Домашнє завдання: Читати §7 ( ст.65-76), переглянути відео та виконати інерактивні вправи за QR-кодами. Для високого рівня навчання провести дослідження за одним з напрямків (ст.72-73), або виконати проект «Комп’ютерна та інтернет-залежність» (ст.75-76)
Людина живе в суспільстві. Вона має знайти своє
місце серед інших людей, навчитися спілкуватися з ними, зрозуміти правила
поведінки в соціумі й дотримуватися їх. Демократичне суспільство надає людині
досить багато прав, але разом із правами в людини з'являються й певні
обов'язки. Уміння користуватися своїми правами й виконувати свої обов'язки є
важливим показником соціального здоров'я. Існують
соціальні фактори, які впливають на твоє соціальне здоров'я. Насамперед до них
належить безпосереднє оточення людини: - родина, в якій
виховується й росте;
-
школа, в якій вон а навчається; - клас, в якому вона знаходить друзів,
з котрими спілкується не тільки в школі, але й за її межами; - підліткові компанії, з якими вона проводить
дозвілля.
Окрім
того, на соціальне здоров'я впливають: - література, яку читає
людина; - телевізійні програми, які вона дивиться;
- музика,
яку вона слухає; - театральні спектаклі, фільми, комп'ютерні ігри й багато іншого, від
чого вона отримує естетичну насолоду.
У процесі
життєдіяльності людину оточують інші люди, стосунки з якими утворюють людську
спільноту, так зване соціальне середовище (соціум). Соціальне
середовище — це все, що так чи інакше стосується
найрізноманітніших сфер існування людини: взаємини людини й навколишнього
середовища, взаємодія між державою та людиною, поведінка й діяльність людей.
Соціум —
це система суспільного співжиття людей. Соціум
походить від латинського слова соціо, що означає «з’єднати», «поєднати»,
«розпочинати спільну працю». Людина є членом сім’ї, навчається в школі, працює
в колективі, її оточують сусіди. Вона є членом окремої соціальної спільноти. Близькі
люди, звички однолітків і традиції місцевої громади можуть впливати на здоров’я
людини позитивно й негативно. Дитина від народження та в процесі розвитку
відчуває позитивний і негативний вплив одночасно різних соціальних середовищ, у
яких вона живе та зростає. Це насамперед родина й школа, а також інше найближче
оточення поза сім’єю та школою, наприклад середовище однолітків, старших друзів.
Добре, коли в родині розподілено обов’язки в домашньому господарстві, — ви з
дитинства привчаєтеся допомагати дорослим, планувати свій час. Якщо в родині
звикли разом відпочивати на природі, займатися спортом, відвідувати музеї,
виставки, театри, ви також збережете на все життя звичку активно відпочивати та
сформуєте здоровий спосіб життя. Впливовим середовищем є також місцева громада,
де завдяки історичним традиціям панують відповідні норми поведінки, моделі
способу життя, схвалені більшістю цієї громади. Дуже важлива для вас також
дружба з однолітками. Друзі обговорюють спільні проблеми, мріють про майбутнє.
