Психолог Кравченко Алла Миколаївна: 8 клас 03.03.25 Урок № 23

Тема: Кримінальна відповідальність за злочини сексуального характеру. Практична робота №11 «Відпрацювання правил рівноправного та ненасильницького спілкування.» (створення пам’ятки) Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в §20 (ст.93-97); скласти памꞌятку «Правила рівноправного та ненасильницького спілкування»; підготуватися до тематичного оцінювання.

Притча «Сухе дерево»

Неподалік від дороги стояло сухе дерево. Якось уночі по дорозі йшов крадій. Він побачив удалині силует і подумав, що це стоїть поліцейський біля дороги, злякався і втік. Увечері по цій дорозі йшов закоханий. Він ще здалеку побачив витончений силует і подумав, що це його кохана вже давно на нього зачекалась. Його серце радісно забилось. Він усміхнувся і прискорив кроки. Наступного дня повз дерево проходила мати з сином. Син, наляканий страшними казками, подумав, що біля дороги злочинець, злякався і голосно заплакав. Але дерево залишалось деревом!

Кожен із нас є представником якоїсь статі — жіночої або чоловічої. Природа стосунків між статями пов’язана з важливою метою життя людини — залишенням нащадків. Виростити й виховати наступне покоління — це велика спільна праця, у якій у чоловіків і жінок своя особлива роль. Існують певні правила сексуальних стосунків, які визначаються культурою, традиціями й регулюються чинним законодавством. Законодавчо заборонене сексуальне насильство. Злочини сексуального характеру є тяжкими злочинами. Згідно із законом, сексуальні злочини мають своїм об’єктом статеву свободу особистості або статеву недоторканість неповнолітніх. За законом, суб’єктом зґвалтування — безпосереднім виконавцем злочину — може бути особа чоловічої статі, яка досягла 14-річного віку. Тобто саме з цього віку настає кримінальна відповідальність за сексуальні злочини. Співучасницею сексуального злочину може бути й жінка. Будь-які форми небажаної вербальної (тобто за допомогою слів), невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, яка порушує гідність особи, створює загрозливе, принизливе, образливе середовище, теж є сексуальним насильством. Законом України передбачена кримінальна відповідальність щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Покарання передбачає позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років залежно від тяжкості наслідків злочину. Сексуальне насильство - це будь-який сексуальний контакт або спроба його здійснити, небажані сексуальні зауваження або загравання. Поняття сексуального насильства охоплює не лише факт фізичного проникнення, а й наміри, домагання та зґвалтування.

Щоб попередити насилля слід дотримуватися таких правил:

• БРУДНИЙ ДОТИК НЕ ДЛЯ МЕНЕ!

• МОЄ ТІЛО – МОЯ ЦІННІСТЬ!

• “НІ” ОЗНАЧАЄ “НІ”

• ПОРУШ ТИШУ: РОЗКАЖИ – ПОЧУЮТЬ!

Ненасильницьке спілкування (або спілкування співпереживання, або спілкування співпраці) — це процес або метод спілкування, розроблений американським психологом доктором Маршалом Розенбергом на початку 1960-х років. Цей метод допомагає людині навчитися висловлювати свою думку, почути й зрозуміти іншого. Принцип ненасильницького спілкування простий — людей навчають об’єктивно описувати ситуацію й висловлювати почуття щодо неї, а також формулювати бажаний результат спілкування та передбачати реакцію партнера. У моделі ненасильницького спілкування чотири ступені: опис, почуття, потреби, прохання.

1) Опишіть ситуацію об’єктивно, утримуючись від особистих суджень.

2) Відчуйте й висловте свої емоції, що є основою конфлікту.

3) З’ясуйте та сформулюйте, чого ви хочете від спілкування.

4) Сформулюйте свої бажання у вигляді конкретного прохання.

Ненасильницьке спілкування ґрунтується на емпатії, умінні психологічно стати на бік іншої людини. Ви можете навчитися усвідомлювати свої власні почуття й потреби, а потім ототожнювати себе з іншою людиною, що допоможе вам краще зрозуміти її. Ненасильницьке спілкування спрямоване на усвідомлення власного досвіду, сприйняття іншого з глибоким співпереживанням та вираження самого себе. Цей метод є корисним для вирішення конфліктів, установлення контакту та порозуміння з іншими людьми.

Правила ненасильницького спілкування:

безоціночні спостереження;
усвідомлення своїх почуттів;
усвідомлення почуттів співрозмовника;
визначення потреб, пов’язаних із цими почуттями;
висловлювання конкретних прохань.

