Індивідуальне консультування, психокорекція, профорієнтація

неділя, 3 травня 2020 р.

Пам’ятки для батьків 1-класників


ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

        Зваживши всі основні фактори розвитку повноцінної, цілісної особистості, формування адекватної рефлексії дошкільника, аналізуючи  досвід власних досліджень, враховуючи показники фізичного та психічного розвитку дошкільнят, з метою забезпечення психологічного здоров’я, запобігання розладів нервової системи радимо послуговуватися в роботі з дітьми такими принципами.
Для підтримання пізнавальної активності:
Ø заохочувати всі зусилля дитини, а саме її бажання пізнавати нове;
Ø важливо відповідати на всі запитання дитини, займатися з нею тим, що їй подобається;
Ø уникати стереотипів та шаблонів у роботі, розвивати творчість вихованців.
З метою запобігання формування негативного образу “ Я “ дитини бажано:
v уникати негативних оцінок дитини, результатів її діяльності;
v порівнювати результати роботи дитини тільки з її власними досягненнями, а не з досягненнями інших дітей;
v не смикати дитину щохвилини, не говорити їй про її недоліки, не пригнічувати ініціативу дитини;
v кожна дитина в процесі виховання, спілкування з вихователем, вчителем, батьками має почуватися захищеною.
Орієнтація на позитивний контакт з дитиною:
Ø любити дітей;
Ø знайти золоту середину між періодичними перебуванням малюка наодинці з собою і спілкуванням з дорослими;
Ø кожна дитина потребує любові і теплоти почуттів для повноцінного особистісного розвитку.
Орієнтація на індивідуальність дитини:
v психологічне здоров’я дитини – її бажання бути “ всім, чим вона може”;
v розвиток свого потенціалу через самоактуалізацію, знаходження правильного уявлення про самого ( саму) себе.
Уникайте авторитарного стилю у вихованні дітей!
Уникайте прямого тиску на дитину.
  
ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Від п’ятилітньої дитини до мене
тільки крок, від новонародженої
до п’ятилітньої – величезна відстань.
Л.Толстой

         Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт з нею.
        Знаходьте радість  у спілкуванні з дитиною. Визначіть для неї місце в сім’ї.

v Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.

v Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мову.

v Цікавтеся справами і проблемами дитини.

v Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати.

v Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.

v Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.

v Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хв.

v Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.

v Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноцінним членом сім’ї  зі своїми правами і обов’язками.

        Пам’ятайте, що діти – не просто продовжувачі ваших вмінь, знань, здібностей . Кожна дитина має право на реалізацію своїх потенційних можливостей і на власну долю.

Поради батькам першокласників

  Хотілося сказати кілька слів не про дітей, а про нас, дорослих, про наше ставлення до їхніх успіхів, до їхніх невдач. Шкода, але ми, батьки, часто нетерплячі та егоїстичні, хоча виправдовуємося «хорошими намірами». Але, якими б не були віправдання, наше роздратування, крики, з’ясування стосунків, покарання – все це додаткові стресові ситуації, постійний дитячий біль від непорозуміння та образи. Чим більші наші старання, чим більше уваги ми приділяємо дітям, тим вищий батьківський рівень домагань, тим більша надія і бажаніша нагорода – відмінні оцінки…
 Велике значення для психічного та фізичного здоров’я вашої дитини має правильний режим дня.
Поради для правильного режиму дня
1. 12 годин сну з урахуванням обіднього (1-1,5 годин) для відновлення сил.
2. Після школи не спішить садити дитину за уроки, їй необхідно 2-3 години відпочити (обідній сон). Найпродуктивніший час для приготування уроків – з 15 до 16 години. Заняття ввечері безрезультатні, завтра доведеться все починати спочатку.
3. Не змушуйте дитину готувати уроки за один раз. Після 20 хв. занять необхідно 10-15 хв. «перерви».
4. Під час приготування уроків не сидіть над дитиною, давайте можливість їй попрацювати самостійно, але якщо потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Необхідні спокійний тон та підтримка («не хвилюйся», «давай з’ясуємо разом», «я тобі допоможу»), похвала, навіть якщо щось не вдається. Не акцентуйте увагу на оцінках («не дарма з письма в тебе одні «2» та «3»).
Якщо ви дотримаєтеся порад у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою та спокійною. Успіхів вам!

