Тема: На порозі дорослого життя. Фізіологічна, психологічна та соціальна зрілість. Моральний розвиток особистості. Піраміда потреб. Планування майбутнього. Практична робота № 7 «Відпрацювання алгоритму постановки й досягнення мети». Домашнє завдання: Намалювати піраміду потріб Маслоу; ознайомитися з пам"яткою безпечної поведінки під час зимових канікул.
Епіграф до
уроку:
«Коли я був маленьким
хлопчиком, нас учили шанувати і поважати старших, але сьогодні молодь думає, що
вони найрозумніші, і не терплять ніяких обмежень». (Геосід,
античний поет)
Притча «Олівець»
Перш ніж покласти олівець до
коробки, майстер відклав його вбік.
- Є п'ять речей, які ти
повинен знати, - сказав він олівцю, - перш ніж я відправлю тебе в світ. Завжди
пам'ятай про них і ніколи не забувай, і тоді ти станеш кращим олівцем, яким
тільки можеш бути.
Перше - ти зможеш зробити
багато великих речей, але лише в тому випадку, якщо ти дозволиш Комусь тримати
тебе у Своїй руці.
Друге - ти будеш переживати
хворобливе обточування час від часу, але це буде необхідним, щоб стати кращим
олівцем.
Третє - ти будеш здатний
виправляти помилки, які ти здійснюєш.
Четверте - твоя найбільш
важлива частина буде завжди знаходитися всередині тебе.
А головне: де б тебе не
використовували, скільки б ти не витратив сил, продовжуй писати.
У процесі свого індивідуального розвитку
кожна людина проходить певні етапи: немовлячий
вік, грудний вік,дитинство, підлітковий період, юність, зрілість, старість. Кожний етап
відзначається своїми особливостями й відіграє в нашому житті певну роль. Знання
про це допомагають долати труднощі, які неминуче виникають у кожному з життєвих
періодів людини.
В період
пубертатності, або гормонального вибуху, підлітки найбільш вразливі до
непотрібних спокус,факторів ризику.
Підлітковий
вік характеризується переходом до
фізіологічної, психологічної зрілості. Ця «перехідність» і визначає всі
особливості даного періоду. Підлітковий вік є першим перехідним періодом від
дитинства до зрілості. Якісні зміни, що відбуваються в інтелектуальній та
емоційній сферах особистості підлітка (інтенсивний, нерівномірний розвиток і
ріст організму, особистісні новоутворення тощо), породжують новий рівень його
самосвідомості, потреби у самоствердженні, рівноправному і довірливому
спілкуванні з ровесниками і дорослими. Інтенсивний статевий розвиток зумовлює
виникнення статевого потягу і пов’язані з ним переживання й інтереси.
Організм дозріває фізіологічно, але до повної
фізіологічної зрілості йому ще далеко. Іде соціальне дорослішання, проте
соціальна зрілість ще не настала: підлітки матеріально залежать від дорослих,
не завжди мають достатньо сформовані навички ефективного спілкування тощо.
Ознаки
фізіологічної зрілості
Ознаками
фізіологічної зрілості є соматичне дозрівання всіх систем організму, їхня
готовність до виконання функцій зрілого віку. Для того щоб стати дорослим, слід,
насамперед, сформуватися фізіологічно. До періоду зрілості остаточно формуються
всі системи організму: опорно-рухова, кровоносна, дихальна, травна, видільна,
нервова, статева та інші системи. Тільки тоді організм може виконувати нові для
нього функції, пов’язані зі створенням сім’ї й народженням потомства. Цей стан
учені називають «фізіологічною зрілістю». Підлітку ще далеко до повної фізіологічної
зрілості. Певні стадії розвитку можуть починатися тільки тоді, коли тіло набуде
потрібних розмірів. Коли підліток росте, маса його тіла збільшується
повільніше, ніж зріст, тому доволі часто він виглядає незграбним: довгі руки,
великі ступні, сутулість, порушена постава. Проте головне - це те, що
відбувається всередині тіла. Іде фізіологічне дозрівання систем організму —
поступове розкриття його фізичних ознак, що відповідають зрілості. Дозріванню
підлягають різні структури: відбуваються зміни в скелеті, м’язах, мозкові,
легенях, серці, інших органах. Ріст і дозрівання стають основою для розвитку.
Підліток розвивається, перетворюючись на дорослу, зрілу людину: чоловіка або
жінку. Приблизно півстоліття тому вчені вперше
відзначили певні зрушення у фізіологічному розвитку й статевому дозріванні
підлітка — акселерація (прискорення).
Якщо
раніше початок такого дозрівання відбувався в 11-13 років у дівчаток і в
13-15 років у хлопчиків, то зараз це відбувається на
два-три роки раніше. Але інколи трапляється й протилежний процес - уповільнення
фізіологічного розвитку приблизно на 2-3 роки. І те, й інше - нормальні явища, оскільки процеси росту й
розвитку надзвичайно індивідуальні.Статевий розвиток
передбачає своєчасне дозрівання статевої й інших фізіологічних систем, які
стосуються репродуктивної функції організму. Слід знати про те, що процес статевого
дозрівання супроводжується істотними змінами в роботі всіх фізіологічних
систем, включно із центральною нервовою системою.
