Тема: Безпека в населеному пункті. Вплив забрудненого середовища на життя і здоров’я. Вплив воєнних дій та терористичних актів на навколишнє середовище. Види небезпечних промислових об’єктів. Дії під час виникнення аварійної ситуації на підприємствах. Підручні засоби захисту від хімічного, біологічного, радіологічного забруднення, пов’язаного з НС техногенного та соціального походження. Домашне завдання: Прочитати інформацію в §3 (ст.28-35), переглянути відео в е-додатку, розробити план дій для підлітків при аварії (завд.1-2 на ст.34).
Війна
в Україні має руйнівний вплив на навколишнє середовище та здоров’я українського
народу. За даними ВООЗ із усіх видів людської діяльності війна найгірше впливає
на екологічну ситуацію. Під час ведення бойових дій турбота про навколишнє
середовище перебуває, напевно, на останньому місці, незважаючи на довготривалі
негативні наслідки. Однією з найважливіших екологічних проблем в Україні під
час війни стало забруднення повітря, води та ґрунту. Постійні бомбардування та
обстріли міст і населених пунктів призвели до викиду великої кількості
токсичних хімічних речовин у навколишнє середовище. Ці хімікати забруднили
ґрунт, джерела води та повітря, спричинивши низку проблем зі здоров’ям
місцевого населення, включаючи респіраторні захворювання, подразнення шкіри та
різні види раку. Війна також завдала значної шкоди інфраструктурі України,
включаючи заводи, електростанції та нафтопереробні заводи. Це призвело до
розливів і витоків небезпечних матеріалів, таких як нафта, хімікати та
радіоактивні речовини, у навколишнє середовище. спричинило подальше забруднення
повітря, води та ґрунту, що становить довгострокові проблеми зі здоров’ям та
навколишнім середовищем для населення України. На додаток до шкоди,
завданої війною, конфлікт, що триває, також перешкоджає зусиллям, спрямованим
на вирішення екологічних проблем у регіонах. Відсутність стабільності та
безпеки ускладнила доступ екологічних організацій до територій, які потребують
уваги, а обмежені ресурси, доступні для захисту довкілля, були перенаправлені
на інші потреби, такі як охорона здоров’я та продовольча безпека. В Україні
докладаються певні зусилля для вирішення екологічних проблем. Міжнародні
організації, такі як Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), та інші,
працюють над тим, щоб підтримати країну в очищенні забруднених територій та
відновленні пошкоджених екосистем. Український уряд також вживає заходів для
покращення захисту довкілля, зокрема, ухвалює нові закони та збільшує
фінансування екологічних ініціатив. Ми
з вами живемо у світі, насиченому різними промисловими та аграрними об’єктами,
які не завжди є безпечними. Як поводитись, якщо ви поблизу небезпечного
об’єкту, що робити в разі виникнення надзвичайної ситуації? Небезпечні
промислові об’єкти – це об’єкти, які несуть загрозу людині, природі в разі
виникнення надзвичайної ситуації. Промислові об’єкти – це заводи, фабрики,
комбінати, переробні підприємства.
Групи небезпечних промислових об’єктів:
1.
Радіаційно небезпечні.
2.
Пожежо- й вибухонебезпечні
3.
Хімічно небезпечні
4.
Гідротехнічні споруди
5.
Аварії на транспорті під час перевезення небезпечних
хімічних, пожежо- й вибухонебезпечних речовин
Всі підприємства, де виробляють хімічні сполуки незалежно від способу
використання можна назвати одним поняттям – хімічно небезпечний об’єкт. На
таких підприємствах використовують для виробництва хімічні продукції речовини,
небезпечні для здоров’я і життя людини. Наприклад для виробництва штучного
хутра, гуми, пластмас використовують синильну кислоту, яка є бойовою отруйною
речовиною. Для виробництва соди, мінеральних добрив використовують аміак, який
є небезпечною речовиною, викликає отруєння. Для відбілювання тканин та
паперової маси та як дезінфікуючий засіб використовують хлор, який при можливих
витоках виходить в атмосферу і димить, заражає водойми. Хлор вперше використали
як хімічну зброю під час Першої світової війни, це отруйна речовина задушливої
дії. Всього в Україні працює близько 1500 об’єктів на яких зберігаються або
використовують у виробничій діяльності хімічні небезпечні речовини у тому числі
сильнодіючі отруйні речовини. Усього в зонах можливого зараження від цих
об’єктів проживає приблизно 22 млн. чоловік.
