9 клас 18.09.2 Урок № 3

Тема: Попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів. Види й ознаки вибухонебезпечних предметів. Ідентифікація загроз: міни (протипіхотні, протитранспортні), боєприпаси (що не вибухнули), детонатори/підривники, саморобні вибухові пристрої та міни-пастки, набої. Ознаки небезпечних територій. Позначення/маркування небезпечних територій («Небезпечно міни» та інші).  Правила поведінки під час: виявлення вибухонебезпечних предметів,якщо опинились на замінованій території або стали свідком інциденту на мінному полі.  Небезпека самостійного маркування вибухонебезпечного предмета у безпосередньої близькості від нього.                                                                                                                      Практична робота №4 «Відпрацювання навичок безпечної поведінки під час виявленні незнайомих предметів/ вибухонебезпечних предметів. Взаємодія з рятувальними / правоохоронними службами».                                                            Домашнє завдання: Переглянути відео в блозі з теми.

Вибухонебезпечними предметами в наші дні можна вважати будь-яку речовину або предмет, які здатні вибухати й завдавати чимало біди тим, хто не вміє з ними поводитись. Вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу. До них належать: артилерійські снаряди; реактивні та інженерні міни; авіабомби; детонатори; ручні гранати; набої різних видів. Усі вони містять вибухові речовини й можуть вибухнути від незначного удару, струсу, переміщення, нагрівання їх в полум’ї. Сьогодні щонайпильнішу увагу приділяють піротехнічним засобам: петардам, хлопавкам, бенгальським вогням, ракетницям тощо. Навіть аерозольні балончики, які ми бачимо щодня – так само є вибухонебезпечними. Коли ми знаходимось на вулиці, в громадському транспорті чи приміщенні, ми повинні бути вкрай обережними з предметами, які на перший погляд здаватимуться звичними. Наприклад: сумка або пакет, що лежать поодиноко; звичайна ручка, начебто кимось забута; дитячий м’яч, який так й просить, щоб його підкинули; просто блискучі, яскраві предмети, які так і хочеться взяти в руки і розглянути зблизька – саме на це і розраховує зловмисник! Основні характерні ознаки, що вказують на можливу належність підозрілого предмета до вибухового пристрою:

·         знаходження в місцях з масовим перебуванням людей (громадському транспорті) без нагляду валізи, пакунка, коробки тощо;

·          зовнішня схожість на боєприпаси та піротехнічні вироби;

·         наявність на предметі розтяжок, дротів, що тягнуться від предмета, мотузок, скотчу;

·          наявність джерел живлення (батарейки, акумулятори тощо), антен з радіопристроєм, годинникового або електронного таймера;

·          наявність підозрілих звуків, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу);

·         характерний запах (гасу, розчинника, пально-мастильних і хімічних матеріалів тощо);

·         наявність елементів (деталей), що не відповідають їх прямому призначенню;

·         наявність сторонніх підозрілих предметів у дверях, вікнах, дереві, закріплених за допомогою дроту, ниток, важелів, шнурів тощо.

Види вибухових пристроїв:

1) Бойові патрони;

2) Детонатори та запали;

3) Ручні гранати;

4) Протипіхотні міни;

5) Протитанкові міни;

6) Мінометні міни;

7) Касетні боєприпаси;

8) Артилерійські боєприпаси;

9) Авіаційні бомби;

10) Саморобні вибухові пристрої (саморобним вибуховим пристроєм може бути будь-який предмет

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

 - наближатися до предмета;

- пересувати його або брати до рук;

 - розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

 - розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

-          приносити предмет додому, у табір, до школи.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт. 

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити про нього працівників міліції та ДСНС.

2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

 3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

 4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

 5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

- одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

 - візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження тощо), гроші;

 - під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

 - тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Поширення наступних застосунків може допомогти зменшити кількість дітей, постраждалих від вибухонебезпечних предметів.

 Онлайн-курс «Навчання з попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів» (EORE).        «Все про мінну безпеку» — платформа, яка має розділи для вчителів, підлітків, дітей молодшого віку та батьків. У кожному з них повідомляється, де можуть бути заховані міни та як вони виглядають: ілюстрації, короткий опис, фото справжніх мін і роз’яснювальний ролик на ютубі. Після проходження квесту дитина отримає сертифікат. Крім гри, на сайті є мультфільми із Суперкомандою та комікс, доступний для завантаження. Серія роликів «ДСНС розповідає про мінну безпеку». У цих відеоуроках ведучий, піротехнік ДСНС Василь Хміль за допомогою схем і помічника — песика Патрона пояснює, які знаки можуть попереджувати про замінування, як працюють різні види вибухівок, який радіус ураження мають і що робити в разі їх виявлення. Кожен відеоурок триває не більше двох хвилин. Платфрма «Стопміна». Ця платформа має три курси: дітям від 6 до 11 років, дітям від 12 до 17 років та курс для дорослих. Після проходження курсів користувачі отримують сертифікат. Курси з мінної безпеки на освітній платформи «Зрозуміло». А для учнів 5–9 класів на платформі створено урок «Обережно, міни!» — це інтерактивний ролик, де головна героїня, дочка пресофіцера ДСНС Олександра Хорунжого, потрапляє в небезпечні ситуації та слухає поради батька.  Для закріплення інформації під час уроку потрібно виконати тести. Учням дають час подумати, а потім показують правильну відповідь. Для дорослих на платформі «Зрозуміло» також є цікавий онлайн-курс — «Дивись під ноги! Дивись, куди ідеш!». Це чотири лекції по 7-8 хвилин із фронтменом гурту «ТНМК» Олегом «Фаготом» Михайлютою та сапером Іваном Шепелєвим. Після проходження курсу учасникам надається сертифікат.На офіційному ютуб-каналі Патрона Patron The Dog виходить однойменний мультсеріал про його пригоди з котом Томом. Дітям старших класів, які вже звикли читати багато тексту через смартфони, може бути корисним мобільний застосунок «Дій.Так». Застосунок можна використовувати офлайн і без реєстрації. Курс має чотири розділи: «Оцінка загроз», «Евакуація», «Порядок дій під час різних видів атак» і «Протимінна безпека та мінно-вибухові травми». Час проходження матеріалу цих розділів — від 15 до 40 хвилин, після ознайомлення з контентом треба скласти тест. Також програма відстежує прогрес учня — в окремій вкладці показує, на якій темі ви зупинилися, пропонує продовжити читання з того ж місця та автоматично підраховує, скільки відсотків цієї теми ви прочитали. Якщо ви живете в близькому до бойових дій регіоні, також може стати в пригоді застосунок MineFree 2.0  Його особливість у тому, що зареєстрований користувач може за допомогою застосунку повідомляти рятувальникам про знайдену міну. Водночас додаток може просигналізувати вам, що ви наближаєтеся до потенційно небезпечного об'єкта. Також програма має мапу з територіями, які ДСНС вважає забрудненими мінами, та довідник із короткими даними про різновиди ракет, мін і снарядів. Комікси — «Мінна безпека не без ПЕКа», «Безпечний Пекосвіт» та «Савка і Баклан — замінована прогулянка».