Ознаки
психологічної зрілості
Для психологічно зрілої особистості
характерний саморозвиток. Саморозвиток виявляється в тому, що людина прагне
стати кращою, набути нових якостей, які робитимуть її більш індивідуальною й
привабливішою для людей. Тобто її не навчає і не робить кращою хтось «іззовні»,
вона сама розвивається, збагачує свій інтелект, набуває знань, займається
творчістю.
Прагнути набути нових позитивних людських якостей,
учитися не під тиском «іззовні», а за власним бажанням і рішенням, самому
ставити перед собою мету й шукати шляхи її досягнення.
Як показали дослідження, підліток намагається
передбачити своє майбутнє, не замислюючись над засобами його досягнення. Його
образи майбутнього вирізняються тим, що вони орієнтовані на результат, а не на
процес розвитку: підліток може дуже жваво, в деталях, уявляти своє майбутнє
становище в суспільстві, не задумуючись над тим, що для цього треба зробити. Терпимість — важливий компонент психологічної зрілості. Терпима людина
розуміє тих, хто її оточує, вона здатна співпереживати й співчувати.
Протилежністю терпимості є агресія. Виявом агресії можуть бути як відкриті
агресивні дії, так і підсвідома радість, яку відчуває людина, коли бачить, як
інші люди опинилися у важких ситуаціях. Терпимі люди відзначаються
самовладанням, спокійним характером, умінням розв’язувати конфлікти,
доброзичливістю, вони довіряють іншим. Тим часом агресивні люди зазвичай
дратівливі, недовірливі, не вміють вибачати образ, провокують конфлікти. Вони
запальні й швидко втрачають самовладання. Розумовий розвиток
виявляється у становленні й удосконаленні структури та функцій головного мозку.
Показниками розумового розвитку є членороздільна мова й розумові процеси:
сприйняття, увага, емоції, пам’ять, аналіз і синтез інформації, від яких прямо
залежить успіх у навчанні.
Ознаки
соціальної зрілості
Соціальна зрілість — це результат життя в суспільстві, соціального
розвитку та пристосування до спільного життя з іншими людьми. У підлітка
формується вміння розуміти інших людей, їхні стосунки, брати на себе
відповідальність за свої вчинки. Він вчиться якнайкраще зорганізовувати свою
поведінку в соціальному середовищі. Головне, аби його самооцінка та його
очікування були узгоджені з його можливостями та навколишньою дійсністю. Для того, щоб цього
навчитися, підліток повинен уміти аналізувати свій внутрішній досвід. Є таке поняття — рефлексія
(у перекладі з латинської мови — звернення
назад). Воно означає міркування, здатність аналізувати власний
психологічний стан. Ця здатність залежить від ступеня складності внутрішнього
світу людини та від її освіти. Можна зосередитися на змісті своїх думок,
подумати про те, що люди, котрі вас оточують, сприймають вас не так, як
сприймаєте себе ви. Дуже важливо збагнути, наскільки добре інші люди знають і
розуміють вас, ваші особливості й здібності. Адже вони бачать вас зовсім не
такими, якими ви бачите себе. І розуміння цього сприяє розвиткові
самосвідомості. Кожен підліток вчиться адекватно (тобто
відповідно, правильно, вірно) сприймати себе та людей.
Соціально зріла людина вміє
самостійно:
• прогнозувати свою поведінку за будь-яких
життєвих ситуацій;
• здобувати потрібну інформацію й
аналізувати її згідно зі своїми цілями
в різних сферах життя;
• мобілізувати себе на виконання власного рішення
всупереч різних обставин;
• відслідковувати хід виконання власних дій та їхні
результати;
• робити висновки з власної поведінки в різних
ситуаціях;
• обмірковувати наслідки своїх вчинків, учитися
відповідати за них;
• не перекладати на інших відповідальність за свої
невдачі;
• набувати знань, які допомагають прийняти правильні
рішення;
• використовувати набутий досвід під час роз’язання
нових завдань;
• учитися бути терпимими, співчувати людям;
• бути здатними до співпереживання;
• прагнути набувати нових позитивних рис;
• самому ставити перед собою мету й шукати шляхи її
досягнення;
• налагоджувати з ровесниками й старшими людьми довірчі
стосунки.
Підлітка
вважають «соціально незрілим», якщо
він не може прогнозувати та планувати власну поведінку, приймати обдумані
рішення, співставляти їх зі своїми можливостями й нести за них відповідальність
перед собою та іншими людьми. Соціальна зрілість тісно пов’язана з
фізіологічною, оскільки перша передбачає другу.
Глосарій.
