Тема:Урбанізація. Міські
агломерації. Мегаполіси. Практична робота №17 (Гр.3). Дослідження«Порівняння показників
співвідношення міського та сільського населення в різних регіонах України за статистичними
даними». Домашнє завдання: Опрацювати§54 (ст.260-265), підготувати проект
(презентація, реферат, плакат) за 1 з обраних тем на ст.264.
Урбанізація — історичнийпроцес зростання міського населення,
швидкий ріст міст, зростання ролі міст у розвитку суспільства.Протягом багатьох років в
Україні відбувається ріст міст і міського населення. Рівень урбанізації –
це частка городян у загальній кількості населення країни. Даний показник
виражається у відсотках.Частка міського населення й кількість міст особливо
активно зростали протягом XX ст. Найвищі темпи урбанізації спостерігалися у
60—70 рр. XX ст. Найбільш урбанізованими є індустріальні райони Донбасуі Придніпров’я (частка
міського населення — до 90 %). Найменш урбанізованими є деякі західні області
України: Закарпатська, Чернівецька,
Івано-Франківська, Тернопільська області.
Причини урбанізації:1) перетворення сільських населених пунктів на міські (зрідка — побудови
нових міст);
2) міграції населення із сільських
населених пунктів у міста (особливо великі:Надлишок
робочої сили в сільській місцевості (аграрне перенаселення) обумовлений високою
народжуваністю і природним приростом.
Проблеми урбанізації
Урбанізація неоднозначно діє на
людське суспільство: з одного боку, місто надає людині ряд
суспільно-економічних, соціально-побутових і культурних переваг, що позитивно
позначається на його інтелектуальному розвитку, дає можливість для кращої
реалізації професійних і творчих здібностей, з іншого - людина віддаляється від
природи і попадає в середовище зі шкідливими впливами – забрудненим повітрям,
шумом і вібрацією, обмеженою житлоплощею, ускладненою системою постачання,
залежністю від транспорту, постійним змушеним спілкуванням з безліччю
незнайомих людей – усе це несприятливо позначається на його фізичному і
психічному здоров’ї.
Положення збільшується тим, що
міста-гіганти розвивалися стихійно і, як правило, без обліку біологічних потреб
і психологічних особливостей людини. Сучасне велике місто з його величезними
прямокутними будинками зі скла і бетону, уздовж і поперек пересічений
транспортними магістралями з нескінченним потоком автомобілів, що вивергають зі
своїх надр задушливі вихлопні гази, обмеженими можливостями пішого пересування,
безупинним шумом і нескінченою штовханиною придушує біологічну природу людини,
позбавляє необхідного фізичного навантаження, гнітить його психіку. Утомлений
житель міста, із властивої йому підвищеною дратівливістю, невмотивованою
заклопотаністю, загальною млявістю, шукає звільнення від цього стану на лоні
природи, у кіно, чи театрах, у телеекранів, у читанні чи літератури інших
подібних заняттях, але це не дає бажаного результату. Утома накопичується і
реалізується в порушенні тих чи інших функцій організму.
Проблеми, зв’язані з
урбанізацією, необхідно вирішувати не окремими приватними заходами, вишукуючи
скоростиглі і малоефективні рішення, а розробивши комплекс взаємозалежних
соціальних, екологічних, технічних і інших мір. В усіх випадках людина і
навколишнє середовище повинні розглядатися як єдине ціле.
