеш долю.                                                                                                                                                 Народна мудрість

Притча про Садівника та Фрезію

Учитель. Одного разу Садівник прийшов у свій сад і виявив, що всі його квіти, дерева і чагарники вмирають. Дуб пояснив, що вмирає, бо не може бути таким високим, як Сосна … Садівник застав Сосну поваленою: вона зігнулася під вагою думки, що не могла давати виноград, як Лоза … А Лоза гинула, бо не могла квітнути, як Роза… Роза плакала, бо не була настільки сильною і могутньою, як Дуб …

Тоді він знайшов одну рослину — фрезію, квітучу й прекрасну, як ніколи …

Садівник запитав:

-  Як же так? Ти ростеш посеред цього зів’ялого і похмурого саду, а в тебе такий здоровий вигляд?
 Красуня відповіла:

- Я не знаю… Можливо, я завжди думала, що, саджаючи мене, ти хотів саме Фрезію… Якби ти хотів мати в саду ще один Дуб або Розу, ти б посадив їх… Тоді я сказала собі: я постараюся бути Фрезією настільки добре, наскільки зможу…                                                                                                                                                                                                                                                   Для людини дуже важливо думати про свою поведінку, про свої вчинки,про свої слова, про свій характер,які безпосередньо впливають на долю людини та долі інших людей. Характер, на відміну від темпераменту,який незмінний з народження, можна змінювати,на нього впливають оточення, родина, спосіб життя, стан здоровя, самооцінка, сила волі та інше,але самим важливим є сама людина, що вона робить для свого самовиховання, самовдосконалення,саморозвитку,як вона відноситься до себе та до оточуючих. Психологічні особливості людини виявляються в її характері. Слово «характер» у перекладі з грецької означає «печатка» або «відбиток». Характер виявляється у стосунках людини з оточенням та її вчинках. Наприклад, Максим - відповідальний, на нього завжди можна покластися, а Костик - легковажний, йому краще нічого не доручати. Оксана — сором’язлива і трохи відлюдькувата, а її сестра Марічка - дуже товариська.                    Самооцінка – це те, як людина ставиться до себе й оцінює себе у різних сферах життя (навчанні, спорті, стосунках). Вона буває завищена, занижена та адекватна. Самооцінка є продуктом життєвого досвіду (наших успіхів і невдач), а також залежить від ставлення до нас інших людей. Важливо, щоб позитивна самооцінка була адекватною (реальною), адже над міру завищена самооцінка також може призвести до розчарувань, психологічних травм і погіршення стосунків. Найкращою є адекватна позитивна самооцінка. Тобто людина реально зважує свої якості і при цьому вважає себе унікальною особистістю, вартою любові, поваги й усього найкращого в житті. Таку самооцінку ще називають здоровою. Самооцінка переважно формується у дитинстві та підлітковому віці і в цей період найбільше залежить від оточення. Якщо дитину люблять, підтримують, вона вчиться досягати успіху і набуває впевненості у собі. І навпаки, діти, з якими поводяться жорстоко та називають нездарами, часто виростають з очікуванням невдачі переконанням у власній нездатності подбати про себе. Отже, вони не мають упевненості в собі, необхідної для пошуку нових можливостей. Однак низька самооцінка у дитинстві – це не вирок. На щастя, історія знає безліч випадків, коли люди досягали визначних результатів, попри те (а може й завдяки тому), що їхні здібності недооцінили. Самовиховання характеру передбачає, що людина здатна звільнитися від надмірної самооцінки, критично подивитися на себе, побачити свої недоліки. Це дозволить їй визначити мету роботи над собою, над тими рисами характеру, яких вона хотіла б позбавитися, або, навпаки, які вона хотіла б виробити в собі. Добре, якщо в цей період з'являється гідний наслідування наставник. Приклад для наслідування не обов'язково повинен бути реальним. Це може бути літературний герой або кіногерой, який виявляє такі риси характеру, як принциповість, твердість характеру тощо. Крім того, особливе значення у формуванні характеру належить суспільній діяльності людини, активна участь у якій розвиває почуття відповідальності перед колективом, сприяє розвитку організованості, витримки, почуття обов'язку тощо. У процесі дорослішання людина пізнає себе, вчиться адекватно оцінювати свої сильні та слабкі сторони й з часом відсуває потребу у самовдосконаленні. Самовиховання – це систематична і послідовна робота з удосконалення позитивних рис характеру і позбавляння від негативних якостей. Життєві навички допомагають сформувати бажані риси характеру, керуватися загальнолюдськими цінностями.

Алгоритм самовиховання

1. Сформулювати мету самовиховання згідно з самооцінкою характеру.

2. Розробити покроковий план зміни рис характеру.

3. Обрати собі кумира, образ для наслідування або заручитися підтримкою близьких.

4. Знайти для себе стимул рухатися до мети.

5. Зробити перший практичний крок, наприклад, якусь хорошу справу. Причому зовсім не важливо, яку саме, важливий сам факт прояву доброти.

6. Проводити моніторинг своїх досягнень.

7. Фіксувати успіхи та акцентуватися на них.

Проект самовиховання

Мета: навчитися складати план самовиховання й здійснювати його.

Порядок виконання роботи

1. Оберіть девіз свого проекту самовиховання. Наприклад: «Самовиховання потребує дуже важливого, могутнього стимулу — почуття власної гідності, поваги до себе, бажання стати сьогодні кращим, ніж був учора» (В. О. Сухомлинсъкий).

2. Дайте відповіді на запитання:

— Що спонукає мене займатися самовихованням?

— Яких головних цілей я прагну досягти за допомогою самовиховання?

— Які прийоми самовиховання я знаю й можу використовувати в роботі над собою?

