Психолог Кравченко Алла Миколаївна: 8 клас 12.05.25 Урок № 32

Тема: Інформаційна небезпека. Вплив засобів масової інформації на здоров’я і поведінку людей. Комп’ютерна безпека. Безпека у мережі Інтернет. Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в §30 (ст.139-141); проаналізувати рівень своєї безпечної поведінки в Інтернеті; підготуватися до тематичного оцінювання.

Перш ніж говорити про інформаційну безпеку, необхідно з’ясувати, що таке інформація. Поняття «інформація» сьогодні застосовується дуже широко і різнобічно. Важко знайти таку область знань, де б воно не використовувалося. Величезні інформаційні потоки буквально захлинають. Обсяг наукових знань, за оцінкою фахівців, подвоюється кожні п'ять років. Інформація – дані про людей, предмети, факти, події, явища і процеси незалежно від форми їхнього представлення. Інформація створюється людьми. Вона переміщується в просторі і часі за допомогою носіїв інформації: книг, газет, журналів, сайтів, соцмереж, телебачення тощо. Інформація має найважливіший вплив на створення людиною власної картини світу. Відомо, що інформація може мати різну форму, зокрема, дані, закладені в комп'ютерах, листи, пам'ятні записи, досьє, формули, креслення, діаграми, моделі продукції і прототипи, дисертації, судові документи тощо. Як і всякий продукт, інформація має споживачів, що потребують її, і тому має певні споживчі якості, а також має і своїх власників або виробників. Інформаційний простір - це простір, у якому твориться, переміщується та засвоюється інформація. Інформаційна безпека - це стан захищеності суспільства і особистості від інформаційних загроз, це стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації. Інформаційна війна - це агресивне втручання в інформаційний простір країни чи групи людей (аудиторії), з метою змінити картину світу людей так, як вигідно агресору. Спілкування з використанням новітніх засобів комунікації увібрав в себе Інтернет. Всесвітня інформаційна мережа розвивається великими темпами, кількість її учасників постійно зростає. За деякими даними, у мережі зареєстровано близько 1,5 мільярдів сторінок. Інформація в мережі охоплює всі сторони життєдіяльності людини і суспільства. Користувачі довіряють цій формі себе і свою діяльність. Проте досвід роботи в галузі комп'ютерних технологій повний прикладами несумлінного використання ресурсів Інтернет. Бурхливий розвиток інформаційних технологій, що розпочався в середині 20 століття, заклав основу формування суспільства взагалі нового типу – інформаційного суспільства. Часто ЗМІ називають «четвертою владою» (наряду із законодавчою, виконавчою і судовою гілками влади). Вони також виступають в якості своєрідного контролю, критики поточної політики владних структур; оцінюють стан справ у тих чи інших секторах соціального життя тощо. Взаємовідносини ЗМІ і держави регулюються законодавством. Засоби масової інформації займають у розвитку суспільства особливе місце. Їх вплив на людину починається у самому ранньому віці і продовжується на протязі всього життя. Взагалі, в сучасному світі засоби масової інформації взяли на себе значну функцію з формування свідомості людей, вихованню їх ціннісних орієнтацій, смаків, поглядів, звичок, уподобань. Незважаючи на бурхливий розвиток засобів комунікацій на початку ХХІ століття, телебачення і сьогодні залишається найбільш масовим та доступним засобом масової інформації. ЗМІ традиційно впливають на суспільну свідомість та поведінку людей, спонукаючи їх до досягнення тієї чи іншої мети. Все, що ми дізнаємося про наше суспільство та навіть про світ, у якому живемо, ми дізнаємося із ЗМІ, - вважає німецький соціолог Н. Луман. Те, що засоби масової інформації мають величезний вплив на особистість та, дуже часто повністю, формують суспільну думку, - незаперечний факт. Ми щодня отримуємо з преси новини та інформацію, яка на сімдесят відсотків не підлягає перевірці. Ми однозначно не завжди можемо сказати собі «Так, я там був, це правдива інформація», і тому повинні просто приймати такі новини на віру, формуючи свою думку із побаченого або почутого, що, на жаль, не завжди буває вірним та правдивим. Підростаюче покоління формує свої погляди та смаки практично на сто відсотків завдяки журналам, розважальному телебаченню та Інтернету; дорослі люди, які читають газети та які вважають перегляд щоденних телевізійних новин обов’язковим, дуже великий відсоток інформації, що до них надійшла та яку переробили в розмовах із сім’єю, друзями, колегами, поступово починають вважати власною думкою. Висновок такий – засоби масової інформації та комунікації формують практично вісімдесят відсотків особистої та суспільної думки. У наш час особливо гострою стала проблема телевізійного насилля. Практично у всіх сучасних серіалах, фільмах, і навіть мультфільмах існує відеоінформація розбою. Термін «телевізійне насилля» давно використовується