За урбанізацію
Проти
урбанізації
У
місті простіше знайти роботу, навчання, більше можливостей для
спілкування та проведення дозвілля (театри, кінозали, музеї, клуби);
Краща
якість медичного обслуговування;
Кращі
побутові умови, комунікації
Екологічні
проблеми в місті значно гірші, ніж у селі;
Міська
метушня і надлишок спілкування впливають на психіку людей,
Природа
заспокоює;
Міста
є осередком злочинності;
Безробіття,
жебрацтво
В
Україні існує 28 388 сільських населених пунктів. Для сільських населених
пунктів, у розвинених країнах, характерний процес рурбанізації.Рурбанізація(від англ. rural — сільський таурбанізація) — процес поширення міських форм і умов
життя на сільську місцевість, тобто
сприятливі умови проживання в міських поселеннях порівняно з сільськими.Рурбанізація може виражатися уміграціїміського населення в
сільськіпоселення, розвитку
форм господарської діяльності, що характерні для міст, у тому числі
промисловості, сфери обслуговування та ін. При цьому відбувається залучення
сільських жителів до міської культури, крім цього сільські поселення стають
функціональною складовою виробничо-територіальних систем, що формуються на базі
великих міст. Формування широких приміських зон навколо великих міст - субурбанізація. Субурбанізація
має переваги (у так званій «котеджній забудові», яка дозволяє людям відчувати
себе ближчими до природи. Процес зростання і розвитку
приміської зони великихміст, унаслідок чого
формуютьсяміські агломерації. Субурбанізація є подальшим етапомурбанізації.
Характеризується вищими темпами збільшення кількості жителів приміських
поселень і міст-супутників порівняно з містами— центрами агломерацій.
Міські
агломерації — це компактні скупчення міст, об'єднані інтенсивними трудовими,
економічними та культурними зв'язками, з центром у великому місті. Мегаполіси
(або мегалополіси) — це зрощені між собою найбільші агломерації, що утворюють
суцільні урбанізовані зони, такі як Токайдо (Японія) чи Босваш (США). Міська агломерація - центр (або кілька) з передмістями,
пов'язані «маятниковими» міграціями (щоденні поїздки на роботу).
Мегаполіс (Мегалополіс) - надурбанізована форма розселення,
виникає при злитті великої кількості агломерацій.
Найбільші мегаполіси світу:
1.Токайдо (Японія): Від Токіо до Осаки-Кобе-Кіото, понад 60-70 млн
осіб (найбільший у світі).
2.Босваш (США): Північно-східне узбережжя від Бостона до
Вашингтона (понад 50 млн осіб).
4.Блакитний банан (Європа): Європейська урбанізована вісь, що охоплює
території від Великобританії до Північної Італії.
5.Сансан (США):Узбережжя Каліфорнії від Сан-Франциско до
Сан-Дієго.
Найбільші агломерації світу (за чисельністю):
·Токіо-Йокогама (Японія) — понад 40 млн осіб.
·Делі (Індія).
·Шанхай (КНР).
·Сан-Паулу (Бразилія).
·Джакарта (Індонезія).
Урбанізація призводить до того, що до 2050 року
близько 80% населення планети житиме у великих містах. Найвищий рівень
урбанізації (>90%) спостерігається в таких країнах, як Монако, Сінгапур,
Ватикан.
В Україні є міста-мільйонери за статистичними
даними їх три: Київ (2,9 млн), Харків (1,45 млн), Одеса (1,02
млн). Дуже великі міста (500
тис. — 1 млн жителів) Дніпро (993 тис.), Донецьк (950 тис.), Запоріжжя (766
тис.), Львів (729 тис.), Кривий Ріг (646 тис.). Середні міста (50—100 тис. жителів) Бровари (99 тис.), Умань (87тис.), Мукачеве
(85 тис.). Малі міста, у тому числі: Міста з населенням 20—50 тис.
жителів: Охтирка (49 тис.), Марганець (48 тис.), Трускавець (29 тис.).
Міста з населенням10—20 тис. жителів: Скадовськ
(19 тис.), Старобільськ (18 тис.), Гребінка (11 тис.).
Міста з населенням менше
10 тис. жителів:Зіньків (9,9
тис.), Хотин (9,6 тис.), Моршин (6 тис.).
Тема: Значення моральних цінностей для профілактики ІПСШ.
Соціально-психологічні та медичні послуги держави для молоді. Практична робота
.№22 «Ознайомлення з роботою установ,
які надають соціально-психологічні та медичні послуги за місцем проживання». Домашнє завдання: Переглянути відео з теми в блозі,
виписати всі установи та ГО, ТД, по яким можна молоді отримати
соціально-психологічні та медичні послуги в м.Ізмаїл.