— Які труднощі я відчуваю під час самовиховання і як я їх долаю?

— Чи потребую я допомоги в процесі самовиховання?

3. Визначте:

— якого ідеалу ви будете прагнути;

— які риси маєте сформувати для його досягнення;

— яких недоліків маєте позбутися для його досягнення.

4. Сформулюйте мету й розробіть проект діяльності щодо самовиховання. Визначте: що, коли і як належить зробити, щоб удосконалювати одні якості й позбутися інших, досягти намічених цілей.

5. Визначте, як ви будете здійснювати саморегуляцію цієї діяльності, самоконтроль, самоаналіз, самооцінку, корекцію цілей та завдань, пошук оптимальних засобів і способів самовиховання.

6. Почніть систематично працювати над проектом.

Тест «Самооцінка характеру»

Мета: формувати вміння здійснювати самооцінку характеру й адекватно оцінювати позитивні та негативні риси свого характеру.

Порядок виконання роботи

1. Уважно прочитайте слова, що характеризують окремі якості особистості (риси характеру).

Доброта, жадібність, заздрість, щедрість, злість, милосердя, пихатість, порядність, егоїзм, оптимізм, жорстокість, акуратність, байдужість, ввічливість, безвідповідальність, витримка, боягузтво, уміння прощати, брехливість, уміння слухати, грубість, життєрадісність, лицемірство, мудрість, лінь, почуття гумору, нахабство, творчість, працьовитість, неохайність, гостинність, нерішучість, кмітливість, неорганізованість, сміливість.

2. Із рис характеру, які ви прочитали, оберіть 15, що відповідають вашому ідеалу людини. Запишіть їх у зошиті.

3. Із рис характеру, які ви прочитали, оберіть 15, яких не має бути у вашого ідеалу людини. Запишіть їх у зошиті.

4. Із рис характеру, які ви прочитали, оберіть 15, що, на вашу думку, вам властиві. При цьому вибір треба робити за системою «так — ні»: є ця риса у вас чи ні, незалежно від ступеня її вияву. Запишіть їх у зошиті.

5. Обробка результатів.

Число позитивних рис, які, на вашу думку, вам притаманні, поділіть на число позитивних рис вашого ідеалу. Якщо результат близький до одиниці, то ви, швидше за все, себе переоцінюєте, а результат, близький до нуля, свідчить про недооцінку й підвищену самокритичність. Результат, близький до 0,5, свідчить про адекватну самооцінку.

Число негативних рис, які, на вашу думку, вам притаманні, поділіть на число негативних рис, яких не має бути у вашого ідеалу людини. Результат, близький до нуля, свідчить про вашу завищену самооцінку, результат, близький до одиниці,— про занижену самооцінку, результат, близький до 0,5, свідчить про адекватну самооцінку.

Афоризми до теми

1.      Добрий характер — багатство на все життя (Гезлітт)

2.      Твердий характер має поєднуватися з гнучким розумом (Вовенарг)

3.      Людина без характеру – наче годувальниця без молока, солдат без зброї чи мандрівник без грошей (Петьє)

4.      Людина, яка не може керувати собою, нездатна керувати іншими (Пенн)

5.      Чиста совість не боїться бути на людях, а нечисту лякає і самотність (Сенека)

6.      Живи у злагоді зі своєю совістю, і хай люди кажуть усе, що їм заманеться (Сервантес)

7.      Обов’язок — це любов до того, що сам наказуєш собі (Гете)

8.      Свобода означає відповідальність. Ось чому багато людей бояться її (Бернард Шоу)

9.      Досить вважати себе рабом, щоб бути ним (Ален)

10.  Рабство може принизити людей настільки, що вони починають любити його (Вовенарг)

11.  Здатність червоніти – найбільш характерна і найбільш людська з усіх людських властивостей (Дарвін)

12.  Що таке цинік? Людина, яка знає ціну всьому, але не знає цінності (Уайльд)

13.  Хоча в пошуках прекрасного ми подорожуємо по всьому світу, ми повинні мати його в собі, інакше нам його ніколи не відшукати (Емерсон)

14.  Досить миті, щоб стати героєм, але необхідне ціле життя, щоб стати гідною людиною (Брюла)

15.  Хто прагне багато чого досягти, той має ставити високі вимоги (Гете)

16.  Бажання – батько думки (Шекспір)

17.  Щоб дійти до мети, треба насамперед іти (Бальзак)

18.  У житті слід намагатися випереджати не інших, а самого себе (Бекон)

19.  Якщо я бачив далі інших, то це тому, що стояв на плечах велетнів (Ньютон)

20.  Хто не любить свободи та істини, може стати людиною могутньою, але великим він ніколи не буде (Вольтер)

21.  Великі люди – це зміст книги людства (Геббель)

22.  Якщо ти розгніваний, порахуй до десяти, перш ніж говорити; якщо ти сильно розгніваний, порахуй до сотні (Джефферсон)

23.  Звертайтеся до благородних спонукань (Дейл Карнегі)

24.  Ніжними словами і добротою можна на волосинці вести слона (Сааді)

25.  Там, де всі горбаті, прекрасна фігура стає потворною (Бальзак)

26.  Прекрасне не потребує додаткових прикрас – над усе його прикрашає саме відсутність їх (Гердер)

27.  Споглядання краси пробуджує дуже сильне почуття співпереживання і любові до людей (Кавабата)

28.  Цінуй гроші рівно настільки, наскільки вони на те заслуговують: вони гарні слуги і кепські хазяї (Дюма – син)

29.  І друзів, і недругів треба судити рівною мірою (Менандр)

30.  Вкрай безглуздо засуджувати те, чого не знаєш (Публілій Сір)