Заходи
безпеки на виробництвах:
·
Працюючі повинні мати засоби індивідуального
захисту (протигази, спеціальний одяг, рукавиці, окуляри);
·
Підприємства мають мати захист від витоку
небезпечних речовин (спеціальні резервуари для зберігання, безпечну утилізацію
і нові технології щодо очищення викидів );
·
Постійний контроль зо здоров’ям людей;
·
Постійний аналіз повітря, води поблизу
виробництв;
·
Дані виробництва бажано будувати далеко від
місць проживання людей.
Невідкладні заходи в разі виникнення надзвичайної
ситуації чи аварії
- в
разі передачі сигналу або усної інформації про хімічну аварію населення
-
використовувати засоби індивідуального захисту та сховища у режимі повної
ізоляції;
-
використовувати ліки і засоби обробки шкіри;
-
зачиняти двері, вікна, взяти документи все найнеобхідніше (вода, їжа, одяг) і
вийти із зони можливого ураження перпендикулярному вітру використовуючи
ватно-марляві пов’язки.
Якщо
неможливо вийти з даної зони зараження, потрібно залишатись в приміщенні, де
герметично закриті двері, вікна. Після виходу із зони зображення зняти одяг і
провести санітарну обробку гарячою водою з миючими засобами.
Радіаційно небезпечні підприємства, що використовують радіоактивні речовини - це атомні
електростанції, дослідницькі ядерні установи.
Небезпека радіаційно небезпечних
підприємств:
·
Викид радіоактивних речовин, підвищення рівня
радіації, що викликає підвищення рівня захворювання онкозахворювання
·
Забруднюються повітря, грунт, водойми. У людей
порушується діяльність нервової системи, органів кровотворення, шлунково-кишкового
тракту.
А ще на цих станціях можливе
виникнення пожеж, що є загрозою для тих, хто працює і живе поблизу і не тільки, тому досить акуратно на таких підприємствах слід
дотримуватися техніки безпеки. Хочу нагадати, що цього року минуло 39 роки
Чорнобильської трагедії. День, 26 квітня 1986 р, став трагічним для України,
тисячам людей життя і здоров’я забрала аварія на Чорнобильській атомній
станції. І сьогодні – це 30-км зона відчуження, де ніхто не живе, де закинуті
міста і села, де висока радіація, де біль багатьох людей.
Пожежо- й вибухонебезпечні
об’єкти
На цих підприємствах використовують
легкозаймисті й вибухонебезпечні речовини. Наприклад, підприємства нафтової,
газової, металургійної, деревообробної, хімічної промисловості.
Наслідки аварії. Пожежа,
висока температура, шкідливі й отруйні продукти згоряння. Особливо небезпечна
під час вибуху повітряна ударна хвиля й осколки. У людей можуть бути опіки
шкіри, дихальних шляхів, отруєння продуктами згоряння, травми.
Гідротехнічні споруди
Наприклад, гідроелектростанції, захисні греблі.
Наслідки аварії. Утворення хвилі великої руйнівної сили.
Затоплення великих територій, руйнування житлових будинків і промислових
об'єктів, порушення умов життєдіяльності людей.
Аварії на транспорті під час перевезення небезпечних хімічних, пожежо- й вибухонебезпечних речовин. Наслідки аварії. Витік небезпечних речовин. Забруднення довкілля, травмування людей.