«Не має друзів рівних здоров’ю,
не має ворогів рівних хворобі»
Індійська мудрість
«Відповідальність– означає покладений на когось або взятий на себе
обов’язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, дії, вчинки, слова». Що
якщо розшифрувати по буквах дане поняття, то ключовими словами будуть: ВІ
– володіти інформацією, Д – думати, П – приймати рішення, О – освіта, В –
вибір, І – індивідуальність, Д – діяти, А – активність, Л – любов до себе,
інших, світу, Н – незалежність, І – інтелект, С – сприяти, Т – творити. І
ці ключові слова виражають ті умови, за яких людина може бути відповідальною.
Тобто людина бере на себе відповідальність, коли вона володіє інформацією, з
Любов’ю відноситься до себе, особистого здоров’я, інших, володіє навичками
прийняття рішень, займає активну позицію.
Існують 4 принципи відповідальності:
1. Я
відповідаю за все, що роблю. Якщо роблю щось не так, то визнаю свою
помилку і не намагаюсь перекласти провину на іншого.
2. Я
відповідаю за свою освіту і здоров’я; інші не повинні робити за
мене те, що я спроможний зробити для себе сам.
3. Я
відповідаю за свої стосунки з людьми.
4. Я
відповідаю за Землю: я повинен до неї дбайливо ставитися. Я маю
зробити все, щоб зберегти природу для майбутніх поколінь.
Щоб прийняти в житті правильне рішення, потрібно спочатку продумати всі
„за” і „проти”, задачі і цілі в житті, що стоять перед тобою, вирішити, що
важливіше і лише потім робити вибір. Протягом
другої половини XX ст. і на початку третього тисячоліття
спостерігається стійка тенденція як у Європі, так і в Україні
зниження віку сексуального "дебюту" молоді та підлітків. Переважно для періоду початку статевого
життя характерна повна непоінформованість або недостатня інформованість
партнерів щодо можливих негативних та небезпечних наслідків
незахищених сексуальних стосунків. Підлітки, безумовно, внаслідок психологічної
незрілості не можуть об'єктивно оцінити кожну ситуацію, пов'язану з реалізацією
цієї юнацької гіперсексуальності, в її розвитку і наслідках. У різні часи і в
різних культурах це цілком компенсувалось моральністю, високим авторитетом
інституту шлюбу, несприйняттям суспільством до- та позашлюбних
сексуальних стосунків. Традиційними для нашого народу високоморальними
чеснотами були дівоча цнота та парубоцька гідність. У нинішньому суспільстві
такі цінності не домінуються, а їхній вплив на молодь не є достатньо значущим.
Утримання від раннього статевого життя єдиний засіб уникнення небажаної
вагітності, осуду оточуючих, психологічних травм. Часом підліток вважає, що він вільна
особистість і може робити все, що захоче, зокрема й у сексуальній сфері. Однак
свобода завжди передбачає відповідальність. Там, де немає
відповідальності, там немає й свободи. Вільна людина за все відповідає сама, і тому вона вільна.
Свобода існує для того, щоб ми могли приймати виважені, розумні рішення.Рішення почати сексуальне життя треба приймати, маючи
відповідну інформацію. Велике значення для профілактики захворювань, що
передаються статевим шляхом, має рівень морального розвитку людини. У разі
відсутності моральних цінностей і принципів, аморальної поведінки, нехтування
нормами й правилами суспільства ризик інфікування ІПСШ значно зростає. Будь-яка
хвороба, це фізичне страждання, порушення роботи організму. Хвороб безліч,
виникають вони з різних причин,підраховано, що 70% хвороб залежить від самої
людини. Це шкідливі звички,порушення правил особистої
гігієни,харчування,відсутність режиму роботи та відпочинку, забруднення
середовища. На сьогоднішній день багато хвороб – це хвороби поведінки. В
середовищі підлітків існує таке упередження: «Любов – для дівчат, секс - для
юнаків». Якщо дівчина закохана, вона може піти на сексуальні стосунки бо
боїться втратити коханого. ЗМІ активно рекламує «вільні статеві стосунки».