Ви можете переймати захоплення чи звички ровесників, разом із ними проводити
дозвілля. Наприклад, відвідувати гурток, спортивну секцію, ходити до
бібліотеки, грати у футбол, шахи чи теніс. Зі щирими друзями цікаво
спілкуватися. Обговорюючи різні події, ви набуваєте важливих навичок:
послідовно висловлювати власну думку, поважати точку зору кожного
співрозмовника, бути толерантними, розуміти, наскільки важлива взаємоповага та
взаєморозуміння. Наприклад, ви з товаришами займаєтеся в музичній студії. Це
захоплення об’єднує всіх вас, але водночас кожний / кожна має власні
вподобання. Хтось любить слухати музику, а інші — грати на музичному
інструменті. Обговорюючи нові книжки, музику, навчання, ви дізнаєтеся багато
нового й цікавого. Спілкування сприяє хорошому настрою, успішному навчанню та
зміцненню здоров’я. Вплив різних середовищ неоднаковий. Він залежить від
багатьох чинників — від того, скільки часу ви перебуваєте вдома та в школі, у
позасімейному та позашкільному середовищі, у громадських місцях. Ви
дорослішаєте, і вплив різних середовищ змінюється з набуттям нового досвіду,
виробленням нових звичок і навичок. Соціальна безпека —
це стан, коли життєво важливі інтереси людини захищені, а ризик для життя
зведений до мінімуму. Соціальне
середовище може впливати на здоров’я та благополуччя позитивно й негативно. Діти
мають ті самі права, що й дорослі. Різниця в тому,
що деякими правами діти починають користуватися в міру дорослішання та
усвідомлення свого становища. Не маючи здатності здійснювати всі правові дії,
діти не в змозі самостійно забезпечувати й захищати свої права. А тому вони
потребують додаткового захисту та допомоги дорослих і наділені окремими
додатковими правами, що забезпечують особливі потреби. Права дитини за
законодавством України визначені низкою нормативно-правових актів, які
спрямовані на забезпечення, реалізацію та захист прав дитини в нашому
суспільстві. Конституція України визначає, що сім’я, дитинство, материнство та
батьківство охороняються державою. Діти рівні у своїх правах. Будь-яке
насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом. Організацією
Об’єднаних Націй (ООН) було складено й проголошено спеціальну Декларацію прав
дитини (1959) та ухвалено міжнародну Конвенцію про права дитини (1989).
Конвенція про права дитини — це угода між країнами. У ній записано, як уряд
кожної країни має дбати про дітей. В Україні Конвенція про права дитини набула
чинності 27 вересня 1991 р. та з того часу є частиною національного
законодавства. Конвенція ООН про права дитини містить 54 статті. Їх умовно
можна об’єднати в чотири групи.
· Права на виживання включають право дитини на життя
та потреби, що є найважливішими для існування, такі як харчування, притулок,
належний рівень життя та доступ до медичних послуг.
· Права на розвиток включають право на освіту, ігри,
дозвілля, культурні заходи, доступ до інформації та свободу думки, совісті й
віросповідання.
· Права на захист забезпечують захист дітей від усіх
форм жорстокого поводження, нехтування та експлуатації, уключаючи особливий
догляд за дітьми-біженцями; гарантії для дітей у системі кримінального
правосуддя; захист дітей при працевлаштуванні; захист і реабілітація дітей, які
зазнали експлуатації чи зловживань.
· Права на участь охоплюють свободу дітей
висловлювати думки, говорити з питань, що стосуються їхнього життя, уступати в
асоціації та мирно збиратися.
Як ви розумієте зміст речення: «Права людини
починаються з прав дитини»? Ви можете
звернутися за допомогою з питань захисту своїх прав:
· До батьків або інших дорослих, яким ви довіряєте.
· На «дитячу» національну гарячу лінію, де вам можуть
надати фахову пораду, консультацію чи допомогу. Дзвінки є безкоштовними по всій
території України.
· До психологів / психологинь, учителів / учительок
та адміністрації у вашому навчальному закладі.
· До представників / представниць служб у справах
дітей, якщо вам не виповнилося 18 років. До працівників / працівниць центрів
соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді, які є в кожному районі,
місті чи районі великого міста.
· До найближчого відділення поліції (або
зателефонувати за номером 102).
· До суду (якщо вам виповнилося 14 років, ви можете
зробити це самостійно, якщо ні — через законних представників).
· До Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини (омбудсмена). До Уповноваженого Президента України з прав дитини.
· До освітнього омбудсмена.
· До недержавних громадських організацій, що працюють
у сфері захисту прав дитини. Держава
захищає права дітей і молоді, турбується про їхній безпечний розвиток і здоров’я.
Щосекунди тисячі телевеж, десятки космічних супутників роблять вас свідками
подій у різних країнах світу. Інформація — це нові відомості, які прийняті,
зрозумілі й оцінені її користувачем як корисні. Нині ми вже не уявляємо життя
без інтернету. Це цікавий і захопливий світ, який дає змогу ділитися з іншими
своїми думками та враженнями, спілкуватися з людьми в різних кінцях світу,
дізнаватися про цікаве, грати в ігри. В інтернеті можна вивчити мову, попрацювати
з довідковою літературою, знайти цікавий реферат, створити власний контент на
різних платформах, дізнатися про важливі відкриття. Інформація стала потужним
інструментом впливу, охоплюючи величезну кількість людей. Її вплив може бути як
позитивний, так і негативний. Найбільше від інтернет-залежності потерпають
підлітки. Дитина, яка живе у віртуальному світі, фактично не контролює себе.