Життєві
навички –
це здатність до адаптації,
поведінки і подолання труднощів повсякденного життя. (Визначення ВООЗ)
Соціальна
роль - це спосіб поведінки, який
відповідає прийнятим у даному суспільстві нормам, реалізований в очікуваннях
оточення і залежить від соціального статусу людини; це модель поведінки,
відповідно до якої особистість повинна діяти в певних ситуаціях. Роль може бути
розглянута також і як сукупність вимог (норм), які висуваються стосовно людини,
що займає ту чи іншу соціальну позицію. Роль не може існувати поза соціального
інституту (так як соціальний інститут - це і є сукупність ролей і статусів), а
отже, передбачає співвідношення з іншими ролями. Так, наприклад, роль «батька»
не може існувати поза її ставлення до ролі «дитини», оскільки саме по
відношенню до дитини вона головним чином і реалізується (батько є вихователем і
годувальником по відношенню до дитини). Соціальні ролі засвоюються в процесі
соціалізації (процес формування особистості). Спочатку спостерігаючи за
навколишніми, а потім, наслідуючи їм, дитина вчиться діяти так, як прийнято в
даному суспільстві чи тієї групи, до якої він належить. У міру дорослішання
кількість ролей, які відомі людині, збільшується. Спосіб отримання ролі
залежить від того, наскільки неминучою є дана роль для людини. Так, ролі
молодої людини, старого, чоловіка, жінки автоматично визначаються віком і
статтю людини і не вимагають особливих зусиль для їх придбання. Тут може бути
тільки проблема відповідності своїй ролі, яка вже існує як даність. Інші ролі
досягаються або навіть завойовуються в процесі життя людини в результаті
цілеспрямованих спеціальних зусиль. Наприклад, роль студента, наукового
співробітника, професора тощо. Це практично всі ролі, пов'язані з професією і
будь-якими досягненнями людини.
Потреба — це прояв необхідності певних речей, бажання володіти ними, відчуття нестачі, якщо це бажання залишається незадоволеним. Потреби людей різноманітні: природні (їжа, одяг, житло); духовні — для формування й розвитку людини як істоти розумної; емоційно-почуттєві (пізнання, моральні, естетичні тощо); соціальні — у спілкуванні з іншими людьми. Потреби є в усіх живих істот, незадоволена потреба завжди пов'язана з неприємним почуттям. Голод — це потреба в їжі, спрага — у воді. Це так звані біологічні (фізіологічні) потреби. До потреб більш високого порядку належить, наприклад, потреба в самоствердженні. Характер і кількість потреб залежать від умов життя людини. Потреби людини в процесі її життя зростають, тому що задоволення одних веде до зародження нових. Складається певна ієрархія потреб — від відносно елементарних (матеріальних) до духовних і соціальних, вищим проявом яких є потреба в самореалізації, тобто у творчій діяльності.
Алгоритм досягнення мети «Вісім кроків»
Крок 1. «Я...». Описати проблемну ситуацію. Наприклад: «Я не завжди буваю готовим
до уроків, що заважає мені мати гарні знання, і як наслідок — гарні оцінки».
Крок 2. «Я припиню...». Знаходимо причини своїх «негараздів». Наприклад: «Я
припиню безвідповідально ставитися до виконання домашніх завдань». Їх усунення
— це основне завдання цього етапу.
Крок 3. «Замість цього я буду...». Наприклад: «Замість цього я буду менше грати в
комп’ютерні ігри, а використаю час на повторення та закріплення вивченого на
уроках».
Крок 4. «Я хочу бути таким, як...». У вашому оточенні обов’язково є людина, яку ви
сміливо можете назвати ідеалом: однокласник, сусід, родич, мама чи тато. Ця
особистість має стати вашим орієнтиром на шляху до поставленої мети.
Крок 5. «Я хочу мати такі риси:...». Перераховуємо відповідні риси людини, яку ви
вказали в попередньому пункті. Наприклад: «... самовпевненість, ерудицію,
цілеспрямованість, доброту».
Крок 6. «Я хочу бути краще...». Назвіть ті якості, які у вас уже є, але їх вам
хотілося б розвинути.
Крок 7. «Якби я отрима (-ла) усі ці якості, то...». Наприклад: «... то став(-ла) би
(б) впевненішим(-ою), навчився(-лася) б відстоювати свою точку зору».
Крок 8. «Коли я досягну цього, то відчую...». На цьому кроці алгоритму ви
відповідаєте на питання: «Що станеться, коли я досягну мети? Що я відчую?» Коли
ви чітко сформулюєте відповідь на це питання, то отримаєте одночасно і свою
фінальну мету.
Проаналізуйте, що треба зробити для здійснення вашої мрії і яких цілей ви можете досягти на цьому етапі життя. Наприклад, якщо мрієте стати дипломатом, треба вже тепер зосередитись на вивченні іноземних мов. Напишіть план досягнення своєї мети і виконуйте його, щодня оцінюючи результати.
Немає коментарів:
Дописати коментар