Така інформація збуджує,займає думки, провокує на статеві стосунки. Внаслідок
чого збільшується кількість ІПСШ,абортів, скалічених життів. Кожна людина має
право на хибні думки:
· чим
раніше почнеш статеве життя,тим ти «крутіше», доросліше;
· хто
не з нами, той «малеча»;
Багато молодих людей, не звертаючи уваги
на попередження,починають статеві відносини і при
цьому фізична близькість не перероджується на емоційний
та духовний зв'язок. Що ж може статися під час розриву цих відношень?
Залишаються душевні травми, які довгі роки не дають людині жити повноцінним
життям. Але надія є завжди! Почати робити правильний вибір ніколи не пізно! Ви
молоді,талановиті люди. Ви повинні мати родини, любов, дітей.
Соціальні послуги: що це та як їх отримати?Кожен з нас опинявся в ситуації, коли
звертався за підтримкою чи допомогою до батьків чи друзів, але часом такої
підтримки недостатньо. Якщо людина опинилась у скрутній ситуації, вона може
звернутись за професійною підтримкою – соціальними послугами.
Соціальні послуги – це заходи з допомоги особам/сім’ям, які опинились у складних
життєвих обставинах та не можуть самостійно подолати труднощі. Соціальні
послуги можуть бути:*простими, які не потребують постійної комплексної допомоги, зазвичай вони є
короткотривалими і разовими (наприклад, консультація чи представництво
інтересів);* комплексними – планомірна і тривала у часі послуга, яка потребує взаємодії фахівців
(наприклад, соціальний супровід). Соціальні послуги може отримати кожен, хто їх
потребує за місцем фактичного проживання (навіть якщо людина офіційно не
зареєстрована).
Ось
кілька прикладів, хто і у яких випадках може звернутись за соціальними
послугами:*дорослі чи діти, які за станом здоров’я
потребують послуг (втратили рухову активність, мають інвалідність, невиліковні
хвороби, психічні розлади), а також їхні сім’ї*сім’ї, які зазнали шкоди внаслідок
пожежі, стихійного лиха, катастрофи, бойових дій, терористичного акту,
збройного конфлікту, тимчасової окупації*малозабезпечені сім’ї чи ті, в яких є
безробітні* сім’ї, які потребують підтримки у вихованні дітей (розлучення, яке впливає
на дитину, одинокі батьки) *сім’ї, в яких батьки ухиляються від
обов’язків * сім’ї, які виховують дітей
сиріт, * сім’ї, які виховують дітей, тимчасово залишених батьками (батьки-заробітчани)*діти-сироти * діти, які перебувають в інтернатних
закладах
Послуги можуть надавати: державні надавачі соціальних послуг; громадські/неурядові організації;
бізнес-структури; релігійні установи.
Для безкоштовного отримання соціальних
послуг, необхідно звернутися до управління соціального захисту
населення, яке проаналізує потреби та направить людину до
відповідного надавача послуг: центру соціально-психологічної підтримки, центру
матері та дитини, центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю,
тощо. На всіх етапах з людиною будуть працювати фахівці з соціальної
роботи/соціальні працівники/соціальні робітники, які відіграють
ключову роль у наданні соціальної послуги. Залежно від кінцевої цілі соціальні
послуги поділяються на: 1). соціальну профілактику – запобігти
виникненню складних життєвих обставин та/або потраплянню особи/сім’ї в такі
обставини; 2). соціальну підтримку – допомогти особі/сім’ї
подолати складні життєві обставини; 3). соціальне обслуговування –
мінімізувати для особи/сім’ї негативні наслідки складних життєвих обставин,
підтримувати їх, допомогти включитись у
громаду.