Якщо в повітрі з'явився різкий
неприємний запах, незвичайний за кольором пил, видно стовбур диму, раптово
жовтіють рослини, гинуть комахи, птахи, риби, то, найімовірніше, стався викид
шкідливих речовин. Про небезпеку населення обов'язково сповіщають сигналом
«Увага всім!»: лунає сирена цивільної оборони,
переривчасті гудки підприємств, транспорту, удари в дзвони, рейки. Крім цього,
дільничний і працівники ЖЕКу попереджують жителів про аварію. Регіональні
оператори стільникового зв'язку також оповіщують населення SMS-повідомленнями.
Якщо перебуваєш у школі
♦ Швидко зібрати всі свої речі
♦ Точно додержуватися вказівок учителя
Якщо перебуваєш надворі
♦ Послухати повідомлення, яке передають вуличні гучномовці або пересувні засоби
оповіщення населення
♦ Прочитати інформацію на вуличних світлодіодних екранах, плазмових панелях,
розташованих у місцях масового перебування людей
♦ Діяти відповідно до рекомендацій
Якщо вам
рекомендовано залишатися вдома
♦ Чітко виконувати все, що скажуть
дорослі
♦ Не можна виходити надвір чи в під'їзд
♦ Не можна випускати з приміщень свійських тварин
♦ Прикріпити до дверей із-зовні повідомлення про те, скільки людей у приміщенні
♦ Щільно зачинити вікна, двері, димоходи, вентиляційні отвори. Щілини у вікнах
заклеїти скотчем, пластиром або цупким папером, заткнути ганчір'ям, ватою
♦ Завішати вхідні двері від стелі до підлоги ковдрою або цупкою тканиною
впритул до дверей. Щільно заткнути всі щілини
♦ Вимкнути всі електричні й газові прилади, вентилі, перекрити воду
♦ Зробити якомога більший запас питної води: наповнити й закрити пляшки, відра.
їсти консерви або їжу, що зберігалась у закритих упаковках
♦ Якщо сталася аварія з витоком хлору, не можна ховатися в погребах і підвалах.
Вони можуть бути заповнені отруйною речовиною, бо хлор важчий за повітря.
♦ Якщо сталася аварія з витоком аміаку, навпаки, слід із верхніх поверхів
спуститися на нижні. Аміак легший за повітря і підніматиметься вгору.
Якщо
оголошено евакуацію
♦ Чітко виконувати все, що скажуть
дорослі
♦ Щільно зачинити вікна та двері
♦ Вимкнути електричні та газові прилади, вентилі, перекрити воду
♦ Узяти документи та гроші, воду, продукти харчування
♦ Одягнути захисний одяг
♦ Зачинити квартиру та рухатися до місця збору для евакуації
♦ Надворі рухатися швидко, але не бігти, не здіймати пилу, не торкатися
оточуючих предметів, не наступати на краплі рідини
♦ Визначити напрямок вітру та рухатися так, щоб вітер дув убік
♦ Уникати низин, намагатися йти в бік підвищення місцевості
♦ Не можна нічого підбирати по дорозі, сідати на землю, збирати ягоди, фрукти,
городину, пити воду з відкритих водойм
♦ Вийшовши із забрудненої зони, обережно зняти верхній одяг, скласти його в
поліетиленовий пакет. За можливості ретельно промити очі, вимитися під душем
Якщо ви живете поблизу від
хімічно небезпечного промислового підприємства, то треба бути готовим до можливих небезпечних
ситуацій.
Тому потрібно заздалегідь
·
виготовити
та зберігати в доступному місці ватно-марлеві пов'язки для всіх членів родини,
·
підготувати
одяг, який можна використати для захисту в разі небезпеки, потренуватися швидко
вдягатися,
·
навчитися
герметизувати приміщення,
·
узгодити
дії з дорослими.
Той, хто знає, як поводитися в разі аварії, захистить і врятує власне життя, допоможе іншим. Висновок для всіх і кожного. У промисловій зоні слід додержуватися правил безпечної поведінки. Навчитися убезпечувати себе й оселю в разі аварії. Запам'ятати сигнали цивільної оборони, що сповіщають про аварію, уміти швидко й чітко діяти за рекомендаціями рятувальних служб. Виготовити ватно-марлеву пов'язку й підготувати захисний одяг.
Немає коментарів:
Дописати коментар