 Сім основних правил батьківської поведінки в організації навчання

1. Сприяйте дитячій автономності (самостійності). Чим більше ви її (самостійності)вимагаєте в усіх сферах повсякденного життя, тим краще зможе ваша дитина працюватиме з почуттям відповідальності у шкільній сфері. Автономне (самостійне) навчання є тією метою, в напрямку якої ви маєте працювати, тому що самостійність є найважливішим елементом ефективного й тривалого процесу навчання. Хваліть свою дитину за самостійні дії, наприклад, за самостійне розпізнавання помилок.
2. Якщо ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до того, щоб вона сама знайшла шляхи її розв’язання. Допоможіть їй завдяки підказкам, наприклад, вказівка на довідники, генерування правил, відгадування ребусів, що може сприяти розв’язанню проблеми. Але не подавайте саме розв’язання. Не спонукайте свою дитину тільки до одного шляху розв’язання.
3. Дайте своїй дитині можливість попрацювати над матеріалом удома.
4. Визнайте досягнення дитини. Хваліть (заохочуйте), а не докоряйте. Це краще, ніж ниття, нагадування та інші покарання. Звертайте увагу на те, щоб не обмежувати похвалу критикою («дев’ять», звичайно, чудово, але без двох помилок це могла б бути «дванадцятка»).
5. Не ставте перед своєю дитиною завищених вимог, щоб вони не були суворішими за вимоги вчителя.
6. Будьте, як вихователь, зразком у поведіні. Вимагайте від своєї дитини не більше, ніж від себе самого. Дитина, яка, наприклад, бачить своїх батьків за читанням, швидше сама почне читати, ніж дитина, батьки якої часто сидять перед телевізором.
7. Говоріть позитивно про школу, вчителів та предмети. Вашій дитині досить того, що вона долає свої особисті упередження щодо школи.

 Пам’ятка для батьків щодо спілкування з дітьми, які мають емоційні труднощі

1. Емоції виникають у процесі взаємодії з навколишнім світом. Необхідно навчити дитину адекватно реагувати на певні ситуації та явища зовнішнього середовища.
2. Не існує поганих і хороших емоцій, і дорослий у взаємодії з дитиною повинен постійно звертатись до доступних їй рівнів організації емоційної сфери.
3. Почуття дитини не можна оцінювати, не слід вимагати, щоб вона не переживала те, що вона переживає. Як правило, бурхливі афективні реакції – це результат тривалого стримування емоцій.
4. Потрібно навчити дитину усвідомлювати свої почуття, емоції, виявляти їх у культурних формах, спонукати до розмови про свої почуття.
5. Не слід вчити дитину пригнічувати власні емоції. Завдання дорослих полягає в тому, щоб навчити правильно спрямовувати, виявляти свої почуття.
6. Не слід у процесі занять з важкими дітьми намагатися цілком ізолювати дитину від негативних переживань. Це неможливо зробити в повсякденному житті, і штучне створення «тепличних умов» тільки тимчасово вирішує проблему.
7. Треба враховувати не просто модальність емоцій (негативні чи позитивні), а й їхню інтенсивність. Надлишок одноманітних емоцій спричиняє негативні явища.
8. Для профілактики емоційного напруження слід долучати дитину до різних видів діяльності. Корисним для емоційного розслаблення є застосування гумору.
9. З метою ліквідації негативнтх емоцій потрібно спрямовувати їх у творче русло: мистецтво, поезію, літературу, музику чи заняття танцями.
10. Ефективність навчання дитини володіти своїми емоційними станами значною мірою залежиить від особливостей її ставлення до себе. Завищена чи занижена самооцінка суттєво погіршує самопочуття дитини, створює бар’єри для необхідних змін. У таких випадках потрібно починати роботу з корекції ставлення до себе, учнівської самооцінки.

 Шановні батьки!

1. З перших днів навчання вимагайте виконання режиму дня дитиною.

2. Привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до щколи не перетворилося в щоденні хвилювання.

3. Будіть дитину спокійно, з услішкою, лагідними словами.

4. Обов’язково привчіть дитину вранці снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунку.

5. Давайте дитині у школу воду, фрукти.

6. Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері. Перевірте, чи не забула вона чогось важливого.

7. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

8. Зустрічайте дитину спокійно. Не ставте безліч запитань. Дайте їй можливість відпочити.

9. Після закінчення занять дитина потребує відпочинку, щоб звільнитися від психологічного напруження.

10. Запитуйте, чи не передавала вчителька для батьків якусь інформацію.

11. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини, вислухавши не поспішайте влаштовувати сварку.

12. Якщо дитина замкнулася в собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень. Нехай заспокоїться – потім розповість, що саме її непокоїть.

13. Дозволяйте дитині дивитися телевізор не раніше, ніж усі завдання будуть виконані. Бажано, щоб дитина дивилась тільки дитячі передачі.

14. Не треба завантажувати дитину позашкільною діяльністю із самого початку навчання.

15. Протягом дня знаходьте час для спілкування з нею.

16. Завжди будьте уважним до стану здоров’я дитини.

17. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності.

18. Не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності.

19. Дитина має відчувати, що Ви її любите, завжди допоможете та підтримаєте.

 Бажаємо Вам терпіння!

Немає коментарів:

Дописати коментар