Види соціальних послугДенний догляд - це соціальна послуга,
спрямована на те, щоб допомогти дітям чи дорослим, які потребують сторонньої
допомоги, забезпечити їх потреби у догляді та розвитку життєвих навичок. Підтримане
проживання - це соціальна послуга, за умов якої людині,
яка цього потребує, створюють умови для самостійного проживання, захищають її
права та інтереси, залучають до діяльності територіальних громад.Соціальна адаптація – це соціальна послуга, що допомагає інтегруватися у соціумі людям, які
тривалий час спілкувалися тільки з обмеженим колом людей (через інвалідність,
вік, інші чинники) чи перебували у закритих закладах. Йдеться, до прикладу, про
дітей, яких виховували в інтернатах.Кризове втручання - це соціальна послуга, яку можна
отримати протягом 24 годин після повідомлення про кризову ситуацію. До
прикладу, якщо людина повідомила про насильство в сім’ї чи втрату дому.
Спеціалісти надають екстрену юридичну, медичну або психологічну допомогу і
притулок. Фізичний супровід людей з інвалідністю - це соціальна послуга, спрямована на те,
щоб допомогти людям з інвалідністю вільно пересуватися і комунікувати за межами
дому. Супровід під час інклюзивного навчання - це соціальна послуга, яка дозволяє
дитині навчатися у звичайній школі та отримувати достатньо уваги від педагогів.
Налагоджують ефективне інклюзивне навчання фахівціасистенти. Для кого ця
послуга? Для дитини, яка, відповідно до висновку ІРЦ, потребує супроводу під
час
навчання. Консультування - це комплекс заходів, які треба людині або сім’ї, аби вийти зі складної
життєвої ситуації і адаптуватися до нових життєвих умов. Консультування – це
професійне спілкування між фахівцем і людиною, яка звертається за допомогою.
Фахівці послуги – переважно психологи або педагогічні працівники, які пройшли
спеціальну підготовку та володіють техніками консультування. Соціальний супровід - це комплексна соціальна послуга, під час якої фахівці планомірно
допомагають людині або сім’ї у складних життєвих обставинах подолати
труднощі.
Представницвто інтересів - це соціальна послуга, під час якої команда або
фахівець стають посередниками і допомагають людям, які перебувають у складних
життєвих обставинах. Ситуацію може спричинити інвалідність, вік, стан здоров’я,
соціальне становище, життєві звички, спосіб життя тощо. Фахівці, які
представляють інтереси, – це соціальні працівники або мультидисциплінарна
команда. Соціальна профілактика - це соціальна послуга, що має попередити, обмежити та
зупинити негативні соціальні та особистісні явища. Фахівці складають
індивідуальний план або профілактичну програму для людей, яким треба змінити
небезпечну поведінку на таку, що мотивує до здорового способу життя (часто для
людей, які мають залежність). Посередництво (медіація) - це комплекс заходів, під час яких медіатор допомагає
людям вирішити конфлікт і дійти згоди. З людьми, які звернулись за послугою,
працює фахівець із соціальної роботи або соціальний працівник, який пройшов
додаткове навчання, психолог, фахівець із медіації. Втім, соціальною послугою
не можна скористатися, якщо сталося правопорушення або злочин, випадок
насильства у сім’ї, торгівля людьми, жорстоке поводження з
дітьми. Переклад жестовою мовою - за умовами соціальної послуги, перекладач допомагає людині, яка не чує,
порозумітися із працівниками сфери надання соціальних, комунальних,
адміністративних та інших
послуг. Догляд та виховання дітей в умовах, наближених до
сімейних - комплексна соціальна послуга, яка
полягає в забезпеченні наближених до сімейних умов проживання, формування та
підтримку навичок самообслуговування, побутових навичок, необхідних для
організації самостійного життя; виховання та розвиток індивідуальних
здібностей, сприяння в отриманні освітніх, медичних, реабілітаційних і
соціальних
послуг. Натуральна допомога -це соціальна послуга, що допомагає людині або сім’ям отримати
продукти харчування, засоби особистої гігієни та догляду, одяг, взуття, паливо
тощо. Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення вирішує:
надавати послугу за рахунок бюджетних коштів чи відмовити. Недержавні надавачі
соціальних послуг ухвалююють такі рішення
самостійно. Перш ніж надати соціальну послугу, фахівці із соціальної роботи,
соціальні працівники чи соціальні менеджери мають оцінити потреби
людини або сім’ї, які потребують допомоги. У разі потреби можна залучити
також медичних працівників. Соціальну послугу можна отримувати постійно,
періодично або тимчасово, враховуючи
ситуацію.