Комп’ютер позбавляє її волі та свободи вибору. Які психологічні симптоми можуть
указувати, що людина належить до групи ризику інтернет-залежних?
· Гарне самопочуття або ейфорія тільки за
комп’ютером;
· неможливість зупинитися;
· збільшення кількості часу, проведеного за
комп’ютером;
· нехтування родиною і друзями;
· відчуття порожнечі, депресії, роздратування;
· неправдива інформація членам родини про свої
проблеми з навчанням;
· нав’язливе прагнення постійно перевіряти електронну
пошту;
· передчуття наступного сеансу онлайн;
· збільшення часу на проведення онлайн-спілкування.
Ігроманія належить до психічних розладів,
оскільки ця залежність не менш небезпечна, ніж алкогольна або наркотична. Суть
хвороби полягає в патологічній тязі до ігор — азартних або комп’ютерних.
Людиною оволодіває лише одне бажання — грати, усі інші аспекти відходять на
другий план, а соціальне життя людини дуже змінюється. Інтернет-залежність і
залежність від комп’ютерних ігор призводять до того, що людина намагається
уникнути контакту з реальністю, спілкуючись за допомогою комп’ютера. У
будь-якому разі ця залежність поглинає все коло інтересів і пріоритетів людини,
вона стає байдужою до життя та діяльності. Бажання перестати грати та докори
сумління — багато людей з ігровою залежністю відчувають, що пристрасть до
азартних ігор шкодить їхньому життю, але це відчуття не настільки сильне, щоб
змусити їх покинути грати. Фінансові проблеми — програш значної суми, гра до
повного програшу, спроби відігратися, учинення злочинів із метою знайти кошти. Проблеми
з розподілом часу — азартним іграм приділяється дедалі більше часу, його не
вистачає на родину, навчання, друзів. Соціальні проблеми — люди цікавляться
тільки азартними іграми, з’являються проблеми в стосунках із близькими людьми,
брехня. Психологічні проблеми — виникають дратівливість, порушення сну,
суїцидні думки, депресія, тривога. Коли інтернет-залежність є набагато
сильнішою від бажання припинити все — це одна з найбільш важливих ознак
ігроманії. Як уникнути
комп’ютерної та ігрової інтернет-залежності? До кого потрібно передусім
звернутися, якщо підлітки помічають за собою такі симптоми?
Батьки або
близькі люди завжди допоможуть, тому не зволікайте, зверніться до них. Займайтеся
спортом, музикою, танцями, співом.
Відрегулюйте сон (тривалість сну — не менше 9 год). Знайдіть
якесь цікаве заняття, що стане для вас альтернативою інтернету. Відвідайте бібліотеку,
займіться самоосвітою.
Допоможіть родині в побутових справах.
Заплануйте похід у парк, музей, кіно й
уникайте відвідування тих місць, де є доступ до мережі, наприклад
інтернет-кафе. Установіть ліміт часу роботи вашого
комп’ютера. Телефонуйте та зустрічайтеся з друзями
замість того, щоб підтримувати з ними зв’язок через інтернет.
Перш ніж сісти за комп’ютер, установіть
на таймері час — 30 хв. Не їжте, сидячи за комп’ютером.
Підліток мусить знати, що сам є активним учасником процесу
свого соціального розвитку й може впливати на своє соціальне здоров'я, вчиняючи
так або інакше. Наприклад, ведучи здоровий спосіб життя або порушуючи його. Знаючи про соціальні фактори
здоров'я, підліток може зробити правильний вибір і жити так, щоб не завдавати
шкоди своєму здоров'ю. Ніхто інший не зробить цього замість нього. Слід
пам'ятати, що соціальне здоров'я пов'язане із безпекою! Соціальна рівність і
соціальна справедливість так само є важливими соціальними факторами здоров'я.
Наявність у суспільстві соціальної рівності й справедливості роблять його
соціально здоровим, а людину — захищеною й упевненою у своєму майбутньому.
Немає коментарів:
Дописати коментар