Треба спілкуватися так, аби співрозмовник міг нас почути й зрозуміти, а ми могли почути й зрозуміти співрозмовника. Віктимна поведінка – це вчинки або дії людини, що так чи інакше провокують заподіяти йому небудь шкоду. Дуже часто така поведінка є приводом і джерелом конфлікту. Віктимна поведінка проявляється в певних ситуаціях. Людина починає вести себе зухвало, навіть не підозрюючи про те, що сама притягує до себе небезпеку. Характер небезпеки є поняттям абстрактним. Суть у тому, що різні люди сприймають її по-різному: одні починають боятися при появі навіть незначної небезпеки, інші – залишаються спокійними, навіть тоді, коли ситуація стає надзвичайно напруженою і серйозною. Також варто відзначити, що хтось сам шукає небезпеку, а хтось усіляко її уникає. Стандартна поведінка одних осіб може здатися віктимною іншим людям. Основи віктимної поведінки лежать у свідомості. Так чи інакше люди усвідомлюють, що їх модель поведінки суперечить якимось нормам. Також багато чітко розуміють і те, що рано чи пізно може статися велика біда. При прийнятті рішення про віктимну поведінку людина керується аж ніяк не здоровим глуздом і логікою, а швидкоплинними позивами і емоційними спалахамЛюди можуть свідомо чи несвідомо провокувати злочинця (потенційного злочинця) на вчинення протиправної дії. Спровокувати можна:

– словами або інтонацією висловлювань;

– жестами, діями, манерами поведінки;

– застосуванням сили.

Також різновидом віктимної поведінки є надмірне занурення в себе: людина не помічає, що відбувається навколо. Статевi злочини як протиправнi посягання на свободу та недоторканнiсть людини спричинюють шкоду правам, свободам та iнтересам людини, суспiльства та держави.

Важливо зрозуміти, що:

– значна кількість жертв до самого останнього моменту не розуміють те, що дійсно знаходяться у великій небезпеці;

– нормальна на вигляд людина може виявитися небезпечним злочинцем;

- зовнішність і поведінка людини часто не розкривають її справжніх намірів;

– унаслідок страху людина губиться і починає погано міркувати;

- страх сковує тіло і робить людину беззахисною;

- необхідно навчитися його контролювати – цілком можливо, що це одного разу врятує вам життя.

Проблема сексуального насильства над дітьми є надзвичайно гострою в усьому світі. Сексуальне насильство над дитиною — найбільш прихована (латентна) форма насильства. Існують дані, що контактного сексуального насильства до 14 років зазнали 20–30% дівчат і близько 10% хлопців, причому лише 25% кривдників — це сторонні для дитини особи. У 75% випадків сексуальні кривдники знайомі дитині: у 45% випадків агресором стає родич, у 30% випадків — знайомий (наприклад, друг брата, співмешканець матері). З 2015 року 18 листопада відзначається Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Сексуальне насильство — це будь-які дії сексуального характеру без добровільної згоди. Йдеться не лише про статевий акт, а й про сексуальні домагання без проникнення в тіло. Проявами сексуального насильства щодо дітей можна назвати:

• дитину фотографували чи знімали оголеною на відео;

• дорослі (старші 18 років) пропонували дитині показати її/його статеві органи, торкнутись до їхніх оголених інтимних частин тіла або вступити з ними у статеві стосунки;

• дитині пропонували винагороду за те, щоб показати свої статеві органи, торкатись до оголених інтимних частин тіла дорослих або вступати з ними у статеві стосунки;

• дитину змушували вступати у статеві стосунки з дорослими та тримати це у таємниці;

• дитина отримувала непристойні пропозиції в інтернеті (на форумах, в чатах, соціальних мережах, електронною поштою тощо), по телефону або у листах;

• дорослі (окрім медичних працівників та батьків у ранньому дитинстві) торкались статевих органів дитини всупереч її волі.

Один з основних правових принципів - незнання закону не звільняє від відповідальності. Витяг із Кримінального кодексу України

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ОСОБИ

Стаття 152. Зґвалтування

1. Зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

2. Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153 - 155 цього Кодексу, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

3. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

4. Зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього - карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.

Стаття 153. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом

1. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи - карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

2. Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб, або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152 або 154 цього Кодексу, а також вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Те саме діяння, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього або, якщо воно спричинило особливо тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.

Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв'язок

1. Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв'язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

2. Ті самі дії, поєднані з погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів або розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів, - караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості

1. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником , особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Стаття 156. Розбещення неповнолітніх

1. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.