Практична робота № 22 «Ознайомлення з роботою установ, які надають
соціально-психологічні та медичні послуги за місцем
проживання» Мета: ознайомлення з роботою установ, які надають соціально-психологічні та
медичні послуги за місцем проживання.
Порядок виконання роботи
1. Пошук інформації щодо установ, які надають соціально-психологічні та
медичні послуги за місцем вашого проживання. З’ясування їхньої адреси,
контактних телефонів і часу роботи. 2. Обрання установи, з роботою якої ви хотіли б ознайомитися (наприклад,
«Клініка, дружня до молоді»). Формування групи учнів, які підуть разом до цієї
установи для ознайомлення. 3. Призначення відповідального, який домовиться про час вашого візиту до
обраної установи.4. Обговорення цілей і принципів роботи установи, про які необхідно
дізнатися під час візиту (доступність, добровільність, доброзичливість,
конфіденційність, анонімність та неосудливе ставлення до відвідувачів).5. Відвідування установи, яка надає підліткам соціально-психологічні та
медичні послуги.6. Підбиття підсумків відвідування.
Грандіозність Євразії виявляє себе безліччю
способів - це величезні розміри материка, кількість євразійського населення, кількість
представників расового та етнічного складу населення, У Євразії розташовані
найбільші за кількістю населення країни світу і країни - “карлики”, найменші з
яких можна обійти за кілька годин. Є як економічно високорозвинені, так і
найбідніші. За цими та багатьма іншими показниками Євразія стабільно утримує
світову першість.Країни
Євразії відрізняються одна від одної не тільки розмірами території та кількістю
населення. Їх дуже розрізняє рівень економічного розвитку,
особливості культури, релігійних традицій, мови, національних звичаїв. На
території Євразії розташовані й найбільш розвинені країни світу (п’ять держав з
«великої сімки» — Японія, Великобританія, Німеччина, Франція, Італія), і молоді
країни, що набули незалежності після розпаду СРСР та соціалістичної системи
(серед них і наша держава), і країни, що відстають у своєму розвитку
(Афганістан). Євразія – не лише
материк-гігант у своїх масштабах, рекордсменах, природних зонах, а і
континент-контраст у всьому, що стосується населення.
Навряд чи де-небудь ще, крім Євразії, можна зустріти таку розмаїтість народів,
мов, культур, рівнів, форм і укладів життя людей. Людина почала заселяти
Євразію з прадавніх часів, про що свідчать археологічні знахідки вчених.
Уважають, що сучасна людина живе в Євразії 35-40 тис. років. Однак у минулому
чисельність населення була невеликою. І лише з другої половини XX ст. його
кількість почала зростати. Нині загальна кількість населення Євразії становить
майже 5,1 млрд осіб, тобто на цьому континенті проживає найбільше землян — 3/4
населення світу. На континенті Євразія
та прилеглих до нього островах розташовані два найбільших за чисельністю
населення держави - Китай (більше 1,3 млрд. чол.) Та Індія (близько 1,2 млрд.
чол.). Більше 100 млн. осіб налічує населення кожного з п'яти держав – Росії,
Індонезії, Японії, Пакистану і Бангладеш.
Густота населення = кількість населення/
площа території (держави)
Середня густота населення Євразії найбільша
з-поміж усіх материків — понад 90 осіб/км2. Населення розміщене дуже
нерівномірно. Є території, де середня густота населенняперевищує 1500 осіб/км2,
а є й
такі, де на 1 км2 території припадає менше однієї людини. Причина
цього – історичне минуле, а також природні умови території.