в науковій лексиці та об’єднує в себе демонстрацію нанесення пошкоджень або шкоди персонажам телевізійних програм або фільмів. Існує безліч досліджень, результати яких свідчать, що перегляд сцен насилля по телепрограмах та фільмах орієнтує молодь до агресії. Було доведено, що теленасилля може стати причиною збудження агресивної поведінки. ЗМІ є також джерелом вульгарної інформації, порнографії. По телебаченню транслюється безліч еротичних фільмів, які розбещують, роблять вульгарною сучасну молодь. Страшно те, що цю непристойність, нечистоту ми бачимо не тільки по телебаченню, але і в газетах, журналах, в мережі Інтернет – всюди. Можна відстежити негативний вплив телебачення на статеве життя підлітків. Окрім негативного впливу ЗМІ на молодіжну поведінку, можна виділити декілька позитивних моментів: ЗМІ тримають молодь у курсі подій, що відбуваються, таким чином, видаляючи «інформаційний голод»; ЗМІ підвищують загальну, в тому числі і політичну культуру населення; служать для взаємного інформування влади та населення; знімають соціальну напругу; ЗМІ створюють характерні для сучасної масової культури ідеальні особистісні зразки та норми поведінки, які проектуються на молодіжну субкультуру та теми поведінки. Сьогодні поряд з відеоіграми, популярним проводженням часу являється комп’ютерна мережа Інтернет. В таких мережах користувач сприймає себе та сприймається іншими як невід’ємний компонент єдиного інформаційного суспільства. Одним із негативних ефектів глобальної комп’ютерної мережі являється широке розповсюдження різноманітної інформації сумнівного змісту. Слід відзначити, що існують інформаційні впливи, що прямо загрожують психічному або фізичному здоров’ю людини. Досить часто вони формують морально-психологічну атмосферу в суспільстві, живлять кримінальне середовище та сприяють росту психічних захворювань. Найбільш вразливими та незахищеними виявляються підлітки, так як вони не бачать загрози, яку несе в собі глобальна мережа. Статистика лякає: 9 із 10 дітей у віці від 8 до 15 років стикалися з порнографією в мережі, близько 17% регулярно заглядають на заборонені ресурси, близько 5,5% готові втілити їх у життя. Дитина може випадково зайти на сайт, де йому у фарбах розпишуть, наскільки приємні на смак наркотики, які «дива» чинить з організмом алкоголь або як у домашніх умовах із підручних матеріалів виготовити справжню вибухівку. Плюси Інтернету визначаються тим, що мережа пропонує освітній та корисний досвід, правильне використання якого може покращити успішність у школі або інституті. Проте, і тут є свої недоліки, такі як неточні дані, а також неадаптована для дітей та підлітків інформація. На даний час Інтернет являє собою «світ», паралельний нашому, в якому досить багато корисного для користувачів, але також у мережі дуже багато негативного. Медіа-маніпуляція — вид психологічного впливу, що здійснюється через пресу (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотексти, телетексти, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку, соціальні мережі, що призводить до пробудження у об'єкта впливу намірів, які змінюють його бажання, настрої, поведінку, погляди тощо. Маніпулювання – це спосіб психологічного впливу, спрямований на зміну напряму активності аудиторії, її ідей, думок, поглядів тощо, який лишається непоміченим. Дезінформація. Дезінформація (обман)– це спосіб психологічного впливу, який полягає в навмисному наданні суперникам або аудиторіям такої інформації, що вводить їх в оману щодо дійсного стану справ. Дезінформація містить у собі використання свідомо помилкових даних і повідомлень. У цьому випадку вони стають обманом. Межа між дезінформуванням і обманом досить тонка. Міфи. Масова комунікація сприяє розповсюдженню соціальних міфів – ілюзорних ідей, що містять певні цінності й норми, які сприймаються переважно на віру, без раціонального, критичного їх осмислення. ЗМІ може брати активну участь у їх створенні та трансляції. В інформаційному просторі існує три типи загроз:

1) Особисті загрози:

- Ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту. - Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.

- Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).

- Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери).

- Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).

2) Небезпека для інших людей: - Поширення матеріалів, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, поширення інформації про створення вибухівки). - Свідоме та несвідоме введення в оману інших. - Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством. - Кібербулінг – свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.

3) Загрози витоку персональної інформації: - Розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів). - Загроза зараження ПК вірусами різної категорії. - Небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.