Євразія – батьківщина
двох основних людських рас – європеоїдної та монголоїдної. Європеоїди становлять 45 % населення
материка. Вони представлені двома головними гілками: північною та південною.
Представники північної гілки — світлошкірі й світловолосі – переважають у
північній частині Європи. Представники південної гілки проживають на півдні
Європи, у Південно-Західній Азії, на півострові Індостан. Монголоїди становлять
близько 37 % усього населення материка. Вони населяють Східну, Південно-Східну
Азію, частково Північну, Центральну та Середню Азію. Масове переселення
монголоїдів на захід спричинило виникнення проміжних рас між монголоїдами та
європеоїдами. На півдні Індостану, острові Шрі-Ланка й у Південно-Східній Азії
проживають представники змішаної монголоїдно-австралоїдної раси. Протягом
останніх десятиліть і Європа, і Азія перетворилися на осередки масового притоку
переселенців, у тому числі із країн Африки.
В Євразії відомі найдавніші цивілізації Землі: в Індії, Китаї, Месопотамії, на
узбережжях Середземного моря. Євразія - колиска не тільки давніх цивілізацій, а
й світових релігій – християнство,
іслам, буддизм.
В Європі на відмінно від Азії, немає незаселених або малозаселених територій.
В Азії в одних районах
густота населення дуже велика і подекуди досягає 1500 осіб/кв.км.
В інших районах (гори,
пустелі) – 2 особи/кв.км.
Середня
густота населення Євразії - близько 70 осіб /кв.км., тобто більше, ніж на
будь-якому іншому материку.У Європейській державі Монако густота населення найвища у світі
15 321
особа/кв.км.В державі Бангладеш – понад 1000 осіб /кв.км. В Україні 77 осіб/кв.км
У Євразії налічується близько 100 держав.
Вони різняться між собою за:
- географічним положенням;
-площею(великі і країни
-“карлики”);
-природними умовами;
-кількістю населення;
-рівнем економічного
розвитку;
Найбільші за площею держави Євразії:
Росія, Індія, Китай, Казахстан. Держави -“карлики”:
Євразія — найбільш заселений
материк Землі (понад 5,3 млрд осіб, >70% населення світу), який вирізняється
високою густотою (близько 70 осіб/км²) та
нерівномірним розміщенням. Політична карта дуже складна,
включає 96 країн та територій (91 незалежна держава), багато з яких є лідерами
за площею (Росія, Китай, Індія) або мають «карликові» розміри.
Основні
характеристики населення
Расовий склад: Проживають представники всіх трьох основних рас.
Більша частина — європеоїди (Європа, Південно-Західна Азія, Індія) та
монголоїди (Центральна, Східна Азія).
Етнічний склад: Надзвичайно різноманітний, тут проживають народи
багатьох мовних сімей (індоєвропейська, сино-тибетська тощо).
Розміщення: Нерівномірне. Найвища густота — у Західній Європі та
на Великих рівнинах Азії (Бангладеш, Індія, Китай), найменша — у Тибеті,
пустелях та на Крайній Півночі.
Урбанізація: Високий рівень урбанізації, велика кількість
міст-мільйонників.
Політична карта Євразії:
Кількість країн: Понад 90 незалежних держав.
Типи країн:
За площею: Найбільші (Росія, Китай, Індія, Казахстан) та держави-карлики (Ватикан, Монако, Сан-Марино, Андорра,
Ліхтенштейн).
За формою правління: Республіки та монархії (наприклад,
Велика Британія, Іспанія, Японія,
Саудівська Аравія).
Регіони: На карті чітко виділяються Європа, Азія(Південна,
Східна, Південно-Західна тощо).
Особливості: Карта постійно змінюється через геополітичні процеси,
утворення нових держав або зміни кордонів.
Євразія є осередком
найдавніших цивілізацій та центром сучасної світової економіки та політики.
